Правила гігієни і харчування, яких слід дотримуватися в радіаційній зоні

Головними джерелами надходження радіонуклідів у організм людини є молоко і м'ясо. Тому в тваринництві проводять заходи з метою досягнення їх максимально чистого виробництва. Останні значною мірою залежать від кормової бази, особливо в літній період. Худобу слід випасати на поліпшених пасовищах, з висотою трави не менше, ніж 10 см (на низькій траві тварини губами захоплюють ґрунт, що містить радіоактивні елементи). Не рекомендується випасати худобу на пасовищах з тор­ф'яно-болотними ґрунтами і луках, що періодично затоплюються (наприклад, у заплавах річок). Щоб вивести радіоактивні елементи з організму тварин, їх за 1,5-2 місяці до забою переводять на чисті корми (зерно, концентрати, коренеплоди). Переробка м'яса на різні м'ясопродукти знижує його радіоактивне забруднення.

Згідно із дослідженнями вчених, вживання води для питних і господарчих цілей в радіоактивно забрудненій зоні є цілком безпечним. Проте криниці необхідно підтримувати в належному санітарному стані.

Радіоактивний пил може потрапляти в легені людини під час виконання різноманітних сільськогосподарських механізованих робіт (у полі чи на присадибній ділянці) в суху вітряну погоду. Тому краще використовувати відповідні засоби захисту органів дихання, займати позицію з невітряної сторони або дочекатися вологої погоди. Після закінчення роботи забруднений одяг і взуття витрушують й чистять, залишають поза житловими приміщеннями, щоб запобігти поширенню в житлі радіоактивних пилинок. Ризик від потрапляння радіоактивних часток в легені з димом невеликий, проте шанувальникам лісових прогулянок ліпше враховувати розу вітрів, розміщуючись на традиційний туристський відпочинок біля вогнища, вибравши ділянку листяного лісу. Взагалі спалювання на присадибних і дачних ділянках рослинних решток (сухих гілок, листя, бур'яну) можливе, але попіл від того краще закопувати на глибину не менше як 0,5 метра у заздалегідь відведених місцях.

Для зменшення проникнення радіоактивних часток в організм людини інгаляційним шляхом заготівлю лісу також слід проводити неодмінно у вологу погоду, а в зимовий період – по сніговому покриву.

Відходи заготівлі – суччя, кору, вершинні частини стовбурів дерев (насамперед хвойних порід) як найбільш забруднені необхідно спалювати на лісосіках, а попіл закопувати на вище вказану глибину. Можна збирати порубані рештки в купи для перегнивання.

Відомо, що близько 95% радіоактивних елементів надходить до людського організму з їжею, тому важливо дотримуватися правил харчування. Головними джерелами радіоактивності, як уже зазначалось, є дари лісу (ягоди й гриби), молоко і м'ясо, тому їх в першу чергу потрібно перевіряти на вміст радіонуклідів. Найголовніше правило полягає в тому, що харчування має бути раціонально організованим (тобто достатньо поживним, різноманітним, із дотриманням режиму триразового споживання їжі, енергетично збалансованим).

Учені рекомендують:

- їсти більше молочних продуктів, особливо сиру, для забезпечення організму кальцієм, за відсутності якого накопичується стронцій-90;

- більше вживати страв з баклажанами, помідорами, кавунами, картоплею, які багаті на калій – хімічний аналог цезію;

- до денного раціону обов'язково включати овочі, фрукти, що збагачують організм вітамінами і радіозахисними речовинами;

- вживати овочі й фрукти, багаті каротином (надає оранжевого забарвлення моркві, гарбузам, томатам тощо) і пектиновими речовинами (яблука, абрикоси, сливи, персики, соки з них);

- з м'ясних продуктів краще вживати свинину і птицю, причому у вареному, а не смаженому вигляді, перший бульйон краще злити;

- при вживанні рідких напоїв перевагу необхідно віддавати чаю, насамперед зеленому.

Слід обмежувати споживання:

- варених яєць, оскільки в шкаралупі накопичується стронцій, який при варці переходить у білок;

- холодцю, кісткового відвару;

- овочів і фруктів, що мають неприродно великі розміри;

- жовтуватого кольору моркву (розміри й колір свідчать про їх неприродність).

У сільськогосподарському виробництві для зменшення переходу радіонуклідів із ґрунту в урожай і тваринницьку продукцію вживаються агрохімічні заходи, застосовуються агротехнічні й технологічні прийоми. Загалом технологічні прийоми включають обов'язкове промивання і початкове очищення зібраної продукції. Так, овочі та фрукти перед споживанням промивають у проточній воді, картоплю і овочі очищають від шкірки; голівки коренеплодів буряків, моркви, ріпи, покривні листки з капусти зрізують приблизно на один сантиметр тощо. Це знижує радіоактивне забруднення продукції у 2-10 разів. Значний ефект досягається при переробці отриманої продукції. Наприклад, внаслідок переробки молока на вершки і сметану вміст радіоактивних речовин зменшується в 4-5 разів, на сир – у 3, на масло – у 5-7.

Із значними обмеженнями дозволяється збирати лікарські рослини, ягоди і гриби, березовий сік, займатися бджільництвом і мисливством. Так, заготівлю березового соку можна проводити при щільності забруднення ґрунту цезієм-137 до 370 кБк/м². Концентрація радіонуклідів цезію на Поліссі може перевищувати допустимі рівні при щільності забруднення лісових ділянок понад 74 кБк/м².

Так, можна збирати: листя чорниці, брусниці, фіалки триколірної, кору крушини ламкої, листя мучниці, суцвіття конвалії звичайної, траву звіробою звичайного при забрудненні ґрунту до 37 кБк/м²; траву перстачу білого, конвалії звичайної, суцвіття кмину піщаного — відповідно до 74 кБк/м²; траву деревію звичайного — до 185 кБк/м². На Поліссі України всюди забороняється збирати спори плавуна булавоподібного, траву чисто­тілу звичайного, пагони багна болотного, а також сушити ягоди чорниці для отримання лікарської сировини. Стосовно ягідних рослин, то максимальне накопичення цезію-137 спостерігається у свіжих ягодах чорниці. Далі в порядку зменшення йдуть: брусниця, буяхи, малина, суниці. Горобина звичайна і калина радіоцезій накопичують у малих концентраціях.

Збирати чорницю і брусницю дозволяється при максимальному забрудненні ґрунту цезієм-137 до 74 кБк/м², горобину і калину – до 296, суницю і малину – до 814 кБк/м² (в умовах Київського Полісся). Ягоди чорниці – головний ягідний вид Полісся – не рекомендується викорис­товувати в сушеному вигляді внаслідок значного підвищення (у 6-8 разів) вмісту радіоактивного цезію. Властивість накопичувати його у значній кількості мають практично всі види їстівних грибів. Збирати їх треба диференційовано, залежно від виду гриба і щільності забруднення ґрунту цезієм-137. Найбільше вбирають радіоцезій моховики зелені, підберезники, сироїжки, маслюки звичайні, які не рекомендується збирати.

Щодо польських грибів і свинушок, то їх збір в Українському Поліссі взагалі заборонений у зв'язку з високою інтенсивністю накопичення цього радіонукліду. Заготівлю підосичників можна проводити в зоні забруднення до 37 кБк/м², білих грибів і лисичок — до 185, опеньок справжніх — до 370 кБк/м². Не слід сушити гриби, оскільки внаслідок висушування у 10-20 разів зростає концентрація в них радіоактивних речовин. Заготовлені продукти лісу та деревина обов'язково, повинні пройти радіаційний контроль.

Полювання на диких промислових тварин (лося, оленя, кабана), крім козулі, можливе в лісах зі щільністю забруднення радіоцезієм до 185 кБк/м².

За даними досліджень, проведених у мисливських господарствах, максимальну кількість цезію-137 накопичують козулі, менше – олені європейські, дикі кабани й лосі.

Стосовно риб, то хижі види – щука, окунь, судак (причому старі за віком) і такі, що живляться донними відкладами (лин, в'юн, карась), найбільше накопичують радіоактивні елементи.

Рекомендовані джерела літератури: [14, 16, 18, 21].