Громада християн повного Євангелія «Церква Ісуса Христа»

Релігійна громада християн повного Євангелія «Церква Ісуса Христа» (далі Громада) існує в Острозі уже понад 13 років. Вперше статут громади був зареєстрований розпорядженням голови державної адміністрації від 14 січня 1999 р. [47].

Упродовж перших років існування громадою управляв пастор, який стверджував, що дана церква є харизматичного напрямку. Ця думка викликала протиріччя серед діючих членів . У 2001 р. громада знову була зареєстрована і пастирем було обрано Ірину Хрищик [48].

Релігійна громада християн повного Євангелія «Церква Ісуса Христа» м. Острога є місцевою релігійною організацією віруючих громадян, які досягли 18-річного віку та добровільно об’єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб віруючих громадян християнського віросповідання. Вона об’єднує громадян для сумісного здійснення права на свободу сповідання та поширення християнської віри, духовного зростання, служіння справі милосердя та добродійності.

Громада у своїй діяльності керується Біблією (книгами канонічними Старого і Нового заповітів), Конституцією України, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», іншими законодавчими актами України та цим Статутом. Громада не входить до складу будь-яких релігійних об’єднань.

Основні цілі громади:

Відродження та впровадження у побут громадян християнського віросповідання релігійних, культурних та історичних цінностей та традицій українського народу.

Вивчення та розповсюдження християнської моралі та християнської релігійної літератури.

Пропаганда здорового способу життя на основі християнського віросповідання.

Організація добродійності шляхом турботи про інвалідів, хворих, пристарілих та інших нужденних, отримання та надання гуманітарної допомоги у вигляді роздачі продуктів харчування бідним та інвалідам, проведення оздоровчих заходів для дітей, хворих та інших незахищених верств суспільства [49].

Членами релігійної громади християн повного Євангелія «Церкви Ісуса Христа» проводяться постійні служіння дітям в Острозькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернат № 2 І-ІІ ступенів Рівненської обласної ради, служіння в Кривині з метою допомоги особам, що перебувають в будинку пристарілих.

Вищим органом громади є загальні збори її членів. Вони вважаються дійсними, якщо на них присутні не менше 2/3 членів громади. Членами загальних зборів є громадяни, які досягли 18-річного віку, визнають основи християнського віросповідання, прийняли обряд водного хрещення через занурення у воду або полиття водою, які беруть активну участь у діяльності громади і були прийняті за рішенням загальних зборів до її членів . За порушення норм християнської моралі та положення Статуту член громади за рішенням загальних зборів може бути виключений із її членів.

Для повсякденного керівництва громадою загальні збори, як її виконавчий та розпорядчий орган , обирають Раду громади у складі: Голови, заступника та скарбника-бухгалтера на термін визначений зборами [49].

Отже, відродження релігійного життя в Острозі після проголошення не-залежності України супроводжувалося поверненням церков для громад. До кінця ХХ ст. практично всі зареєстровані релігійні організації мали власну установу, де розпочали проводити богослужіння. Основним завданням протестантів є вивчення та розповсюдження християнської моралі та християнської релігійної літератури серед населення міста, відродження та впровадження у побут громадян християнського віросповідання, релігійних, культурних та історичних цінностей. Протестантські громади в Острозі проводять активну просвітницьку і видавничу діяльність, надають допомогу для малозабезпечених верств населення.

Церква євангельських християн-баптистів с. Оженин

На території нашого краю відомості про християн-баптистів нам відомі з двадцятих років 20 ст. В той час Острожчина перебувала під владою Польщі. У 1922 р. першим проповідником християн-баптистів оженинської громади був Григорчук Роман Андрійович. Він спочатку відвідував зібрання баптистів в с. Плоска Острозького повіту, де і прийняв водне хрещення. В Оженині згуртувалася громада, до якої увійшли сім’ї Сергія і Якима Шалабанів, Пилипа Марискевича, Петра Савича, Романа Романського, Івана Ляшука, Антона Огородника, Гребенюків із с. Бродова, Зеленюків із с. Хорова та ін. Зібрання проводилися в хаті Степана Романського.

В 1923 р. розпочинають свою працю на місіонерській ниві оженинці Проханов І. С., Марцинковський В. Ф. Житель с. Плоска Назарук Григорій Стодотович після навчання в місіонерській школі США був направлений в Оженин на пасторську роботу. Протягом 20-30-х років представники баптистів не раз зверталася до польської влади зареєструвати громаду, але поляки не були прихильними до їхньої діяльності. В спогадах старожилів є пам’ятною подія про те, як у Хорівській гміні більше тижня під арештом побували Роман Григорчук і Степан Романський.

На протязі трьох-чотирьох років громада поповнилася сім’ями Шманів, Чорноморців, Сотнійчуків, Гаврилюків та ін. В 1926 р. розпочалося будівництво молитовного будинку на земельній ділянці Петра Савича. Марія Бернацька пожертвувала 5 золотих рублів, всі інші по-можливості. Через два роки, в день Святої Трійці, дім був відкритий для богослужіння.

Ревно відданий своїй роботі Назарук Г. С. в другій половині 20-х років створює недільну школу для дітей, займається організацією проведення багатолюдних богослужінь баптистів з навколишніх сіл. Пресвітером громади він був до 1944 р. В післявоєнний час Назарук Г. відбував заслання за Уралом. Після повернення проживав в м. Здолбунові.

В 30-х роках відбувається відхід частини оженинських баптистів до протестантського напряму – християн віри Євангельської п’ятидесятників. Саме на цей період припадає початок активної діяльності їхніх місіонерів [23, с. 90-91].

У 1944-1945 роках відбулося об’єднання баптистів Євангельських християн та християн віри Євангельської п’ятидесятників. Виникла єдина організація – Євангельські християни баптисти (ЄХБ). До 1960 р. ці громади проводили спільні зібрання. В 1961 р. від Всесоюзної ради ЄХБ відкололася група баптистів, яка не сприйняла примиренської політики керівництва церкви щодо влади й утворила Союз церков ЄХБ.

Щодо чисельності баптистів в с. Оженині в різні роки, – збереглися відомості при православному Свято-Михайлівському храмі. В реєстраційній Анкеті зазначено: 1947 р. – 86 чол., 1949 р. – 77 чол., 1951 р. – 74 чол.

В 1961 р. радянська влада (головою Оженинської сільської Ради трудящих на той час був Володимир Радчук) відбирає молитовний будинок, релігійну літературу, серед якої т. з. Велика Біблія. Будинок молитовний розібрали, матеріал перевезли на територію школи й використали для будівництва майстерні столярних робіт і класів трудового навчання. Репресивні заходи радянської влади не завадили подальшому проведенню зібрань. Члени громади збиралися по хатах Агафії Кухарчук, Андрія Ковалюка, Василя Савича. В 1998 р. громада церкви ЄХБ купила хату під молитовний будинок по вулиці Мирній.

Пресвітери:

Ковалюк Андрій – 1977-2004 р. р.;

Терещук Василь Федорович – з 2004 р.