Обратная связь
|
Дослідження процесу доїння корів у спеціалізованих доїльних залах Не дивлячись на те, що 90 % поголів’я корів в Україні зосереджено в господарствах населення та приватних малих фермах з поголів’ям від 50 до 200 корів, де процес доїння здійснюється у стійлах на індивідуальних доїльних установках та установках типу «Молокопровід», в останні роки створюються сучасні високотехнологічні комплекси з виробництва молока.
Доїння корів на таких фермах проводять в спеціалізованих доїльних залах на різних типах доїльних установок як вітчизняного, так і закордонного виробництва, зокрема на доїльних установках – площадках типу «Ялинка» та «Паралель». Продуктивність однієї такої установки дозволяє обслуговувати молочні ферми з поголів’ям від 500 до 1000 голів.
Не дивлячись на те, що ці типи установок призначені для доїння корів у спеціалізованих залах, вони відрізняються одна від одної конструкцією, схемою розміщення станків та технологією доїння. Технічна характеристика доїльних установок – площадок, призначених для доїння корів у доїльних залах, наведена у таблиці 1.
Таблиця 1
| Показник
| Тип доїльної установки
| | «Ялинка»
| «Паралель»
| | Формула станків
| 2*8
| 2*16
| | Кількість місць, для одночасного доїння корів, шт.
|
|
| | Номінальна кількість корів, яку може обслуговувати установка, гол.
|
|
| | Продуктивність, гол./ год.
|
|
| | Кількість доїльних апаратів, шт.
|
|
| | Кількість операторів, чол.
|
|
| | Робочий вакуумметричний тиск, кПа.
| 48 ± 1
| 42 ±1
| | Продуктивність вакуумного насоса, м3
|
|
|
Дані наведенні в таблиці 1 свідчать про те, що доїльні установки площадки мають різну продуктивність ( від 80 до 144 голів за годину) та різний режим роботи, зокрема, різний вакууметричний тиск (від 42 до 48 кПа), що є базовим чинником, який забезпечує якість процесу доїння.
Відрізняються доїльні установки між собою й за іншими параметрами (табл. 2). На установці типу «Ялинка» доїльні апарати мають частоту пульсації на рівні 65 ± 5 імп./хв., в той час, яка на установці типу «Паралель» вона на 5 одиниць менша. Відрізняються також і режими роботи апаратів між установками за співвідношенням тактів (65 ± 5 і 60 ± 3), ергономічні показники – за рівнем шуму (68 – 78 ДбА) та питомими витратами електроенергії за одне корово – доїння (0,3 – 0,22 кВт).
Таблиця 2
Режим роботи доїльної апаратури
| Показник
| Тип доїльної установки
| | «Ялинка»
| «Паралель»
| | Частота пульсації змінного вакууму, що утворюють пульсатори, імп. / хв.
| 65 ± 5
| 60 ± 1
| | · тривалість такту «смоктання»,%
| 35 ± 5
| 40 ± 3
| | · тривалість такту «відпочинку»,%
| 65 ± 5
| 60 ± 1
| | Процес промивання
| Автоматизований за заданою циклограмою
| | Оперативна трудомісткість щоденного технічного обслуговування, люд. - год
| 0,25
| 0,3
| | Рівень шуму, що створює установка під час роботи, ДбА
|
|
| | Питомі витрати електроенергії за одне корово – доїння, кВт.
| 0,3
| 0,22
| | Встановлена потужність, кВт.
| 24,5
| 19,5
|
Доїльні установки відрізняються між собою також за конструкцією і тому мають різну трудомісткість щоденного обслуговування – від 0,25 до 0,3 люд./год. А це також впливає на якість доїння корів.
Результати наведені у таблиці 3, свідчать про те, що досліджувані типи доїльних установок – площадок забезпечують якісне видоювання корів. Надій молока під час ручного додоювання становить лише 25 – 50 грамів.
Таблиця 3
Показники процесу доїння корів на доїльних установках – площадках
( М ±m, n = 10)
| Показник
| Тип доїльної установки
| | «Ялинка»
| «Паралель»
| | Загальний час доїння, хв
| 6,35 ± 0,15
| 6,46 ± 0,07
| | Тривалість машинного доїння, хв.
| 6 ± 0,25
| 6,07 ± 0,15
| | Тривалість холостого доїння, хв.
|
|
| | Тривалість машинного додоювання, хв.
| 0,35 ± 0,01
| 0,39 ± 0,03
| | Загальний разовий надій молока, кг
| 10,95 ± 0,2
| 11,2 ± 0,17
| | Машинний надій молока, кг
| 10,2 ± 0,1
| 10,75 ± 0,15
| | Надій молока під час ручного додоювання, г
| 25 ± 0,13
| 35 ± 1
|
Дуже важливим є те, що в конструкції доїльних установок – площадок наявні автомати управління процесом доїння, що практично виключають холосте доїння, що спостерігається під час доїння корів з використанням стійлових установок. Наприклад, на доїльній установці УІД – 10 та УДМ – 200 «Молокопровід» тривалість холостого доїння становить в середньому 0,25 хв., що негативно впливає на стан молочної залози, зокрема сприяє захворюваності на мастит.
Дослідження процесу доїння корів на установках – площадках типу «Ялинка» та «Паралель» показали, що не дивлячись на те, що усі установки використовуються для доїння корів у спеціалізованих доїльних залах, показники молоковіддачі у корів різні (табл. 4). Також добре видно, що на доїльних установках – площадках типу «Ялинка» та «Паралель» повноцінно реалізується рефлекс молоковіддачі.
|
Показник
| Тип доїльної установки
| | «Ялинка»
| «Паралель»
| | Інтенсивність молоковиведення в цілому за доїння, кг/хв :
|
|
| | Середня
| 1,72 ± 0,05
| 1,73 ± 0,06
| | Максимальна
| 3,4 ± 0,07
| 3,3 ±0,3
| | Середня інтенсивність молоковиведення за перші три хвилини доїння, кг/хв :
| 2,3
| 2,22
| | за першу хвилину
| 2,8 ± 0,1
| 2,57 ± 0,1
| | за другу хвилину
| 2,37 ± 0,01
| 2,3 ± 0,2
| | за третю хвилину
| 1,75 ± 0,03
| 1,8 ± 0,05
| Таблиця 4
Показники молоковиведення у корів при використанні доїльних установок – площадок ( М ±m, n = 10)
При цьому ступінь видоєності корів за перші три хвилини дещо вища на установці типу «Ялинка» (табл. 5).
Таблиця 5
Ступінь видоєності корів за перші три хвилини доїння на установках – площадках (n = 10)
| Показник
| Тип доїльної установки
| | «Ялинка»
| «Паралель»
| | Ступінь видоювання молока, % за:
|
|
| | першу хвилину
| 25,47
| 22,94
| | другу хвилину
| 47,12
| 43,48
| | третю хвилину
| 63,1
| 59,55
|
З табл. 5 видно, що ступінь видоювання корів за перші три хвилини на установці – площадці типу «Ялинка» на 3,55 % вищий, ніж на установці типу «Паралель» . Такі показники зумовлені різною підготовкою корів до доїння та технологією доїння.
Для підтвердження цього були проведенні спеціальні дослідження у виробничих умовах (табл. 6).
Таблиця 6
Тривалість підготовчих операцій до доїння корів на установках площадках
( М ±m, n = 250)
| Показник
| Тип доїльної установки
| | «Ялинка»
| «Паралель»
| | Загальна тривалість підготовки вим’я (підмивання, витирання) , с
| 27,8 ± 0,5
| 29,3 ± 0,5
| | Очікування підключення доїльного апарата, с
| 40,3 ± 0,7
| 41,7 ± 0,6
| | Час від початку підготовки до підключення доїльного апарата, с
| 68,1 ± 0,6
| 71 ± 0,4
|
Шляхом хронометражних спостережень за підготовкою до доїння і процесом доїння корів установлено, що загальний час підготовки корів до доїння на усіх типах доїльних установок – площадок практично однаковий і становить 27,8 і 29,3 с., а час від початку від початку підготовки тварин до доїння та надівання доїльних стаканів становить 68,1 – 71 с., з яких 27,8 і 29,3 с. витрачається безпосередньо на підготовчі операції, а наступні 40,3 і 41,7 секунд корови стоять і очікують підключення апаратів.
Таким чином, на установках типу «Ялинка» та «Паралель» позитивно реалізується рефлекс молоковіддачі тому, що підключення доїльних апаратів проводиться у фізіологічно обґрунтований час згідно з «Правилами машинного доїння», що має становити 40 – 60 с.
Результати оцінювання якості молока, отриманого на доїльних установках – площадках «Ялинка» та «Паралель» (табл. 7) показали, що вони забезпечують високу якість молока, що відповідає вимогам ДСТУ 3662 – 97.
Таблиця 7
Якість молока, отриманого при доїнні корів на доїльних установках – площадках ( М ±m, n = 50)
| Показник
| Тип доїльної установки
| | «Ялинка»
| «Паралель»
| | Кислотність, 0Т
|
|
| | Ступінь чистоти за еталоном, група
|
|
| | Загальне бактеріальне обсіменіння , тис КУО/ см3
| 131 ± 0,17
| 137,9 ± 23
| | Колі – титр
|
|
| | Термостійкість, група
|
|
| | Густина, кг/м3
|
|
| | Масова частка жиру, %
| 4,58 ± 0,01
| 4,37 ± 0,2
| | Масова частка білку, %
| 2,91 ± 0,2
| 2,81 ± 0,2
| | Кількість жирових кульок в 1 см3 молока, млрд
| 3,44 ± 0,01
| 3,1 ± 0,01
| | Середній діаметр жирових кульок, Мкм.
| 2,35 ± 0,11
| 2,37 ± 0,12
|
Кількість жирових кульок в 1 см3 молока знаходиться в межах 3,44 та 3,1 млрд, а середній діаметр жирових кульок – 2,35 – 2,37 Мкм., що свідчить про однаковий та адекватний вплив конструкції молокопроводу і молочного насоса на структуру молока. Деякі відмінності обумовлені індивідуальними властивостями корів.
Дослідження стану молочної залози при доїнні корів на установках, призначених у спеціальних доїльних залах (табл. 8) показали, що на установці
«Паралель» захворюваність корів маститом майже на 4 % нижче ніж на установці «Ялинка», але вона набагато менша в порівнянні з доїльними установками, що використовуються в стійлах.
Таблиця 8
Захворюваність корів маститом при використанні доїльних установок – площадок ( М ±m, n = 250)
| Показник
| Тип доїльної установки
| | «Ялинка»
| «Паралель»
| | Захворювання корів маститом: всього,
у тому числі:
| 13,1 ± 1,6
| 12,6 ± 2,8
| | клінічною формою,%
| 2 ± 0,3
| 1 ± 0,3
| | субклінічною формою, %
| 11,1 ± 2
| 11,6 ± 2,9
| | Кількість корів з атрофією часток вимені, %
| 3 ± 0,2
| 2,5 ± 0,2
|
Таким чином, на основі експериментальних досліджень виявлено основні зоотехнологічні та фізіологічні закономірності функціонування доїльних установок – площадок типу «Ялинка» та «Паралель». Проведено оцінювання їх впливу на процеси молоковіддачі, якість молока та стан здоров'я тварин.
Встановлено, що тип та конструкція доїльної установки суттєво впливає на рефлекс молоковіддачі у корів, якість молока та стан молочної залози. Враховуючи неможливість подальшого удосконалення стійлових доїльних установок, при відновленні молочного скотарства необхідно орієнтуватися на ресурсоощадні технології виробництва молока з безприв’язною системою утримання та доїнням тварин в спеціальних доїльних залах.
|
|