Обратная связь
|
Поняття шлюбу. Порядок укладання та припинення шлюбу Стаття 21. Поняття шлюбу1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. 2. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя. 3. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов’язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану. Стаття 22. Шлюбний вік 1. Шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка – у вісімнадцять років. 2. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу. Стаття 23. Право на шлюб 1. Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. 2. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Стаття 24. Добровільність шлюбу 1. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. 2. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 Сімейного Кодексу. Продовження додатка 1
Стаття 25. Одношлюбність1. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. 2. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу. Стаття 28. Заява про реєстрацію шлюбу1. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими. { Частину першу статті 28 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }.2. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто. 3. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені. 4. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання. Стаття 29. Ознайомлення наречених з їхніми правами та обов’язками{ Назва статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }.Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов’язаний ознайомити наречених з їхніми правами та обов’язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.{ Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }. Продовження додатка 1
Стаття 30. Взаємна обізнаність наречених про стан здоров’я 1. Наречені зобов’язані повідомити один одного про стан свого здоров’я. 2. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених. 3. Порядок здійснення медичного обстеження наречених ( 1740-2002-п ) встановлює Кабінет Міністрів України. 4. Результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише нареченим. 5. Приховування відомостей про стан здоров’я одним із наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.{ Стаття 30 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }. Стаття 32. Час реєстрації шлюбу1. Шлюб реєструється після закінчення одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поважних причин керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до закінчення цього строку. 2. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.{ Частина друга статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }.3. Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду. Стаття 33. Місце реєстрації шлюбу1. Шлюб реєструється у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану. Продовження додатка 1
За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці. { Абзац другий частини першої статті 33 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 } 2. За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть із поважних причин прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Стаття 34. Реєстрація шлюбу в присутності нареченої та нареченого1. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою. 2. Реєстрація шлюбу через представника не допускається. Стаття 104. Підстави припинення шлюбу 1. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим. 2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. 3. Якщо один із подружжя помер до набуття чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті.4. Якщо у день набуття чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.Стаття 105. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання 1. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України.{ Частина перша статті 105 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }. Продовження додатка 1
2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 Сімейного кодексу України. 3. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України. Стаття 106. Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей1. Подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати інший з подружжя. { Частину першу статті 106 доповнено абзацом згідно із Законом N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 } 2. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після закінчення одного місяця від дня подання такої заяви, якщо її не було відкликано.{ Частина друга статті 106 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 }.3. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Стаття 107. Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя 1. Шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо інший із подружжя: 1) визнаний безвісно відсутнім; 2) визнаний недієздатним. Продовження додатка 1
{ Пункт 3 частини першої статті 107 виключено на підставі Закону N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 }.2. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Стаття 108. Визнання розірвання шлюбу фіктивним1. За заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 Сімейного кодексу України, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім’єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. { Абзац перший частини першої статті 108 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 }.На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються органом державної реєстрації актів цивільного стану. Стаття 109. Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей1. Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. 2. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. 3. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Продовження додатка 1
4. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після закінчення одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу. Стаття 110. Право на подання позову про розірвання шлюбу 1. Позов про розірвання шлюбу може бути поданий одним із подружжя. 2. Позов про розірвання шлюбу не може бути поданий під час вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо іншого з подружжя або дитини. 3. Чоловік, дружина мають право подати позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. 4. Чоловік, дружина мають право подати позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. 5. Опікун має право подати позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним. Стаття 111. Заходи суду щодо примирення подружжя Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Стаття 112. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя1. Суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. 2. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що Продовження додатка 1
мають істотне значення. Стаття 113. Право на вибір прізвища після розірвання шлюбу1. Особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Стаття 114. Момент припинення шлюбу у разі його розірвання1. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.{ Частина перша статті 114 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }.2. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набуття чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Стаття 115. Державна реєстрація розірвання шлюбу1. Розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 Сімейного кодексу, має бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану. 2. Рішення суду про розірвання шлюбу після набуття ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. 3. Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.{ Стаття 115 в редакції Закону N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 }. Продовження додатка 1
|
|