Надзвичайні ситуації техногенного походження Мета заняття: Ознайомитись з основними причинами прояву надзвичайних ситуацій техногенного характеру та наслідками їх впливу.
Завдання:
● розглянути головні причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру;
● освоїти класифікаціюнадзвичайних ситуацій техногенного характеру;
● проаналізувати частоту повторюваностітанаслідки проявунебезпечних явищ природного характеру на території України та у світі.
Теоретичні відомості на допомогу студенту
Небезпечна подія, яка призвела або може призвести до порушення нормальних умов життя і діяльності людей, спричинивши ураження чи загибель людей, значні матеріальні витрати, може створити надзвичайну ситуацію.
До небезпек техногенного характеру, що здатні створити надзвичайну ситуацію, належать техногенні аварії та катастрофи, пожежі, неспровоковані вибухи. У таблиці 5.1 наведено основні класи надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру містять у собі загрозу для людини, економіки і довкілля або здатні створювати її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення навколишнього середовища.
Раптове виникнення надзвичайної ситуації призводить до значних соціально-екологічних і економічних збитків, необхідності захисту людей від дії шкідливих для здоров'я отруйних й радіоактивних речовин, бактеріальних засобів, травмуючих і психологічних факторів, проведення рятувальних і інших невідкладних робіт, медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які склалися.
Надзвичайні ситуації техногенного походження виникають, як правило, на потенційно техногенно-небезпечних виробництвах (додаток 1).
До потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) в першу чергу належать;
- хімічно небезпечні об'єкти (ХНО);
- вибухові та пожежно небезпечні об'єкти (ВПНО);
- радіаційно небезпечні об'єкти (РНО);
- гідродинамічнонебезпечні об'єкти (ГДНО).
Техногенні аварії в залежності від їх масштабу поділяють на 3 рівні:
Рівень А – аварія в структурному підрозділі підприємства (цеху, відділення, виробничої дільниці), наслідки якої не виходять за межі підрозділу, в якому вона відбулась.
Рівень Б – аварія, наслідки якої діють в межах території підприємства (об’єкта), складовою частиною якого є цех (відділення, виробнича дільниця), де відбулась аварія.
Рівень В – аварія, наслідки якої переходять за межі території підприємства і є загроза впливу уражуючих чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів, довкілля та інші об’єкти.
Таблиця 5.1
Класифікація на класи надзвичайних ситуацій техногенного характеру
| Код 10000
| Клас надзвичайних ситуацій техногенного характеру
| | Групи НС
| Види НС
| | Код
| Найменування групи
| Код
| Найменування виду
| |
| Транспортні аварії
|
| Аварії товарних поїздів.
| |
| Аварії пасажирських потягів, потягів метрополітену.
| |
| Аварії вантажних суден, у тому числі нафтозливних.
| |
| Аварії (катастрофи) пасажирських суден.
| |
| Авіаційні катастрофи в аеропортах та населених пунктах.
| |
| Авіаційні катастрофи поза аеропортами та населеними пунктами.
| |
| Аварії транспорту на мостах, у тунелях, на залізничних переїздах.
| |
| Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) біологічних небезпечних речовин (БНР).
| |
| Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР).
| |
| Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) сильно діючих отруйних речовин (СДОР).
| |
| Аварії, в які потрапили керівники держави та народні депутати України.
| |
| Катастрофи на міському електротранспорті.
| |
| Катастрофи на автомобільному та іншому транспорті
| |
| Пожежі, вибухи
|
| Пожежі (вибухи) в спорудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об'єктів.
| |
| Пожежі (вибухи) на об'єктах розвідки, видобування, переробки, транспортування та зберігання легкозаймистих, горючих, вибухових речовин.
| |
| Пожежі (вибухи) на транспорті.
| |
| Пожежі (вибухи) в шахтах підземних та гірничих виробках.
| |
| Пожежі (вибухи) в будівлях та спорудах громадського призначення.
| |
| Пожежі на радіаційно-, хімічно- та біологічно небезпечних об'єктах.
| |
| Аварії з викидом (загрозою викиду) СДОР і БНР на об'єктах економіки (крім транспортних)
|
| Аварії з викидом (загрозою викиду), утворення та розповсюдження СДОР під час виробництва, переробки або зберігання (захоронення).
| |
| Аварії з викидом (загрозою викиду) БНР на підприємствах промисловості і науково-дослідних установах.
| Продовження табл. 5.1
|
| Наявність у н/с шкідливих речовин понад гранично-
допустимих концентрацій (ГДК)
|
| Наявність у ґрунті шкідливих речовин понад ГДК.
| |
| Наявність в атмосферному повітрі шкідливих речовин понад ГДК.
| |
| Наявність у поверхневих водах шкідливих речовин понад ГДК
| |
| Наявність у питній воді шкідливих речовин понад ГДК
| |
| Наявність у підземних водах шкідливих речовин понад ГДК
| |
| Аварії з викидом
|
| Аварії на атомних станціях, атомних енергетичних установках виробничого або дослідного призначення
| |
| Аварії з викидом (загрозою викиду) PP. На підприємствах ядерно-паливного циклу (окрім АЕС)
| |
| Аварії з джерелами іонізуючого випромінювання (виключаючи ядерно-паливний цикл)
| |
| Аварії з радіоактивними відходами, які не виробляються атомними станціями
| |
| Ядерні та радіологічні аварії за межами України із загрозою забруднення території України
| |
| Раптове руйнування споруд
|
| Руйнування елементів транспортних комунікацій
| |
| Руйнування будівель та споруд виробничого призначення
| |
| Руйнування будівель та споруд громадського призначення
| |
| Аварії на електроенергетичних системах
|
| Аварії на атомних електричних станціях
| |
| Аварії на гідроелектростанціях
| |
| Аварії на теплоелектростанціях
| |
| Аварії на атомних електроенергетичних станціях
| |
| Аварії на інших електроенергетичних станціях
| |
| Аварії на електроенергетичних системах
| |
| Вихід з ладу транспортних електричних контактних мереж
| |
| Порушення стійкості або поділ об'єднаної енергосистеми України на частини.
| |
| Аварії на системах життєзабезпечення
|
| Аварії на каналізаційних системах з масовим викидом забруднюючих речовин.
| |
| Аварії на теплових мережах (у системах гарячого водопостачання) в холодну пору року.
| |
| Аварії на системах забезпечення населення питною водою.
| |
| Аварії на комунальних газопроводах.
| |
| Аварії на магістральних газопроводах.
| |
| Аварії на нафтопроводах та продуктопроводах.
| Продовження табл. 5.1
|
| Аварії на очисних спорудах
|
| Аварії на очисних спорудах, стічних водах з масовим викидом забруднюючих речовин.
| |
| Гідродинамічні аварії
|
| Прориви гребель (дамб, шлюзів тощо) з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень.
| |
| Прориви гребель (дамб, шлюзів тощо) з утворенням проривного паводку.
| |
| Аварійні спрацювання водосховищ ГЕС у зв'язку з загрозою прориву гідроспоруди.
|
На кожному рівні аварії потрібно:
1. визначити кількість небезпечних речовин, яка може взяти участь в аварії, що прогнозується;
2. встановити уражаючі чинники, які притаманні виду небезпеки, який реалізується під час аварії;
3. визначити масштаби зон руйнування, забруднення місцевості;
4. оцінити за визначеними зонами руйнування, забруднення і ураження наслідки впливу уражуючих чинників аварій на сусідні об’єкти й людей з урахуванням властивостей цих об’єктів і їхнього взаєморозташування;
5. визначити безпечні зони та шляхи евакуації, що не потрапляють під вплив дії наслідків аварії;
6. визначити місця знаходження сховищ.
За результатами аналізу розвитку аварій і оцінки їх наслідків встановити можливість переходу аварій на інший рівень
Надзвичайній ситуації техногенного характеру, як правило, передує аварійна ситуація. Своєчасне виявлення аварійної ситуації, впровадження запобіжних заходів може відвернути виникнення надзвичайної ситуації
Техногенні аварії та катастрофи виникають на ПНО, як правило, при подіях екстремального характеру, коли має місце різке і значне за величиною відхилення параметрів технологічних процесів від нормального їх значення, що і викликає аварійну ситуацію і ризик аварії та виникнення надзвичайної ситуації. Під час катастрофи на хімічному заводі "Юніон Карбайт" 03.12.1997 року в Бхапалі (Індія) в результаті виливу метилезоціонату загинуло 3150 чоловік, 20 тисяч стали інвалідами, 200 тисяч отримали захворювання.
Під час бхопальської катастрофи на стадії зародження надзвичайної ситуації була створена аварійна ситуація внаслідок того, що не працювали холодильні установки на посудинах з метилезоціонатом, було розгерметизовано комунікацію, яка з'єднувала цю посудину з поглиначем отруйних речовин, відключений факел, що призначався для спалювання отруйних газів в аварійній ситуації. Ініціюючою подією стало попадання через пропускну засувку в посудину з метилезоціонатом невеликої кількості води, що призвело до екзотермічної реакції, яка супроводжувалась стрімким підйомом температури і тиску метилезоціоната. Потім відбулось відкриття клапана і викид отруйного газу в атмосферу.
Перед катастрофою в Чорнобилі було зупинено четвертий блок (реактора РБМК-1000) Чорнобильської АЕС на запланований після двох років ремонт. За порушенням регламенту використання реактора, на цей час було намічено проведення експерименту по можливості використання механічної роботи ротора одного з турбогенераторів (після відключення його від пари) для енергозабезпечення особистих потреб реактора в умовах його обезструмлення. Грубе порушення регламенту спричинило виникнення аварійної ситуації, а саме розігрів ядерного палива, різке підвищення тиску, в результаті чого відбулось руйнування технологічних каналів, тепловий вибух та пожежа і викид в атмосферу радіоактивних речовин, який тривав 9 діб.
До надзвичайних ситуацій, які віднесені до групи – транспортні аварії – можна віднести аварію вантажного потягу в с. Ожидів Львівської області у червні 2007 року. В навколишнє середовище потрапила велика кількість жовтого фосфору.
12 жовтня 2010 року (Дніпропетровська область) внаслідок зіткнення на залізничному переїзді поїзда та маршрутного таксі загинуло 45 чоловік.
Жовтень 2010 року – аварія на алюмінієвому заводі в Угорщині.
11 березня – землетрус у Японії, який викликав цунамі, яке спричинило загибель десятків тисяч людей та аварію на місцевій АЕС у м. Фокусіма. Впродовж місяця неможливо було зупинити витік радіоактивних речовин в навколишнє середовище, а воду, яку використовували для охолодження реакторів зливали у Тихий океан. Станом на 4 квітня 2011 року концентрація радіоактивних речовин у воді, що спускали у океан перевищували ГДК у 100 разів. Загинуло16 тис. чол., а 3 тис. чол. – зниклі безвісті. На даний час навколо атомної станції зона відчуження становить – 20 км.
5 квітня 2011 року у Павлограді (Україна) відкрили 2-й у світі (після США) завод по переробці ракетного палива.
|