На основі нормалізованих цільових показників визначимо абсолютне значення інтегрованого показника цільової функції комплексного фінансового аналізу для варіантів А і Б.

Варіант А:

, (13.5)

де — вага окремого цільового показника, що розраховується відповідно до визначеної ваги напрямів дослідження та груп цільових показників (табл. 13.6).

Таблиця 13.6

РОЗРАХУНОК ВАГИ ЦІЛЬОВИХ ПОКАЗНИКІВ

Використовуючи дані табл. 13.6 та формулу 13.5, отримаємо значення інтегрованого показника: .

Варіант Б.

Інтегрований показник комплексного фінансового аналізу відповідно до другого варіанта розраховують за формулою 13.6.

, (13.6)

де — кількість напрямів дослідження; — кількість груп цільових показників.

Здійснивши розрахунки, отримаємо значення інтегрованого показника: .

Результати розрахунку інтегрального показника комплексного аналізу дають змогу ідентифікувати фінансово-економічний потенціал як такий, що становить 0,58527 від ідеального варіанта за умови оптимальності абсолютних значень усіх цільових показників (за другою формою — варіант Б — розрахунку інтегрованого показника). Для варіанта інтегрального показника, який ураховує важливість тих чи інших елементів фінансово-господарської діяль­ності підприємства — об’єкта дослідження (варіант А), кількісне визначення фінансово-економічного потенціалу дорівнює 0,64524. За такої ситуації можна стверджувати, що підприємство забезпечує порівняно адекватне (вище від середнього рівня) дотримання критеріїв організації фінансово-господарської діяльності за напрямами, що визначені пріоритетними та наділені більшою вагою при розрахунку інтегрованого показника комплекс­ного аналізу.

Загалом використання моделі розрахунку інтегрального показ­ника як форми організації та проведення КФА можна рекомендувати в разі:

· визначення факту виконання пріоритетних напрямів забезпечення фінансової стійкості підприємства;

· однозначної кількісної оцінки (одне числове значення) економічного потенціалу підприємства — об’єкта дослідження з метою використання у подальших розрахунках;

· оцінки рівня виконання плану (дотримання планових показників) у випадку використання замість матриці оптимальних значень цільових показників матрицю планових величин цільових показників .

13.2.3. Порівняння розрахункових
показників з еталонними величинами

Відправною точкою проведення КФА шляхом обробки вхідної інформаційної бази на основі здійснення порівняльної характерис­тики розрахункових показників із її еталонними величинами є визначення рамок інформаційної бази, збір необхідної інформації та визначення її достовірності (зокрема, на основі аудиторського висновку за результатами аудиторської перевірки). Ураховуючи, що основними користувачами даної форми КФА є треті особи (потенційні інвестори, кредитори тощо), джерелом інформації у даному випадку виступає, як правило, публічна фінансова звітність, яка офіційно оприлюднюється і в обов’язковому порядку підтверджена незалежним аудитором.

При цьому метою такої форми КФА буде не тільки визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства, а також його порівняння із певним ринковим еталоном — сукупністю інших підприємств, середньогалузевими показниками, конкурентами тощо. Звичайно, порівняльний аналіз може використовуватися і самим підприємством з відповідною корекцією інформаційної бази, маючи за мету ідентифікацію ринкового положення підприємства з позицій ефективності його діяльності у порівнянні з іншими підприємствами, співставлення результативності господарської діяльності окремих структурних підрозділів підприємства, інвестиційної привабливості альтернативних проектів.

Однією із форм порівняльного аналізу є бенчмаркінг (bench­marking) як форма динамічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства — об’єкта аналізу. У практиці порівняльного аналізу найчастіше використовують бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів, коли за еталонні величини прийнято відповідні дані по інших підприємствах, які є прямими його конкурентами.

Особливості практичної реалізації алгоритму (процедури КФА) порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами доцільно розглянути на такому прикладі (рис. 13.5).

Рис. 13.5. Процедура КФА на основі порівняння
розрахункових показників з еталонними величинами

Для цього введемо такі припущення.

Об’єктом дослідження комплексного фінансового аналізу є підприємство «Альфа-3».

Для цілей комплексного фінансового аналізу за еталонні показ­ники взято дані про фінансово-господарську діяльність підприємств «Бета», «Гамма» та «Дельта».

Визначено напрями проведення КФА та сукупність цільових показників, необхідних для виконання завдань цього дослідження1.

· Ліквідність— коефіцієнт покриття загальний, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття запасів.

· Рентабельність — рентабельність продажу, період окупності власного капіталу, рентабельність підприємств.

· Ділова активність — обертання готової продукції, загальне обертання капіталу, обертання власного капіталу.

· Фінансова стійкість — коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт маневреності власних коштів, коефіцієнт структури залученого капіталу.

Усі цільові показники розглядаються як рівнозначні із ціною ваги у .

Усі підприємства вибірки належать до однієї галузі, що дає змогу забезпечити повну зіставність фінансових показників та коефіцієнтів без додаткових перетворень відповідно до специфіки їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

На основі вхідних даних по кожному підприємству розраховують абсолютні значення цільових показників, а результати формують у матриці, по рядках якої відображуються абсолютні значення сукупності цільових показників по окремому підпри­ємству, які формують стовпчики матриці (табл. 13.7). Крім того, необхідно ввести додатковий стовпчик щодо форми нормалізуючої функції, яка б відображала напрям впливу зміни цільового показника на кінцевий результат.

Наступним етапом є нормалізація порівняльної матриці на основі таких формул відповідно до форми нормалізуючої функції:

для нормалізуючої функції max () — (13.7)

для нормалізуючої функції min () — (13.8)

Таблиця 13.7

ПОРІВНЯЛЬНА МАТРИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
І КОЕФІЦІЄНТІВ ПО ВИБОРЦІ ПІДПРИЄМСТВ

Пропонована нормалізація коефіцієнтів дає змогу забезпечити зіставність різних показників, що використовуються при дослідженні, та врахувати різнонаправленість їх впливу на фінансову ситуацію на підприємстві. Здійснивши трансформацію порів­няльної матриці на основі нормалізуючих функцій (13.7) та (13.8), отримаємо такі дані (табл. 13.8). Скориставшись формулою (13.9), визначимо абсолютне значення цільової функції комплексного фінансового аналізу, яке змінюється у проміжку (0; 1]. Максимальне значення цільової функції відповідає абстрактному підприємству, значення цільових показників якого сформовано на основі їх найкращих значень для підприємств вибірки, що досліджується. Звичайно, можливий варіант, коли вся сукупність цільових показників одного із підприємств вибірки відповідатиме критичним значенням, тоді абсолютне значення цільової функції такого підприємства дорівнюватиме 1.

, (13.9)

де — кількість цільових показників .

Таблиця 13.8