Наукова новизна отриманих результатів Вступ
Як відомо, молочне скотарство - одна із стратегічних галузей тваринництва України, що визначає продовольчу безпеку держави, якість харчування населення та має високий експортний потенціал. Воно забезпечує населення цінними харчовими продуктами, надає сировину для легкої промисловості, а також цінні органічні добрива для рослинництва. Проте його багаторічний розвиток характеризується низькими темпами розвитку. Щорічно знижується поголів’я корів, продуктивність тварин (особливо в особистих господарствах населення, що не відповідає вимогам досвіду розвинених країн), матеріально-технічне забезпечення, кількість спожитої продукції населенням країни, завантаження виробничих потужностей переробних підприємств. Ситуація, що виникла, набуває загрозливих масштабів, оскільки країна перетворюється з експортера відповідних видів продукції скотарства в імпортера.
Якщо до 1990 року основними виробниками молока були ферми по 800 – 1000 і більше корів, що становили майже 80% від загальної кількості, то на сьогодні 65% голів великої рогатої худоби утримується на дрібних фермах з чисельністю 50 – 100 корів.
Також критичним є низький рівень оновлення основних засобів виробництва галузі та переходу на інноваційні технології. Наразі в сільськогосподарських підприємствах домінують морально застарілі технологічні й технічні засоби виробництва, що обумовлює високу енергоємність виробничих процесів та собівартості продукції. Лише одиничні підприємства мають можливість у нинішніх умовах інвестувати в галузь. Причиною цього є великі строки окупності вкладених коштів, що досягають 7-8 років. У зв’язку з цим для суб’єктів агробізнесу скотарство є менш привабливим та цікавить здебільшого вертикально інтегровані компанії.
Все це не дозволяє виробляти молоко високої якості та в запланованій кількості.
Тому, головним завданням на сьогоднішній день є відновлення галузі молочного тваринництва за рахунок збільшення поголів’я великої рогатої худоби з високим генетичним потенціалом та впровадження сучасних інноваційних технологій виробництва молока з урахуванням досвіду європейських держав з високорозвиненим молочним скотарством.
Актуальність теми
Відомо, що запорукою ефективної роботи сучасної молочної ферми є раціональна організація машинного доїння корів, що забезпечується прийнятою технологією утримання, типом доїльного обладнання. Доїння забезпечує активну розвиток вимені і підвищує інтенсивність утворення молока. Численні експериментальні дані показують, що доїння не можна розглядати тільки як технічний прийом видалення накопиченого у вимені молока. Воно впливає на фізіологію корови і сприяє розвитку молочної продуктивності. Правильне і своєчасне доїння тварин позитивно позначається на секреції і молоковиділені, а також на функціонування низки органів, пов'язаних з утворенням молока.
Внаслідок зменшення розмірів ферм та будівництва нових технологічних комплексів з виробництва молока в Україні використовується цілий спектр доїльних установок. Залежно від технології виробництва молока та способу утримання корів існує кілька варіантів організації доїння корів: у стійлах переносними або пересувними апаратами зі збиранням молока у відра чи бідони; переносними апаратами у стійлах зі збиранням молока у молокопроводи; в станках стаціонарних доїльних залів або на доїльних майданчиках; у доїльних станках пересувних доїльних установок на пасовищах і літніх таборах.
Проте порівняльної характеристики та оцінки впливу різних типів та конструктивних рішень доїльних установок на молочну продуктивність корів та якість молока вивчено мало.
Багато як зарубіжних, так і вітчизняних учених внесли вагомий внесок у вивченні машинного доїння корів. Саме ними було закладено наукові основи забезпечення машинного доїння корів у спеціалізованих доїльних залах, досліджено адаптацію тварин до нових умов доїння та їх реакцію до різноманітних стрес – факторів, що супроводжують даний процес.
Також було проведена велика кількість досліджень, щодо вдосконалення конструкцій апаратів, систем доїння та організації технологічних процесів на молочних фермах.
Проте всі вони були проведенні до початку 2000 – х років. А так, як науково – технічний процес не стоїть на місці, то за цей час були значні зміни в конструкціях, вузлах і агрегатах доїльних установок, було створено нові високопродуктивні доїльні системи та впроваджено в Україні новітні роботи – дояри різних фірм.
Тому виникла необхідність проведення порівняльних досліджень різних типів доїльних установок, що використовуються на даний час в Україні.
В основу дослідженнь для даної роботи покладено вивчення фізіологічних аспектів процесу доїння, насамперед, молоковіддачі та молоковиведення у корів при використанні доїльних установок типу «Ялинка» та «Паралель», як високотехнологічних та розповсюджених, технологічних властивостей отриманого молока, стану молочної залози, ролі людини в системах доїння, та ергономічність у використанні.
Мета і завдання досліджень
Метою – є порівняльна характеристика та оцінка типів доїльних установок, що використовуються в Україні, з точки зору їх ергономічності та впливу конструкції на процеси молоковіддачі, стану тварин та якості отриманого молока.
Для досягнення мети ставилися слідуючі завдання:
· обгрунтувати основні зоотехнічні та фізіологічні закономірності функціонування різних типів систем доїння, що використовуються на даний час в Україні за прив’язного та безприв’язного утримання корів;
· вивчити значення базових елементів систем доїння «людина – машина - тварина»;
· дослідити вплив різних типів доїльних установок на фізіологічний стан тварин та якість молока;
· провести ергономічну оцінку доїльних установок;
Об’єктом дослідження є – доїльні установки типу «Ялинка» та «Паралель», технологія доїння, корови голштинської чорно – рябої породи.
Предметом дослідження є – умови утримання, процес молоковиведення, якість молока, стан та продуктивність корів, кратність доїння, умови роботи операторів.
Методи дослідження. Поставленні у роботі завдання виконувалися експериментально з використанням зоотехнічних (оцінка продуктивності, якості молока), фізіологічних (молоковиведення), зоогігієнічних (температура та шкідливі гази), бактеріологічних (забрудненість молока і повітря), ергономічних та статистичних (оброблення даних) методів дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів
Досліджено зоотехнологічні та фізіологічні закономірності функціонування різних систем доїння, що використовуються в Україні за безприв’язного способу утримання тварин.
Розширено теоретичні аспекти щодо адаптації корів до доїння у доїльних залах.
Виявлено вплив базових складових системи «людина – машина – тварина » на процеси молоковіддачі, якість молока та фізіологічний стан високопродуктивних тварин та показано, що доїльні установки – площадки, що призначенні для доїння у спеціально призначених залах більшою мірою відповідають фізіологічним потребам корів та мають більш високі показники ергономічності.
Практичне значення отриманих результатів полягає в розробленні наукових і практичних рекомендацій з удосконалення уже існуючих в Україні доїльних установок в напрямку забезпечення фізіологічних сторін процесу доїння та ергономічності доїльних установок.
Доведено, що найбільш досконалими, щодо фізіологічних потреб тварин є доїльні установки типів «Ялинка» та «Паралель». Вони забезпечують інтенсивність молоковиведення на рівні 3,3 -3,4 кг/хв., високу якість молока з бактеріальним обсіменінням на рівні 137 – 287,6 КУО/см3 та низький рівень захворювання корів маститом.
Особистий внесок магістранта полягає у теоретичному обгрунтуванні напрямів дослідженнь, розробленні програм і методик досліджень, проведенні експериментів та узагальнення результатів дослідження. Висновки та пропозиції виробництву було сформульовано за допомогою наукового керівника доктора сільськогосподарських наук, професора, заслуженого працівника сільського господарства Луценко М. М..
Розділ І
Огляд літератури
|