Тема 7. Політичний розвиток Югославії у міжвоєнний період (2 год)

1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.

2. Державні перевороти 1929 та 1941 рр. та їхні наслідки.

3. Зовнішня політика Югославії у 1929 – 1941 р.

Мета:розкрити основні чинники, що сприяли об’єднанню південних слов’ян у Королівство сербів, хорватів, словенців, головні проблеми на шляху державотворення, еволюцію політичного устрою та зовнішньополітичних орієнтирів.

Дати визначення термінам і пояснити поняття:Корфська декларація, Народне віче, сабор, унітарна держава, федерація, ДСХС, скупщина, централізм, жупанії, КСХС, Видовданська конституція, зеленаші, білаші, “інтегральне югослов’янство”, “трийменний народ”, монархо-поліцейський режим, бановина, великосербська політика, усташі, динар, Балканська Антанта, ВМРО, конкордат, Споразум, бан.

Методичні поради:

Вивчаючи дану проблему необхідно:

1. Розкрити обставини, при яких було утворено державу сербів, хорватів і словенців, причини її нежиттєздатності. Сформулювати чинники утворення КСХС, характер цього державного утворення. Виявити, які проблеми виникли під час визначення кордонів КСХС, які держави мали поступитись на його користь власними територіями. Охарактеризувати Відовданську Конституцію, акцентуючи увагу на закладені в ній принципи національної політики. Розглянути рівень економічного розвитку, релігійні відмінності, політичний досвід та історичні стосунки окремих національних регіонів КСХС. Розглянути причини та наслідки земельної реформи, її вплив на процес державотворення. З’ясувати наслідки адміністративної реформи. Розкрити причини політичної кризи 1928 р.

2. З’ясувати суть перевороту 1929 р., його наслідки для економічного та політичного розвитку югославського суспільства. Охарактеризувати режим Александра Карагеоргійовича після перевороту 1929 р. Порівняти Конституцію 1931 р. з Відовданською Конституцією за рівнем демократизму та правами національних регіонів. З’ясувати, які політичні сили всередині держави були зацікавлені в усуненні Александра від влади, та яким зовнішнім силам це було вигідно. Виявити, чи змінилась внутрішня політика держави за регентства кн. Павла. Розкрити, які сили були в опозиції до діючого уряду, які вимоги висувала опозиція та наслідки її діяльності. З’ясувати значення конкордату з Ватиканом для врегулювання міжнаціонального протистояння. Сформулювати умови Споразуму (Взаєморозуміння) сербів та хорватів. Розкрити причини та суть перевороту 1941 р. та його наслідки.

3. Коротко охарактеризувати зовнішньополітичні пріоритети КСХС. З’ясувати, який резонанс викликав в Європі переворот 1929 р., які країни його підтримали. Розглянути, який вплив на Югославську зовнішню політику справило вбивство короля Александра. Проаналізувати геополітичну ситуацію на Балканах всередині 30-х рр., стосунки між державами регіону. Розглянути, як зміни на міжнародній арені в другій половині 30-х рр. позначилися на внутрішній політиці Югославії. Виявити, на які країни переважно орієнтувались політики окремих національних партій та причини їхніх пріоритетів. Простежити еволюцію зовнішньої політики Югославії, виявити причини її переорієнтації. Проаналізувати, які зміни у зовнішньополітичну доктрину Югославії вніс переворот 1941 р. та його основні наслідки.

& Джерела

Советско-Югославские отношения. 1917 – 1941. Сборник документов. – М., 1992.

Современная история Югославии в документах. – М, 1993.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1990. – Т. 3.

Хрестоматия по новейшей истории. В 3-х тт. – Т. ІІ. 1939-1945. Документы и материалы. – М., 1960.

Література:

Айрапетов О.Р. Балканы в стратегии Антанты и ее противников (1914-1918) // Новая и новейшая история. – 2003. – № 5. – С. 34–36.

Алексеева Е.В. Российская эмиграция в Королевстве сербов, хорватов, словенцев. 1920 – 1941 годы // Отечественная история. – 2000. – № 1. – С. 32–40.

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Югославія // Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. – Запоріжжя, 2004. – С. 314–324.

Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення. – К., 2004.

Виноградов В.Н. Об исторических корнях “горячих точек” на Балканах // Новая и новейшая история. – 1993. – № 4.

Волков В. К. Узловые проблемы новейшей истории стран Центральной и Юго-Восточной Европы. – М., 1992.

Газін В.П., Копилов С.А. Югославія в 1918 – 1945 рр. // Газін В.П., Копилов С.А. Новітня історія країн Європи і Америки 1918 – 1945 рр.: Підручник. – К., 2003. – С. 311–333.

Городнянский А.В. Историческая ретроспектива сербско-хорватского конфликта // Славяноведение. – 1997. – № 3. – С 21–25.

Гришина Р.П., Васильева Н.В Человек на Балканах в эпоху кризисов и этнополитических столкновений ХХ ст. // Новая и новейшая история. – 2001. – № 2. – С. 205–208.

Єлавич Б. Історія Балкан. XX ст. – К., 2004.

Зубарева Е.Ю. Германия и Югославия в 1929-1933 гг.: формирование модели двухсторонних отношений // Вестник Московского университета. Серия 8. История. – 2004. – № 1. – С. 22–41.

Исламов Т.М. Югославия: от объединения к разъединению // Вопросы истории. – 2001. – № 5. – С. 147–158.

Королівство Югославія // Історія Центрально-Східної Європи: Посібник / За ред. Л. Зашкільняка. – Львів, 2001. – С. 441–448.

Косик В.И. Лица без национальности: мусульмане в Боснии и Герцеговине 1919 – 1944 годы // Славяноведение. – 2004. – № 5. – С. 49–65.

Косик В.И. Опыт истории страны, которой не было (Сербия в 1918 – 1941 гг.) // Славяноведение. – 2002. – № 5. – С. 22–35.

Лобачева Ю.В. Сербия, Югославянский комітет и сербо-хорвато-словенская эмиграция в Америке в 1914 – 1916 годах // Славяноведение. – 2007. – № 4. – С. 12–28.

Лобачева Ю.В. Югославянское движение в Европе в 1917 – 1918 годах. Сербское правительство и Югославянский комітет // Славяноведение. – 2008. – № 6. – С. 67–75.

Писарев Ю.А. Образование югославского государства // Новая и новейшая история. – 1991. – № 3. – С. 101–109.

Писарев Ю.А. Российская контрразведка и тайная сербская организация „черная рука” // Новая и новейшая история. – 1993. – № 1. – С. 54–57.

Писарский А.Ю. Антон Корошец: (Политический деятель Словении) // Вопросы истории. – 2005. – № 10. – С. 36–52.

Полянський П.Б. Югославія // Полянський П.Б. Всесвітня історія 1914 – 1939: Підруч. для 10-го кл. – К., 2003. – С. 168–174.

Ромаренко С.А. Югославия, Россия и „славянская идея”: вторая половина ХІХ – начало ХХІ века. – М., 2001.

Ротшильд Д. Югославія // Ротшильд Д. Східно-Центральна Європа між двома світовими війнами. – К., 2001. – С. 188–193.

Сальков А.П. Территориальная проблема в болгаро-югославских отношениях 1918 – 1949 г. // Вопросы истории. – 2008. – № 5. – С. 46–63.

Силкин А.А. Королевство СХС: на пути к диктатуре 1918-1929 гг. – Спб., 2008.

Силкин А.А. Характер югославского парламентаризма // Человек на Балканах и процессы модернизации. Синдром отягощенной наследственности (последняя треть XIX – первая половина XX в.) – СПб, 2004. – С. 54–82.

Фирсанов В.Б. Югославский вопрос во внешней политике США (январь 1918 – апрель 1919 гг.) // Вопросы новой и новейшей истории. – 1992. – № 38. – С. 98–104.

Ямбаев М.Л. Четы Внутренней Македонской революционной организации на начальном этапе деятельности // Славяноведение. – 2006. – № 1. – С. 22–28.

Яровий В. І. Історія західних та південних слов'ян у XX ст. – К., 1996.

Яровий В. Новітня історія центральноєвропейських та балканських країн. XX ст. – К., 2005.

Дискусійні проблеми:

1. Чи була можливість створити життєздатну демократичну державу на території Королівства СХС ? На яких умовах?

2. Які зовнішні та внутрішні політичні сили були зацікавлені у перевороті 1929 р., у вбивстві короля Александра Карагеоргійовича?

3. Якби Споразум сербів і хорватів був підписаний раніше, чи міг би він врятувати державу від внутрішньої кризи та зовнішньої агресії?

4. Наскільки вдалою була зовнішня політика Югославії? Чи можна було запобігти німецькій агресії?

Контрольні питання:

2.При яких обставинах та на яких засадах утворилося королівство сербів, хорватів і словенців? У якій мірі вони знайшли втілення у Видовданській Конституції ?

3.Як земельна реформа в Королівстві СХС вплинула на процес державотворення та вирішення національного питання ?

4.Охарактеризуйте сутність перевороту 1929 р.

5.Які чинники визначали спрямованість зовнішньої політики Югославії у 30-х рр.?

6.Який вплив на Югославську зовнішню політику справили вбивство короля Александра та військовий переворот 1941 р.?

Теми усних доповідей:

1. Роль югослов’янської еміграції в утворенні КСХС.

2. Антон Корошец – політичний діяч Словенії та Королівства СХС.

3. Національні, економічні, ментальні, психологічні особливості населення окремих регіонів Югославії.