Аналіз та узагальнення результатів дослідження

Аналіз технологій молочного виробництва показало, що в Україні та закордоном воно базується на двох основних способах утримання – прив’язному та безприв’язному.

В умовах розвиненого молочного скотарства використовується безприв’язний спосіб утримання тому, що він дозволяє використовувати прогресивну високотехнологічну доїльну техніку, що дозволяють знизити затрати людської праці на виробництво 1 ц. молока до 0,6 – люд/год.

На даний час в Україні виробництво молока базується в основному на прив’язній системі утримання, що стримує впровадження сучасної техніки для доїння та обслуговування корів. Але разом з розвитком потреб переробної промисловості та дефіциту молока – сировини для неї спонукали підприємців до створення сучасних доїльних залів та переходу до новітніх технологій утримання.

Таким чином, аналізуючи технології видно, що в Україні використовуються як застарілі, так і новітні види обладнання для доїння корів.

Проте порівняльна оцінка типів доїльних установок, що є на даний час в Україні майже не проводилася. Також не було зрушень в оцінюванні ергономічності доїльних установок, що дуже необхідно, так як їх використання сильно впливає на фізіологічний стан операторів, їх здоров'я та якість виконання технологічних операцій.

У зв’язку з цим метою наших дослідженнь було порівняльне оцінювання установок – площадок для доїння корів у спеціальних залах типу «Ялинка» та «Паралель» за без прив’язного способу утримання. Вони показали, що доїння корів у спеціалізованих залах на установках типу «Ялинка» та «Паралель» у високій мірі відповідає фізіологічним потребам тварин у порівняні з стійловими доїльними установками, але вони відрізняються одна від одної за конструкцією станків та режимом роботи доїльних апаратів, що впливає на процеси молоковіддачі.

Так, наприклад, ступінь видоювання корів за перші три хвилини на установці – площадці типу «Ялинка» на 3,55 % вищий, ніж на установці типу «Паралель» . Такі показники зумовлені різною підготовкою корів до доїння та технологією доїння.

Шляхом хронометражних спостережень за підготовкою до доїння і процесом доїння корів установлено, що загальний час підготовки корів до доїння на усіх типах доїльних установок – площадок практично однаковий і становить 27,8 і 29,3 с., а час від початку від початку підготовки тварин до доїння та надівання доїльних стаканів становить 68,1 – 71 с., з яких 27,8 і 29,3 с. витрачається безпосередньо на підготовчі операції, а наступні 40,3 і 41,7 секунд корови стоять і очікують підключення апаратів.

Таким чином, на установках типу «Ялинка» та «Паралель» позитивно реалізується рефлекс молоковіддачі тому, що підключення доїльних апаратів проводиться у фізіологічно обґрунтований час згідно з «Правилами машинного доїння», що має становити 40 – 60 с.

Також дослідження стану молочної залози при доїнні корів на установках, призначених у спеціальних доїльних залах показали, що на установці «Паралель» захворюваність корів маститом майже на 4 % нижче ніж на установці «Ялинка», але вона набагато менша в порівнянні з доїльними установками, що використовуються в стійлах.

Але, не дивлячись на певні недоліки доїльних установок – площадок, вони в багатьох показниках підготовки та якості виконання технологічних операцій переважають стійлові доїльні установки.

Також була проведена ергономічна оцінка доїльних установок – площадок типу «Ялинка» та «Паралель».

Так, за доїння корів у спеціалізованих молочних залах найменше часу на обслуговування однієї корови витрачали оператори машинного доїння установки типу « Паралель» з автоматичним зніманням доїльних апаратів. Зокрема, загальна тривалість часу, витраченого оператором на обслуговування однієї корови становить в середньому 0,63 хвилини, що на 0,34 хвилини менше ніж при доїнні корів на установці типу «Ялинка» з автоматичним додоюванням та зніманням доїльних апаратів.

Детальні хронометричні спостереження за роботою оператора машинного доїння на різних типах доїльних установок на початку зміни, через 2 години і по завершенні процесу доїння підтвердили, що на якість виконання технологічних операцій процесу доїння значною мірою впливає конструкція доїльної установки.

Установлена закономірність є наслідком втоми оператора наприкінці доїння. При цьому оператор виконує необхідні трудові рухи повільніше, частіше припускається помилок, що тягне за собою зайві даремні рухи.

Встановлено також, що на тривалість та якість виконання технологічного процесу підготовки корів до доїння впливає не лише тип доїльної установки та її конструкція, а й довжина руки оператора. Так, як оператори високого росту та з довгими руками витрачають на 3,5 – 9,2 с більше часу на виконання цієї операції.

При цьому довжина руки оператора, вірогідно, впливає на тривалість цієї операції. Сила цього впливу під час доїння на установці типу «Ялинка» становить 19%, а на «Паралель» - 38 %. Дослідами доведено, що час здоювання перших цівок молока у високих операторів з довгими руками був більший на 3,1 с. та 3 с. відповідно тому, що високі оператори здоюють передні дійки навпомацки.

Конструкція доїльної установки типу «Паралель» та схема розміщення корів дає змогу здійснювати здоювання молока з передніх дійок у зоні нормальної досяжності руки без нахилу тулуба. Коли в той же час станки на установці типу «Ялинка» розміщенні під кутом до траншеї, потребують більшої відстані від плечо – лопаткового суглоба оператора до вимені корови, що утруднює здоювання перших цівок молока.

Таким чином, на основі експериментальних досліджень виявлено основні зоотехнологічні та фізіологічні закономірності функціонування типів установок типу «Ялинка» та «Паралель», що використовуються для доїння корів у спеціалізованих доїльних залах. Проведено оцінювання якості їх функціонування, зокрема вплив на процеси молоковіддачі, якість молока та фізіологічний стан корів.

Встановлено, що за комплексним показником ергономічності доїльні установки, що використовуються в Україні, не відповідають вимогам стандарту і становить 0,82 проти 1. Тому вони потребують удосконалення у напрямку підвищення їх ергономічності.

Висновки

1. На основі експериментальних досліджень виявлено основні зоотехнічні, фізіологічні та технологічні аспекти функціонування доїльних установок типу «Ялинка» та «Паралель», що використовуються для доїння корів у спеціальних доїльних залах за безприв’язного способу утримання. Також вивчено значення і вплив базових елементів системи типу «людина – машина - тварина» на процеси молоковіддачі, якість молока та фізіологічний стан корів.

2. Було встановлено, що тип та конструкція доїльних установок суттєво впливають на реалізацію рефлексу молоковіддачі, якість молока, фізіологічний стан тварин.

3. Встановлено, що використання доїльних установок – площадок типу «Ялинка» та «Паралель» в більшій мірі відповідають фізіологічним потребам тварини та забезпечують інтенсивність молоковиведення на рівні 3,3 – 3,4 кг/хв з високою якістю молока та бактеріальним обсіменінням на рівні 131 – 287,6 тис. КУО/см³.

4. Дослідження стану молочної залози при доїнні корів на установках, призначених у спеціальних доїльних залах показали, що на установці «Паралель» захворюваність корів маститом майже на 4 % нижче ніж на установці «Ялинка», але вона набагато менша в порівнянні з доїльними установками, що використовуються в стійлах.

5. Доведено, що за комплексним показником ергономічності досліджувані установки, що використовуються в Україні не відповідають вимогам стандартів і становить 0,82 проти 1. Тому вони потребують удосконалення у напрямку підвищення їх ергономічності.

6. Встановлено, що на якість виконання технологічного процесу доїння впливає також не лише тип та конструкція доїльних установок, а й антропологічні характеристики оператора машинного доїння, зокрема його ріст та довжина рук.

Пропозиції виробництву

1. В умовах сучасного розвитку пропонується фермам, що є в Україні перехід від прив’язного способу утримання до більш прогресивного і вигідного - безприв’язного з доїнням тварин у спеціалізованих доїльних залах на сучасних установках – площадках типу «Ялинка» та «Паралель», що забезпечать отримання молока високої якості і мають високу продуктивність та ергономічність. Це в свою чергу збільшить ефективність ведення молочного виробництва.

2. Забезпечити виробництво продукції у тваринництві і постійно підвищувати його обсяги; зміцнити трудову дисципліну, забезпечити господарство кваліфікованими кадрами, особливо висококваліфікованими операторами машинного доїння.

3. Провести реконструкції старих приміщень під новітні технології та побудова нових легкозбірних об’ємно – планувальних приміщень з висотою - 15 м., довжиною – 150 м. та шириною – 36м.

4. Для корів з продуктивністю 8 – 9 тис. кг молока за лактацію необхідно використовувати такий режим доїння: перші 100 днів лактації доїти три рази на добу, а потім до кінця лактації - 2 рази.