Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використано ма­ловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, у яких зліва за абеткою на­водять скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення повторюю­ться менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ

Розкриває сутність і стан завдання, яке ставиться при написанні роботи, його значущість. У вступі подають загальну характеристику магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності:

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відо­мими науковими працями обґрунтовують актуальність та доцільність робо­ти для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на ко­ристь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність завдання, яке ставиться при написанні роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Якщо магістерська робота виконувалась у рамках загальнокафедральної тематики, чи пов'язана з іншими науково-дослідними роботами, необхідно коротко викласти зв'язок вибраного напрямку досліджень із планами органі­зації, де виконана робота, а також із галузевими або державними планами та програмами. Обов'язково зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, а також роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.

Мета і завдання дослідження.Формулюють мету роботи і завдання, які не­обхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідженняміститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідно­сяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його час­тина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження.Подають перелік використаних методів дослі­дження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логі­чності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів.Коротка анотація нових наукових положень запропонованих магістрантом. Описати ступінь новизни використовуючи слова „удосконалено”, „набуло подальшого розвитку” тощо.

Практичне значення одержаних результатів. У роботі, що має теоретичне значення, необхідно дати короткі відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. У роботі, що має прикладне значення, – відомості про практичне застосування одер­жаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів до­сліджень із зазначенням назв організацій, у яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів. У додатках бажано представити Акти впровадження результатів дослідження.

Апробація результатів роботи. Вказується на яких конференціях, симпозіумах оприлюднені результати досліджень.

Після цього студент, за бажанням, може подати короткий зміст усіх розділів.

Обсяг вступу повинен складати 3–4 сторінки.

Основна частина

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозді­лів, пунктів, підпунктів, висновків до кожного розділу. Кожний розділ починають із нової сторінки. Підрозділ, пункт, підпункт друкуються в підбір тексту (один під одним, а не з нової сторінки). Між кожним підрозділом, пунктом, підпунктом роблять 3 міжрядкових інтервали (вільний 1 рчядок).

У першому розділі висвітлюються основні положення досліджуваної проблеми. Особлива увага звертається на викладення найповніших теоретичних розробок та критичний аналіз різних точок зору з теми дослідження. Обсяг розділу до 25 сторінок.

У другому розділі відповідно до поставлених завдань аналізується досліджувана проблема, а також можливості її реалізації на практиці. Для цього, в першу чергу, передбачається аналіз фінансового стану об’єкта дослідження. Обсяг розділу до 35 сторінок.

У третьому розділі обґрунтовується шляхи вирішення поставлених завдань, удосконалення існуючої практики. Обсяг розділу до 25 сторінок.

Наприкінці кожного розділу формують коротенькі (до 1 сторінки) висновки з лаконічним викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів.

Висновки

Тут викладають найбільш важливі теоретичні та практичні резуль-тати дослідження, одержані при написанні магістерської роботи. Далі формулю­ють рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів, обґрунтовують достовірність результатів, викладають ре­комендації щодо їх використання. Обсяг висновків 4–5 стор.

Список використаних джерел

Літературу студент підбирає самостійно. З цією метою рекомендується використовувати такі каталоги:

- систематичний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури – на абонементі університетської бібліотеки;

- періодичні видання – в читальному залі бібліотеки;

- нормативно-методичні видання – на кафедрі фінансів;

Пояснення у роботі з каталогами можна отримати в консультантів бібліотек.

Під час складання бібліографії необхідно фіксувати бібліотечні шифри кожного джерела, щоб не витрачати часу на повторний пошук.

Із метою прискорення роботи доцільно використовувати перелік статей, надрукованих за рік, який друкується в останньому (дванадцятому) номері.

Роботу з літературою треба починати зі складання правильного та повного списку книг, статей із посиланням на джерело.

Додатки

У додатки виноситься допоміжний матеріал, який неможливо чи недоцільно розміщувати в основному тексті і який необхідний для повноти сприйняття магістерської роботи: таблиці допоміжних цифрових даних; проміжні математичні доведення, формули і розрахунки; інструкції й методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання магістерської роботи; протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економі­чного ефекту; ілюстрації допоміжного характеру.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Магістерську роботу друкують за допомогою комп'ютера на одній сто­роні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) з використанням шри­фту Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 через півтора міжрядкових ін­тервали.

Обсяг основного тексту магістерської роботи не повинен бути більшим 100 сторінок. Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору. Щільність тексту повинна бути однаковою. Ширина абзацного відступу 1,25.

Вписувати в текст магістерської роботи окремі іншомовні слова, форму­ли, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щіль­ності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в про­цесі написання магістерської роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядка­ми виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, під­розділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин магістерської роботи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", ДОДАТКИ" дру­кують великими напівжирними літерами посередині до тексту. Заголовки під­розділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу (напівжирний шрифт). Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складаєть­ся з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів дру­кують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до те­ксту, ставиться крапка.

Відстань між розділом і заголовком, а також заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3–4 міжрядкових інтервали.

Приклад оформлення розділу

До загального обсягу магістерської роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюн­ків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

- Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номерпроставляють у пра­вому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Зміст вважають другою сторінкою. Супроводжуюча документація (завдання на магістерську роботу, відгук наукового керівника, зовнішню рецензію), анотації (на українській, російській та англійській мові) не підлягають нумерації.

Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини магістерської роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВКИ". Номер розділу став­лять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприк­лад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складає­ться з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2."(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде за­головок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми, карти, креслення) і таблиці необ­хідно подавати в магістерській роботі безпосередньо після тексту, де во­ни згадані вперше,або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які роз­міщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю або рисунок, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) позначають словом "Рис." і нумеруютьдвозначним числомпослідовно в межах розділу, за виклю­ченням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстра­ції, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстраці­єю. Якщо в магістерській роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумеруютьдвозначним числомпослідовно (за винятком таб­лиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначен­ням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і поряд­кового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Табли­ця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, а над іншими частинами пишуть справа слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2".

Формули в магістерській роботі (якщо їх більше одної) нумерують у ме­жах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пи­шуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту й таблиць, у яких вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на од­ному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, на­приклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" став­лять крапку.

Оформлення ілюстрацій

Ілюструють магістерську роботу, виходячи із загального задуму, за ре­тельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При не­обхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

-експлікацією, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:

Рис. 1.4. Взаємозв'язок форм та інструментів зовнішньоторговельної політики держави (ЗТПД)

1 – правове забезпечення;

2 – форми ЗТПД;

З – інструменти ЗТПД.

Основними видами ілюстративного матеріалу в магістерських роботах є: схема, діаграма і графік.

Номер та назва ілюстрації друкують напівжирним шрифтом посередині рядка