Розрахунок електроенергії на освітлення

Розрахунок електроенергії на освітлення, кВт, залежить від встановленої потужності одночасності використання потоків світла, КПД мережі і визначається за формулою:

Рпот = ;

де:

Рвст – встановлюючи потужність всіх світильників в кВт;

Вона залежить від норм питомих витрат електроенергії.

Питомі норми витрат електроенергії в ватах на 1м освітлювального приміщення по даним проф. Персоцкого приймаємо:

Виробничі приміщення – 15

Пилоножеточні майстерні – 20

Побутові приміщення – 15

Складських приміщень – 5

Територія підприємства – 0,2

Рпот = ((графа 2 · графа 3) : 1 000) кВт.

Таблиця №3.1. Розрахунок річних витрат електроенергії

К – коефіцієнт одночасного використання світильників для:

Виробничих приміщень 0,5…1,0

Побутових приміщень 0,9

Складських приміщень 0,6

𝜂_мережі - КПД мережі приймається рівним 0,95…0,97

Річ = РпоТ · Тріч,

де

Тріч – число годин горіння ламп за рік. Приймається для роботи у дві зміни 8…10 годин за добу 265 днів за рік.

Тріч = 10год. · 265дн. = 2650 год.

Розрахунок витрат електроенергії зводимо до таблиці 2,3.

Таблиця №3.2. Розрахунок витрат електроенергії на освітлення

Витрати стиснутого повітря.

Середньорічна потреба в стиснутому повітрі знаходиться окремо по кожному виду обладнання окремо розраховується по формулі:

Qcp = g np Тоб м³/рік

Де:

g- нормативна потреба в стиснутому повітрі м³/год.

np– кількість однотипного обладнання.

Тоб – річний ефективний фонд робочого часу обладнання год.

Середньорічна потреба в стиснутому повітрі:

Вайма ВП 18 3000

Qcp=0,3 0,69 3888=804,8м³/рік

Розрахункова середньорічна потреба в стиснутому повітрірозраховується по формулі:

Qp=∑Qcр Кн Кв Км м³/рік

Де :∑ Qcр- загальна середньорічна потреба в стиснутому повітрі.

Кн-коефіцієнт що враховує втрати повітря не врахованими споживачоми 1,2

Кв- коефіцієнт що враховує втрати повітря нещільності з’єднання в арматурі та манжетах 1,3

Км-коефіцієнт що враховує максимальні втрати стиснутого повітря які переважають середньо денні 1,2

Приклад розрахунку:

Qp=804,8 1,2

БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА

4.1. Об,ємно-планувальні рішення

Головні вимоги, які пред’являються до промислових споруд обумовлені технологічним процесом:

1. Раціональна схема розміщення устаткування;

2. Достатня міцність і довговічність;

3. Економічність;

4. Можливість здійснення будівництва індустріальними методами;

5. Створення сприятливих умов експлуатації;

6. Безпечні та комфортні умови роботи.

Проектом прийнята одноповерхова промислова будівля

Габаритними розмірами54000 × 36000мм.

Вона складається з залізобетонних колон, що утворюють разом з несучими конструкціями покриття поперечні рами. Поздовжні елементи з фундаментних балок та ферм, що надають каркасу в цілому й окремим елементам просторову шорсткість і міцність.

Відстань між колонами каркаса в повздовжньому напрямку називається кроком колон,у поперечному напряму – прольотом. Розміри прольотів і кроків колон прийнято називати сіткою колон. Каркас складається з вертикальних елементів – колон горизонтальних ферм. По фермам кладуть плити покриття,а в необхідних випадках улаштовують світлові або аераційні ліхтарі.

Каркас сприймає усі зовнішні навантаження від покриття і маси конструкції каркасу, кранові навантаження, а також навантаження від вітру. Конструкція будівлі цеху складається з двох прольотів розміром по 18 м. Крок колон 6 м. Висота до низу будівельних конструкцій 6 м. Для розрахунку об’єму цеху приймаємо висоту з урахуванням меж фермового об’єму 7,2 м.

Будівля складається з уніфікованих конструкцій.

Колони-суцільні перерізом 400×400 мм. Армують колони попередньо напруженою арматурою.Фундаменти стовпчасті, виконані з збірного залізобетону.

Ферми мають сегментну форму і є несучими елементами покриття прольотів.

Плити покриття укладають на ферми. Вони мають розміри 1,5×6 м.

Зовнішні стіни виконують з плоских залізобетонних панелей виготовлених з легких бетонів. Ворота призначені для пропускання великогабаритного транспортного устаткування. Приймаємо ворота розміром 3,6×3,6 м.

Кількість та розміри віконних блоків приймається від 14 до 20 відсотків від площі підлоги. Застосовуємо стрічкове заповнення розміром 4860×3620 мм згідно ГОСТ-12506.

Площа цеха

S=L×B=54000×36000=1944м²

Об’єм цеха

V=S×H=1944×7,2=13996,8м³

Розрахунок площі цеха

Площа цеха розраховується за формулою:

де: - площа виробничої частини

де: – площа яку займають робочі місця, вона приймається по нормам технологічного проектування і приведена в табл. 4.1

Таблиця 4.1 – Площа зайнята обладнанням та робочими місцями

– площа проміжкових складів

де: Q – середнього динні витрати матеріалу, розраховуються за формулою:

V – об`єм сировини або заготовок або деталей за рік

Т=3888 год. – фонд роботи обладнання

=1,2 – коефіцієнт площі вхідного та вихідного матеріалу

=0,5 – коефіцієнт використання площі цеха

– коефіцієнт заповнення штабеля, для пиломатеріалів укладених в суцільний штабель – 0,4; для всіх інших типів штабелів – 0,8; 0,9.

Н – висота штабеля

t – кількість годин зберігання

Розрахунки приведені в табл. 4.2

Таблиця 4.2 – Розрахунок проміжкових складів

№ П/п	Назваділянки	Об`ємматеріалів	t		Н
Річний	годинний
	Склад на вході
1,1	Пило-матеріалів	1542,5	0,4		1,2	1,2	0,5	0,4
1,2	Фанера	1188,6	0,3			0,8	0,5	0,9
	Склад чорнових заготовок
2,1	Пило-матеріалів	679,04	0,2			0,8	0,5	0,9
2,2	Фанера	1070,4	0,3			0,4	0,5	0,9
	Склад рамок		0,071			0,8	0,5	0,9
	Склад щитів	337,4	0,09			0,8	0,5	0,9
	Склад перед комплектацією	679,04	0,2			0,8	0,5	0,4
	Склад на виході	1749,4	0,4			0,8	0,5	0,4
	Разом

Площа проходів та проїздів розраховується по формулі:

м²

Розрахункова площа виробничої частини складає:

м²

Прийнята площа 940 м²

Площа складу готової продукції розраховується з урахуванням десяти добовим запасом.

Розрахункова формула:

комплектів

Кожен комплект деталей укладається на піддон розміром 1000 1000 мм. Зберігання здійснюється на стелажах по з піддони по висоті.

Розрахункова площа складу розраховується по формулі:

Де :

Kn=0,5

Kукл=0,9

I=3 – кількість піддонів по висоті.

На складі також зберігається фанера в п’яти добовому запасі.

Розрахункова формула:

Розрахункова формула для фанери:

Де :

Н= 1,6 – висота укладки .

Kукл=0,9

Кпл = 0,5

=15,7

Загальна розрахункова площа складурозраховується по формулі:

=177,8+15,7=193,5

Приймаємо площу складу 216

До побутових приміщень належать гардероби, душові, вбиральні та умивальники. Кімнати для відпочинку та паління.

Склад побутових приміщень приймається згідно чинних будівельних норм і залежить від категорії робіт за ступенем важкості, спис очній кількості, працюючих в усіх змінах, та заочній кількості у найбільшу зміну окремо для жінок та чоловіків категорії робіт за ступенем важкості приймаються по ГОСТ 12.1.005-88.

В деревообробних цехах роботи пов’язані з основними процесами лісопильного виробництва, механічною обробкою деревини, складання меблів та інших виробів відносять до категорії 11 об: яка характеризується енергозатратами 201…205 ккал\год.

Розрахунок виконується за формулами:

2. Площа гардеробних

f гард = 1,7 · А, де

А – список кількості працюючих

f гард = 1,7 · 25 = 42,5 м².

3. Площа душевих

fдуш= · fдуш, де

f душ = 3,5 м² площа душа з однією сіткою

f душ = (14 : 5) · 3,5 = 10,5 м². Приймаємо 10,5 м².

3. Площа умивальників

fумив = · умив, де

fумив = 2,1 м² площа одного умивальника

В – явочна кількість працюючих у найбільшу зміну

fумив = 14 :7 = 6,3 м². Приймаємо 6,3м².

1) Площа вбиральні

fвб = · вб, де fвб= 1,6 м²

вб = 22 :25 = 2,2м². Приймаємо 2,2 м².

2) Кімнати відпочинку 18 м²

Жінки складають 20% загальної кількості працюючих.

Розрахунки зводимо у таблицю.

Таблиця 4.1. Розрахунок побутових приміщень

До адміністративних приміщень відносяться:

1. Кабінет начальника цеху – 12 м²;

2. Кімната майстра –8 м² (на одного майстра);

Загальна площа адміністративних приміщень

Fадм = 12+12=24

Приймаємо кабінет начальника цеху – 12 м².

Кімната майстра - 12 м².

Прийнята площа – 8 м².

Загальна площа приміщень 115,5+12+8 = 135,5 м².

Прийнята площа – 144м².

ОХОРОНА ПРАЦІ

Виробнича санітарія

Під мікрокліматом виробничого середовища (метеорологічні умови) розуміють сукупність фізичних параметрів: температура (°С ), відносна вологість ( % ), швидкість руху повітря ( м/с ), барометричний тиск ( мм. рт. ст. ), теплове випромінювання

( Вт/м² ) , інтенсивність сонячної ( Вт/м² ). У робочій зоні нормуються тільки температура, відносна вологість, швидкість руху повітря та інтенсивність теплового випромінювання.

Згідно діючих санітарних норм для деревообробних виробництв передбачено:

1. Відносна вологість повітря – 40…15%

2. Температура повітря в холодний період року 15…21 (°С ), теплий 16…27 (°С )

3. Швидкість руху повітря – не більше ніж 0,1 м/с

4. Концентрація шкідливих речовин не більш ніж 6 мр/м³ для деревного пилу, 0,5мг/м³ - формальдегіду.

Для того щоб не перевищувати концентрації шкідливих речовин у повітрі застосовують загально обмінну припливно - витяжну вентиляцію, місцеву витяжну вентиляцію,індивідуальні засоби захисту.