Управління інноваційною діяльністю підприємства. Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення інноваційної діяльності. Оцінити ступінь інноваційної активності підприємства, виходячи з результатів впровадження у діяльність підприємства нових технології, товарів, організаційних змін. Охарактеризувати кінцевий результат діяльності підприємства з випуску продукції на відповідність «інноваційній продукції» або «інноваційному продукту» (відповідно Закону України «Про інноваційну діяльність»). Оцінити ефективність інноваційних проектів, які реалізувались на підприємстві.
Управління персоналом.
Організація роботи з персоналом підприємства, кількісний та якісний склад кадрової служби. Аналіз штатного розкладу працівників підприємства та структури персоналу (за категоріями, за рівнем освіти, за статтю, за віком). Оцінка кадрової політики, яка проводиться на підприємстві, атестація працівників, підвищення кваліфікації працівників, реалізація заходів щодо зміцнення згуртованості трудового колективу та формування соціально-психологічного клімату. Аналіз руху персоналу (прийняття, переведення, звільнення) та виявлення основних факторів, які впливають на плинність кадрів. Аналіз продуктивності праці робітників та управлінського складу підприємства. Аналіз ступеня використання комп’ютерної техніки, спеціалізованого програмного забезпечення у діяльності працівників кадрової служби.
Управління маркетинговою та логістичною діяльністю.
Організація маркетингової діяльності на підприємстві. Функції й завдання, що виконують фахівці відповідних служб, кількісний та якісний склад фахівців. Аналіз джерел інформації та програмних продуктів, що використовуються певними спеціалістами для здійснення маркетингової діяльності, моніторингу ринку. Характеристика комунікаційних заходів маркетингу (реклама, стимулювання збуту, використання цінових знижок), зв’язки з громадськістю. Аналіз бюджету маркетингу. Аналіз обґрунтованості планів маркетингу для забезпечення досягнення цілей підприємства. Періодичність розробки та узгодженість планів продажу та маркетингу.
Управління операційною діяльністю.
Характеристика типу виробництва, принципів організації виробничого процесу. Характеристика організації інструментального, ремонтного, транспортного, складського, енергетичного господарства. Характеристика нормування праці та контролю за використанням робочого часу на підприємстві.
Організація складання бізнес-плану (перспективного плану) підприємства. Характеристика оперативно-календарного планування на підприємстві.
Оцінка організації управлінського обліку в системі контролінгу підприємства.
Характеристика системи управління якістю на підприємстві, стандартизація та сертифікація. Оцінка якості продукції.
Характеристика процесу пошуку постачальників ресурсів, їх оцінка і вибір. Порядок та умови укладання угод. Оцінка якості роботи з формування матеріальних ресурсів (частота закупівлі, розміри разової закупівлі тощо). Фактори, що впливають на зміну попиту на матеріальні ресурси в окремі періоди (місяць, тиждень, день), організація їх моніторингу. Періодичність розробки та узгодженість планів закупівлі ресурсів.
Управління інвестиційною діяльністю, дослідження інвестиційної привабливості.
Проаналізувати динаміку реальних інвестицій та зробити висновки щодо інвестиційної активності підприємства. Проаналізувати структуру інвестицій (технологічну та відтворювальну структуру капітальних вкладень).
Оцінити ефективність окремих інвестиційних проектів, що здійснюється на підприємстві.
Проаналізувати результати від інвестиційної діяльності та структурні зміни, що у ній відбулись. Проаналізувати рух грошових потоків від інвестиційної діяльності підприємства упродовж звітного періоду.
Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства.
Характеристика зовнішньоекономічної діяльності як складової господарської діяльності підприємства. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності за формами, обсягами та країнами. Характеристика основних конкурентів підприємства на світовому ринку. Організація роботи з митними органами. Аналіз експортних або імпортних цін, а також витрат, пов'язаних з експортом або імпортом. Оцінка впливу експорту або імпорту продукції на фінансові результати організації.
Індивідуальне завдання складається з двох розділів:
Сучасний стан проблеми, що досліджується.
Шляхи удосконалення предмету дослідження в умовах підприємства.
Сучасний стан проблеми, що досліджується.
Студент повинен проаналізувати сучасний стан досліджуваної теми на об'єкті дослідження, провести діагностику діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.
Шляхи удосконалення предмету дослідження в умовах підприємства.
Даний розділ звіту повинен містити конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо), розроблені та запропоновані студентом, які повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.
Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у попередньому розділі, відштовхуючись від сучасного стану справ, виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування та відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.
ВИСНОВКИ
Написання даної частини є завершальним етапом оформлення звіту з виробничої практики. Вони підбивають підсумок проведеним дослідженням. Даний розділ повинен відображати основні результати, отримані студентом за період проходження виробничої практики.
Список використаної літератури
Список літературних джерел складається із джерел інформації, матеріали або окремі результати яких використовувались при написанні звіту з виробничої практики. До списку вносяться лише ті джерела, на які є посилання у тексті роботи.
Додатки
У додатки виносяться вихідні матеріали написання звіту з виробничої практики: статистична та фінансова звітність підприємств, схеми, дані до розрахунків та розрахунку допоміжного характеру, які займають більше 1 сторінки тощо.
Студенти додають до звіту заповнений щоденник проходження практики та (за необхідності) матеріали, що одержали на базі практики.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ
З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Звіт з практики має бути написаний державною мовою, стиль - науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок; послідовність - логічна. Усі сторінки текстової частини повинні мати наскрізну нумерацію. Орієнтовний обсяг звіту з виробничої практики - 40-50 сторінок.
Він має бути надрукованим на одному боці сторінок білого паперу формату А4 через 1,5 міжрядкові інтервали, шрифт – Times New Roman № 14. Текст звіту розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів берегів: зверху – не менш за 20 мм, знизу – не менш за 20 мм, з лівого боку – 30 мм, з правого – не менш за 10 мм. В цілому оформлення звіту має відповідати ДСТУ 3008-95.
На початку звіту має бути наведений його зміст з вказанням сторінок розміщення окремих розділів, списку використаних джерел, додатків.
Текст основної частини звіту ділиться на розділи. Заголовки усіх структурних частин звіту: «ЗМІСТ», «РОЗДІЛ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ», пишуть (друкують) великими - літерами - симетрично до тексту. Заголовки підрозділів пишуть (друкують) маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Кожну структурну частину звіту необхідно починати з нової сторінки.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок звіту. На титульній сторінці номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Зміст, список використаних джерел як розділи не нумеруються. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують (пишуть) заголовок розділу.
Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка, наприклад: 1.2 (другий підрозділ першого розділу). Потім у тому самому рядку йде заголовок підрозділу.
Зміст ілюстрацій має доповнювати текст звіту, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думку автора - і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем.
Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки тощо) і таблиці необхідно подавати в звіті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих в додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: «Рис. 1.2.» (другий рисунок першого розділу). Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщають після номера ілюстрації. За необхідності ілюстрації доповнюються пояснювальними даними (підрисунковий текст). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщаються послідовно під ілюстрацією.
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщають над таблицею симетрично до тексту. Назву починають з великої літери. Назву не підкреслюють, крапку в кінці не ставлять.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком і з великих, якщо вони є самостійними. Крапка в кінці їх не ставиться. Графу з порядковими номерами до таблиці включати не потрібно (крім випадків, коли .на рядок таблиці є посилання в тексті).
Таблицю розташовують після першого згадування про неї в тексті в такий спосіб, щоб її можна було читати без розвороту пояснювальної записки або з розворотом за годинниковою стрілкою.
Якщо текст, який повторяється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його заміняють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних та інших символів, які повторяються, не потрібно. Якщо цифрові дані в рядку не подають, то в ньому ставлять тире.
Таблиці нумерують послідовно у межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщають напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці» і вказують номер таблиці, наприклад «Продовження табл. 2.1».
Рівняння і формули необхідно виділяти з тексту вільними рядками, вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.
Формули потрібно розміщати на середині рядка. Пояснення символів і числових коефіцієнтів необхідно подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта потрібно подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.2) - друга формула третього розділу.
Використані у звіті джерела можна розміщати в списку одним з таких способів: в порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, в хронологічному порядку.
Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв.
При посиланні у тексті звіту на джерело інформації в квадратних дужках наводиться його порядковий номер у списку використаних джерел і сторінка, з якої цитується текст, наприклад: [8, с 20-21].
Посилання на ілюстрації роботи вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад: рис. 1.2.
Посилання на формули вказуються порядковим номером формули у дужках, наприклад: «у формулі (2.3)»,
На всі таблиці звіту повинні бути посилання в тексті. При цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «в табл. 2.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації необхідно вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 2.2».
Додатки оформляються як продовження звіту на наступних її сторінках і розміщаються в порядку появи посилань на них у тесті. Кожний додаток повинен починатись з нової сторінки. Додаток повинен мати тематичний змістовний заголовок, вписаний (надрукований) угорі малими літерами з першої великої симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком великими літерами з першої великої вписується (друкується) слово «ДОДАТОК» і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І. І, И, О, Ч. Ь. Наприклад додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А.
Оформлений згідно з вимогами звіт перевіряється і затверджується керівниками практики від бази практики і навчального закладу. Оцінка і підписи керівників проставляються на титульній сторінці і скріплюються печаткою підприємства.
|