ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УСТАТКУВАННЯ, ПРИСТРОЇВ, ІНСТРУМЕНТУ Загальні вимоги
Виробниче устаткування, пристрої та інструменти повинні протягом усього періоду експлуатації відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.003-91, нормативно-технічній документації.
Небезпечні місця на устаткуванні повинні огороджуватися.
Засоби колективного захисту повинні виконувати своє призначення безперервно у процесі функціонування устаткування або при виникненні небезпечної ситуації. Дія засобів колективного захисту не повинна припинятися раніше, ніж закінчиться дія відповідного небезпечного або шкідливого виробничого фактора.
Конструкція устаткування і його окремих частин повинна виключати можливість їх падіння, опускання, перекидання та довільного зміщення при усіх передбачених умовах експлуатації і монтажу (демонтажу).
Частини устаткування (у т. ч. трубопроводи гідро- та пневмосистем, запобіжні клапани, кабелі тощо), механічне пошкодження яких може викликати виникнення небезпеки, повинні бути захищені або розташовані так, щоб запобігти їх випадковому пошкодженню.
Устаткування, що діє за допомогою неелектричної енергії (гідравлічної, пневматичної), повинно бути виконано так, щоб будь-яка небезпека, що викликана цими видами енергії, була виключена.
Пристрої для зупинки та пуску устаткування повинні розміщуватися так, щоб ними можна було зручно користуватися з робочого місця та виключалась можливість самочинного їх включення і створення небезпечних ситуацій через порушення працюючими послідовності дій на органи керування.
Усі контрольно-вимірювальні прилади необхідно утримувати у справному стані, періодично перевіряти. Забороняється використовувати прилади з простроченим терміном перевірки.
Вибракування інструменту, пристроїв повинно проводитися у відповідності з установленим графіком, але не рідше одного разу на 3 місяці.
На несправне устаткування керівник дільниці вивішує табличку, на якій указано, що працювати на даному устаткуванні не дозволяється. Таке устаткування повинно бути відключеним (обезструмленим, виключений привід тощо).
Підйомники, домкрати
Кожний підйомник та домкрат повинні мати стопорні чи інші ефективні пристрої для обмеження ходу.
Гідравлічні та пневматичні підйомники і домкрати повинні мати щільні з’єднання, що виключають витікання рідини або повітря із робочих циліндрів і живильних трубопроводів під час переміщення вантажу.
Гідравлічні та пневматичні підйомники і домкрати повинні забезпечувати повільне та плавне опускання штока під навантаженням. Зворотні клапани гідравлічних підйомників і домкратів повинні забезпечувати припинення миттєвого аварійного опускання вантажу у разі розриву трубопроводів, зниження тиску в них (зупинці роботи насосної станції). Гідравлічні або пневматичні підйомники повинні обладнуватися пристроями, що запобігають падінню автомобіля або вивішених його частин при пошкодженні підйомників або приєднаних до них живильних трубопроводів.
Конструкція підйомників з двома і більше плунжерами або стояками повинна забезпечувати синхронне підіймання та опускання автомобіля, незалежно від навантаження, що приходиться на кожний плунжер або стояк.
Підйомники з електричним приводом повинні обладнуватися автоматичними обмежувальними вимикачами на верхній і нижній межах робочого ходу.
Домкрати повинні бути такої конструкції, щоб вивішена частина транспортних засобів:
– в будь-якому положенні залишалася на опорі;
– не могла бути випадково опущена;
– не зісковзувала з опорної поверхні.
Ручні важільно-рейкові домкрати повинні мати справні пристрої, що виключають самочинне опускання вантажу при знятті зусилля з важеля або рукоятки, опоряджуватися стопорами, які виключають вихід гвинта або рейки при знаходженні штока у верхньому крайньому положенні.
Гідравлічні, пневматичні і електричні підйомники повинні піддаватися технічному огляду і мати табличку із зазначенням інвентарного номера, дати наступних випробувань і допустимої вантажопідйомності.
Технічний огляд проводиться:
а) повний – не рідше одного разу на 3 роки;
б) частковий – не рідше одного разу на 12 місяців. Повний технічний огляд підйомників повинен також проводитися після монтажу (установки), капітального ремонту і реконструкції.
Спеціалізоване устаткування, пристрої
Конструкція стендів для перевірки тягово-динамічних властивостей та гальмових систем автомобілів повинна виключати можливість самовільного виїзду транспортних засобів з стенда та обмежувати їх переміщення за його межі у поперечному напрямку під час випробувань.
Автоматичні безконвеєрні мийні установки повинні бути оснащені на в’їзді світловою сигналізацією і кінцевими вимикачами.
В установках для миття деталей, вузлів та агрегатів повинен бути блокуючий пристрій, який відключає привід при відкритому завантажувальному люці.
Конструктивне виконання запобіжних клітей (пристроїв) для накачування шин повинне забезпечувати безпеку працюючих від вильоту замкового кільця та розриву покришки при накачуванні шини.
На мастильних нагнітачах з електроприводом повинен бути пристрій, який виключає привід при перевищенні встановленого значення тиску більше як на 10%.
В конструкції пересувного устаткування, яке призначене для монтажу, демонтажу та транспортування складальних одиниць і агрегатів автомобіля, повинні бути стояки та упори, що запобігають їх падінню або зміщенню на платформі, і стоянковий гальмівний пристрій. Пересувне та переносне обладнання повинне мати захвати для його переміщення або перенесення.
Конструкція підставок (козелків) повинна забезпечувати надійність і стійкість при їх застосуванні, а також запобігати сковзанню транспортних засобів, що установлені на них. На кожній
Інструмент
Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати:
– на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів);
– на бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирок та гострих ребер;
– на дерев’яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;
– наклепів та перегартованих робочих поверхонь.
Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев’яні ручки і щільно заклинені м’якими, сталевими зайорженими клинами. Ручки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твердих та в’язких порід сухого дерева і насаджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м’яких або товстошарових порід дерева забороняється. Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з незначним утовщенням до її вільного кінця. Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300–400 мм у залежності від ваги.
Всі інструменти, що мають загострені кінці для насаджування рукояток (напилки, викрутки, стамески тощо), повинні мати ручки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кільцями.
Зубила повинні бути довжиною не менше 150 мм, а відтягнена частина зубила – 60–70 мм. Різальна частина зубила повинна мати пряму або злегка випуклу лінію.
Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспрацьовану насічку.
Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не повинні бути закатаними. Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.
Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.
Зенкера, свердла і тому подібний вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригнаними і правильно центрованими.
Ручні електричні машини (інструмент) підлягають періодичній перевірці не менше одного разу в 6 місяців.
|