|
|
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ЕКСКУРСІЇТема екскурсії “ Історичні пам’ятки Києва ” Тривалість (год.) 1.5 Протяжність (км) 1.8 Автор-розробник Гордієнко Леонід Ілліч Зміст екскурсії Оглянути історичні місця Києва Маршрут екскурсії: Вулиця Ярославів Вал - Золоті Ворота-Вулиця Володимирська - Софійський Собор - Вулиця Володимирська – Софійська площя - Вулиця Володимирський проїзд – Вулиця Велика Житомирська – Пам’ятник Княгині Ользі - Вулиця Трьохсвятительська. Пояснення кожного екскурсійного об’єкту потрібне для того, щоб екскурсовод міг чітко розповісти маршрут з урахуванням усіх особливостей екскурсії, вибору їх послідовності і раціональності. До кожного об’єкту підбирається свій метод показу і розповіді, а також підбирається найбільш оптимальне розміщення групи перед об’єктом оскільки через свої архітектурні особливості. Екскурсійна група збирається на зупинці метро “Золоті Ворота” де їх зустрічає екскурсовод і проводить загальний інструктаж з екскурсії, цим самим надає коротку інформаційну довідку про екскурсію, її тему, мету, і особливості маршруту.
Першим екскурсійним об’єктом, що буде на маршруті екскурсії виступає Золоті ворота — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна із найдавніших датованих споруд Східної Європи, символ Києва. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі. Золоті ворота належать до найдавніших споруд Східної Європи першої половини XI cт. Золоті ворота були не тільки найпотужнішою ланкою в системі укріплень стародавнього міста, але й парадним в'їздом до Києва. Через них в'їжджали посли з Візантії та інших держав Європи й Сходу. Під цими склепіннями входили до міста зі славою й здобиччю учасники воєнних походів. Золоті ворота являли собою бойову вежу із проїздом, яку вінчала надбрамна церква Благовіщення. Золота брама уособлювала могутність держави, її велич та непереможність. Справді, для свого часу брама була неприступною. Після 1240 року згадки про Золоті ворота надовго зникають з писемних джерел, тому невідомо, в якому стані перебувала брама після монгольської навали. Лише наприкінці ХV–XVI ст. повідомлення про Золоті ворота знову з’являються в офіційних документах і записах мандрівників. З писемних джерел та малюнків відомо, що у XVI-XVII ст. Золоті ворота були напівзруйнованими. Екурсовод розповідає про історію створення будівлі і її характерні особливості. Проводиться понорамний метод показу оскільки будівля знаходить на вулиці Ярославів Вал з якого відкривається чудовий краєвид на Київську архітектуру. Після огляду екскурсантами першого об’єкту, група переходить до наступного підчас переходу група може задати короткі питання на рахунок Золотих Воріт. Наступним об’єктом показу виступає видатна пам’ятка давньоруського зодчества XI ст., Софійський собор, завжди зачаровував будь-кого, хто хоча б раз у житті його бачив. Вдягнений у пишні барокові шати, собор органічно поєднується з монастирським ансамблем XVIII ст., зведеним у стилі українського бароко: Будинок митрополита, Хлібня, Трапезна, Бурса, Братський корпус, Дзвіниця, Південна вежа. Спорудам притаманна святковість, гармонія з природою, виразний національний характер. Перебуваючи на подвір’ї, в оточенні цих прекрасних споруд, на мить поринаєш у давнину з відчуттям далекого відлуння тихого монастирського життя. Застосувавши також панорамний метод показу і надання короткої енциклопедичної довідки про її історію і архітектуру. Дається можливість переглянути історичні матеріали з Портфеля екскурсовода, а саме фотокартки площі в минулому. Дається короткий опис споруд, що знаходяться на її території. Третім об’єктом виступає Па́м'ятник Богда́нові Хмельни́цькому— пам'ятка мистецтва ХІХ століття, один із символів Києва. Урочисто відкритий 11 (23) липня 1888 року на Софійській площі в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі. Застосувавши також панорамний метод показу і надання короткої енциклопедичної довідки про її історію і архітектуру група рухається далі. Четвертим об’єктом екскурсії виступає пам’ятник княгині Ользі – скульптурна група з пам’ятниками на честь княгині Ольги, апостола Андрія Первозванного і просвітителів Кирила та Мефодія. Екскурсовод підводить групу з передньої частини пам’ятника і демонструє скульптуру розповідаючи про її характерні особливості, а також дає історичну довідку про дати ї реконструкцій і з чим вони були пов’язані, до свого виступу від додає фотокартки з портфеля екскурсовода, показуючи істотні зміни в порівнянні із теперішнім виглядом скульптурного ансамблю. Завершальним етапом екскурсії виступає перехід групи доМихайлівського золотоверхого собору. Група проходить через вхід з боку вулиці Трьохсвятительська і екскурсовод проводить характеристику об’єкту на території якого знаходиться група. Дається порівняння соборі в якому група побувала перед цим. Розповідається історія будування собору і його історія реконструкцій і реставрацій після надзвичайних подій. Проводиться круговий обхід собору і огляд прилягаючої до нього території. Екскурсантам дається можливість пофотографуватись на фоні собору і оглянути його самотушки протягом 15 хвилин. Після чого група виходить через південно-західний центральний вхід, де ознайомлюється з особливостями загальної композиції собору і екскурсія на цьому закінчується. Після відповіді на задані запитання екскурсовод надає додаткову рекламну інформацію про інші екскурсійні продукти бюро і з дозволу групи завершує екскурсію.
Висновки Результатом виконання курсової роботи стало створення інноваційного екскурсійного продукту на основі методичних рекомендацій, а також по етапної розробки екскурсії від початку до кінця. Під час підготовки оглядової екскурсії слід, що багатоплановий її характер, до складу якого різні, найчастіше далекі друг від друга підтеми, визначає складні логічні переходи від однієї підтеми в іншу, з допомогою яких екскурсовод повинен зв'язати їх у єдине ціле. Це з найскладніших завдань в міських оглядових екскурсіях, потім слід звернути особливу увагу, починаючи з стадії збору творчою групою літературного і фондового матеріалів. Практично всі методичні прийоми оповідання можуть успішно застосовуватися у міської оглядової екскурсії. Проте через специфіки цих екскурсій з методичних прийомів оповідання частіше доводиться вдаватися до довідці, цитуванню, опису об'єктів; прийоми пояснення, коментування і літературного монтажу зустрічаються рідше. Одним із перспективних екскурсій, є міські – оглядові екскурсії. Щоб привабити екскурсантів важливе, значення має тут розробка нових маршрутів, вибір цікавих екскурсійних об'єктів.
Список джерел 1.Емельянов Б.В. Экскурсоведение. – Ч.1 – М.: Рекл.-информац. бюро «Турист», 1992 . – С.8. 2. Русова С. Шкільні екскурсії і їх значення // Світло. – 1911. – квітень. – Кн.8. – С.27 3. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство: Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2007. – 464 с. 4. Малышев А. А. Элементы логики в экскурсиях. Методические рекомендации / А. А. Малышев - М.: ЦРИБ "Турист", 1982.- 31с. 5. Смирнов И.Г. Использование краеведческих материалов в экскурсиях. Метод. рекомендации ЦРИБ "Турист", М.. 1975. 6. Успенский В.М., Илларионова Н.В. Производственная экскурсия. Метод. рекомендации ЦРИБ "Турист", М., 1984. 7. N 3236-VI ( 3236-17 ) від 19.04.2011, ВВР, 2011, N 42, ст.435 8. ВІСНИК ДІТБ, 2011, № 15 9. http://turistic.org.ua/blog.php?blog=30&l=ru 10. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-15 11. http://www.culturalstudies.in.ua/kns2_11.php 12. Бархаш Л. Виды и формы туристских путешествий и экскурсий. - 2001. - С. 9. 13. Биржаков М.Б., Никифоров В.И. Индустрия туризма: Перевозки "Герда 14. Власов А.А., Нагорный А. Г. Туризм. Учеб.-метод. пособие. М., 2007. 15. Гецевич Н.А. Основы экскурсоведения. - Мн., 2008. 16. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности. - М., 1996. 17. Емельянов Б.В. Организация работы экскурсионного учреждения. - М., 2007. 18. Емельянов Б.В. Экскурсоведение. - М., 1998. 19. Здоров А.Б., Экономика туризма., Финансы и статистика, М.,2004 20. Ильина Е.Н., Туроперейтинг: организация деятельности., - М.: Финансы и статистика, 2003. 21. Квартальнов В.А., Туризм., М.: Финансы и статистика, 2001 Додатки Паспорт екскурсійного об`єкту №1 1. Золоті ворота 2. Вулиця Володимирська, 40А, Київ 3. Найбільш вірогідна дата спорудження воріт 1017 —1024 рр., бо на 1037 рік уже є записи про спорудження багатьох будівель «міста Ярослава»: Золоті ворота,Софійський собор, церква Святої Ірини та інші. Виконували охоронну функцію. 4. Система укріплень тогочасного Києва мала троє воріт — Золоті, Лядські та Жидівські (Львівська брама). Кам'яними були тільки Золоті і для свого часу були неприступними — жодної згадки про вторгнення через них не було зафіксовано, навіть хан Батий не пробував брати місто через них, а зосередив свої сили біля Лядських воріт та фортифікацій Хрещатої долини. На фасаді Золотих воріт мало бути зображення Богоматері — ймовірно фреска чи мозаїка. Про існування цього зображення свідчить літописний запис від 1151 року 5. Найбільш вірогідна дата спорудження воріт 1017 —1024 рр., бо на 1037 рік уже є записи про спорудження багатьох будівель «міста Ярослава» 6. Надбрамну церкву відтворено у вигляді тринавного чотиристовпного однобанного храму. В архітектурному декорі фасадів використано орнаменти з цегли, властиві для давньоруських будівель того періоду. Підлогу храму прикрашено мозаїкою, малюнок якої виконано за мотивами стародавньої підлоги Софії Київської. При реконструкції пам'ятки відтворено відрізки валів, що примикали до вежі. Із зовнішнього боку вони мають обдерновані укоси. По верху валу проходять дерев'яні заборола. На торцях умовно показано внутрішньовалові конструкції. З боку міста на фасаді можна побачити складські приміщення, розташовані в давнину в крайніх зрубах валу. В середині відновлених відрізків валу міститься експозиційне приміщення музею Золоті Ворота й сходи, що ведуть на гребінь, звідки видно чудову панораму міста. 7. Охороняється Державою 8. Може використовуватись в оглядовій екскурсії по м. Києву, у тематичній екскурсії, екскурсії по старому Києву, 9. 01.11.2015р Гордієнко Леонід Ілліч, студент 10. Паспорт екскурсійного об`єкту №2 1. Собор святої Софії 2. Вулиця Володимирська, 24, Київ 3. У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в Новгородському літописі подія позначена 1017 та 1037 роками. Засновником собору літописні джерела визначають київського князя Ярослава Володимировича (Мудрого). Інші джерела дають можливість пов'язувати заснування собору з іменем Володимира Великого. Сучасник будівництва собору митрополит Іларіон Київський у своєму «Слові про Закон і Благодать», згадуючи Софійський собор, говорить, що в його створенні Ярослав завершив справу свого батька Володимира. 4. Інтер’єр Софії Київської прикрашено мозаїками та фресками. Площа збережених до сьогодні мозаїк собору становить 271 кв. м, а початкова площа усіх мозаїчних зображень, якими було прикрашено його головний вівтар, купол та підкупольний простір до рівня хорів сягала 640 кв. м. Приблизна площа фресок, збережених у всіх частинах софійського інтер’єру 3000 кв. м, а їх вірогідна початкова площа сягала 6000 кв м. 5. У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в Новгородському літописі подія позначена 1017 та 1037 роками. 6. Збереглися 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок 11 сторіччя. 7. Світова спадщина ЮНЕСКО 8. Може використовуватись в оглядовій екскурсії по м. Києву, у тематичній екскурсії. 9. 01.11.2015р Гордієнко Леонід Ілліч, студент 10.
Паспорт екскурсійного об`єкту №3 1. Пам'ятник Богданові Хмельницькому 2. Софійська площа 3. Святкування 900-річчя Хрещення Русі. 4. Країна:Україна Україна Архітектурний стиль:класичний Архітектор:Володимир Ніколаєв Скульптор:Михайло Микешин Матеріал:бронза, каміння, цегла
9. 01.11.2015р Гордієнко Леонід Ілліч, студент
Паспорт екскурсійного об`єкту №4 1. Пам’ятник княгині Ользі – скульптурна група з пам’ятниками на честь княгині Ольги, апостола Андрія Первозванного і просвітителів Кирила та Мефодія 2. Адреса: м. Київ, на Михайлівській площі неподалік Михайлівського Золотоверхого монастиря 3. Є відновленням чотирифігурної композиції – постатей святих княгині Ольги, апостола Андрія Первозванного та перших слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія, встановленої на цьому місці 1911 р. Пам’ятник було споруджено з ініціативи Київського відділу Російського військово-історичного товариства як перший об’єкт запропонованого ним місту історико-мистецького комплексу “Історичний шлях” – алеї від Михайлівського Золотоверхого до Софійського монастиря зі скульптурами великих київських князів. Взірцем слугувала відома “Алея героїв” у саду Тірґартен у Берліні. При розробці проекту “Історичного шляху” ставилося за мету вшанувати пам’ять великих правителів і діячів та найвизначніші історичні події, пробудити у суспільстві інтерес до минулого. 4. Відкриття першого монументального скульптурного пам’ятника, зведеного в Києві українськими митцями, відбулося 4 вересня 1911 р. у присутності імператора Миколи II. Він одразу став одним із символів міста і святинею для прочан. 1919 р. постать княгині Ольги демонтували, на її місце встановили погруддя Т. Шевченка роботи ск. Б. Кратка; бічні скульптури було зашальовано. 1920 р. погруддя Т. Шевченка зняли. 1932 р. зруйновано п’єдестал з огорожею. 1935 р. знято бічні постаті. 5. Александр Анисимов. Киев и киевляне… Киев: «Курчъ», 2002. 6. У 1995–1996 рр. пам’ятник відновлено з ініціативи Київської міської Ради народних депутатів. У ході робіт проведено археологічні дослідження навколишньої території на чолі з В. Харламовим, під час яких знайдено фрагменти постаменту і скульптури княгині Ольги. Відкриття нового монумента відбулося 25 травня 1996 р. під час святкування Дня Києва. 7.Відкритий екскурсійний об’єкт. 8. Може використовуватись в оглядовій екскурсії по м. Києву, у тематичній екскурсії. 9. 01.11.2015р Гордієнко Леонід Ілліч, студент 10.
Паспорт екскурсійного об`єкту №5 |
|
