Обратная связь
|
Системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей Оповіщення людей про пожежу повинно виконуватися одним із таких способів:
ü подачею звукових та/або світлових сигналів у всі приміщення будинку з постійним або тимчасовим перебуванням людей;
ü трансляцією мовних повідомлень про необхідність евакуації, шляхи евакуації та інші дії, спрямовані на забезпечення безпеки людей.
Управління евакуацією повинно здійснюватися:
ü включенням евакуаційного освітлення та світлових покажчиків напрямку евакуації;
ü передачею по системі оповіщення про пожежу спеціально розроблених текстів, спрямованих на попередження паніки та інших явищ, які ускладнюють процес евакуації (скупчення людей в проходах і т.п.);
ü трансляцією текстів, які містять інформацію про необхідний напрямок руху.
Кількість оповіщувачів, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну чутність в усіх місцях постійного або тимчасового перебування людей.
Оповіщувачі повинні підключатися до мережі без роз’ємних пристроїв та не мати регуляторів гучності.
Сигнали оповіщення про пожежу повинні відрізнятися від сигналів іншого призначення.
Комунікації системи оповіщення людей про пожежу можуть проектуватися суміщеними з радіотрансляційною мережею будинку.
Вимоги до електропостачання, заземлення, занулення, вибору та прокладання мереж оповіщення слід приймати за аналогією з вимогами щодо проектування АУПС за ДБН В.2.5-13.
Управління системою оповіщення слід передбачати з приміщення пожежного поста, диспетчерської або іншого спеціального приміщення. Вимоги до такого приміщення приймаються за аналогією з вимогами до приміщень чергового персоналу за ДБН В.2.5-13.
Системи оповіщення про пожежу (далі - СО) підрозділяють на п’ять типів за параметрами, наведеними в таблиці 9.5.
Таблиця 9.5
Конструктивні характеристики будинків залежно від їх ступеня вогнестійкості
| Ступінь вогнестійкості
| Конструктивні характеристики
| |
|
| | І, ІІ
| Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів.
| | ІІІ
| Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриттів дозволяється застосовувати дерев’яні конструкції, які захищені штукатуркою або негорючими листовими, плитними матеріалами, або матеріалами груп горючості Г1, Г2. До елементів покриттів не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості, поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку.
| | ІІІа
| Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – з металевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з негорючим утеплювачем або утеплювачем груп горючості Г1, Г2.
| | продовження табл. 9.5
| |
|
| | ІІІб
| Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з деревини, яка зазнала вогнезахисну обробку. Огороджувальні конструкції виконують із застосуванням деревини або матеріалів на її основі. Деревина та інші матеріали груп горючості Г3, Г4 огороджувальних конструкцій мають бути піддані вогнезахисній обробці або захищені від дії вогню та високих температур.
| | IV
| Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів, захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою або іншими листовими, плитними матеріалами. До елементів покриттів не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку.
| | IVa
| Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем груп горючості Г3, Г4.
| | V
| Будинки, до несучих і огороджувальних конструкцій яких не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню.
|
Таблиця 9.6
| Характеристика СО
та управління евакуацією людей при пожежі
| Наявність зазначених
характеристик у різних типів СО
| |
|
|
|
|
| | 1. Способи оповіщення:
- звуковий (дзвінок, тонований сигнал та ін.)
| +
| +
|
| *
| *
| | - мовленевий (запис та передача спеціальних текстів )
| -
| -
| +
| +
| +
| | - світловий:
|
|
|
|
|
| | а) світловий сигнал, який мигає
| *
| *
| -
| -
| -
| | б) світлові покажчики “Вихід”
| *
| +
| +
| +
| +
| | в) світлові покажчики напрямку руху
| -
| *
| *
| +
| +
| | г) світлові покажчики напрямку руху з включенням окремо для кожної зони
| -
| *
| *
| *
| +
| | 2. Зв’язок зони оповіщення з диспетчерською
| -
| -
| *
| +
| +
| | 3. Черговість оповіщення:
|
|
|
|
|
| | - всіх одночасно
| *
| +
| -
| -
| -
| | - тільки в одному приміщенні (частині будинку)
| *
| *
| *
| -
| -
| | - спочатку обслуговуючого персоналу, а потім усіх інших за спеціально розробленою черговістю
| -
| *
| +
| +
| +
| | 4. Повна автоматизація управління СО та можливість реалізації різних варіантів організації евакуації з кожної зони оповіщення
| -
| -
| -
| -
| +
|
Вибір типів СО для будинків та приміщень різного призначення
F У таблиці 9.6. наведені такі позначення:“ + ” - вимагається;“ * ”- рекомендується;“ – ”- не вимагається.
Визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Оцінка вибухо- та пожежонебезпеки приміщень і будівель виробничого та складського призначення проводиться залежно від кількості та властивостей речовин і матеріалів, що там знаходяться (або використовуються) та з врахуванням особливостей технологічних процесів існуючого виробництва.
На території України з 03.12.2007 набули чинності державні будівельні норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою НАПБ Б.03.002 – 2007. (затверджені наказом МНС України 03.12.07 № 833).
Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будинки поділяють на категорії А, Б, В, Г та Д, а зовнішні установки – на категорії Аз, Бз, Вз, Гз та Дз.
Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою приймаються відповідно до таблиці 9.7.
Визначення категорій приміщень слід здійснювати шляхом послідовної перевірки належності приміщення до категорій, які наведені у таблиці 1, від найвищої (категорія А) до найнижчої (категорія Д).
Таблиця 9.7
Категорії приміщень за вибухопожежною
І пожежною небезпекою
| Категорія
приміщення
| Характеристика речовин і матеріалів,
що знаходяться (використовуються)у приміщенні
| |
|
| | А
вибухопожежо-небезпечна
| Горючі гази (ГГ), легкозаймисті рідини (ЛЗР) з температурою спалаху не більше 28оС у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газопароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, який перевищує 5 кПа.
| | продовження табл. 9.7
| |
|
| |
| Речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
| | Б
вибухопожежо-небезпечна
| Горючий пил, волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28оC, горючі рідини (ГР) в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, що перевищує 5 кПа.
| | В
пожежонебезпечна
| Горючі гази (ГГ), легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, а також речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються), не відносяться до категорій А, Б і питоме пожежне навантаження для твердих і рідких легкозаймистих та горючих речовин на окремих ділянках, площею не менше 10 м2 кожна, перевищує 180 МДж/м2.
| | Г
| Негорючі речовини і матеріали у гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор та полум'я; горючі гази (ГГ), рідини та тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо.
| | продовження табл. 9.7
| |
|
| | Д
| Речовини і матеріали, що вказані вище для категорій приміщень А, Б, В (крім горючих газів) у такій кількості, що їх питоме поже-
жне навантаження для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках, площею не менше 10 м2 кожна, не перевищує 180 МДж/м2, а також, негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані, за умови, що приміщення, в яких знаходяться (використовуються) вищевказані речовини і матеріали, не відносяться до категорій А, Б і В.
|
F Площу окремих ділянок для твердих і рідких важкогорючих, горючих та легкозаймистих речовин, що утворюють пожежне навантаження, визначають за розмірами проекції їх площі розміщення (складування), а також площі розливу під час розрахункових аварій на горизонтальну поверхню підлоги.
Приміщення відноситься до категорії В, якщо його площа менше або дорівнює 10 м2 і в ньому знаходяться (використовуються) горючі матеріали і речовини, що утворюють пожежне навантаження, за умови, що приміщення не відноситься до категорії А і Б.
|
|