Склад санітарно-побутових приміщень на будівельному майданчику | №
з/п
| Назва приміщення
| Призначення приміщення
| |
|
|
| |
| Гардеробні
| Для всіх працівників незалежно від санітарної характеристики виробничого процесу
| |
| Умивальні
| Окремо для чоловіків і жінок, що працюють у найбільш численній зміні
| |
| Душові
| так само
| |
| Туалети
| так само
| |
| Приміщення для сушіння спецодягу та взуття
| так само
| |
| Приміщення для ремонту спецодягу та взуття
| Передбачаються на будівельних майданчиках при відсутності в будівельно-монтажній організації централізованих майстерень
| |
| Приміщення для прання спецодягу
| так само
| |
| Приміщення для особистої гігієни жінок
| При загальній кількості працюючих жінок понад 100 осіб. В тих випадках, коли по умовах робіт будівельники повинні проживати в пересувних вагончиках - при загальній кількості працюючих понад 50 жінок
| |
| Приміщення для обігріву
| Для всіх працюючих на відкритому майданчику при середньодобовій температурі 0оС понад 100 днів
| |
| Приміщення для регламентованого відпочинку
| В тих випадках, коли передбачаються види робіт, що вимагають періодичних перерв
|
| продовження табл. 1.5
| |
|
|
| |
| Майданчик з пристроєм місцевого променевого обігріву на робочих або спеціально відведених місцях
| Для всіх працюючих на відкритому будівельному майданчику при середньодобовій температурі повітря нижче 0оС менше ніж 100 днів
| |
| Укриття від сонячної радіації та атмосферних опадів
| Для всіх працюючих на відкритих будівельних майданчиках
| |
| Приміщення для очищення спецодягу від пилу
| Для працюючих в умовах виділення великої кількості пилу (вантажно-розвантажувальні роботи, на складах з пилоподібними матеріалами, земляні роботи, на розчинних вузлах, при дробінні будівельних матеріалів та ін.)
| |
| Приміщення для знезараження спецодягу
| Для працюючих з отруйними й токсичними речовинами, фарбами або подразнюючим пилом.
| |
| Приміщення для ручних ванн
| При наявності вібруючого ручного інструменту і понад 100 працюючих у найбільш численній зміні
| |
| Буфети або приміщення для приймання їжі
| У тих випадках, коли відсутні їдальні або вони віддалені на відстань понад 600 м
| |
| Приміщення службового призначення
| Для всіх інженерно-технічних працівників та кабінету з охорони праці
| |
| Побутове бригадне приміщення
| Для зберігання інструментів та обладнання. Кількість приміщень повинна відповідати кількості бригад. Нормативний показник площі приміщення становить 1,2 м2 на 1 працівника.
| Якщо кількість у найбільш численній зміні становить менше 15 осіб, то на будівельному майданчику мають бути:
ü гардеробні з умивальниками;
ü приміщення для обігріву працюючих та приймання їжі;
ü туалети;
ü душові.
Інші санітарно-побутові приміщення передбачаються адміністрацією будівництва за узгодженням з органами санітарного нагляду в залежності від характеру та умов робіт.
Санітарно-побутові приміщення розміщують поблизу входів на будівельний майданчик на ділянках території, що не затоплюються, з таким розрахунком, щоб виключити необхідність проходу працівників через небезпечні зони (котловани, зони розташування будівельних машин і механізмів, залізничних колій без пішохідних проходів і т.ін.). При наявності на території будівельного майданчика бункерів, бетонорозчинних вузлів і т.п., побутові приміщення необхідно розміщувати на відстані не менше 50 м від них з навітряного боку.
Входи в санітарно-побутові приміщення необхідно обладнувати тамбурами з пристроями для очищення та миття взуття. Поблизу санітарно-побутових приміщень бажано організувати місця для відпочинку працівників.
Душові, умивальні, туалети, гардеробні для зберігання домашнього та робочого одягу влаштовують окремо для чоловіків і жінок. Приміщення для сушіння спецодягу, для відпочинку та обігріву обладнують пристроями для підсушування рукавиць на протязі 10 - 15 хвилин.
Для обігріву приміщення необхідно користуватись стандартними електроопалювальними приладами з терморегуляторами. Не допускається застосування пічного опалення та саморобних електронагрівальних приладів. Електронагрівальні прилади встановлюють стаціонарно на негорючі фундаменти не ближче 0,5 м від конструкцій і предметів, що здатні горіти або на відстані 15 см від стінки, обшитої листовим залізом та шаром азбесту чи захищеної конструктивним шифером.
1. Гардеробні призначені для зберігання домашнього та робочого одягу і взуття. Домашній одяг і взуття необхідно зберігати окремо від робочого. Способи зберігання одягу: відкритий (на вішаках або в окремих шафах), закритий (у закритих шафах) і змішаний.
За узгодженням з місцевими органами санітарного нагляду, дозволяється в окремих випадках, наприклад, у побутових приміщеннях, розрахованих на бригаду з 10 ... 15 осіб, зберігати всі види спецодягу в одному приміщенні, але в різних шафах. В шафах бажано обладнати полички для шапок, рукавиць, скриньки для взуття та вішаки для одягу. Закриті шафи повинні мати отвори або жалюзі у дверцях та решітки у підлозі. Вішаки при відкритому зберіганні обладнуються гачками з розрахунку 5 гачків на 1 м вішака. При цьому відстань від низу гачка до підлоги повинна бути не менше 155 см.
Шафи обладнують відкидними сидіннями, а якщо вони відсутні, то в гардеробних повинні бути лавки для роздягання шириною не менше 0,3 м і довжиною 0,6 м на одне місце. Кількість місць для роздягання повинна складати не менше 25% кількості працюючих у найбільш численній зміні.
Площі гардеробних розраховуються окремо для всіх чоловіків і жінок, що працюють на будівельному майданчику. Нормативний показник площі гардеробних на одного працівника становить 0,43 м2.
2. Приміщення для сушіння спецодягу повинні мати площу з розрахунку 0,2 м2 на кожного працівника, що працює в найбільш чисельній зміні, і має розташовуватись суміжно з гардеробною. В цьому приміщенні встановлюються опалювальні й вентиляційні установки з розрахунку того, що одяг повинен висохнути на протязі часу, що не перевищує тривалості робочої зміни.
У приміщеннях для сушіння встановлюються також вішаки для одягу, гачки для шапок та рукавиць і пристрої для сушіння взуття.
3. Площа приміщень для очищення спецодягу від пилу залежить від способу очищення. Нормативний показник площі становить 0,1 м2 на одного працюючого в найбільш численній зміні, але не менше 12 м2 на приміщення. Очищення спецодягу від нетоксичного пилу може здійснюватись пилосмоком із гнучким шлангом та щіткою.
Спецодяг, яким користуються при роботах з отруйними речовинами, повинен піддаватись знезараженню (дегазації). Для цього необхідно передбачати приміщення, склад і площа яких залежить від виду токсичної речовини й способу знезаражування, узгодженого з органами Державного санітарного нагляду.
При відсутності централізованого ремонту спецодягу та взуття в комунальних підприємствах на будівельних майданчиках обладнують спеціальне приміщення, склад, площа і обладнання яких установлюються завданням на проектування.
Дрібний ремонт одягу та взуття може здійснюватись шляхом самообслуговування, для чого при гардеробних доцільно обладнувати спеціальні місця з набором необхідних матеріалів, інструментів та пристроїв.
4.Туалетинеобхідно розміщувати на відстані не більше 100 м від найбільш віддаленого робочого місця, а при розміщенні їх поза будівлею - на відстані не більше 200 м. Кількість унітазів в туалетах встановлюється в залежності від кількості працюючих у найбільш численній зміні.
При кількості працюючих до 25 осіб в чоловічому і жіночому відділенні обладнують по 1 унітазу, при 26 ... 40 осіб - по 2 унітази, а при 86 ... 100 осіб - відповідно в чоловічому 5 унітазів і в жіночому 6 унітазів. Якщо кількість працівників менше 15 осіб - дозволяється влаштування одного туалету з поперемінним обслуговуванням чоловіків та жінок.
Приміщення туалетів обладнують тамбурами й дверима, що самі зачиняються. Унітази або керамічні чаші розташовують в кабінах, відокремлених перегородками висотою не менше 1,7 м. Перегородки не повинні доходити до підлоги на 20 см. Кабіни в осях повинні бути розміром 1,2 х 0,9 м.
В чоловічих туалетах установлюють пісуари з розрахунку один індивідуальний або 0,4 м лоткового, не розділеного екранами, пісуара, або 0,6 м лоткового розділеного екранами пісуара, на 1 унітаз або чашу.
В тамбурах туалетів, що мають водовідведення, необхідно передбачити умивальники з розрахунку 1 умивальник на 4 унітази, але не менше одного на кожен туалет.
Якщо на будівельному майданчику немає комунікацій водовідведення та водопроводу, то влаштовують пересувні туалети з установленням баків із водою і герметичними ємностями для скидання нечистот, які легко можна очистити й дезінфікувати.
За узгодженням з місцевими органами санітарного нагляду допускається влаштування туалетів (типу “надвірник”) з утеплених збірних щитів з бетонною ямою, яку необхідно вичищати один раз в тиждень.
5. Умивальні розміщують у гардеробних або в суміжних приміщеннях. Кількість кранів в умивальних залежить від кількості працівників у найбільш численній зміні (табл. 1.6).
Відстань між кранами має бути не меншою 0,6 м, ширина проходу між рядом умивальників і стіною - не менше 1,1 м, а між двома рядами - не менше 1,6 м.
Таблиця 1.6
Кількість умивальних кранів і площа умивальних, м2
| Кількість працівників у бригаді,
осіб.
| Кількість кранів,
шт
| Площа умивальних на 1 особу,
м2/осіб
| | до 10
|
| 0,260
| | 10 ... 15
|
| 0,260
| | 15 ... 20
|
| 0,200
| | 20 ... 25
|
| 0,184
| | 25 ... 30
|
| 0,177
| | понад 30
|
| 0,150
|
При виконанні робіт, пов’язаних із забрудненням рук речовинами,що важко змиваються (маслами, солідолом, фарбами і т.д.), умивальні обладнують пристроями для миття рук спеціальними рідинами. Установлення їх узгоджується з органами Державного санітарного нагляду з розрахунку 1 пристрій на 40 осіб, що працюють у найбільш численній зміні.
Умивальні обладнують гачками для рушників та одягу, поличками для мила, посудинами для рідкого мила й дзеркалами.
6. Душові обладнують у приміщеннях, суміжних із гардеробами, або в спеціально обладнаних вагонах. Кількість душових сіток визначають по кількості працюючих у найбільш численній зміні (табл. 1.7).
Таблиця 1.7
|