Зміна цін і добробут споживача. Надлишок споживача

Важлива ціль мікроекономічного аналізу - здійснити оцінку впливу цін на добробут споживача в тих випадках, коли деякі споживачі готові заплатити за товар вищу ціну, ніж ціна рівноваги.

Споживачі при купівлі даного товару отримують певну чисту вигоду, яку називаютьнадлишком споживача (виграшем споживача).

Так, величина надлишку при купівлі однієї одиниці товару відповідає різниці між ціною P₁ яку споживач був би готовий за неї заплатити, згідно кривої попиту D, і ринковою ціною товару P_E (рис. 5.9).

Рис. 5.9. Надлишок споживання при купівлі однієї одиниці товару.

Загальна вигода споживача від придбання першої одиниці товару дорівнює площі прямокутника P₁A₁Q₁0, а його витрати — площі прямокутника 0,P_EKQ₁. Різниця двох площ, тобто площа P_E,P₁A₁K є надлишком (чистою вигодою) споживача від купівлі одиниці товару.

За другу одиницю товару споживач був би готовий заплатити ціну P₂ а сплачує знову P_E тобто отримує чисту вигоду (Р₂ – Р_E). На третій одиниці товару він має зиск (Р₃ – Р_E). Чисельно чиста вигода споживача при купівлі трьох одиниць товару дорівнює сумарній площі заштрихованих прямокутників на рис. 5.9.

Рис. 5.10. Надлишок споживачів даного товару.

Якщо узагальнити ці висновки на випадок ринку окремого товару, надлишок всіх споживачів даного товару на ринку, що перебуває в стані рівноваги Е, відповідає площі трикутника P_EAE. Він розташований між кривими ринкового попиту D і лінією P_EE, що відповідає рівню ринкової ціни Р_E (рис. 5.10).

Hадлишок споживачів є своєрідним мірилом добробуту споживачів, який утворюється на ринку окремого блага. В подальших розділах ми розглянемо, як відхилення від стану рівноваги на ринку впливає на надлишок споживачів, отже, і на їхній добробут.

ТЕМА №МЕ-6

ТЕОРІЯ ФІРМИ: ВИРОБНИЦТВО

ТА ВАРТІСТЬ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ

Фірма як економічний аґент.

Процес виробництва. Ресурси і випуск.

Виробнича функція.

Заміщення факторів виробництва. Ефект масштабу.

Економічна вартість і бухгалтерська вартість.

Виробництво і вартість; мінімізація вартості.

Вартість у короткостроковому періоді.

Вартість у довгостроковому періоді.

Фірма як економічний аґент

Фірма (firm), або підприємство — економічний аґент, що є споживачем факторів виробництва на ринках факторів, виробником продукції та її продавцем на ринках товарів і послуг; головна мета діяльності фірми — макси-мізація прибутку як різниці між виручкою та вартістю виробництва.

Суттєвими припущеннями теорії при розгляді фірми є:

— раціональність її поведінки — фірма максимізує власну вигоду (прибуток) і здатна шукати й знаходити шляхи досягнення цієї мети;

— суверенітет у прийнятті рішень щодо своєї діяльності.

Економічна теорія практично не розглядає проблему вибору технології виробництва, проблему організації управління фірмою, що є завданням конкретних економічних наук.

Припущення про єдину мету діяльності фірми є певним спрощенням, фірма може мати й інші цілі, особливо у короткостроковому періоді, але домінуючою метою довгострокової діяльності повинна бути саме максимізація прибутку, інакше фірма не зможе втриматись у своєму бізнесі в ході конкурентної боротьби і не зможе боротися за досягнення інших цілей.

Основними типами фірм щодо правових аспектів є індивідуальна підприємницька фірма, партнерство (колективне підприємство) та корпорація.

Індивідуальна підприємницька фірма має одного власника, який одночасно є й менеджером. Партнерство має кількох співвласників, які водночас можуть працювати на своїй фірмі. Нарешті, корпорація має багатьох власників — акціонерів, які для управління фірмою наймають менеджерів.

В Україні правові аспекти діяльності підприємств регулюються Законами України "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про власність" та ін., в яких визначаються поняття підприємства, підприємництва, організаційно-правові форми підприємств тощо.

У подальшому розгляді ми зосередимось на аналізі поведінки індивідуальної підприємницької фірми. Звичайно, наведене вище визначення фірми не є вичерпним. Але з урахуванням припущень та окресленої мети діяльності цього достатньо для розгляду питань ціноутворення і активності фірм на ринках з різною структурою. Зокрема, в межах даної теорії можна розв'язати такі економічні проблеми:

- яку саме продукцію і в якому обсязі слід виробляти фірмі;

- які фактори виробництва і в якому обсязі слід використовувати;

- які з потрібних факторів виробництва купувати на ринках і які власні ресурси використовувати у виробництві продукції.