Доїльні установки, що використовуються на фермах України У залежності від прийнятої технології утримання тварин і організації машинного доїння доїльні агрегати і установки можна умовно розділити на три типи: стаціонарні агрегати і установки для доїння в стійлах, стаціонарні установки верстатного типу для доїння в спеціальних приміщеннях, пересувні установки для доїння корів на пасовищах.[28]
У господарствах України експлуатуються слідуючі установки і агрегати для доїння корів:
· у стійлах із збиранням молока в переносні відра (АД–100А, АД–100Б, ДАС–2Б, ДАС–2В, УДБ–100), а також із транспортуванням молока загальним молокопроводом у молочне відділення (АДМ–8А та серія установок “Брацлавчанка” – УДМ–50, УДМ–100 і УДМ–200);
· у спеціалізованих залах в індивідуальних (УДТ–8, УДА –8А “Тандем-автомат”) та групових (УДЕ–8А, УДА–16 “Ялинка–автомат”) станках;
· на пасовищах і в літніх таборах ( пересувні УДС–3А, УДС–3Б, УДЛ–12, УДП–8).
Ці доїльні установки уніфіковані між собою, що створює певну зручність при їх монтажі та експлуатації.[29]
Доїльні установки з доїнням корів переносними апаратами у відра найнедосконаліші, хоч велика кількість господарств в Україні застосовує цю техніку. Конструкція цих установок не передбачає засобів механізації з підготовки корів до доїння та завершальних операцій процесу доїння, у них відсутня система контролю за доїнням. При використанні установок такого типу (АД-100Б, ДАС-2Б, УДБ-100) навантаження на оператора складає 16-20 корів, а при обслуговуванні оператором трьох апаратів – 24-26 корів. [30]
Більш ефективним є доїння у молокопровід. В Україні на сьогодні застосовують установки АДМ-8, а також УДМ-50, УДМ-100, УДМ-200, які можуть обслуговувати різні типорозміри ферм: на 50, 100 і 200 корів.
Ефективність їх застосування у порівнянні з вищеназваними установками вища за рахунок того, що видоєне молоко транспортується по молокопроводу в молочарню, виключаючи необхідність у зливанні його у бідони і доставки в місце зберігання, що дає змогу підвищити навантаження корів на оператора. Проте інші проблеми і недоліки ефективно на цих установках вирішити неможливо.
Технологічно досконалішими є установки, призначені для доїння корів у доїльних залах. До них відносяться "Тандем", "Ялинка", "Карусель", "Паралель". В Україні випускають доїльні установки "Тандем" і "Ялинка" (ВАТ "Брацлав"). Доїльні установки типу "Паралель" і "Карусель" випускають різні зарубіжні фірми. [30]
Доїльна установка УДА-8 "Тандем" має вісім доїльних стаканів, розташованих з двох сторін траншеї для дояра. Станки індивідуальні, кожен має бічний вхід і вихід. Це дозволяє обслуговувати кожну корову окремо, час перебування її у станку нічим не обмежена. Вхідні і вихідні двері станків відкриваються і закриваються з робочого місця дояра через пневмокамери.
Кількість обслуговуваних корів однією установкою становить 200-450, продуктивність праці - 60-70 корів / год, число операторів - 2, підгонщиків - 1. Використовуються доїльні апарати - ДА-2, АДУ-1/2, число апаратів - 6-8.
Конструкція доїльної установки типу « Тандем » забезпечує виконання таких технологічних операцій: промивання молочної лінії перед початком доїння; впускання корів в доїльні станки та їх фіксація в них; індивідуальна видача тваринам концентрованих кормів; обмивання вимені корів теплою водою ( 40 – 45 0С); здоювання перших цівок молока; підключення доїльних апаратів; видоювання; машинне додоювання; відключення доїльних апаратів; облік надоєного молока, у тому числі від кожної корови; відбір проб молока на аналіз від кожної корови; випускання корів з доїльних станків; транспортування молока у молочне відділення; фільтрування та очищення молока; промивання і дезінфекція молокопровідних шляхів.
Такі доїльні установки застосовують на племінних молочних фермах, а так само на комплексах з недостатньо відселекціонованим стадом, де потрібно проводити індивідуальне обслуговування тварин.[31, 32]
Більш продуктивною є доїльна установка типу « Ялинка ».Вона практично забезпечує аналогічні технологічні операції, що виконують на доїльній установці типу « Тандем », але наявність в її конструкції автоматів управління процесом доїння дозволяє підвищити її продуктивність до 100 – 120 корів за годину і знизити захворюваність корів маститом.
Доїльний установка типу «Ялинка» створена на основі концепції економії часу доїння, мінімальної площі приміщення, ідеальних умов для оператора доїння та виключно дбайливого процесу доїння для корів. Модульна конструкція дозволяє поставляти доїльну установку в розмірі від 2х4 до 2х36. Може бути і однорядний варіант. Корови розміщуються під кутом 30˚, що забезпечує ідеальний доступ до вимені і хороший огляд при обслуговуванні. Ворота з механічним приводом, що керуються з кожного робочого місця натисканням кнопки, забезпечують швидку зміну корів.
Робоче місце дояра забезпечує мінімальні витрати часу і праці дояра при обслуговуванні корів. При установці доїльного апарату на соски він підтримується в невагомому стані, тому дояру не потрібно докладати фізичні зусилля. Процес доїння кожної корови індивідуально автоматично регулюється на основі зворотного зв'язку. Унікальний маніпулятор, що не має аналогів, ідеально закріплює доїльний апарат на вимені, виключає сповзання доїльних стаканів і забезпечує повне видоювання з середньою швидкістю до 6 літрів на хвилину. Доїльна установка має кілька рівнів автоматизації, які можна нарощувати вже в процесі експлуатації. [33]
Основним недоліком конструкції доїльних установок із станками типу
« Ялинка » є відносно велика довжина доїльної зали в порівнянні з шириною. Так, для розміщення установки УДЄ – 16 приміщення для доїння корів повинно мати мінімальні розміри – 14,5 * 6м. При цьому розмір траншеї, де працює оператор машинного доїння, має розміри – 2,2 * 11 м. за такого компонування оператор проходить велику відстань від корови до корови під час доїння у результаті чого він сильно втомлюється за зміну, тому не може належним чином контролювати процес доїння корів та допускає помилки. [34]
В останні роки як в Україні, так і за кордоном значного поширення набули установки типу « Паралель ». За однакової з установкою « Ялинка » довжиною траншеї ця установка має більшу кількість місць.
Сьогодні одна така установка з формулою станків 2*16 може обслуговувати комплекс з виробництва молока на 1000 корів з двозмінною роботою операторів машинного доїння. Продуктивність цієї установки перевищує 135 голів за годину.[34]
Переваги доїльної установки "Паралель"
· Швидкий вихід тварин, одночасне відкриття секцій для виходу;
· Стимуляція молочної залози;
· Спостереження за процесом молоковіддачі;
· Зняття доїльного обладнання;
· Індивідуальний облік молока із занесенням в комп'ютер;
· Транспортування молока;
· Очищення (фільтрація) молока;
· Циркуляційна промивка обладнання перед доїнням і після доїння;
· Ідентифікація тварин.[35]
Недоліки:
· Потребує більш широкого приміщення, можна вписати в радянські корівники;
· Вимоги до форми вимені підвищені для швидкості роботи операторів доїння.[36]
Останнім часом в Україні також впроваджуються доїльні установки типу «Карусель» з різною кількістю станків. Сьогодні вони використовуються в Київській, Житомирській, Кіровоградській та інших областях.
Залежно від моделі "Карусель" включає в себе від 12 до 60 додаткових місць. Швидкість обертання доїльного залу може бути налаштована в залежності від швидкості молоковіддачі тварин. Обертання може бути швидко зупинене, якщо тварина збиває доїльний апарат або неправильно покидає платформу.
Оператор знаходиться за пультом управління, що позбавляє його від зайвої ходьби. Обертова доїльна установка займає менше місця і залишає більше вільного простору.
Корови переміщаються на повільно обертається платформі. Оператор готує корів до процесу доїння - обробляє вим'я, якщо це необхідно, і приєднує доїльні стакани по черзі кожній корові. Одночасно з повільно обертається платформою, пересувається оператор. Корови залишаються у стійлах під час всього обертання доїльної установки.[38]
Отже, в Україні використовуються різні типи доїльних установок, які за останні роки пройшли шлях удосконалень. Але за цей час не було проведення порівняльних дослідженнь впливу на процеси доїння, фізіологічний стан, продуктивність та здоровя тварин. Тому ціль роботи спрямована на вирішення цих завдань.
Розділ ІІ
|