Загальні правила цитування та посилання на використанні джерела

При написанні магістерської роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали, окремі результати, ідеї і висновки, які ним використовувались. Такі посилання дають змогу відшукати документи й пе­ревірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необ­хідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тек­сту, обсяг. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел із великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необ­хідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джере­ла, на яке дано посилання.

Посилання в тексті магістерської роботи на джерела слід зазначати по­рядковим номером згідно з бібліографічним описом за переліком у квадратних дужках, наприклад,"... у працях [1–7]...", “ у праці [2, с. 75]”.

Рекомендується в основному тексті або в заключних абзацах розділів давати посилання на особисті наукові праці магістранта.

Посилання на ілюстрації магістерської роботи вказують порядковим но­мером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2".

Посилання на формули магістерської роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад"... у формулі (2.1)".

На всі таблиці магістерської роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скор­очено слово "дивись", наприклад: "див.табл. 1.3".

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками й наводиться в тій граматичній формі, у якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тесту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту й позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і робити відповідні посилання на джерело);

д) якщо треба виявити ставлення автора магістерської роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) якщо автор магістерської праці, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказується ініціали автора магістерської роботи, а весь текст застереження вміщується в круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. – М.Х.), (підкреслено мною. – М.Х.).

Подання перерахувань у тексті

Переліки (перерахування) у тексті складаються з закінчених і незакінчених фраз. Незакінчені фрази пишуться з маленьких літер і позначаються арабськими цифрами або маленькими літерами із напівкруглою дужкою, що закривається.

Наприклад:

До власних ресурсів банку належать: 1) статутний капітал, 2) резервний та інші фонди, 3) резерви на покриття різних ризиків, 4) нерозподілений прибуток.

До власних ресурсів банку належать:

а) статутний капітал;

б) резервний та інші фонди;

в) резерви на покриття різних ризиків;

г) нерозподілений прибуток.

Коли частини перерахування складаються з закінчених фраз, вони пишуться з абзацними відступами, починаються з великих літер і відокремлюються один від одного крапкою.

Наприклад.

Схема роботи банку з бюро кредитних івсторій (БКІ):

1. Клієнт-позичальник звертається в банк за отриманням кредиту.

2. Банк запитує дозвіл позичальника на отримання його кредитної історії з БКІ.

3. Позичальник дає банку письмовий дозвіл.

4. Банк робить запит в БКІ.

5. БКІ формує кредитний звіт і надає його банку.

6. Банк на підставі одержаного звіту ухвалює рішення надати клієнту кредит або відмовити.

При перерахуваннях не дозволяється використовувати маркування у вигляді зірочок, кружечків, квадратиків, галочок тощо (■ * ° • ▪ ▫۷)

Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для кори­стування і рекомендований при написанні магістерської роботи);

- валфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків,

- у хронологічному порядку.

Приклади оформлення використаних джерел:

Нормативні акти

Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” №2240-ІІІ від 18.01.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №14.

Закон України “Про промислово-фінансові групи в Україні” // Галицькі контракти. – 1996. – № 22. – С. 55–57.

Митний кодекс України. Прийнятий 11 липня 2002 р. – К. : Атіка, 2002. – 160 с.

Книги

1 автор

Крысоватый А. И. Моделирование векторов реформирования налоговой политики. Налогооб­ложение: проблемы науки и практики : монография / А. И. Крысоватый. − Х. : ИД “ИНЖЕК”, 2006. – С. 90−108.

2 автори

Гриньова В. М. Фінанси підприємств : навч. посіб. / В. М. Гриньова, В. О. Коюда. – [3–тє вид. ] – К . : Знання–прес, 2008. – 423 с.

Колош В. М. Підприємництво : навч-метод. по­сіб. [для самост. вивч. дисц.] / В. М. Колош, О. В. Щербина. – К: КНЕУ, 2003.– 160 с.

Василик О. Д. Державні фінанси України / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. – К. : НІОС, 2002. – 608 с.

3-4 автори

Лютий І. О. Податкова система : навчальний посібник / І. О. Лютий, Л. М. Демиденко, М. В. Ро­манюк. – К. : Центр навчальної літератури, 2009. – 456 с.

5 і більше авторів

Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / [В. Д. Базилевич, Н. І. Гражевська, Т. В. Гайдай та ін.] ; за ред. В. Д. Базилевича. – [2-ге вид., випр.]. – К. : Знання, 2005. – Ч. 2. – 567 с.

Оформлення періодичних видань

Мельник В. М. Податок на додану вартість у податковій системі України / В. М. Мельник, О. В. Сол­да­тенко // Фінанси України. – 2006. – № 9. – С. 82–86.

Матеріали Internet

Гончаревич Г. Загальний огляд впливу гармонізації податкової системи на міжнародну конкурен­тоспроможність [Електронний ресурс] / Г. Гончаревич. – Режим доступу : http: // www.kbuapa. kharkov.ua/e-book/n_1_2008/doc/3/07.pdf.

Бюджетний кодекс України вiд 21.06.2001 № 2542-III [Електронний ресурс] // Відомості Вер­ховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2542-14.

Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості” від 18.12.2008 р. № 694-VI. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.

Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступ­них її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен з них починають із нової сторінки. Заголовок додатка друкують посередині напівжирними малими літерами з першої великої. Посередині рядка над заголов­ком малими літерами з першої великої друкується звичайним шрифтом слово "Додаток _" і ве­лика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абет­ки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Один додаток позначається як Додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною на окремому аркуші пишуть (друкують) великими літерами слова "ДОДАТКИ". Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані в межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; табл. Б.2. – друга таблиця додатка Б; формула (А. 1) – перша формула додатка А.

Приклади оформлення додатків

Додаток А Класифікація ресурсів банку

Додаток Б Структура зобов’язань Індекс банку за 2005-2006 рр. Рис. Б.1. Аналіз структури зобов’язань станом на 31.12.2005   Рис. Б.2. Аналіз структури зобов’язань станом на 31.12.2006 Таблиця Б.1 Структура зобов’язань Індекс банку станом на 2005-2006 рр. (тис.грн.) №   Показники Індекс банк Всьго по ІІ групі Всього по банківській системі 2005р. 2006р. 2005р. 2006р. 2005р. 2006р. Кошти банків Кошти юридичних осіб Кошти фізичних осіб

ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Завершена та підписана автором робота реєструється на кафедрі. На основі відзиву наукового керівника та зовнішньої рецензії завідувач кафедри приймає рішення щодо допуску роботи до захисту при ДЕК.

Не допускаються до захисту :

- роботи, що не відповідають завданню на виконання роботи, плану, є структурно не витриманими, не повними за обсягом, мають низький аналітичний рівень, виконані з порушенням правил оформлення;

- роботи, у яких виявлені текст і матеріали повністю або частково запозичені з дипломних робіт і літературних джерел інших авторів, тобто такі, у яких чуже авторство видається за своє. Подібні роботи не сумісні з моральними й творчими принципами наукової етики, а згідно авторського права є плагіатом.

Магістерська робота, яка не відповідає вимогам, повертається автору на доопрацювання. При неможливості доопрацювання роботи в межах установленого строку, кафедра приймає колегіальне рішення про недопуск роботи до захисту в поточному навчальному році.

Згідно зі встановленим порядком робота захищається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії. У розпорядження членів ДЕК надаються: магістерські роботи в комплекті з відгуком, рецензією і завданням на їх виконання.

У виступі тривалістю до 10 хвилин магістрант повідомляє про мету, зміст і основні результати роботи, приділяючи особливу увагу аналізу діючої практики, висвітленню конкретних проблем, а також обґрунтуванню пропозицій. Під час доповіді можна користуватися заздалегідь підготовленими тезами доповіді та додатковим матеріалом. Процедура захисту включає відповіді на запитання членів ДЕКу та присутніх при захисті.

Після захисту на закритому засіданні ДЕК робота оцінюється комплексно, тобто враховується її якість, відзиви керівника й рецензента, змістовність доповіді та відповідей на запитання. Позитивна оцінка роботи свідчить про відповідність її автора критеріям професійної підготовки. Це служить підставою для присвоєння випускнику кваліфікації економіста, що урочисто оголошується по закінченню засідання ДЕК.

Авторів особливо змістовних, теоретично і практично цінних магістерських робіт ДЕК має право рекомендувати для продовження навчання в аспірантурі університету.

У разі отримання незадовільної оцінки випускник має право на повторний захист даної роботи (переробленої і доповненої) або роботи на іншу тему протягом трьох наступних навчальних років.

Незахищена робота повертається авторові. Досвід і підсумки захисту, запропоновані рекомендації й пропозиції узагальнюються та використовуються кафедрою для подальшого підвищення якості робіт, удосконалення їх тематики, організації виконання і керівництва.