Напрями нарощення позикового капіталу

Ефективна фінансова діяльність підприємства неможлива без постійного залучення позикових коштів. Їх використання в обороті підприємства зумовлене об'єктивною необхідністю та тим, що з допомогою позикових коштів забезпечується розширення виробничо-господарської діяльності, оновлення технічної бази, використання ефекту фінансового левериджу і та ін.
Позиковий капітал формує зобов'язання підприємства. Згідно з П(с)БО, зобов'язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Позиковий капітал, тобто фінансові зобов'язання включає:
довгостроковий позиковий капітал — довгострокові кредити банків, довгострокові позикові кошти;короткостроковий позиковий капітал — короткострокові кредити банків, короткострокові позикові кошти, кредиторська заборгованість, інші короткострокові зобов'язання.
Як видно із проведених розрахунків у попередньому підрозділі рентабельність власного капіталу значною мірою залежить від умілого маневрування величиною ефекту фінансового важеля.

До певного моменту підвищити ефект фінансового важеля, тобто збільшити позиковий капітал можна екстенсивно за рахунок збільшення його плеча. Але при цьому потрібно враховувати такі правила фінансового менеджменту:
1. Не можна надмірно збільшувати частку позикових коштів у структурі капіталу, оскільки при цьому значно підвищується ризик втрати фінансової стійкості, і будь-які затримки у виробничому процесі або несприятливі зміни ринкової кон'юнктури (на ринках кредитних ресурсів, готової продукції, сировини тощо) можуть призвести до значного від'ємного значення ефекту фінансового важеля.
Регулювати величину плеча важеля можна лише залежно від значення диференціала. Більші можливості для нарощення позикового капіталу мають ті підприємства, у яких значний запас диференціала. Але при цьому потрібно пам'ятати, що зміна плеча фінансового важеля в свою чергу впливає і на величину диференціала. Чим більше плече, тим дорожче будуть коштувати для підприємства позикові фінансові ресурси за рахунок включення до їх вартості премії за ризик.
Підприємство завжди повинно залишати певний резерв позикової місткості, щоб у разі необхідності мати змогу покрити потребу у фінансових ресурсах за рахунок нового кредиту і при цьому не змінити знак диференціала з "+" на "-". Досвідчені фінансові менеджери намагаються маневрувати у межах оптимального діапазону частки позикових коштів у структурі капіталу (від ЗО до 50 %). Як свідчить досвід високорозвинутих країн, найкраще підтримувати частку позикового капіталу на рівні 40 % (що відповідає значенню плеча важеля 0,67), оскільки у цьому випадку ринок цінних паперів найкраще оцінює акції підприємства.
2.Показник сили дії фінансового важеля характеризує фінансовий ризик, пов'язаний зі структурою капіталу. Чим більше значення цього показника, тим більший ризик неповернення кредитів з процентами для банкірів та ризик невиплати дивідендів для акціонерів. Ситуація ще більше ускладнюється, коли одночасно підвищується комерційний ризик, тобто ризик недоотримання операційного прибутку від основної діяльності підприємства. Тому потрібно виділяти у складі загального ризику власників капіталу комерційний та фінансовий ризики , які мають принципове значення при обґрунтуванні оптимальної структури капіталу.Сукупний вплив комерційного та фінансового ризиків на чистий прибуток підприємства оцінюється за допомогою операційно-фінансового важеля:
де
tчn — темп зміни чистого прибутку;

tвр — темп зміни виручки від реалізації;

СДОФВ — сила дії операційно-фінансового важеля.

Таким чином, операційно-фінансовий важіль показує, наскільки відсотків змінюється чистий прибуток підприємства, що користується позиковим капіталом, при зміні виручки від реалізації на 1 %.Розрахунок сили дії операційно-фінансового важеля дає змогу виявити вплив змін комерційних умов виробництва (зміну попиту, ціни тощо) на розмір чистого прибутку і рентабельність власного капіталу при різних варіантах співвідношення позикового і власного капіталу. При виборі оптимального поєднання операційного і фінансового важеля необхідно враховувати, що одне й те саме значення сили дії операційно-фінансового важеля можна отримати шляхом різних комбінацій:
слабкої дії операційного важеля і сильної дії фінансового важеля;
сильної дії операційного важеля і слабкої дії фінансового важеля;
помірної дії обох важелів.

Отже, визначивши оптимальності джерел фінансування, можна сказати,що підприємство БЦДСС протягом 2007-2009рр знаходилося на самофінансуванні, тобто використовувало власний капітал. Про це свідчать і показник автономії, який більше норми та ефект фінансового левериджу,який не відповідав нормам оптимальності. Але для покращення ефективності діяльності підприємства потрібно все таки залучати кошти шляхом поступового покращення впливу фінансового важеля та аналізувати всі можливі ризики позичення.