Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Обов'язки керівників виробничих підрозділів.

Керівники виробничих підрозділів в своїй роботі по охороні праці керу­ються актами, наказами, розпорядженнями та указали керівників господарств, організацій, головних спеціалістів; приймають міри направлені на попереджен­ня нещасних випадків, професійних захворювань, пожарів на підприємстві; не­суть відповідальність за стан охорони праці на керованих ділянках і повинні:

1. Забезпечувати здорові та безпечні умови праці на керованих роботах, дотри­мування діючих правил і норм з охорони праці та протипожежного захисту.

2. Приймати міри, направлені на попередження нещасних випадків.

3. Приймати участь в розробці і виконанні заходів по поліпшенню умов та без­пеки праці, безаварійному використанню транспорту та запобіганню пожеж на керованих ділянках.

 

4. Забезпечувати виконання стандартів, правил, норм, інструкцій з охорони праці, пропозицій контролюючих органів, керівників, головних спеціалістів.

5. Брати участь у проведенні паспортизації санітарно-технічного стану відді­лення, ділянки, бригади,

6. Брати участь в розробці та виконанні комплексних планів поліпшення умов і охорони праці та призупиняти виробництво робіт при виникненні загрози жит­тю або здоров'ю людей.

7. Слідкувати за своєчасним випробуванням, технічним освідченням і реєстра­цією котельних установок, апаратів і сосудів, працюючих під тиском, вантажо-під'ємних машин та механізмів, контрольно-вимірюючих приладів.

8. Не допускати до управління машинами, механізмами та іншими установками осіб, які не досягнули необхідного віку, які не мають відповідних посвідчень та не пройшли атестацію.



9. Своєчасно та спільно із головними спеціалістами забезпечувати видачу засо­бів індивідуального захисту та лікувально-профілактичного харчування. Забез­печувати санітарно-побутове обслуговування.

 

10. Обладнувати кутки з охорони праці; забезпечувати проходження періодич­ного медичного огляду працюючих.

11. Проводити первинний, повторний, позаплановий та цільові інструктажі; ве­сти журнал реєстрації інструктажів на робочому місці.

12. Брати участь в розробці та вимагати дотримання інструкцій з охорони праці та правил виробничої санітарії, трудової та технологічної дисципліни.

13. Слідкувати за технічним станом машин, механізмів та обладнання.

14. Організовувати першу допомогу потерпілим; повідомляти керівництву про нещасні випадки; брати участь в розслідуванні обставин та причин нещасних випадків, розробляти заходи по їх попередженню.


ДОДАТОК А

Таблиця А. 1.

Глибина поширення хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями СДЯР, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру 1м/с).

 

 

 

СДЯР Кількість СДЯР у резервуарі (на об'єкті), т
при інверсії при ізотермії при конвекції
10т 10т 10т
На відкритій місцевості
Хлор, фосген 1,8 4,6 0,47 1,4
Аміак 3,5 4,5 0,4 0,7 0,9 0,12 0,21 0,27
Сірчаний ангідрид 2,5 4,5 0,5 0,8 0,9 0,15 0,24 0,27
Сірководень 5,5 7,5 0,6 1,1 1,5 0,18 0,33 0,45
На закритій місцевості
Хлор, фосген 2,6 6,6 0,5 1,3 2,0 0,15 0,4 0,52
Аміак 0,6 1,0 1,3 0,1 0,2 0,3 0,03 0,06 0,08
Сірчаний ангідрид 0,7 1,1 1,3 0,1 0,2 0,3 0,04 0,07 0,08
Сірководень 0,8 1,6 2,1 0,2 0,3 0,4 0,05 0,09 0,13

Примітка: Для обвалованих і заглиблених резервуарів глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.

Таблиця А.2.

Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря.

 

 

Вертикальний стан шару повітря Швидкість вітру, м/с
Інверсія 0,6 0,45 0,38 - - - - - -
Ізотермія 0,6 0,55 0,5 0,45 0,41 0,38 0,36 0,34 0,33
Конвекція 0,6 0,62 0,55 - - - - - -

Таблиця А.З.

Фізико - хімічні властивості СДЯР.

 

 

 

 

СДЯР Молекулярна маса Щільність Температура кипіння0С Токсичні властивості Дегазуючі речовини, кількість речовин на 1т СДЯР
Уражаюча концентрація мг/л Екопозиція, хв Смертельна концентрація, мг/л Екопозиція, хв
Хлор 70,9 1,56 -34,6 0,01 0,1...0,2 Вода-150т, гашене вапно, розчини лугів- 10т, 10%
Аміак 17,3 0,68 -33,4 0,2 Вода-2т, слабкі розчини мінера­льних кислот
Сірчис­тий ангі­дрид 64,07 1,46 -10 0,4...0,5 1,4...1,7 Вода-10т, розчи­ни лугів-13т, 10% аміак, га­шене вапно 10т
Сірковуг­лець 75,12 1,26 1,6...2,5 Сірчистий натрій або калій
Тріхлорі-стий фо­сфор 137,4 1,53 74,8 0,015... 0,08 0,5...1,0 Луги, аміак
Фторис­тий во­день 20,0 0,98 10,4 0,4 1,5 Теж
Синильна кислота 27,03 0,7 25,6 0,02... 0,04 0,1...0,2 Розчин гіпохло-риту-45т, 10%, луги, аміак, фо- рмальдегід-Зт, 10%
Фосген 98,92 1,42 8,2 0,05 0,4...0,5 Вода аміачна -Зт, розчин лугів-1 От, 10%
Окис вуг­лецю 28,1 - -190 0,22 3,4...5,7 -

 


Таблиця А.4. Середня швидкість Vср перенесення хмари, зараженої СДЯР, м/с.

 

 

 

Швидкість вітру, м/с Інверсія Ізотермія Конвекція
Віддалення від місця аварії, км
г<10 г>10 г<10 г>10 г<10 г>10
2,2 1,5 1,5 1,8
4,5 3,5
4,5 4,5 5.
- - - -
- - 7,5 - -
- - - -

Таблиця А. 5. Можливі втрати людей від СДЯР в осередку ураження, %.

 

 

 

Умови знахо­дження людей Без про­тигазів Забезпеченість людей протигазами, %
ЗО
На відкритій місцевості 90...100
У найпростіших укриттях, в будівлях

Примітка. Орієнтована структура втрат людей в осередку ураження становить:

легкій ступень - 25%; середній і важкій ступені - 40%; зі смертельними наслідками - 35%.

Таблиця А.6. Коефіцієнти зменшення глибини поширення зараженої хмари при виливі "у піддон"

 

 

Назва СДЯР Висота обвалування, м
Хлор 2,1 2,4 2,5
Аміак 2,0 2,2 2,3
Сірчистий ангідрид 2,5 3,0 3,1
Сірководень 1,6
Соляна кислота 4,6 7,4
Формальдегід 2,1 2,3 2,5

Примітка: 1. Якщо резервуари і СДЯР герметично закриті та обладнані спеціальними уло­влювачами, то коефіцієнт збільшується в 3 рази. 2. При проміжних значеннях висоти обвалу­вання наявне значення висоти обвалування округлюється до близького.

 

ДОДАТОК Б

Таблиця Б.1. Категорії стійкості атмосфери.

 

 

 

Швидкість вітру на висоті 10м Уі о, м/с Час доби та наявність хмарності
День Ніч
відсутня середня суцільна відсутня суцільна
ν10<2 А А А А А
2< ν10<3 А А Д Г Г
3 < ν 10 < 5 А Д Д д Г
5< ν 10<6 д Д Д д Д
ν 10>6 д Д Д д Д

Примітка. А - дуже нестійка (конвекція); Д - нейтральна (ізотермія);

Г - дуже стійка (інверсія).

Таблиця Б.2. Розміри прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари після аварії на АЕС (категорія стійкості А, швидкість вітру 2 м/с).

 

 

 

 

 

Вихід активності, % Індекс зони Реактор
РВБК-1000 ВВЕР-1000
Довжина, км Ширина, км Довжина, км Ширина, км
м 62,5 12,1 82,5 16,2
А 14,1 2,7 2,2
М 29,9 40,2
А 5,9 39,4 6,8
Б 6,8 0,8 - -
М 61,8 82,9
А 62,6 12,1 82,8 15,4
Б 13,9 2,7 17,1 2,5
В 6,9 0,8 - -
М 81,8
А 88,3 18,1 24,6
Б 18,3 3,6 20,4 3,7
В 9,21 1,5 8,8 1,07

Примітка. Відсутність даних про розміри зон радіоактивного забруднення сві­дчить про те, що зони не утворюються.


Таблиця Б.3. Середня швидкість вітру уср у шарі від поверхні землі до висоти переміщення центру хмари, м/с.

 

 

Категорія стійкості атмосфери Швидкість вітру на висоті 10 м у10, м/с
менше 2 понад 6
А
д
г

Таблиця Б.4. Розміри прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари після аварії на АЕС (категорія стійкості Д, швидкість вітру 5 м/с).

 

 

 

 

 

Вихід активності, % Індекс зони Реактор
РВБК-1000 ВВЕР-1000
Довжина, км Ширина, км Довжина, км Ширина, км
м 145,0 8,4 74,5 3,7
А 34,1 1,7 9,9 0,2
М 270,0 18,2 155,0 8,7
А 75,0 3,9 29,5 1,1
Б 17,4 0,6
В 5,8 0,1
М 418,0 31,5 284,0 18,4
А 145,0 8,4 74,5 3,5
Б 33,7 1,7 9,9 0,2
В 17,6 0,6
М 583,0 42,8 379,0 25,3
А 191,0 11,7 100,0 5,2
Б 47,1 2,4 16,6 0,6
В 23,7 1,1
U 9,4 0,2

Примітки. У тих випадках, коли потужність дози на забрудненій місцевості виміряти неможливо, частка викинутих радіоактивних речовин приймається h = 10%.


Таблиця Б.5.

Розміри прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари при аварії на АЕС (категорія стійкості Г).

 

 

 

 

 

Вихід активності, % Індекс зони Реактор
РВБК-1000 ВВЕР-1000
Довжина, км Ширина, км Довжина, км Ширина, км
Швидкість вітру 5 м/с
м 3,6 0,6
М 7,8 2,6
А 1,7 - -
М 5,1
А 3,6 0,6
М 6,9
А 4,9 1,5
Б 0,4 - -
Швидкість вітру 10 м/с
М 1,9
А 5,2 0,07
М ПО 5,3
А 2,4 0,6
Б 0,3 - -
М
А 1,9
Б 0,07
В 0,07
М 0,3 - -
А
Б 1,5 0,3
В 0,6 - -

Таблиця Б.6.

Потужність дози випромінення на осі сліду (вихід радіоактивних речовин 10 %, час - 1 год після зупинки реактора).

 

 

 

 

Відстань від АЕС, км Категорія стійкості атмосфери
А Д Г
Середня швидкість вітру, м/с
Реактор РВБК-1000
1,89 4,5 2,67 0,00002 0,00001
0,64 2,62 1,60 0,02 0,013
0,12 0,54 0,35 0,30 0,21
0,06 0,25 0,17 0,24 0,18
0,03 0,15 0,11 0,13 0,11
0,02 0,08 0,06 0,07 0,06
0,007 0,02 0,02 0,02 0,02
0,002 0,01 0,01 0,009 0,009
0,001 0,005 0,006 0,005 0,005
Реактор ВВЕР-1000
1,24 0,80 0,47 0,004 0,0024
0,72 0,46 0,28 0,003 0,024
0,17 0,12 0,08 0,05 0,038
0,09 0,07 0,05 0,04 0,025
0,05 0,04 0,03 0,02 0,016
0,03 0,02 0,02 0,01 0,001
0,01 0,008 0,007 0,003 0,003
0,005 0,004 0,004 0,0017 0,0017
0,003 0,002 0,002 0,001 0,001

 


Таблиця Б.7.

Дози опромінення, одержувані людьми при відкритому розміщенні в середині зони забруднення, рад.

 

 

 

Час поча­тку опромі­нення після аварії Тривалість перебування у зоні забруднення
Години Доби Місяці
Години Зона М
0,04 0,10 0,21 0,33 0,45 0,55 1,18 1,64 2,51 4,70 11,5 Г15,8
0,03 0,09 0,20 0,31 0,42 0,53 1,15 1,61 2,48 4,67 11,5 15,8
0,02 0,07 0,16 0,26 0,37 0,47 1,07 1,52 2,38 4,55 11,4 15,6
0,02 0,06 0,13 0,22 0,32 0,41 0,98 1,42 2,27 4,43 11,2 15,5
Доби  
0,01 0,04 0,11 0,18 0,27 0,35 0,87 1,29 2,11 4,24 6,29 Г51,3
0,01 0,03 0,08 0,14 0,21 0,28 0,74 1,13 1,90 3,98 10,30 14,9
Години Зона А
0,46 1,08 2,18 3,32 4,51 5,56 11,8 16,4 25,1 47,6
0,35 0,97 1,02 3,13 4,28 6,32 11,5 16,1 24,8 46,7
0,26 0,76 1,66 2,66 3,73 4,70 10,7 15,2 23,8 45,5
0,21 0,62 1,39 2,28 3,25 4,15 9,88 14,2 22,7 44,3
Доби  
0,16 0,49 1,12 1,87 2,71 3,51 8,79 12,9 21,1 42,4
0,12 0,38 0,67 1,47 2,16 2,83 7,47 11,3 19,0 39,8

Примітки.

1. Дози опромінення на внутрішній зоні приблизно у 3,2 раза більші наведених у таблиці.

2. Для визначення за допомогою таблиці часу початку (іп) чи тривалості пере­бування (Т) у зоні необхідно задану дозу опромінення поділити на 3,2 - при пе­ребуванні людей на внутрішній межі зони, або помножити на 3,2 - при перебу­ванні їх на зовнішній межі зони.


Таблиця Б.8.

Дози опромінення, одержувані людьми при відкритому розміщенні в середині зони забруднення, рад.

 

 

 

Час початку опромі­нення піс­ля аварії Тривалість перебування у зоні забруднення
Години Доби Місяці
Години Зона Б
2,23 5,93 11,9 18,2 24,7 30,4 64,9 90,1
1,94 5,34 11,0 17,1 23,4 29,1 63,2 84,4
1,46 4,19 9,11 14,5 20,4 25,7 58,7 83,4
Доби  
0,91 2,72 6,17 10,2 14,8 19,2 48,1 71,0
0,70 2,09 4,80 8,08 11,8 15,5 40,9 61,9
Години Зона В
7,05 18,5 37,8 57,6 78,1 96,3
6,14 16,9 35,0 54,2 74,2 92,1
4,61 13,2 28,8 46,1 64,6 81,5
Доби  
2,91 8,60 19,5 32,4 47,0 60,8
2,22 6,62 15,2 25,5 37,5 49,0
Години ЗонаГ
23,1 61,7
20,1 55,5
15,1 43,6 94,7
Доби  
9,57 28,2 64,1
7,31 21,7 49,9 84,0

Примітки. 1. Дози опромінення на внутрішній межі зони приблизно в 1,8 раза більші наведених у таблиці.

2. Для визначення за допомогою таблиці часу початку (tп) або тривалості пере­бування (Т) у зоні необхідно задану дозу опромінення поділити на 1,8 - при знаходженні людей на внутрішній межі зони, або перемножити на 1,8 - при пе­ребуванні їх на зовнішній межі зони.


Таблиця Б.9. Час початку формування сліду tфпісля аварії на АЕС, год.

 

 

 

 

Відстань від АЕС, км Категорія стійкості атмосфери
А Д Г
Середня швидкість вітру, м/с
0,5 0,3 0,1 0,3 0,1
1,0 0,5 0,3 0,5 0,3
3,0 1,5 0,8 1,5 0,8
5,0 2,5 1,2 2,5 1,3
7,5 4,0 2,0 4,0 2,0
9,5 5,0 2,5 5,0 3,0
19,0 10,0 5,0 10,0 5,0
28,0 15,0 7,5 16,0 8,0
37,0 19,0 10,0 21,0 11,0

Таблиця Б. 10. Середні значення коефіцієнта/ослаблення дози радіації КПОСЛ.

 

Найменування укриттів і транспортних засобів КПОСЛ
Відкрите розташування на місцевості
Захисні спорудження
Заражені відкриті окопи, щілини
Дезактивовані або відкриті на зараженій місцевості окопи
Протирадіаційні укриття (ПРУ) 100 і більше
Транспортні засоби
Автомобілі і автобуси
Криті вагони
Пасажирські вагони (локомотиви)
Промислові і адміністративні будинки
Виробничі одноповерхові будинки (цех)
Виробничі і адміністративні триповерхові будинки
Житлові кам'яні будинки
Одноповерхові
Підвал
Двоповерхові
Підвал
П'ятиповерхові
Підвал
Житлові дерев'яні будинки
Одноповерхові
Підвал
Двоповерхові
Підвал

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безпека об'єктів будівництва. - К.: Основа, 2003. - 208с.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Під­ручник / За ред.. М.П. Гандзюка. - К.: Каравела, 2004. - 408с.

3. Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. Основи охорони праці: Навчальний посібник. 2-ге вид. - Львів «Новий Світ - 2000», 2005. - 232с.

4. ГОСТ 12.0.0003 - 74. ССБТ. Опасньїе и вредньїе производственньїе фактори. Классификация.

5. ДБН В. 1.1. - 7 - 2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва.

6. ДБН В. 1.4 - 1.01 - 97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані ра­діаційні параметри. Допустимі рівні.

7. ДБН В. 1.4 - 2.01 - 97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний конт­роль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва.

8. ДБН В.2.2 - 5 - 97 Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони.

9. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб./ За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. - Київ «Каравела»; Львів «Новий Світ-2000», 2001.-320с.

10.Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб./ За ред. Є.П. Желібо. 4-е вид. - Київ «Каравела», 2005. - 344с.

П.Коптев Д.В., Орлов Г.Г., Бульїгин В.И. Безопасность труда в строительстве: Учебное пособие. - М.: Изд-во АСВ, 2003. - 352с.

12.НРБУ-97 Норми радіаційної безпеки України. Державні нормативи.

13.Положення про редакційно-видавничу діяльність в ОДАБА. Ухвалено Вче­ною радою 22.12.2005р. (протокол № 5). Одеса, 2005. - 6с.

Н.Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - 2-ге вид. - Су­ми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 301с.

15.СанПиН 1304-75 Санитарньїе нормьі допустимих вибраций в жильїх домах

Іб.СанПиН 2152 - 80 Санитарно-гигиенические нормьі допустимих уровней ионизации воздуха производственньїх и общественньїх помещений.

17.СанПиН 2605 - 82 Санитарньїе норми и правила обеспечения инсоляцией жильїх и общественньїх зданий и территорий жилой застройки.

18.СанПиН 3077 - 84 Санитарньїе нормьі допустимого шума в помещениях жи­льїх и общественньїх зданий и на территорий жилой застройки.

19.СН 4948 - 89 Санитарньїе норми допустимих уровней инфразвука и низко-частотного шума на территорий жилой настройки.

20.СНиП II - 12-77 Здания и сооружения. Защита от шума.

21.Скобло Ю.С, Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності. - Київ: Кондор, 2003. - 424с.

22.Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2004. - 490с.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2021 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.