Тема 1. Політичний розвиток Чехословаччини у міжвоєнний період (2 год.) СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ
План:
1. Проголошення Чехословацької республіки та визначення її кордонів.
2. Політична система Чехословаччини у 20 – 30-х рр. ХХ ст.
2. Мюнхенський диктат і «Друга республіка».
Мета:розкрити основні чинники, що сприяли утворенню Чехословацької держави, проблеми, досягнення та помилки у внутрішній політиці, причини та сутність Мюнхенської угоди, її вплив на подальшу долю Чехословацької держави і всієї Європи.
Дати визначення термінам і пояснити поняття:абсентеїзм,екстремізм, Мюнхенський диктат, Національні збори, «судетська проблема», центризм, Мала Антанта, експансія, «Зелений план» («Грюн»), мартинська декларація, унітаризм, легіонери, сепаратизм, ультиматум, автономія, коаліційний уряд, концерн, «добивання промисловості», «п’ята колона», путч, план «Зет», Друга республіка, «оксамитова» окупація, політика «умиротворення», гахівщина.
Методичні поради:
Вивчаючи політичну систему та зовнішньополітичний курс Чехословаччини, доречно:
1. Розкрити передумови і обставини утворення Чехословацької республіки та визначення її кордонів, місце “чехословацького питання” на Паризькій мирній конференції. Розглянути спробу проголошення соціалістичної республіки на території Словаччини та Закарпаття. Звернути увагу на ставлення словаків, німців, українців, русинів до входження до складу Чехословаччини. Простежити процес створення вищих органів влади, охарактеризувати Конституцію 1920 р. та визначити тип Чехословацької республіки. Наголосити на ролі Т.Г. Масарика та Е. Бенеша в державотворчих процесах.
2. Розглянути рівень економіки окремих регіонів республіки, економічні реформи та спроби соціального захисту населення у 20 – 30-х роках. Охарактеризувати політичну систему ЧСР, гасла та діяльність найбільш впливових партій, внутрішню політику Т.Г. Масарика та Е. Бенеша. Акцентувати увагу на правах національних меншин в новоствореній державі, виявити витоки “судетської проблеми”. З’ясувати причини посилення впливу радикальних течій, використання екстремістських методів в політичному житті.
3. Висвітлити зовнішню політику ЧСР. Звернути увагу на рівень обороноздатності держави. Розглянути передумови підписання, сутність Мюнхенської угоди та розчленування Чехословацької держави. Висловити власні думки про роль Західних демократій та СРСР в тих подіях, можливість альтернативних рішень в тій ситуації для уряду Чехословаччини. Розкрити сутність Другої республіки, простежити процес утворення національних автономій на території ЧСР та “оксамитової” окупації у березні 1939 р.
& Джерела:
Бочковський О.І., Масарик Т.Г. Національна проблема та українське питання. – Подєбради, 1930.
Годы кризиса. 1938 – 1939 гг: Документы и материалы: в 2-х т. – М., 1990.
Документы и материалы кануна Второй мировой войны 1937 – 1939 гг.: В 2-х тт. – М., 1981.
Документы по истории Мюнхенского сговора, 1937 – 1939. – М., 1979.
Масарик Т. Г. Світова революція за війни й у війні, 1914-1918: Спомини // Хроніка – 2000. – 1999. – Вип. 25-26
Масарик Томаш Гарриг Россия и Европа: Эссе о духовных течениях в России. – СПб., 2003.
Сахаров Н.В. Чешские легионы в Сибири (чешское предательство). – Берлин, 1930
Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1990. – Т. 3.
Література:
Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Чехословаччина // Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. – Запоріжжя, 2004. – С. 268–278.
Бетлій О. Гуманізм Т.Г. Масарика та українське питання // Пам’ять століть. – 2004. – № 1. – С. 106–116.
Бурега В.В. Взаимоотношения русского православного прихода в Праге с государственными органами Чехословакии (1921 – 1938) // Славяноведение. – 2007. – № 4. – С. 29–45.
Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.
Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення. – К., 2004.
Водичка К. Раздел Чехословакии – десять лет спустя // СОЦИС. – 2003. – № 10. – С. 129–133.
Газін В.П. , Копилов С.А. Чехословаччина в 1918 – 1945 рр. // Газін В.П. , Копилов С.А. Новітня історія країн Європи і Америки 1918 – 1945 рр.: Підручник. – К., 2003. – С.278–386.
Головін Ю. Чехословаччина в 1918 – 1939 рр. // Історія України. – 2006. – № 3 (січень).– С. 22–24.
Гусев В. До и после Мюнхена // Зеркало недели. – 1999. – 13 марта.
Дюрозель Ж.-Б. Розчленування Чехословаччини (30 вересня 1938 – 15 березня 1939 р.) // Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 1995. – С. 196–200.
Карась А. Людина, суспільство, демократія – у поглядах Томаша Гаррика Масарика // Сучасність. – 2000. – № 12. – С. 135–144.
Киркевич В. Київські адреси Чехословацької державності [Ідеологом створення легіонів став Т. Масарик ] // Дзеркало тижня. – 2004. – № 46 (13-19 листопада). – С. 21.
Леонтьева О. Йозефовские истории [О том, как чехи помогали русским военнопленным в 1914 – 1918 гг.] // История. – 2008. – № 17 (1-15 сентября). – С. 20–29.
Малевич О.М. Томаш Гаррик Масарик // Вопросы истории. – 2004. – № 11. – С. 58–80.
Маначинський О. Під прапором боротьби за мир: Мюнхен-38 і «оксамитова» окупація Чехословаччини // Політика і час. – 1998. – № 10. – С. 76–82.
Маслов В.П. Томаш Масарик и роль личности в истории // Вопросы философии. – 2000. – № 8. – С. 88–98.
Матвеев Г.Ф. «Третий путь?» Идеология аграризма в Чехословакии и Польше в межвоенный период. – М, 1992.
Махун С. «Мир» через знищення союзної держави [у вересні 1938 р. вирішувалась доля Чехословаччини] // Дзеркало тижня. – 2008. – № 36 (27 вересня-3 жовтня). – С. 1, 21.
Морозов С.В. Польша и Чехословакия в дни майского кризиса 1938 года // Славяноведение. – 2006. – № 3. – С. 38–43.
Нагорняк М. Стабільність Конституції та можливість її зміни (за концепцією Томаша Масарика ) // Право України. – 2007. – № 12. – С. 135–137.
Назарчук Д. Людина, яка змусила світ подивитись на себе іншими очима: [Томаш Масарик] // Голос України. – 2008. – № 63 (2 квітня). – С. 10.
Политические системы в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 1927 – 1929. – М., 1988.
Полянський П.Б. Чехо-Словаччина // Полянський П.Б. Всесвітня історія 1914 – 1939: Підруч. Для 10-го кл. – К., 2003. – С. 168–174.
Ротшильд Д. Чехословаччина // Ротшильд Д. Східно-Центральна Європа між двома світовими війнами. – К., 2001. – С. 97–170.
Серапионова Е.П. Чешские земли, чехи и немецкий вопрос (1918 – 1945 годы) // Славяноведение . – 2000. – № 5 (сентябрь-октябрь). – С. 43–51.
Социальная структура и политическое движение в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. Межвоенный период. – М., 1986.
Фирсов Е.Ф. Эволюция парламентской системы в Чехословакии в 1920-е годы. – М., 1989Цветков Г.М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917 – 1945 рр. – К., 1997.
Чехословацька Республіка // Історія Центрально-Східної Європи: Посібник / За ред. Л. Зашкільняка. – Львів, 2001. – С. 417–426.
Шевченко Н.В. Русинский вопрос и политика Чехословакии в межвоенный период // Русский сборник: Исследования по истории России XIX – XX вв. – М., 2004. – Т. 1. – С. 276–302.
Шульгин О. Т.Г. Масарик та Україна // Хроніка 2000. – 1999. – № 25-26. – С. 285–316.
Яровий В.І. Історія західних і південних слов'ян ХХ ст. – К., 1996.
Яровий В.І. Новітня історія центральноєвропейських та балканських країн. XX ст. – К., 2005.
Кірсенко М. Чеські землі в міжнародних відносинах Центральної Європи 1918 – 1920 років. – К., 1997.
Дискусійні проблеми:
1. Наявність численних політичних партій у ЧСР, це було, на Вашу думку, свідченням слабкості чи, навпаки, розвинутості демократії у країні?
2. Чи обмежувались права національних меншин, в тому числі німців, у Чехословаччині?
3. Чи мала шанс Чехословаччина не піддаватися Мюнхенському диктату?
4. Яку роль відігравав СРСР у подіях 1938 р. в Європі?
Контрольні питання:
1. Розкрийте передумови і обставини утворення Чехословацької республіки.
2. Який зміст “чехословацького питання” на Паризькій мирній конференції?
3. Наскільки демократичною була політична система Чехословаччини у в 20 – 30-і рр.?
4. Чому, з Вашої точки зору, стала можливою Мюнхенська угода?
5. Як склалась доля Чехословаччини після Мюнхенської угоди?
Теми усних доповідей:
1. Т.Г. Масарик – особистість, політик, гуманіст, педагог.
2. Е. Бенеш – особистість та політик.
3. Т.Г. Масарик та українське питання.
|