Перелік рекомендованої літератури, нормативно-правових джерел та судової практики 1. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.
3. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – додаток до № 50. – Ст. 375.
4. Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ “Про господарські товариства” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
5. Закон України від 10 квітня 1992 р. № 2269-ХІІ “Про оренду державного та комунального майна” (в редакції Закону віл 14 березня 1995 р. № 98/95- ВР) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 15. – Ст. 99.
6. Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2654-ХІІ “Про заставу” // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 47. — Ст. 642.
7. Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ “Про інформацію” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48 – Ст. 650.
8. Закон України від 16 листопада 1992 р. № 2782-ХІІ “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
9. Закон України від 22 листопада 1996 р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 28.
10.Закон України “Про фінансовий лізинг” від 11 грудня 2003 р. // ВВР України. -2004. - № 15. - Ст. 231.
11. Закон України від 21 квітня 1999 р. № 606-ХІV “Про виконавче провадження” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
12.Закон України від 1 червня 2000 р. № 1775-ІІІ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
13.Закон України від 29 листопада 2001 р. № 2866-ІІІ “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 78.
14.Постановление Государственного комитета Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам и Секретариата ВЦСПС от 28 декабря 1977 года № 447/24 “Об утверждении перечня должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми предприятием, учреждением, организацией могут заключаться письменные договоры о полной материальной ответственности за необеспечение сохранности ценностей, переданных им для хранения, обработки, продажи (отпуска), перевозки или применения в процессе производства, а также типового договора о полной индивидуальной материальной ответственности” // Законодавство України про працю. – К., 1999. – Кн. 3.
15.Положення про головних бухгалтерів, затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 24 січня 1980 р. № 59.
16.Положения про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 25 липня 1988 р. № 888 // Сборник постановлений правительства СССР. – 1988. – № 23. – Ст. 70.
17.Положения про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 2. – Ст. 50.
18.Положення про дозвільну систему, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 12жовтня 1992 р. № 576 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF
19.Бабенко Н. Договоры должны исполняться!..А электронные? // Юридическая практика. – 2001. – № 41. – С. 10.
20.Баранова Л. Понятия “непреодолимая сила” и “форс-мажор” и их соотношение в гражданском праве // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 11. – С. 13-15.
21.Беляневич Е. “Внеуставная” сделка // Юридическая практика. – 1999. – № 11.
Тема 8. Господарсько-правова відповідальність.
1. Поняття господарсько-правової відповідальності, її підстави та функції. Склад господарського правопорушення.
2. Поняття та види господарсько-правових санкцій.
3. Загальна характеристика відшкодування шкоди. Поняття та склад збитків.
4. Загальна характеристика штрафних санкцій, порядок їх стягнення.
5. Загальна характеристика оперативно-господарських санкцій.
6. Загальна характеристика адміністративно-господарських санкцій.
Практичні завдання.
Задача № 1. Приватний підприємець Ващук своєчасно заповнив і опустив в спеціальну скриньку білет “Спортлото”, на який у подальшому випав виграш. Організація “Молодьспортлото” відмовила у видачі виграшу, посилаючись на те, що виграшний білет не було вчасно здано на пошту, внаслідок чого його не було враховано при підрахунку. Ващук подав позов до суду про примусове стягнення суми виграшу. Під час розгляду справи було встановлено, що затримка передачі білетів організатору (“Молодьспортлото”) сталась через недбалість працівників поштового відділення. За рішенням суду суму було стягнуто на користь Вашука.
У свою чергу організація “Молодьспортлото” подала позов до підприємства зв’язку про відшкодування збитків. При розгляді справи в суді постало питання, чи було завдано збитків взагалі.
Питання:
1. Що розуміється під збитками (поняття, структура, умови відшкодування)?
2. Чи було завдано збитків у випадку, що розглядається? Якщо так – то кому?
3. До якого суду звертався Ващук? Яке рішення має прийняти суд у спорі між організацією “Молодьспортлото” та підприємством зв’язку?
Задача № 2.Легковий автомобіль, що належав малому підприємству “Мрія” зіткнувся із вантажним автомобілем, що належав товариству з обмеженою відповідальністю “Шарм”. Експертизою було встановлено, що ДТП трапилася з вини водія вантажівки. МП “Мрія” пред’явило претензію до ТОВ “Шарм” із проханням відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок зіткнення автомобілів. ТОВ “Шарм” задовольнити претензію відмовилося, посилаючись на те, що аварія трапилася із вини водія, отже, до нього і слід висувати усі вимоги з цього приводу. МП звернулося із позовом до господарського суду.
Питання:
1. Якими нормами законодавства регулюється цивільна відповідальність у разі ДТП?
2. Чи несе відповідальність водій ТОВ “Шарм”? Якщо несе – то яку?
3. Яке рішення має прийняти господарський суд?
Задача № 3.Райспоживспілка звернулась до суду з позовом про стягнення з районної податкової інспекції 20 тис. грн. збитків в вигляді упущеної вигоди.
У судовому засіданні було встановлено, що через неправомірні дії співробітника ДПІ району райспоживспілці були завдані збитки. Але добровільно відшкодувати ці збитки ДПІ відмовилася, посилаючись на неможливість їх відшкодування за рахунок бюджетної організації, якою є ДПІ.
Питання:
1. Чи підлягають відшкодуванню збитки у вигляді упущеної вигоди?
2. Чи передбачена законодавством можливість відшкодування збитків податковим органом за незаконні дії його працівників? Чи несуть якусь відповідальність працівники податкового органу?
3. Чи підлягає позов задоволенню?
Задача № 4. Товариство з обмеженою відповідальністю “Гроно”, маючи заборгованість перед енергопостачальною компанією “Олгаз”, отримало пропозицію від кредитора частково зменшити суму заборгованості шляхом збереження (схову) майна енергопостачальної компанії “Олгаз”, а саме обладнання АЗС строком на шість місяців, про що було укладено відповідний договір. В останній місяць строку до керівництва боржника з’явився представник малого спільного підприємства “ІМС” та надав лист підписаний керівником енергопостачальної компанії “Олгаз”, у якому зазначалось, що у зв’язку із закінченням терміну договору зберігання всі питання за договором, у тому числі за розрахунками, погоджувати з керівником малого спільного підприємства “ІМС”. ТОВ “Гроно” передало обладнання АЗС МСП. Через рік енергетична компанія пред’явила вимогу про повернення майна, вартість якого оцінювала в 1,5 мли грн., зазначаючи, що договір купівлі-продажу щодо цього майна не укладався. Господарський суд, розглядаючи позов кредитора, визнав його вимоги обґрунтованими та зобов’язав ТОВ відшкодувати завдані збитки, оскільки копію листа він не визнав за доказ у справі, а оригінал було вилучено слідчими органами.
Питання:
1.Чи можливо зменшити суму заборгованості перед енергопостачальною компанією шляхом надання послуг (виконання робіт)?
2.Які правовідносини виникли між ТОВ та малим спільним підприємством “ІМС”? Якими нормами права слід керуватись у цьому разі?
Вирішіть ситуацію.
Задача № 5. Товариство з обмеженою відповідальністю “Парма” уклало із підприємством “Діалог” договір, за яким ТОВ зобов’язувалось протягом двох днів з дня підписання договору перевезти та встановити обладнання, що належало підприємству “Діалог”. Зазначене обладнання протягом обумовленого терміну перевезене та встановлене не було, внаслідок чого підприємству було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди від несвоєчасного початку роботи обладнання. ТОВ “Парма” збитки відшкодовувати відмовилось. Підприємство “Діалог” подало позов до господарського суду про стягнення з товариства суми збитків у вигляді упущеної вигоди, а також суми моральної шкоди, заподіяної неналежним виконанням ТОВ договірного зобов’язання.
Питання:
1. Що розуміє законодавство під терміном “збитки”? Чи підпадає упущена вигода під це визначення?
2. Чи підлягає відшкодуванню моральна шкода, спричинена неналежним виконанням стороною договірного зобов’язання?
3. Яке рішення має прийняти господарський суд?
Задача № 6. У 1999 р. в газеті “Діафрагма” було опубліковано статтю “Скільки коштує полетіти повоювати?”, в якій ішлося про те, що тільки за допомогою компанії “Політаємо”, яка здійснює винятково продаж квитків югославських авіаліній по ціпі 500 доларів США, можна полетіти “повоювати” в Югославію. Акціонерне товариство "Агентство повітряних сполучень “Політаємо” розцінило цю публікацію як таку, що звинувачує АТ в бажанні заробити “брудні” гроші. Незважаючи на те, що в одному з наступних чисел газети було часткове спростування цієї інформації, товариство вирішило звернутися до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної шляхом поширення відомостей, що не відповідають дійсності і ганьблять ділову репутацію АТ АПС “Політаємо”, у сумі 500 тис. грн.
Питання:
1. Що розуміється під поняттям “поширення відомостей, що не відповідають дійсності” у розумінні положень Цивільного кодексу? Хто має доводити відповідність (невідповідність) дійсності відомостей, а хто – факт їх поширення?
2. За яких обставин юридична особа може вважати, що їй завдано моральної шкоди?
3. Яким чином можна довести, що поширення суб’єктом неправдивих відомостей негативно вплинуло на ділову репутацію юридичної особи?
Задача № 7. У 1997 р. газета “Независимость” під рубрикою “Штрихи к портрету” опублікувала матеріал “Евгений Марчук: хождение во власть”. Один із фрагментів цього матеріалу безпосередньо стосувався газети “Зеркало недели”: “Буквально на дрожжах, только подогретых долларами, за весьма непродолжительное время стали “раскручиваться” “Зеркало недели”, “День”, “Бизнес”, – целая газетная империя, которую за цинизм и продажность в журналистском мире сразу же окрестили империей лжи и зла”. Редакція газети “Зеркало недели” звернулася до господарського суду з позовом про відшкодування редакцією газети “Независимость” моральної шкоди, що її було завдано поширенням відомостей, які ганьблять ділову репутацію газети “Зеркало недели”, у сумі 100 тис. грн. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що спір не підвідомчий господарському суду, оскільки позивач не висував вимог щодо спростування інформації.
Питання:
1. За яких умов організація має право вимагати відшкодування моральної шкоди? У яких судових органах вирішуються спори з цього приводу?
2. Чим є вимога спростування інформації – правом чи обов’язком потерпілої сторони?
3. Яке рішення має прийняти суд?
|