Загальні характеристики земель сільськогосподарського призначення

Згідно із земельним законодавством землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей і які в основному включають значний та високоякісний фонд сільськогосподарських угідь. Саме ці землі є основними засобами виробництва у сільському господарстві.

За даними державного земельного кадастру загальна площа земель України станом на 01.01.2006 року становить 60 354,8 тис.га. Сільськогосподарські угіддя в структурі земельного фонду займають 41 722,2 тис.га, що становить 69,1% усіх земель України. Найвища сільськогосподарська освоєність загальної площі земель (суші) у Кіровоградській (85,7%), Миколаївській (86,3%) та Запорізькій (88,3%) областях; найнижча - в Рівненській (47,7%), Івано-Франківській (46,3%) і Закарпатській (36,1%) областях.

Відповідно до Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення включають:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації).

Рілля - це земельна площа, яку використовують під посів сільськогосподарських культур і періодично обробляють. Багаторічні насадження включають сади, виноградники, хмільники, тутовники та інше. До сіножатей і пасовищ входять природні кормові угіддя, які використовують для забезпечення тваринництва кормами. Перелоги - це орні землі, що з тих чи інших причин тимчасово не використовують під посів культур.

Серед земель сільськогосподарського призначення виділяють особливо цінні продуктивні землі. До особливо цінних продуктивних земель належать земельні ділянки з високородючими грунтами (чорноземи нееродовані несолонцюваті суглинкові на лесових породах, лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти, темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті, бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі й середньоглибокі, підзолисто-дернові суглинкові ґрунти, коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі грунти Закарпаття).

Особливо цінні продуктивні землі підлягають особливій охороні, збереженню та відтворенню їхньої родючості у процесі сільськогосподарського використання. На власників і користувачів земельних ділянок з особливо цінними землями покладаються обов'язки щодо їх збереження.

До категорії земель сільськогосподарського призначення належать також і деякі несільськогосподарські угіддя: господарські шляхи й прогони, полезахисні

лісові смуги тау ^тш* ^захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі ^шд господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової

консервації.

У склади сільськогосподарських угідь рілля становить 77,9% (32 451,9

тис.га) (рис. б.*)-

призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) Гро>дадянам - Для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, а також для організації Т0^аРН0Г0 сільськогосподарського виробництва;

б) сіль-ськогосподаРським підприємствам - для організації товарного сільськогоспоЯаРськоговиР°бниіггва;

в) сіль-ськогосподаРським науково-дослідним установам і навчальним закладам, сіль»ським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для досліди ^х ' навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського Го<?подаРства;

г) несі^1ьськогосподаРським підприємствам, установам та організаціям, релігійним оЯган"ац'ям 1 об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

Основними землекористувачами земель сільськогосподарського призначення $ Україні є сільськогосподарські підприємства, у використанні яких знаходиться ^ 507,9 тис. га, або 32,3% та громадяни, яким надані землі у власність і користування, - 19 064,9 тис.га (31,6%) від земельного фонду України.

Тим часом розподіл сільськогосподарських угідь по основних групах власників землі та землекористувачів свідчить про переважне перебування їх у використанні сільськогосподарських підприємств - 18 525,6 тис. га (44,4%) та у громадян, яким надані землі у власність і користування, - 18 513,8 тис. га (44,4%).

Разом у сільськогосподарських підприємствах і громадян у використанні знаходиться 88,8% усіх сільськогосподарських угідь. У використанні інших несільськогосподарських підприємств і в землях запасу перебуває 4 682,8 тис. га сільськогосподарських угідь, або 7,8% земельного фонду України.

Станом на 01.01.2006 року площа земель державного сектора (державна власність) становила 29 595,6 тис. га, або 49,0 % території країни, власність недержавних юридичних осіб - 117,1 тис. га (0,2 %) та приватної власності (в основному згідно із сертифікатами на право на земельну частку (пай) - 30 642,1 тис. га (50,8 %).

Розподіл земель сільськогосподарських підприємств і громадян за формами власності такий: державна власність - 4 107,9 тис. га (11,8%), колективна - 117,1 тис.га (0,3%) та приватна власність - 30 634,6 (87,9%).

З часу проголошення земельної реформи змінилися відносини власності на землю, структура землеволодінь і землекористувань в аграрній сфері, запроваджена плата за землю, оренда земельних ділянок, їх купівля-продаж, дарування, міна. У процесі приватизації мільйони громадян безплатно одержали від держави земельні ділянки.

У цілому завершено первинну приватизацію сільськогосподарських угідь країни. Приватизація земель селянами відбулася через передачу земель державної власності недержавним сільськогосподарським підприємствам.

Обсяги приватизованих громадянами земельних ділянок станом на 01.01.2006 року, %: для житлового будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель - 1 708,4 тис.га (32,2 %); ведення особистого селянського господарства - 3365,7 тис.га (63,5 %); садівництва - 212,6 тис.га (4,1 %); для дачного і гаражного будівництва - 11,2 тис.га (0,2 %).

Разючіші зміни відбулися у власності на сільськогосподарські угіддя (рис. 6.2).

У державній власності залишається лише 27,3% сільськогосподарських угідь країни, які використовуються переважно для забезпечення наукової діяльності, з навчальною метою, а також для насінництва, ведення племінного господарства, вирощування лікарських рослин, виробництва специфічних видів сільськогосподарської продукції.

Результати трансформації форм товарного сільськогосподарського виробництва свідчать, що в Україні з'явився широкий спектр агровиробничих формувань ринкового типу.

Оренда землі в Україні набула розвитку після прийняття у жовтні 1998 року Закону України "Про оренду землі". Могутнього імпульсу цьому процесу в сфері сільськогосподарського виробництва надали паювання земель недержавних сільськогосподарських підприємств і створення системи господарств ринкового типу.

Станом на 01.04.2006 площа переданих в оренду земельних часток (паїв) становить 17,3 млн.га .

Укладено 4,5 млн. договорів оренди земельних часток (паїв), у тому числі 2,4 млн. — із селянами-пенсіонерами .

В основному, як і передбачалося, сільськогосподарські угіддя знаходяться в оренді господарств — правонаступників недержавних сільськогосподарських підприємств (60% договорів; рис.6.3).

Оренда земельних часток, %

■

□ Господарствами - правонаступниками недержавних с.г. підприємств ■ Фермерськими господарствами

□ Іншими господарюючими суб'єктами

Рис. 6.3. Оренда земельних часток, %

Як правило, договори оренди земельних часток укладаються на короткі строки. Це свідчить про те, що селяни не поспішають остаточно взяти на себе зобов'язання щодо конкретного орендаря і задовольнитися рівнем орендної плати, яку їм нині пропонують. В умовах, коли тільки з'являється конкурентний попит на землю це явище цілком виправдане і логічне. Орендодавець чекає вигідніших пропозицій. Але з погляду організації стабільного виробництва, підвищення родючості грунтів короткострокова оренда є перешкодою для капіталовкладень у довгострокове поліпшення землі.

Плата за оренду земельних часток в грошовому еквіваленті у 2005 році була на рівні 2 млрд. 342 млн. грн. Це надзвичайно позитивне соціально-економічне явище. Половину цих коштів одержать селяни-пенсіонери. Поки що орендна плата справляється в основному в натуральній формі.

Загальна вартість земель сільськогосподарського призначення станом на 01.01.2006 року становить 377457 млн грн. Середня вартість 1 га сільськогосподарських угідь - 9037,9 грн, у тому числі ріллі -9525,9 тис. грн.

Найвище оцінена рілля в Черкаській області - 12059,9 грн, АР Крим -11191,2 грн, Донецькій - 10557,3 грн, Полтавській - 10512,7 грн та Херсонській областях - 10480,3 грн за 1 га.

Інформація про грошову оцінку сільськогосподарських угідь у розрізі адміністративних областей наведена у додатках.

Контрольні запитання.

1. Який склад сільськогосподарських угідь згідно Земельного кодексу

України?

2.Кому передаються у власність та надаються у користування землі сільськогосподарського призначення?

3.Яка середня грошова оцінка ріллі по Україні?

4.На території якої області розміщені найдорожчі сільськогосподарські угіддя: рілля, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища?