Алгоритм розробки курсовоЇ роБОтИ.

1. Ознайомитись з вихідними даними, що відповідають останній цифрі у заліковій книжці студента. Це поздовжній профіль по осі мостового переходу, дані інженерної геології, дані про судноплавство, габарит проїжджої частини .

2. Без масштабу і від руки намалювати профіль на чернетці, але горизонтальні розміри і відмітки написати вже в цифрах, а не через «а» і «в».

3. Тепер можна переносити поздовжній профіль на міліметрівку у масштабі 1: 200.

4. Від позначки(відмітки) 0 відкласти геологічні дані в тому же масштабі. Після цього ці дані треба поширити на весь поздовжній профіль. Для цього від руки проведіть межі шарів ґрунту «подібно» поздовжньому профілю. Точність тут не потрібна.

5. Від позначки (відмітки) 0 відкласти характерні горизонти вод у тому ж масштабі і накреслити їх.

6. Для мосту через судноплавні річки треба знайти місця більших глибин і відкласти від рівня РСГ (розрахункового судноплавного горизонту) габарити судноплавних прольотів. Їх висота для середніх річок 3,5 м. Таким чином рівень: «РСГ плюс 3,5 м» буде рівнем низу прольотної будови.

7. Для мосту через несудноплавні річки від рівня ГВВ (горизонту високих вод) відкласти 1,0 м. Це і буде рівень низу прольотної будови.

8. Розбивка моста на прольоти. Починати розбивку треба з середини моста. Прольоти балочних мостів часто бувають довжиною 12, 15, 18, 21, 24 м (тобто кратні 3), потім 26, 28, 30, 32 м. Більш глибокі місця ріки перекривають більшими прольотами, у берегів, де глибини менші, прольоти можуть бути меншої довжини. Але існують мости із прольотами однакової довжини.

9. Мости, як правило, стискують живий переріз річки. Насипи підходів стискують до 30 % живого перерізу. Рекомендуємо зони невеликих глибин перекривати укосами насипів.

10. Для сталевих балочних прольотів висота прольоту h приблизно дорівнює 1/15 частині його довжини, для залізобетонних 1/17. Висоту h округлюють до 10 см.

11. Ширина опори приблизно дорівнює 1/20 величини довжини прольоту.

12. Верхньою частиною проміжної опори є так званий “оголовок” Його висота 1,2 ¸ 1,4 м , ширина на 20 см більше ширини опори (по 10 см з кожного боку).

13. Фундамент опор моста залежить від типів ґрунтів. Для міцних ґрунтів (наприклад скеля, пісок, тверда глина) і невеликих прольотів можна запроектувати фундаменти неглибокого закладення (у вигляді плит).

Для слабких ґрунтів (супісок, суглинок, тощо) потрібні пальові фундаменти. Часто проектують залізобетонні забивні палі перерізом 35 х 35 см. Для складних геологічних умов застосовують палі-оболонки та опускні колодязі.

14. Берегові опори (стояни). Їх часто проектують обсипного типу, укіс насипу має уклін 1 : 1,5. Конус насипу укріплюють залізобетонними плитами розміром 49 х 49 см на шарі щебеню.

Верхня частина стояна устою має такі елементи як шкафна стінка та відкрилки.

15. Поперечний розріз моста ( розріз 1-1 на фасаді).

В цьому розрізі треба показати проміжну опору та конструкцію прольотної будови. Звичайно прольотна будова моста балочної системи складається з 4,5,6,7, -- балок сталевих або залізобетонних , кількість їх залежить від габариту проїзної частини. Наприклад задано габарит проїзної частини Г – 9 + 2 х 1,5. Це означає , що ширина проїзної частини – 9м і є ще два тротуари по 1,5м. Загальна ширина – 12м. Тут можна запроектувати 5 балок ,відстань між балками –2,4м. Можна цю відстань призначити 2,6м, тоді залишиться “запас” на майбутнє поширення проїзної частини, тобто тут існує деяка “свобода” для проектувальника. Ширина опори залежить від габариту проїзної частини.

Сталева прольотна будова, окрім сталевих балок, має залізобетонну плиту проїзної частини, про що сказано в методичних вказівках.

16. Після розробки варіантів на ватмані А –1 слід приступати до розрахунку сталевої балки прольотної будови , а потім залізобетонної, користуючись методичними вказівками.

17. Алгоритм розрахунку металевої балки прольотної будови такий (тут названі основні етапи, детально вони висвітлені в методичних вказівках).

17.1. Визначити всі розміри балки та тієї частини залізобетонної плити і конструктивних шарів проїзної частини, що спираються на балку.

17.2. Підрахувати інтенсивність постійного навантаження на балку – , , .

17.3. Вирішити задачу розрахунку КПР.

17.4. Знайти згинальний момент , що діє в середині прольоту і поперечну силу на опорі.

17.5. Провести розрахунок міцності балок на дію і .

17.6. Розрахунок залізобетонної балки треба зробити за аналогічним алгоритмом, враховуючи особливості матеріалу.

Література

1. Гибшман М.Е., Попов В.И, “Проектирование транспортных сооружений” М.Транспорт, 1983г.

2. Гибшман Е.Е. “Городские инженерные сооружения”, М.,1959г.

3. Гибшман Е.Е. и др. “Мосты “ М., Транспорт, 1965г.

4. Колоколов Н.М., Копац Л.Н. и др. “Искусственные сооружения”, М., Транспорт ,1988г.

5. Российский В.А. и др. “Примеры проектирования сборных железобетонных мостов”.

6. Шаповал И.П. “Справочник сельского дорожника”, К., Будівельник, 1984г.

7. Бабич Е.М. та інші. “ Інженерні конструкції ”. Львів, “Світ”, 1991г.

8. Владимирський В.В. “Металеві конструкції”, К., Вища школа, 1986.

9.Саламахин П.М .и др.. “ Инженерние сооружения в транспортном строительстве “. Книга1 и 2.,Москва.2008г.

10.Мости и труби. СниП 2.05.03-84. Москва, 1985.

11.Мости та труби. Правила проектування. ДБН В. 2.3 – 14: 2006. Київ,2006.

12. Мости и труби. Навантаження і впливи. ДБН В.1. 2 – 15: 2009. Київ,2009.