Тема 1.3. Феноменологія культури: структурні і функціональні компоненти

Культура як цілісне утворення. Складність феномену. Специфіка соціологічного підходу щодо аналізу культурних явищ. Культура як репрезентативний феномен. Соціальні функції культури. Конструкція культури, її фундаментальні характеристики. Функціональні характеристики культури як системи духовного виробництва. Духовне виробництво як створення, зберегання, розповсюдження, споживання культурно-символічних кодів. Духовне виробництво як культур-індустрія. «Архітектура» творчого сектору в сучасній економіці. Структурні компоненти культури: норми, зразки, цінності, символи (знаки), значення. Різновиди ціннісно-нормативних, символічних структур. Їх значення в розвитку інших аспектів культури (мистецтво, наука, релігія, кіно, література, освіта, масс-медіа). Міфологія як компонент культури. Інституціональні характеристики культури. Культура як система інститутів. Функціональні типи соціальних інститутів і типи соціальних ролей (на прикладі науки, масс-медіа, музею, школи). Соціальні інститути як стандартизовані соціокультурні моделі поведінки людей. Інституціоналізовані цінності та інституціональні традиції.

Теми доповідей і рефератів

1. Соціологічний статус поняття «цінності»
2. Теорія репрезентативної культури Ф. Тенбрука
3. Культура як фактор інституціоналізації соціального життя
4. Ринок художньої літератури: основні агенти, характер організації, ступень диференціації
5. Структура поля інтелектуальної діяльності і місце плагіату в ньому
6. Форми кумуляції і репрезентації культурних значень в традиційному та сучасному суспільствах
7. Поле культурного виробництва і стратегії боротьби в ньому згідно теоретичної позиції П. Бурдйо
8. Сучасна система «виробництва культури»

Питання семінарського заняття

Культура як товар і предмет споживання

Семінар проводиться у формі дискусіі. Питання для дискусії:

1. Ринкові категорії соціології культури (ресурс, інвестиції, капітал, конкуренція, прибуток): можливі межи їх використання

1. Поняття культурних індустрій: культурне виробництво й культурне споживання
2. Творчій процес та його учасники: «креативний клас» та його роль в сучасній індустрії культури, сучасні трансформації творчої діяльності (творці і/або транслятори – специфіка протиріччя? ), П. Бурдйо про проблеми легітимації та інституціалізації творчості

Контрольні завдання до семінарського заняття

1. Визначте чому в професійних творчих співтовариствах творчі практики часто оцінюються не в естетичних, а в соціальних категоріях?

2. З’ясуйте як співвідносяться між собою поняття «творчість», «талант», «мистецтво»?

3. Встановіть чому слід враховувати соціальну спрямованість творчості при вивченні конкретного творчого суб’єкту?

4. Вкажіть яки зміни відбулись з феноменом творчості в сучасному/пост сучасному суспільстві?

5. Що таке «творчі індустрії»?

Литература

1. Аронсон, О. Произведение искусства в эпоху тотального потребления [Текст] / О. Аронсон // Критическая масса.- 2003.- № 3. [Електронный ресурс].- Режим доступа http://magazines.russ.ru/km/2003/3/

2. Бурдье, П. Рынок символической продукции [Текст] / П. Бурдье //Вопросы социологии.- 1993.- № 1/2. [Електронный ресурс].- Режим доступа http://bourdieu.name/content/rynok-simvolicheskoj-produkcii

3. Гнедовский, М. Творческие индустрии: политический вызов для России [Текст] / М. Гнедовский // Отечественные записки.- 2005. - № 3.-[Електронный ресурс].- Режим доступа http://magazines.russ.ru/oz/2005/3/

4. Гудков, Л. Образованное сообщество в России: социологический подходы к теме [Текст] / Л. Гудков // Неприкосновенный запас.- 1999.- № 1.- [Електронный ресурс].- Режим доступа http://magazines.russ.ru/nz/1999/1/

МОДУЛЬ ДРУГИЙ

Змістовний модуль IІ.

Типологічні та динамічні характеристики культури

Тема 2.1. Типології культурних форм

Типологія як метод соціологічного вивчення культури. Різноманіття типології культури як відображення її полі функціональності: проблема систематизації. Критерії і варіанти типологізації культур.

Культура історична, потенційна й актуальна. Рівні культури як актуальної (репрезентативної) системи.Просторово-часова організація культури і суспільства (зв'язок соціокультурних значень з формами соціальної організації; типи простору та їх ціннісна визначеність). Культури історичних спільнот (макросистем): а) етно/регіональні культури; б) національні культури; в) цивілізаційні культури. Соціокультурні характеристики цивілізаційних комплексів Заходу й Сходу.

Стратифікація культури в розвинені (класових) суспільствах. Структура і розподіл культурного потенціалу всередині суспільства. Функціональні культури (мікросистеми): а) професійні культури (повсякденна й спеціалізована культура, культура міських і сільських виробників, ділова культура); б) вікові культури; в) соціально-групові культури. Масова й висока (елітарна) культура. Субкультура й контркультура.

Стиліва диференціація культури. Поняття стилю й культурної (життєвої) форми. Співвідношення традиції, стилю, канону в культурі. Стиліва диференціація. Моностилізм та полі стилістична культура.

Теми доповідей і рефератів

1. Теорія життєвих форм Е. Шпрангера
2. Проблема культурного фундаменталізму в сучасних суспільствах
3. Еволюція поняття субкультури в західній соціології
4. Сучасне визначення поняття субкультури
5. Субкультури в структурі сучасної міської культури
6. Культурно-історичні типології Н.Данилевського, О.Шпенглера, М.Вебера, П.Сорокіна
7. Молодіжна мода і стилі життя
8. Презентація молодіжних субкультур в Інтернеті

Питання семінарського заняття №1

Культура і цивілізація

Зміст поняття «цивілізація» і «культура» в німецькій, французькій, російській лінгвістичній традиції. Підходи щодо дослідження культури і цивілізації як локальних спільнот. Еволюціоністський напрямок дослідження цивілізації і культури.

Цивілізація як процес змінення повсякденної поведінки і становлення цивілізованої людини Н. Еліаса.

Типи і форми розвитку сучасних цивілізацій. Цивілізаційна модель сучасності С. Хантінгтона

Питання для дискусії: