Обратная связь
|
Обов'язки керівників виробничих підрозділів. Керівники виробничих підрозділів в своїй роботі по охороні праці керуються актами, наказами, розпорядженнями та указали керівників господарств, організацій, головних спеціалістів; приймають міри направлені на попередження нещасних випадків, професійних захворювань, пожарів на підприємстві; несуть відповідальність за стан охорони праці на керованих ділянках і повинні:
1. Забезпечувати здорові та безпечні умови праці на керованих роботах, дотримування діючих правил і норм з охорони праці та протипожежного захисту.
2. Приймати міри, направлені на попередження нещасних випадків.
3. Приймати участь в розробці і виконанні заходів по поліпшенню умов та безпеки праці, безаварійному використанню транспорту та запобіганню пожеж на керованих ділянках.
4. Забезпечувати виконання стандартів, правил, норм, інструкцій з охорони праці, пропозицій контролюючих органів, керівників, головних спеціалістів.
5. Брати участь у проведенні паспортизації санітарно-технічного стану відділення, ділянки, бригади,
6. Брати участь в розробці та виконанні комплексних планів поліпшення умов і охорони праці та призупиняти виробництво робіт при виникненні загрози життю або здоров'ю людей.
7. Слідкувати за своєчасним випробуванням, технічним освідченням і реєстрацією котельних установок, апаратів і сосудів, працюючих під тиском, вантажо-під'ємних машин та механізмів, контрольно-вимірюючих приладів.
8. Не допускати до управління машинами, механізмами та іншими установками осіб, які не досягнули необхідного віку, які не мають відповідних посвідчень та не пройшли атестацію.
9. Своєчасно та спільно із головними спеціалістами забезпечувати видачу засобів індивідуального захисту та лікувально-профілактичного харчування. Забезпечувати санітарно-побутове обслуговування.
10. Обладнувати кутки з охорони праці; забезпечувати проходження періодичного медичного огляду працюючих.
11. Проводити первинний, повторний, позаплановий та цільові інструктажі; вести журнал реєстрації інструктажів на робочому місці.
12. Брати участь в розробці та вимагати дотримання інструкцій з охорони праці та правил виробничої санітарії, трудової та технологічної дисципліни.
13. Слідкувати за технічним станом машин, механізмів та обладнання.
14. Організовувати першу допомогу потерпілим; повідомляти керівництву про нещасні випадки; брати участь в розслідуванні обставин та причин нещасних випадків, розробляти заходи по їх попередженню.
ДОДАТОК А
Таблиця А. 1.
Глибина поширення хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями СДЯР, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру 1м/с).
| СДЯР
| Кількість СДЯР у резервуарі (на об'єкті), т
|
при інверсії
| при ізотермії
| при конвекції
|
1т
| 5т
| 10т
| 1т
| 5т
| 10т
| 1т
| 5т
| 10т
| | На відкритій місцевості
| | Хлор, фосген
|
|
|
| 1,8
| 4,6
|
| 0,47
|
| 1,4
| | Аміак
|
| 3,5
| 4,5
| 0,4
| 0,7
| 0,9
| 0,12
| 0,21
| 0,27
| | Сірчаний ангідрид
| 2,5
|
| 4,5
| 0,5
| 0,8
| 0,9
| 0,15
| 0,24
| 0,27
| | Сірководень
|
| 5,5
| 7,5
| 0,6
| 1,1
| 1,5
| 0,18
| 0,33
| 0,45
| | На закритій місцевості
| | Хлор, фосген
| 2,6
| 6,6
|
| 0,5
| 1,3
| 2,0
| 0,15
| 0,4
| 0,52
| | Аміак
| 0,6
| 1,0
| 1,3
| 0,1
| 0,2
| 0,3
| 0,03
| 0,06
| 0,08
| | Сірчаний ангідрид
| 0,7
| 1,1
| 1,3
| 0,1
| 0,2
| 0,3
| 0,04
| 0,07
| 0,08
| | Сірководень
| 0,8
| 1,6
| 2,1
| 0,2
| 0,3
| 0,4
| 0,05
| 0,09
| 0,13
| Примітка: Для обвалованих і заглиблених резервуарів глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
Таблиця А.2.
Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря.
| Вертикальний стан шару повітря
| Швидкість вітру, м/с
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Інверсія
|
| 0,6
| 0,45
| 0,38
| -
| -
| -
| -
| -
| -
| | Ізотермія
|
| 0,6
| 0,55
| 0,5
| 0,45
| 0,41
| 0,38
| 0,36
| 0,34
| 0,33
| | Конвекція
|
| 0,6
| 0,62
| 0,55
| -
| -
| -
| -
| -
| -
|
Таблиця А.З.
Фізико - хімічні властивості СДЯР.
| СДЯР
| Молекулярна
маса
| Щільність
| Температура кипіння0С
| Токсичні властивості
| Дегазуючі
речовини,
кількість
речовин
на 1т СДЯР
|
Уражаюча концентрація мг/л
| Екопозиція,
хв
| Смертельна концентрація, мг/л
| Екопозиція,
хв
|
| Хлор
| 70,9
| 1,56
| -34,6
| 0,01
|
| 0,1...0,2
|
| Вода-150т,
гашене вапно,
розчини лугів-
10т, 10%
| | Аміак
| 17,3
| 0,68
| -33,4
| 0,2
|
|
|
| Вода-2т, слабкі розчини мінеральних кислот
| | Сірчистий ангідрид
| 64,07
| 1,46
| -10
| 0,4...0,5
|
| 1,4...1,7
|
| Вода-10т, розчини лугів-13т, 10% аміак, гашене вапно 10т
| | Сірковуглець
| 75,12
| 1,26
|
| 1,6...2,5
|
|
|
| Сірчистий натрій або калій
| | Тріхлорі-стий фосфор
| 137,4
| 1,53
| 74,8
| 0,015... 0,08
|
| 0,5...1,0
|
| Луги, аміак
| | Фтористий водень
| 20,0
| 0,98
| 10,4
| 0,4
|
| 1,5
|
| Теж
| | Синильна кислота
| 27,03
| 0,7
| 25,6
| 0,02... 0,04
|
| 0,1...0,2
|
| Розчин гіпохло-риту-45т, 10%,
луги, аміак, фо-
рмальдегід-Зт,
10%
| | Фосген
| 98,92
| 1,42
| 8,2
| 0,05
|
| 0,4...0,5
|
| Вода аміачна -Зт,
розчин лугів-1 От,
10%
| | Окис вуглецю
| 28,1
| -
| -190
| 0,22
|
| 3,4...5,7
|
| -
|
Таблиця А.4. Середня швидкість Vср перенесення хмари, зараженої СДЯР, м/с.
| Швидкість вітру, м/с
| Інверсія
| Ізотермія
| Конвекція
|
Віддалення від місця аварії, км
|
г<10
| г>10
| г<10
| г>10
| г<10
| г>10
| |
|
| 2,2
| 1,5
|
| 1,5
| 1,8
| |
|
| 4,5
|
|
|
| 3,5
| |
|
|
| 4,5
|
| 4,5
| 5.
| |
| -
| -
|
|
| -
| -
| |
| -
| -
| 7,5
|
| -
| -
| |
| -
| -
|
|
| -
| -
| Таблиця А. 5. Можливі втрати людей від СДЯР в осередку ураження, %.
| Умови знаходження людей
| Без протигазів
| Забезпеченість людей протигазами, %
|
| ЗО
|
|
|
|
|
|
|
| | На відкритій місцевості
| 90...100
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | У найпростіших
укриттях,
в будівлях
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Примітка. Орієнтована структура втрат людей в осередку ураження становить:
легкій ступень - 25%; середній і важкій ступені - 40%; зі смертельними наслідками - 35%.
Таблиця А.6. Коефіцієнти зменшення глибини поширення зараженої хмари при виливі "у піддон"
| Назва СДЯР
| Висота обвалування, м
|
|
|
| | Хлор
| 2,1
| 2,4
| 2,5
| | Аміак
| 2,0
| 2,2
| 2,3
| | Сірчистий ангідрид
| 2,5
| 3,0
| 3,1
| | Сірководень
| 1,6
| —
| —
| | Соляна кислота
| 4,6
| 7,4
|
| | Формальдегід
| 2,1
| 2,3
| 2,5
| Примітка: 1. Якщо резервуари і СДЯР герметично закриті та обладнані спеціальними уловлювачами, то коефіцієнт збільшується в 3 рази. 2. При проміжних значеннях висоти обвалування наявне значення висоти обвалування округлюється до близького.
ДОДАТОК Б
Таблиця Б.1. Категорії стійкості атмосфери.
| Швидкість вітру на висоті
10м Уі о, м/с
| Час доби та наявність хмарності
|
День
| Ніч
|
відсутня
| середня
| суцільна
| відсутня
| суцільна
| | ν10<2
| А
| А
| А
| А
| А
| | 2< ν10<3
| А
| А
| Д
| Г
| Г
| | 3 < ν 10 < 5
| А
| Д
| Д
| д
| Г
| | 5< ν 10<6
| д
| Д
| Д
| д
| Д
| | ν 10>6
| д
| Д
| Д
| д
| Д
| Примітка. А - дуже нестійка (конвекція); Д - нейтральна (ізотермія);
Г - дуже стійка (інверсія).
Таблиця Б.2. Розміри прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари після аварії на АЕС (категорія стійкості А, швидкість вітру 2 м/с).
| Вихід
активності,
%
| Індекс зони
| Реактор
|
РВБК-1000
| ВВЕР-1000
|
Довжина, км
| Ширина, км
| Довжина, км
| Ширина, км
| |
| м
| 62,5
| 12,1
| 82,5
| 16,2
| |
| А
| 14,1
| 2,7
|
| 2,2
| |
| М
|
| 29,9
|
| 40,2
| |
| А
|
| 5,9
| 39,4
| 6,8
| |
| Б
| 6,8
| 0,8
| -
| -
| |
| М
|
| 61,8
|
| 82,9
| |
| А
| 62,6
| 12,1
| 82,8
| 15,4
| |
| Б
| 13,9
| 2,7
| 17,1
| 2,5
| |
| В
| 6,9
| 0,8
| -
| -
| |
| М
|
| 81,8
|
|
| |
| А
| 88,3
| 18,1
|
| 24,6
| |
| Б
| 18,3
| 3,6
| 20,4
| 3,7
| |
| В
| 9,21
| 1,5
| 8,8
| 1,07
| Примітка. Відсутність даних про розміри зон радіоактивного забруднення свідчить про те, що зони не утворюються.
Таблиця Б.3. Середня швидкість вітру уср у шарі від поверхні землі до висоти переміщення центру хмари, м/с.
| Категорія
стійкості
атмосфери
| Швидкість вітру на висоті 10 м у10, м/с
|
менше 2
|
|
|
|
| понад 6
| | А
|
|
|
| —
| —
| —
| | д
| —
| —
|
|
|
|
| | г
| —
|
|
|
| —
| —
| Таблиця Б.4. Розміри прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари після аварії на АЕС (категорія стійкості Д, швидкість вітру 5 м/с).
| Вихід
активності,
%
| Індекс зони
| Реактор
|
РВБК-1000
| ВВЕР-1000
|
Довжина, км
| Ширина, км
| Довжина, км
| Ширина, км
| |
| м
| 145,0
| 8,4
| 74,5
| 3,7
| |
| А
| 34,1
| 1,7
| 9,9
| 0,2
| |
| М
| 270,0
| 18,2
| 155,0
| 8,7
| |
| А
| 75,0
| 3,9
| 29,5
| 1,1
| |
| Б
| 17,4
| 0,6
| —
| —
| |
| В
| 5,8
| 0,1
| —
| —
| |
| М
| 418,0
| 31,5
| 284,0
| 18,4
| |
| А
| 145,0
| 8,4
| 74,5
| 3,5
| |
| Б
| 33,7
| 1,7
| 9,9
| 0,2
| |
| В
| 17,6
| 0,6
| —
| —
| |
| М
| 583,0
| 42,8
| 379,0
| 25,3
| |
| А
| 191,0
| 11,7
| 100,0
| 5,2
| |
| Б
| 47,1
| 2,4
| 16,6
| 0,6
| |
| В
| 23,7
| 1,1
| —
| —
| |
| U
| 9,4
| 0,2
| —
| —
| Примітки. У тих випадках, коли потужність дози на забрудненій місцевості виміряти неможливо, частка викинутих радіоактивних речовин приймається h = 10%.
Таблиця Б.5.
Розміри прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари при аварії на АЕС (категорія стійкості Г).
| Вихід
активності,
%
| Індекс зони
| Реактор
|
РВБК-1000
| ВВЕР-1000
|
Довжина, км
| Ширина, км
| Довжина, км
| Ширина, км
| | Швидкість вітру 5 м/с
| |
| м
|
| 3,6
|
| 0,6
| |
| М
|
| 7,8
|
| 2,6
| |
| А
|
| 1,7
| -
| -
| |
| М
|
|
|
| 5,1
| |
| А
|
| 3,6
|
| 0,6
| |
| М
|
|
|
| 6,9
| |
| А
|
| 4,9
|
| 1,5
| |
| Б
|
| 0,4
| -
| -
| | Швидкість вітру 10 м/с
| |
| М
|
|
|
| 1,9
| |
| А
|
|
| 5,2
| 0,07
| |
| М
|
|
| ПО
| 5,3
| |
| А
|
| 2,4
|
| 0,6
| |
| Б
|
| 0,3
| -
| -
| |
| М
|
|
|
|
| |
| А
|
|
|
| 1,9
| |
| Б
|
|
|
| 0,07
| |
| В
|
|
|
| 0,07
| |
| М
|
| 0,3
| -
| -
| |
| А
|
|
|
|
| |
| Б
|
| 1,5
|
| 0,3
| |
| В
|
| 0,6
| -
| -
|
Таблиця Б.6.
Потужність дози випромінення на осі сліду (вихід радіоактивних речовин 10 %, час - 1 год після зупинки реактора).
| Відстань
від АЕС,
км
| Категорія стійкості атмосфери
|
А
| Д
| Г
|
Середня швидкість вітру, м/с
|
|
|
|
|
| | Реактор РВБК-1000
| |
| 1,89
| 4,5
| 2,67
| 0,00002
| 0,00001
| |
| 0,64
| 2,62
| 1,60
| 0,02
| 0,013
| |
| 0,12
| 0,54
| 0,35
| 0,30
| 0,21
| |
| 0,06
| 0,25
| 0,17
| 0,24
| 0,18
| |
| 0,03
| 0,15
| 0,11
| 0,13
| 0,11
| |
| 0,02
| 0,08
| 0,06
| 0,07
| 0,06
| |
| 0,007
| 0,02
| 0,02
| 0,02
| 0,02
| |
| 0,002
| 0,01
| 0,01
| 0,009
| 0,009
| |
| 0,001
| 0,005
| 0,006
| 0,005
| 0,005
| | Реактор ВВЕР-1000
| |
| 1,24
| 0,80
| 0,47
| 0,004
| 0,0024
| |
| 0,72
| 0,46
| 0,28
| 0,003
| 0,024
| |
| 0,17
| 0,12
| 0,08
| 0,05
| 0,038
| |
| 0,09
| 0,07
| 0,05
| 0,04
| 0,025
| |
| 0,05
| 0,04
| 0,03
| 0,02
| 0,016
| |
| 0,03
| 0,02
| 0,02
| 0,01
| 0,001
| |
| 0,01
| 0,008
| 0,007
| 0,003
| 0,003
| |
| 0,005
| 0,004
| 0,004
| 0,0017
| 0,0017
| |
| 0,003
| 0,002
| 0,002
| 0,001
| 0,001
|
Таблиця Б.7.
Дози опромінення, одержувані людьми при відкритому розміщенні в середині зони забруднення, рад.
| Час початку опромінення після аварії
| Тривалість перебування у зоні забруднення
|
Години
| Доби
| Місяці
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Години
| Зона М
| |
| 0,04
| 0,10
| 0,21
| 0,33
| 0,45
| 0,55
| 1,18
| 1,64
| 2,51
| 4,70
| 11,5
| Г15,8
| |
| 0,03
| 0,09
| 0,20
| 0,31
| 0,42
| 0,53
| 1,15
| 1,61
| 2,48
| 4,67
| 11,5
| 15,8
| |
| 0,02
| 0,07
| 0,16
| 0,26
| 0,37
| 0,47
| 1,07
| 1,52
| 2,38
| 4,55
| 11,4
| 15,6
| |
| 0,02
| 0,06
| 0,13
| 0,22
| 0,32
| 0,41
| 0,98
| 1,42
| 2,27
| 4,43
| 11,2
| 15,5
| | Доби
|
| |
| 0,01
| 0,04
| 0,11
| 0,18
| 0,27
| 0,35
| 0,87
| 1,29
| 2,11
| 4,24
| 6,29
| Г51,3
| |
| 0,01
| 0,03
| 0,08
| 0,14
| 0,21
| 0,28
| 0,74
| 1,13
| 1,90
| 3,98
| 10,30
| 14,9
| | Години
| Зона А
| |
| 0,46
| 1,08
| 2,18
| 3,32
| 4,51
| 5,56
| 11,8
| 16,4
| 25,1
| 47,6
|
|
| |
| 0,35
| 0,97
| 1,02
| 3,13
| 4,28
| 6,32
| 11,5
| 16,1
| 24,8
| 46,7
|
|
| |
| 0,26
| 0,76
| 1,66
| 2,66
| 3,73
| 4,70
| 10,7
| 15,2
| 23,8
| 45,5
|
|
| |
| 0,21
| 0,62
| 1,39
| 2,28
| 3,25
| 4,15
| 9,88
| 14,2
| 22,7
| 44,3
|
|
| | Доби
|
| |
| 0,16
| 0,49
| 1,12
| 1,87
| 2,71
| 3,51
| 8,79
| 12,9
| 21,1
| 42,4
|
|
| |
| 0,12
| 0,38
| 0,67
| 1,47
| 2,16
| 2,83
| 7,47
| 11,3
| 19,0
| 39,8
|
|
| Примітки.
1. Дози опромінення на внутрішній зоні приблизно у 3,2 раза більші наведених у таблиці.
2. Для визначення за допомогою таблиці часу початку (іп) чи тривалості перебування (Т) у зоні необхідно задану дозу опромінення поділити на 3,2 - при перебуванні людей на внутрішній межі зони, або помножити на 3,2 - при перебуванні їх на зовнішній межі зони.
Таблиця Б.8.
Дози опромінення, одержувані людьми при відкритому розміщенні в середині зони забруднення, рад.
| Час початку опромінення після аварії
| Тривалість перебування у зоні забруднення
|
Години
| Доби
| Місяці
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Години
| Зона Б
| |
| 2,23
| 5,93
| 11,9
| 18,2
| 24,7
| 30,4
| 64,9
| 90,1
|
|
|
|
| |
| 1,94
| 5,34
| 11,0
| 17,1
| 23,4
| 29,1
| 63,2
| 84,4
|
|
|
|
| |
| 1,46
| 4,19
| 9,11
| 14,5
| 20,4
| 25,7
| 58,7
| 83,4
|
|
|
|
| | Доби
|
| |
| 0,91
| 2,72
| 6,17
| 10,2
| 14,8
| 19,2
| 48,1
| 71,0
|
|
|
|
| |
| 0,70
| 2,09
| 4,80
| 8,08
| 11,8
| 15,5
| 40,9
| 61,9
|
|
|
|
| | Години
| Зона В
| |
| 7,05
| 18,5
| 37,8
| 57,6
| 78,1
| 96,3
|
|
|
|
|
|
| |
| 6,14
| 16,9
| 35,0
| 54,2
| 74,2
| 92,1
|
|
|
|
|
|
| |
| 4,61
| 13,2
| 28,8
| 46,1
| 64,6
| 81,5
|
|
|
|
|
|
| | Доби
|
| |
| 2,91
| 8,60
| 19,5
| 32,4
| 47,0
| 60,8
|
|
|
|
|
|
| |
| 2,22
| 6,62
| 15,2
| 25,5
| 37,5
| 49,0
|
|
|
|
|
|
| | Години
| ЗонаГ
| |
| 23,1
| 61,7
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 20,1
| 55,5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 15,1
| 43,6
| 94,7
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Доби
|
| |
| 9,57
| 28,2
| 64,1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 7,31
| 21,7
| 49,9
| 84,0
|
|
|
|
|
|
|
|
| Примітки. 1. Дози опромінення на внутрішній межі зони приблизно в 1,8 раза більші наведених у таблиці.
2. Для визначення за допомогою таблиці часу початку (tп) або тривалості перебування (Т) у зоні необхідно задану дозу опромінення поділити на 1,8 - при знаходженні людей на внутрішній межі зони, або перемножити на 1,8 - при перебуванні їх на зовнішній межі зони.
Таблиця Б.9. Час початку формування сліду tфпісля аварії на АЕС, год.
| Відстань від АЕС,
км
| Категорія стійкості атмосфери
|
А
| Д
| Г
|
Середня швидкість вітру, м/с
|
|
|
|
|
| |
| 0,5
| 0,3
| 0,1
| 0,3
| 0,1
| |
| 1,0
| 0,5
| 0,3
| 0,5
| 0,3
| |
| 3,0
| 1,5
| 0,8
| 1,5
| 0,8
| |
| 5,0
| 2,5
| 1,2
| 2,5
| 1,3
| |
| 7,5
| 4,0
| 2,0
| 4,0
| 2,0
| |
| 9,5
| 5,0
| 2,5
| 5,0
| 3,0
| |
| 19,0
| 10,0
| 5,0
| 10,0
| 5,0
| |
| 28,0
| 15,0
| 7,5
| 16,0
| 8,0
| |
| 37,0
| 19,0
| 10,0
| 21,0
| 11,0
| Таблиця Б. 10. Середні значення коефіцієнта/ослаблення дози радіації КПОСЛ.
| Найменування укриттів і транспортних засобів
| КПОСЛ
| | Відкрите розташування на місцевості
|
| | Захисні спорудження
| | Заражені відкриті окопи, щілини
|
| | Дезактивовані або відкриті на зараженій місцевості окопи
|
| | Протирадіаційні укриття (ПРУ)
| 100 і більше
| | Транспортні засоби
| | Автомобілі і автобуси
|
| | Криті вагони
|
| | Пасажирські вагони (локомотиви)
|
| | Промислові і адміністративні будинки
| | Виробничі одноповерхові будинки (цех)
|
| | Виробничі і адміністративні триповерхові будинки
|
| | Житлові кам'яні будинки
| | Одноповерхові
|
| | Підвал
|
| | Двоповерхові
|
| | Підвал
|
| | П'ятиповерхові
|
| | Підвал
|
| | Житлові дерев'яні будинки
| | Одноповерхові
|
| | Підвал
|
| | Двоповерхові
|
| | Підвал
|
|
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Безпека об'єктів будівництва. - К.: Основа, 2003. - 208с.
2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник / За ред.. М.П. Гандзюка. - К.: Каравела, 2004. - 408с.
3. Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. Основи охорони праці: Навчальний посібник. 2-ге вид. - Львів «Новий Світ - 2000», 2005. - 232с.
4. ГОСТ 12.0.0003 - 74. ССБТ. Опасньїе и вредньїе производственньїе фактори. Классификация.
5. ДБН В. 1.1. - 7 - 2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва.
6. ДБН В. 1.4 - 1.01 - 97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні.
7. ДБН В. 1.4 - 2.01 - 97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва.
8. ДБН В.2.2 - 5 - 97 Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони.
9. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб./ За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. - Київ «Каравела»; Львів «Новий Світ-2000», 2001.-320с.
10.Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб./ За ред. Є.П. Желібо. 4-е вид. - Київ «Каравела», 2005. - 344с.
П.Коптев Д.В., Орлов Г.Г., Бульїгин В.И. Безопасность труда в строительстве: Учебное пособие. - М.: Изд-во АСВ, 2003. - 352с.
12.НРБУ-97 Норми радіаційної безпеки України. Державні нормативи.
13.Положення про редакційно-видавничу діяльність в ОДАБА. Ухвалено Вченою радою 22.12.2005р. (протокол № 5). Одеса, 2005. - 6с.
Н.Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - 2-ге вид. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 301с.
15.СанПиН 1304-75 Санитарньїе нормьі допустимих вибраций в жильїх домах
Іб.СанПиН 2152 - 80 Санитарно-гигиенические нормьі допустимих уровней ионизации воздуха производственньїх и общественньїх помещений.
17.СанПиН 2605 - 82 Санитарньїе норми и правила обеспечения инсоляцией жильїх и общественньїх зданий и территорий жилой застройки.
18.СанПиН 3077 - 84 Санитарньїе нормьі допустимого шума в помещениях жильїх и общественньїх зданий и на территорий жилой застройки.
19.СН 4948 - 89 Санитарньїе норми допустимих уровней инфразвука и низко-частотного шума на территорий жилой настройки.
20.СНиП II - 12-77 Здания и сооружения. Защита от шума.
21.Скобло Ю.С, Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності. - Київ: Кондор, 2003. - 424с.
22.Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2004. - 490с.
|
|