Обратная связь
|
Основних марок електропроводів Марка
| Характеристика
| Призначення
|
|
|
| ШРПС
| Провід переносний з двома або трьома жилами і заземлюючою жилою, площа поперечного перерізу основних жил 0,75…1,5 мм2, напруга до 500 В.
| Для підключення до мережі електроінструментів, електродвигунів будівельних механізмів і переносних світильників при незначному механічному впливові.
| КРПТ
| Кабелі переносні важкі 2-х, 3-х жильні з заземлюючою жилою, площа поперечного перерізу основних жил 2,5…70 мм2, напруга до 500 В.
| Для живлення пересувних будівельних машин при напрузі 380 В, може сприймати значний механічний вплив.
| ГТШ
| Кабелі торфові 3-х жильні з заземлюючим мідним екраном, площа поперечного перерізу жил 6…70 мм2, напруга 500, 3000, 6000 В.
| Теж, що і для КРПТ (з врахуванням напруги).
| ГРШ
| Кабелі шахтні 3-х жильні з заземлюючою жилою, площа поперечного перерізу основних жил 2,5…70 мм2, напруга 500 В.
| Теж, що і для КРПТ (з врахуванням напруги).
| КШВГ
| Кабелі гнучкі з трьома екранованими основними жилами площею поперечного перерізу 10…150 мм2 і однією заземлюючою жилою.
| Для під’єднання до мереж екскаваторів та інших крупних будівельних машин. Може працювати при температурі від -50°С до +50°С.
| ПРГД
| Провід гнучкий одножильний площею поперечного перерізу 6…120 мм2, напруга 120 В.
| Для під’єднання електродотримачів до джерела струму при електродуговому зварюванні.
| АПР
| Одножильний провід з алюмінієвими жилами в гумовій ізоляції, площа поперечного перерізу 2,5…400 мм2, напруга до 500 В.
| Освітлювальні та силові мережі, що прокладаються в приміщеннях та поза будівлями на роликах, в трубах і каналах.
| АПВ
| Те ж, з ізоляцією із поліхлорвінілу, площею поперечного перерізу 2,5…95 мм2.
| Те ж.
| ПРГ і ПВГ
| Провід аналогічний АПР і АПВ, але з мідними жилами площею поперечного перерізу 0,75…6 мм2, жили складаються з великої кількості дротів, напруга до 500 В.
| Для з’єднання рухомих частин машин і апаратів у вологих та сухих приміщеннях.
| АППВ
| Плескатий провід з ізоляцією з поліхлорвінілу і алюмінієвими поперечного перерізу 2,5…66 мм2, напруга до 220 В.
| Для відкритих і закритих електропроводок по стінах і стелі у вологих і сухих приміщеннях.
| АПН
| Те ж, але з ізоляцією з найріту, площею поперечного перерізу 2,5…4 мм2
| Для відкритої проводки по стінах і стелі.
| ВРГ і НРГ
| Кабелі з гумовою ізоляцією, алюмінієвими жилами, площею поперечного перерізу 1…185 мм2.
| Для прокладення у вологих приміщеннях по стінах і по стелі.
|
РОЗДІЛ 5
ЗАХИСТ РОБОЧИХ МІСЦЬ ВІД ШУМУ
Фізичні характеристики
Стандартного визначення поняття шуму немає. Під шумом ми розуміємо несприятливе поєднання різних за частотою і силою звуків, які впливають на організм людини і заважають їй працювати і відпочивати.
З фізичної точки зору звук являє собою розповсюдження коливальних рухів часток пружного середовища.
Звук або шум виникає при механічних коливаннях у твердих тілах, рідких і газоподібних середовищах. Звуки, що передаються будівельними конструкціями, називаються структурними, а ті, що поширюються в повітряному середовищі, прийнято називати повітряним шумом.
Звукові коливання будь-якого середовища виникають, коли порушується його стаціонарний стан під впливом збудженої сили. Частки середовища коливаючись відносно положення рівноваги, створюють хвилі звукових пружних деформацій – це і є звукове поле. Воно характеризується звуковим тиском P, коливальною швидкістю V, інтенсивністю I і частотою f.
¨Звуковий тиск – це різниця між миттєвим значенням повного тиску і середнім значенням тиску, котрий спостерігається в середовищі при відсутності звукового поля.
Швидкість поширення звукових хвиль залежить від пружних властивостей, температури і щільності середовища, в якому вони поширюються. Так, наприклад, швидкість руху в повітрі при температурі 20°С приблизно дорівнює 344 м/с, в сталі 5000 м/с, в бетоні 4000 м/с за температури 0°С.
В наш час майже всі чули про децибели, але майже ніхто не знає, що це таке. Свою назву децибел отримав на честь Олександра Грейама Белла – винахідника телефону.
Децибел не тільки не є одиницею виміру звуку, він взагалі не являється одиницею виміру, в усякому разі в тому сенсі, як наприклад, вольти, метри, грами і т.і. Якщо завгодно, в децибелах можна виміряти навіть довжину волосся, чого ніяк не можна сказати у вольтах. Напевно, це звучить дещо дивно, але спробуємо це пояснити. Ніхто ж не здивується, якщо сказати, що відстань між Києвом та Івано-Франківськом (599 км) в 4 рази більше ніж відстань між Києвом та Чернівцями (151 км), тобто можна виразити будь-яку відстань, порівнюючи її з відстанню між Києвом та Чернівцями.
Але це не позначає, що відстань від Києва до Івано-Франківська – 4 одиниці. Наведений вище приклад лише демонструє відношення певних величин.
Одна із характеристик звуку, яку вимірюють - це кількість закладеної в ньому енергії; тобто інтенсивність звуку, в будь-якій точці можна виміряти як потік енергії, що приходиться на одиницю площі і виражається у Вт/м2.
¨Інтенсивність звуку – це енергія, яка переноситься звуковою хвилею через поверхню 1м2 перпендикулярно напрямку поширення звукової хвилі за 1 секунду.
При спробі записати в цих одиницях інтенсивність звичайних шумів одразу виникають труднощі, так як інтенсивність найбільш тихого звуку, що доступний для людини, дорівнює приблизно 0,000 000 000 001 Вт/м2 (10-12 Вт/м2). Один з найбільш гучних звуків, з яким зустрічається людина -це гуркіт реактивного літака, на віддалі 50 м його інтенсивність складає 10 Вт/м2. А на відстані 100 м від запуску ракети ”Сатурн” 1000 Вт/м2. Зрозуміло, що оперувати такими числами, що визначають інтенсивність звуку дуже важко (дуже великий діапазон).
Намагаючись знайти більш зручний спосіб для відображення інтенсивності звуку його представляють у вигляді відношень, прийнявши за еталонну інтенсивність величину 10-12 Вт/м2. Наприклад, шум реактивного літака в 1013 разів перевищує наш еталон, тобто еталон необхідно 13 разів помножити на 10. Якщо позначити однократне збільшення у 10 разів як бел, то отримаємо “одиницю” для відображення цього відношення. Тоді рівень шуму реактивного літака буде відповідати 13 белам.
Белл – це десятковий логарифм відношення інтенсивності звуку в даній точці І до еталонної інтенсивності І0.
Белл - це дуже велика одиниця, слуховий апарат людини здатен сприймати зміну рівня сили звуку в 10 разів меншу за Белл, тому в практиці акустичних вимірювань і розрахунків користуються значенням 0,1Б, що отримала назву децибел. Таким чином, інтенсивність шуму реактивного літака буде дорівнювати 130 дб.
Мінімальний звуковий тиск Р0=2*10-5 Па і мінімальну інтенсивність звуку І0=10-12 Вт/м2 називають абсолютним порогом, а звуковий тиск, що спричиняє біль, Р=2*102 Па, називають больовим порогом.
¨Здатність робочих матеріалів і конструкцій поглинати звукову енергію характеризується коефіцієнтом звукопоглинання a, який дорівнює відношенню звукової енергії, що поглинається матеріалом Епогл. до повної звукової енергії.
(5.1)
¨ Відбиття звуку від перешкоди характеризується коефіцієнтом відбиття β який дорівнює відношенню відбитої від поверхні енергії Евідб. до звукової енергії, що падає Еповн.:
(5.2)
¨ Звукопровідність матеріалу (перешкоди) характеризується коефіцієнтом звукопровідності γ:
(5.3)
На основі закону збереження енергії отримуємо: α+β+γ=1
Найбільш вираженими звукопоглинаючими властивостями володіють хвилясто-пористі матеріали: фібролітові плити, скловолокно, мінеральна вата, поліуретановий поропласт, пористий полівінілхлорид та ін.
Таблиця 5.1
Коефіцієнти звукопоглинання
Матеріал
| Коефіцієнт,a
|
|
| Стіна цегляна оштукатурена
| 0,01-0,03
| Перегородка дерев'яна оштукатурена
| 0,02-0,03
| Технічна повсть завтовшки 25 мм.
| 0,09-0,39
| продовження табл. 5.1
|
|
| Тканина бавовняна на стіні (без складок)
| 0,03-0,35
| Коркова плита завтовшки 2 см, що прикладена до стіни
| 0,08-0,22
| Лінолеум і скло віконне
| 0,02-0,04
| Азбест завтовшки 3,5 мм
| 0,32-0,40
| Акустична штукатурка завтовшки 3,5 мм
| 0,22-0,40
| Азбосилікат завтовшки 4,5 см
| 0,60-0,70
|
Рівень інтенсивності звуку визначають за формулою;
, дБ (5.4)
де: І - інтенсивність звуку в даній точці, Вт/м2;
І0=10-12 Вт/м2- інтенсивність звуку, що відповідає порогу чутливості.
Рівень звукового тиску визначають за формулою:
, дБ (5.5)
де: Р- звуковий тиск в даній точці, Па;
Р0=2*10-5 Па - мінімальний звуковий тиск, що відповідає порогу чутливості.
На будівельних майданчиках і в виробничих приміщеннях, як правило, кілька джерел шуму, кожний з яких впливає на загальний рівень шуму.
Сумарний рівень шуму від однакових за інтенсивністю джерел визначають за формулою:
(5.6)
де: L1 - рівень шуму одного джерела, дБ;
n - кількість джерел.
Сумарний рівень шуму від різних за інтенсивністю джерел визначають за формулою:
, (5.7)
де: L1, L2,…Ln – рівні звукового тиску або рівні інтенсивності звуку, що створюються кожним з джерел у розрахунковій точці, дБ.
Результати досліджень гігієністів всього світу показали, що шум чинить дуже шкідливу дію на організм людини, на її нервову і серцево-судинну системи. При цьому спостерігається зміна секреторної і моторної функції шлунково-кишкового тракту, порушення обмінних процесів. Під впливом сильного шуму зменшується гострота зору, з’являються головні болі і запаморочення, змінюються ритми дихання. На фоні шуму прискорюється процес втоми, послаблюється увага і уповільнюються психічні реакції і ритм роботи. Внаслідок цього сильний шум за умов виробництва призводить до зниження якості роботи і продуктивності праці і може сприяти виникненню травматизму.
Боротьба з шумом здійснюється різними засобами і методами, які поділяються на дві групи:
1. Колективний захист;
2. Індивідуальний захист.
В першу чергу треба використовувати колективні засоби. Відносно джерела шуму їх поділяють на засоби, що знижують шум у джерелі його виникнення, і такі, що зменшують шум на шляху його поширення. Найефективнішими є заходи, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення покращенням конструкції машин, застосуванням матеріалів для деталей машин, що не викликають сильних звуків, забезпеченням мінімальних допусків в з’єднувальних деталях та ін.
За способом реалізації методи і засоби колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення, поділяються на акустичні, архітектурно-планувальні і організаційно-технічні.
Захист від шуму акустичними засобами – це звукопоглинання і звукоізоляція.
|
|