Система підприємницьких договорів.

32.Поняття та сутність інвестування в господарській діяльності. Об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності.

Поняття “інвестиція” є первинною категорією, базою побудови ієрархії що означає “вкладати”.Інвестиції переважно сприймаються як будь-яке вкладення грошей.В макроекономіці інвестиції є частиною сукупних витрат, що складаються з витрат на нові засоби виробництва, інвестицій в житло, і приросту товарних запасів. Тобто, інвестиції – це частина ВВП, що не спожита в поточному періоді, і забезпечує приріст капіталу в економіці.В теорії виробництва, і в цілому в мікроекономіці, інвестиції – це процес створення нового капіталу (засоби виробництва, людський капітал).

Інвестиції це:

- об'єкт економічного управління.- найактивніша форма залучення нагромадженого капіталу в економічний процес. --можливість використання нагромадженого капіталу у всіх його альтернативних формах. --альтернативна можливість вкладення капіталу в будь-які об'єкти господарської діяльності. --джерело генерування ефекту підприємницької діяльності. --об'єкт ринкових відносин. --об'єкт власності і розпорядження. --об'єкт надання переваги в часі. -- носій фактора ризику. --носій фактора ліквідності.

Інвестиції підприємства - це вкладення капіталу в усіх його формах в різноманітні об'єкти (інструменти) його господарської діяльності з метою отримання прибутку, а також досягнення іншого економічного або позаекономічного ефекту, здійснення якого базується на ринкових принципах і пов'язане з факторами часу, ризику та ліквідності.

На обсяг інвестицій та попит на них впливає багато факторів. Основні з них:

- питома вага заощаджень в доходах інвесторів Зі збільшенням доходів збільшується їх частина, спрямована на заощадження. Вона і є джерелом внутрішніх інвестиційних ресурсів;

- норма чистого прибутку Зі збільшенням очікуваної норми чистого прибутку обсяг інвестицій збільшується;

- ставка банківського процента збільшенням ставки позичкового процента зменшується обсяг інвестицій, і навпаки.

- очікуваний темп інфляції також істотно впливає на обсяг інвестицій. Що вищий очікуваний темп інфляції, то швидше знецінюється очікуваний прибуток після процесу інвестування Цей фактор має вирішальне значення в разі довгострокового інвестування.

Інвестиційна діяльність підприємства є одним із самостійних видів його господарської діяльності і найважливішою формою реалізації його економічних інтересів.

Інвестиційна діяльність підприємства це цілеспрямований процес формування необхідних інвестиційних ресурсів, збалансований відповідно до обраних параметрів інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) на основі вибору ефективних об'єктів (інструментів) інвестування та забезпечення їх реалізації.

Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна діяльність можуть здійснювати:

- фізичними та юридичними особами резидентами;

- державою;

- іноземними інвесторами;

- спільно резидентами і нерезидентами.

Інвестиційна діяльність підприємства характеризується такими основними особливостями:

1. Забезпечує зростання операційної діяльності підприємства і підпорядкована щодо неї.

2. Менше залежить від галузевих особливостей підприємства ніж його операційна діяльність.

3. Нерівномірна за обсягами в окремих періодах.

4. Інвестиційний прибуток (інший ефект від інвестицій) формується зі значним «лагом».

5. Формує особливий самостійний вид грошових потоків підприємства.

6. Формує специфічні види ризиків - "інвестиційні ризики".

7. Показник чистих інвестицій характеризує темпи економічного розвитку підприємства.

--Валові інвестиції – це загальний обсяг інвестування за певний період, що спрямоване на нове будівництво, придбання засобів виробництва та приріст товарно-матеріальних засобів.

--Чисті інвестиції – це сума валових інвестицій без суми амортизаційних відрахувань у певному періоді. Динаміка чистих інвестицій характеризує економічний розвиток будь-то підприємство, галузь, регіон чи держава.

Об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності.

Об'єктами ІД можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди й оборотні кошти в усіх галузях та сферах економіки, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Суб'єктами (інвесторами та учасниками) ІД можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Інвестори - суб'єкти ІД, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Суб'єктами ІД можуть бути виробничо-господарські утворення, держава через свої інституції, фінансові установи, а також інші функціональні учасники.

До виробничо-господарських утворень відносять:

Акціонерні товариства(АТ) – статутний фонд формується шляхом випуску і розміщення акцій. АТ несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть відповідальність пропорційно до кількості акцій, що їм належать. Статут АТ складається з не менше ніж 1250 мінімальних заробітних плат. Воно може бути відкритим або закритим. У свою чергу, закрите може бути реорганізоване у відкрите шляхом перереєстрації акцій.

Товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) – статутний фонд яких формується окремими засновниками і повинен становити не менше 625 мінімальних заробітних плат. Статутний фонд поділяється на частки, розмір яких визначено установчими документами. Учасники ТзОВ несуть відповідальність у межах своїх внесків або пропорційно до них. Зміна вартості майна, а також додаткові внески учасників не впливає на розмір їх частки у статутному фонді.

Товариства з додатковою відповідальністю – статутний фонд яких поділяється на частки, що належать учасникам. Учасники відповідають за боргами товариства пропорційно до своїх внесків, а в разі нестачі коштів – додатковим майном, що належить всім учасникам товариства. Граничний розмір відповідальності визначено установчими документами.

Повне товариство – учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть колективну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, причому відповідальність учасники несуть незалежно від часу виникнення боргів;

Командитне товариство – включають поряд з одним або кількома членами, що несуть повну відповідальність, також одного або декількох учасників, відповідальність яких обмежується сумою внесків у майні товариства. Перші несуть солідарну відповідальність за боргами товариства і здійснюють управління справами командитного товариства Сукупний розмір внесків інших учасників у майні товариства обмежується 50% статутного фонду і в разі ліквідації товариства їхні внески повертають у першу чергу.

Активними суб'єктами інвестиційної діяльностіє також інститути спільного інвестування (1СІ), до яких відносять корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, які провадять діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів із метою отримання прибутку від вкладення їх у ЦП інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

ІСІзалежно від порядку здійснення їх діяльності можуть бути:

- відкритого типу: (він або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп власних ЦП;

- інтервального типу: (він або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп власних ЦП протягом обумовленого у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік;

- закритого типу: (він або компанія з управління його активами) не бере на себе зобов'язань щодо викупу власних ЦП до моменту його реорганізації або ліквідації.

ІСІ може бути строковим (створюється на певний строк, встановлений у проспекті емісії, після закінчення якого ІСІ ліквідується або реорганізується) або безстроковим (створюється на невизначений строк)

ІСІ можуть бути диверсифікованого й не диверсифікованого виду. Зокрема, інститут вважається диверсифікованим, якщо він одночасно відповідає таким вимогам:

- кількість ЦП одного емітента в активах ІСІ не перевищує 10% загального обсягу їх емісії;

- сумарна вартість ЦП, що становлять активи ІСІ в кількості, більшій, ніж 5% загального обсягу їх емісії, на момент їх придбання не перевищує 40% вартості чистих активів ІСІ;

- не менш як 80 відсотків загальної вартості активів ІСІ становлять грошові кошти, ощадні сертифікати, облігації підприємств та облігації місцевих позик, державні ЦП, а також ЦП, що допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі.

ІСІ, які не мають усіх ознак диверсифікованого, є не диверсифікованими.

Активними суб'єктами інвестиційної діяльності є функціональні учасники, до яких належать:

Фірми девелопери – юридичні особи, які беруть на себе функції з повної реалізації капіталу, що інвестується (самостійно шукають найвигідніший варіант вкладання коштів інвестора, забезпечують розробку проекту, його фінансування, реалізацію та введення в експлуатацію. Окремі функції з реалізації проекту може брати на себе проект-менеджер (керівник проекту), який залучається спеціально на період реалізації інвестиційного проекту).

Фірми-ріелтори – посередники з торгівлі нерухомістю(працюють не лише за угодами з продавцями нерухомості, а й визначають для інвесторів економічну доцільність придбання тих чи інших будівель, споруд чи незавершених будівельних об'єктів).

Інжиніринго-консалтингові фірми - за договором займаються розробкою документації – інформаційної, науково-технічної, проектно-кошторисної тощо. Виконують техніко-економічне обґрунтування проекту, розробляють бізнес-план, здійснюють моніторинг проекту, авторський та технічний нагляд за його виконанням, організовують та проводять тендерні торги.

Будівельні фірми - реалізують інвестиційний проект (проектно-кошторисні, будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні) та здають інвестору готовий об'єкт "під ключ".

Аудиторські фірми - аудит інвестора і його партнерів (оцінку активів та пасивів балансів фірми, ліквідності балансу, оцінку інвестиційних якостей ЦП, оцінку капіталу інвестора та його акціонерів).

33.Правові форми інвестиційної діяльності. Поняття інвестицій.

Для досягнення мети інвестиційної діяльності- отримання при­бутку чи досягнення соціального ефекту необхідна організація, яка передбачає здійснення цієї діяльності відповідно та в межах установленого законодавством порядку. Цей порядок обумовле­ний формами власності, способами розмежування повноважень власника щодо інвестованих ним коштів, вимогами чинного за­конодавства, бажаннями інвестора тощо. Організаційна форма інвестиційної діяльності вказує на особливості правового стану суб'єкта інвестиційної діяльності, порядок здійснення ним пов­новажень з керівництва, визначає не заборонені чинним законо­давством види інвестиційної діяльності, керівні органи, межі та порядок відповідальності за інвестиційними зобов'язаннями.

Оскільки метою інвестиційної діяльності є отримання при­бутку, то вона є видом підприємницької діяльності і відповідно до ч. 1 ст. 45 ГК України як вид підприємницької діяльності може здійснюватися в будь-яких організаційних формах на ви­бір підприємця-інвестора. Саме волевиявлення інвестора чи учасника інвестиційної діяльності є основним факторому виборі організаційної форми здійснення інвестиційної діяльності.

Організаційно-правова форма інвестиційної діяльності без­посередньо визначає межі інвестиційної правосуб'єктності, пе­редбачає порядок створення суб'єктів інвестиційної діяльності, правовий стан їх засновників, особливості діяльності суб'єкта, компетенцію керівних органів, особливості та наслідки припи­нення інвестиційної діяльності або суб'єкта інвестиційної ді­яльності.

Відповідно до чинного законодавства організаційно-правові форми інвестиційної діяльності можна об'єднати в три групи:

-- інвестиційна діяльність без створення юридичної особи, що пе­редбачає самостійне здійснення фізичною особою інвестиційної діяльності за рахунок належних чи переданих їй коштів;

-- інвестиційна діяльність, що здійснюється з метою створення юридичної особи;

-- інвестиційна діяльність юридичних осіб, які створені як з метою здійснення інвестиційної діяльності, так і тих, для яких інвестиційна діяльність не є основним видом діяльності.

Інвестиційна діяльність здійснюється в різних організаційно- правових формах, серед яких найбільш поширеними є:

- інвестиційні фонди, які можуть бути корпоративними чи па­йовими. Корпоративний інвестиційний фонд - це інститут спільного інвестування, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.

Пайовий інвестиційний фонд — це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результа­тів її господарської діяльності;

-- страхові компанії, які забезпечують підприємцям захист від інвестиційних ризиків, а залучені за рахунок страхових внесків кошти можуть самостійно вкладати в інвестиційні проекти;

-- кредитні спілки, які акумулюють кошти фізичних та юриди­чних осіб і відповідно до їх статуту видають за рахунок

-- холдингова компанія - це суб'єкт господарювання, який во­лодіє контрольними пакетами акцій інших, одного або біль­ше, суб'єктів господарювання;

-- лізингові компанії, що здійснюють довгострокову оренду об­ладнання за рахунок операцій з купівлі у виробника такого обладнання та наступної передачі його в оренду;

-- фірма-девелопер, бере на себе відповідальність щодо реаліза­ції інвестиційного проекту: здійснює пошук найбільш вигід­ного об'єкта інвестування, розробку інвестиційного проекту, його фінансування і введення в експлуатацію (як правило, будівельно-підрядні фірми);

-- фірми-ріелтери - посередники на ринку нерухомості, що пра­цюють на комісійних засадах з продавцем нерухомості;

-- інжиніринго-консалтингові фірми - фірми, які на договір них засадах розробляють бізнес-плани та іншу інформацій ну, науково-технічну, проектно-кошторисну документацію для інвестора;

- інші види організаційно-правових форм інвестиційної ді­яльності¹

Поняття інвестицій.

У ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» наве­дене таке визначення інвестицій: «Інвестиціями є всі види май­нових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єк­ти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціаль­ний ефект». Це визначення, у цілому, відповідає міжнародному підходу до інвестиційної діяльності як процесу вкладення ре­сурсів (благ, майнових та інтелектуальних цінностей) з метою отримання прибутку, доходу, дивідендів (соціального ефекту) у майбутньому. Тобто інвестор відмовляється від задоволення своїх поточних потреб із розрахунку на очікуване задоволення їх у майбутньому, але вже в більшому розмірі.

Відповідно до ст. 326 Господарського кодексу України інве­стиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об'єкти господарської діяльності з метою одер­жання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту.

Уп. 28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»наведене дещо інше, вужче поняття інвестицій: як господарської операції, яка передбачає придбання основних фон­дів, нематеріальних активів, корпоративних прав і цінних па­перів в обмін на кошти або майно.

У юридичній та економічній літературі здійснювалися і роб­ляться спроби дати визначення поняття «інвестиції». Так, А. Бо- гатирьов визначає інвестиції як продуктивні витрати, тобто витрати, спрямовані на відтворення життя, матеріальних і ду­ховних благ як необхідних умов життя людини в суспільстві.