Норми використання порядкових числівників

Порядковi числiвники вживають у рiзних стилях. У науковому стилi їx уживають без iменникiв у складi дробових числiвникiв. У розмовному мовленнi порядковi числiвники часто набувають якiсно–порядкового та якiсного значення, опредмечуються, наближаючись до прикметникiв чи iменникiв, уходячи до рiзних фразеологiзмiв i навіть експресивно забарвлюючись. Таке вживання порядкових числiвникiв властиве художньому й публiцистичному мовленню, а також частково офiцiйно–дiловому стилю. Найбiльше семантичних, стилiстичних i граматичних вiдтiнкiв набуває порядковий числiвник перший (–а, –е, –i):

Уживання другий замiсть iнший в українськiй мовi обмежується просторiччям. У складi календарних числових позначень порядковi числiвники треба вживати так:

- у сполученнях, що позначають дати, вiдмiнюється тiльки перша частина (порядковий числiвник). За поєднання дати зi словами свято, день числiвник i назва мiсяця стоять у Р.в. (Перше вересня P.до Першого вересня, з Першим вересня; свято Першого вересня – зi святом Першого вересня, до свята Першого вересня);

- у сполученнях, що позначають годину, вiдмiнюються i порядковий числiвник, i слово година (десята година – десятої години, о десятiй годинi).

При цьому слова, що позначають пору доби, якщо вони стоять пiсля згаданої конструкії, завжди мають форму Р.в. (десята ранку – десятої ранку, о десятiй ранку). На позначення хвилин використовують кiлькiсний числiвник. На позначення хвилин використовують порядковий числiвник, якщо позначення хвилин передує позначенню годин i вживається здебiльшого з прийменником о (о п'ятнадцятiй годинi десять хвилин, але о десятiй хвилинi на першу).

ТИПОВI ПОМИЛКИ В МОВНОСТИЛIСТИЧНОМУ

ВИКОРИСТАННI ЧИСЛІВНИКІВ

1. Помилкове вживання ь в кiнцi числiвникiв (50–80): На фестиваль приїхало шiстдесять учасникiв; Це приблизно п'ятдесять вiдсоткiв.

2. Неправильне вживання форми множини замiсть форми однини в конструкцiях на кшталт "упродовж 1998–1999–х pоків": Тепер це одиничнi випадки. А от у 67–69–их роках вiдбувся справжнiй бум.

3. Надлишкова поза межами наукового стилю (не в математичних обчисленнях) форма першого компонента складеного порядкового (зрiдка кiлькiсного) числiвника: Одна тисяча дев'ятсот сорок перший piк.

4. Неправильна форма першого компонента порядкового числiвника:

До тисячу дев'ятсот дев 'яносто дев'ятого року. Помилки, пов'язанi з незнанням особливостей вiдмiнювання кiлькiсних числiвникiв, з неправильним визначенням відмiнка числiвника в тексті:

Тiльки в сiчнi семеро пацiєнтiв скерувала на операцiю;

Інформацiя про вiдставку уряду надiйшла зненацька – за 2 тижнi до

шестидесятилiття Biктopa Степановича.

6. Неправильне поєднання iменникiв i дробових числiвникiв: Комiсiя дiйшла висновку, що внаслiдок зловживань в apмії країні завдано збиткiв на суму, яка у два з половиною раза перевищує видаткову частину держбюджету; Отже, через 3,5 мiсяцi Українa буде мати якiсно новий парламент.

7. Сплутування слiв "пiвтора" та "пiвтори": 3ате тепер можемо прийти, заплатити близько пiвтора гривнi, взяти квиток на будь–який ряд.

8. Неправильне поєднання слiв "пiвтора", "пiвтори", "чверть" з iменниками: Так продовжувалося пiвтора роки; Результатом переговорiв стало пiдписання угоди про виплату заборгованості щодо зарплатнi щонайдовше через пiвтора мiсяцi.

9. Ненормативне поєднання iменникiв зi словом "пара": Тiшуся, коли щастить хоч пару днiв походити без косметики; До того ж, тих кiлька зайвих кiлограмiв я скинула так само за пару тижнiв, як i набрала.

10. Невиправдане розширення складу кiлькiсно–збiрних числiвникiв: Головний пiдсумок року, мабуть, такий: у нашiй лiкарнi змiцнили здоров'я п'ять тисяч двiстi сiмдесят двоє хворих; На момент обрання на найвищу посаду обидвоє погано володiли державною мовою.

11. Поєднання зi збiрними числiвниками "обидва", "обидвi" iменникiв не у формi називного вiдмiнка множини: Цього прагнули обидва братiв.

12. Поєднання зi збiрними числiвниками iменникiв жiночого роду, якi позначають осiб жіночої статi, та iменникiв середнього роду ІІ вiдмiни: У спiвачки є двоє доньок.

13. Ненормативне поєднання iменникiв з числiвниками "два", "три", "чотири": Чому нелегкого? Тому що у зйомках задiянi 3 слона, фазани та ще кiлька екзотичних тварин; Два листа я надiслав у Пентагон.

14. Помилки у способах позначення кiлькiсними числiвниками приблизної кiлькостi: Софроса почнуть боготворити бiля 4900 людей, якi обов'язково виграють; Вона вмiщує близько 17 колядок, виконаних дещо незвично.

Питання для самоперевірки

1. Стилiстична характеристика розрядiв числiвникiв за значенням.

2. Особливостi використання власне кiлькiсних i дробових числiвникiв у науковому та в офiцiйно–дiловому стилях.

3. Дробовi числiвники в журналiстських текстах. Нумералiзацiя iменника "нуль".

4. Збiрнi числiвники як синонiми власне кiлькiсних, їх iдеографiчнi та стилiстичнi особливостi.

5. Випадки вiдхилення вiд норм у вiдмiнюваннi складних i складених числiвникiв.

6. Мовна норма поєднання iменникiв з числiвниками та винятки з правил у вживаннi числiвникiв "два", "три", "чотири".

7. Вiдхилення вiд норми в поєднаннi збiрних числiвникiв з iменниками.

8. Лiтературне вживання числового iменника "пара" з певними групами iменникiв.

9. Можливе емоцiйне забарвлення тих числiвникiв, що позначають видатнi явища або пам'ятнi поії.

10. Числiвники в складi фразеологiзмiв.

Прислівники

Кількість прислівниківпоповнюється переважно за рахунок прийменниково-іменникових сполучень. Деякі з цих сполучень перейшли у прислівники і пишуться разом або через дефіс.

Разом пишуться: прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником: потім, занадто, вночі, надвечір, безвісти, вдосвіта, потихеньку, вперше, вдвічі, натроє (але: по двоє, по троє); складні прислівники, утворені з кількох основ: праворуч, стрімголов, босоніж, обіруч.

Окремо пишуться: прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.

Найуживаніші з них такі:

без: без кінця, без черги, без упину, без жалю;

на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку;

до: до побачення, до речі, до краю, до діла;

з: з радості, з жалю, з горя, з розгону;

в/у: в разі, в міру, уві сні, в далечінь;

- прислшникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам.

Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.

Через дефіс пишуться:

- прислшники, утворені від прикметників, займенників і прийменника по: по-новому, по-батьківськи, по-домашньому, по-літньому, по-українськи, по-книжному, по-моєму, по-їх-ньому, по-нашому;

- прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою префікса по-: по-перше, по-друге, по-третє;

- прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів: зроду-віку, видимо-невидимо, тишком-нишком, бііьш-менш, часто-густо, любо-дорого;

- прислівники, в яких повторюються слова або корені (без службових слів або із службовими словами між ними): довго-довго, ледве-ледве, давним-давно, навіки-віків, віч-на-віч, всього-на-всього, як-не-як, де-не-де, коли-не-коли, хоч-не-хоч. Запам'ятайте правопис прислівників: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінця-краю, на-гора, по-латині, десь-колись.