Розслідування і облік нещасних випадків і професійних захворювань Порядок розслідування і обліку травм, пов'язаних з виробництвом, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93г. за № 623. З 01.01.94 р. введено "Положення про розслідування і облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій на підприємствах, в організаціях і установах". Нова редакція документа ухвалена 17.06.1998 № 923, у даний час діє положення від 21.08.01 № 1094.
За наслідками розслідування на облік беруться такі види нещасних випадків: травми, гострі професійні захворювання і отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом і блискавкою, пошкодження в результаті аварій, пожеж, стихійних лих, контакту з тваринами і комахами, якщо вони відбулися (час та місце):
а) під час виконання трудових обов'язків (у тому числі у відрядженні), а також дій на користь підприємства навіть без доручення власника;
б) на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи, враховуючи встановлені перерви;
в) протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи, а також засобів для особистої гігієни;
г) під час поїздки на роботу або з роботи на транспорті підприємства, а також на особистому транспорті, який використовується в інтересах підприємства з дозволу власника;
д) під час аварій, а також під час їх ліквідації на виробничих об'єктах;
е) в робочий час при русі пішки або на громадському транспорті з працівником, робота якого пов'язана з переміщенням між об'єктами обслуговування.
На кожний нещасний випадок (н/в), внаслідок якого були втрачені працездатність на 1 день і більше, або виникла необхідність переведення постраждалого на іншу, більш легку роботу, терміном не менше 1 дня, складається акт форми Н1.
Якщо в результаті розслідування встановлено факт самогубства, природної смерті або отримання травми під час здійснення злочину, то акт форми Н1 не складається і н/в не враховується як такий, що пов'язаний з виробництвом. Рішення про це може бути ухвалене тільки за наявності відповідних документів. Крім того, такий порядок застосовується:
а) якщо н/в відбувся в результаті отруєння алкоголем або наркотиками, якщо їх дія не викликана виробничим процесом;
б) якщо н/в відбувся під час руху на роботу або з роботи пішки, або на громадському транспорті.
Власник підприємства, отримавши інформацію про н/в, зобов'язаний створити комісію для розслідування його в складі:
а) фахівця відділу охорони праці (голова);
б) керівника структурного підрозділу, де відбувся н/в;
в) голови профспілкової організації, членом якої є потерпілий;
г) у випадку з можливою інвалідністю потерпілого також представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.
Комісія зобов'язана протягом 3 діб розслідувати обставини н/в, скласти акти форми Н5 в 2 екземплярах та Н1 в шести екземплярах і передати їх на затвердження власнику підприємства. Власник підприємства протягом 1 доби зобов'язаний затвердити 6 екземплярів акта форми Н1 і направити їх:
1) потерпілому;
2) керівнику структурного підрозділу;
3) державній інспекції з нагляду за охороною праці;
4) профспілковій організації;
5) відділу охорони праці;
6) робочому органу виконавчої дирекції Фонду;
Акт форми Н1 разом з матеріалами розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.
Якщо випадок не був розслідуваний своєчасно, або втрата працездатності настала не відразу, а через деякий час, то власник підприємства зобов'язаний розслідувати факт н/в протягом 1 місяця з моменту звернення потерпілого із заявою незалежно від часу, що пройшов з моменту н/в.
Нещасні випадки, які відбулися в результаті погіршення стану здоров'я працівника (серцевий напад, інсульт та інше), розслідуються на загальних підставах.
На облік ці н/в беруться, якщо:
а) погіршення здоров'я працівника сталося в результаті впливу небезпечних або шкідливих виробничих чинників;
б) робота, яка виконувалася, була протипоказана для потерпілого відповідно до медичного висновку про стан здоров'я.
Спеціальному розслідуванню підлягають:
а) групові н/в (одночасно з двома і більше працівниками);
б) н/в, що призвели до загибелі потерпілого.
Державний інспектор з нагляду за охороною праці має право вимагати спеціального розслідування кожного н/в, який може призвести до тяжких наслідків.
Про кожний нещасний випадок "а" або "б" власник зобов'язаний терміново повідомити:
1) відповідний орган держнагляду за охороною праці;
2) відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду;
3) санстанцію (у разі гострих професійних отруєнь або захворювань);
4) місцевий орган виконавчої влади;
5) профспілкову організацію свого підприємства;
6) вищий профспілковий орган;
7) прокуратуру за місцем розташування підприємства;
8) вищий орган управління (міністерство, або інший орган);
9) держнагляд з охорони праці і Міністерство охорони здоров'я (якщо загинуло дві і більше людини).
Розслідування проводиться комісією у складі працівника відповідного органу держнагляду за охороною праці (голова комісії), представника відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, власника підприємства, представника вищої організації, представника профспілкової організації підприємства і вищого профспілкового органу, представника санстанції (при отруєннях).
У разі потреби в комісію можуть залучатися представники інших зацікавлених організацій.
Комісія створюється відповідно до наказу керівника територіального органу держнагляду.
Спеціальне розслідування проводиться не більше 10 днів. При цьому складається акт спеціального розслідування.
Акт спеціального розслідування підписується всіма членами комісії. Хто не погоджується з актом, повинен його підписати і додати до акта свою думку письмово.
Акт за формою Н1 на кожного потерпілого складається після висновків комісії і затверджується власником підприємства протягом доби після підписання акта спецрозслідування.
Мікротравматизм
Слід враховувати, що в промисловості, на транспорті, на будівництві та в інших галузях народного господарства має місце так званий мікротравматизм (легкі удари, порізи, отруєння, запорошення очей), який не враховується і тому може викликати приховані втрати робочого часу, тобто тимчасову непрацездатність. Як правило, звернення працівника в медпункт з цих приводів обмежується одноразовими відвідинами або взагалі потерпілий користується цеховою аптечкою швидкої допомоги. Бюлетень при мікротравмах не видається.
Але дослідження показали, що ці втрати робочого часу від мікротравматизму можуть навіть перевищувати втрати від виробничого травматизму, тому їх теж треба враховувати і здійснювати профілактику. Особливо небезпечні удари голови. Вони можуть проявитися значно пізніше.
Спочатку при травмах з втратою працездатності до одного дня складалися акти довільної форми. Це заважало робити ґрунтовний аналіз і узагальнення, оскільки вимагало виявлення додаткових, не врахованих при складанні акта даних про саме робоче, про місце і причини травмування.
Тому зараз рекомендовано складати акт за формою Н1 в двох екземплярах, але підписувати його повинен майстер, громадський інспектор з охорони праці і особа, що надала медичну допомогу. Затверджується такий акт начальником цеху, або підрозділу. Один екземпляр акта залишається в цеху, а другий подається у відділ охорони праці.
Таке відношення до розслідування і вжиття заходів при будь-якій, навіть найбільш незначній травмі, призвело до поліпшення надання медичної допомоги безпосередньо в цехах. Крім того, аналіз травм, систематизація причин, які спричиняють їх, дозволяють більш точно визначити ділянку, технологічний прогрес, категорію працівників, де найбільш вірогідне виникнення травми, і вжити своєчасних заходів до її попередження.
Розслідування професійних захворювань
Всі уперше виявлені хронічні захворювання і отруєння підлягають розслідуванню.
Зв'язок профзахворювання з умовами роботи працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці хворого, визначених санепідемстанцією.
Така характеристика видається після запиту керівника лікувально-профілактичної установи, яка обслуговує дане підприємство. Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку профзахворювання з впливом виробничих чинників і трудового процесу фахівець з професійної патології направляє хворого до спеціалізованої лікувально-профілактичної установи відповідно до переліку МОЗ. Якщо встановлений факт профзахворювання, ця установа складає повідомлення. Протягом 3 днів це повідомлення направляє підприємству, в санітарно-епідеміологічну станцію і лікувально-профілактичній установі, яка обслуговує це підприємство.
Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом 7 днів після отримання повідомлення.
Розслідування проводиться комісією, створеною наказом керівника санепідемстанції в складі:
1) співробітника санепідемстанції (голова);
2) представника профспілкової організації;
3) представника трудового колективу;
4) представника лікувально-профілактичної установи;
5) фахівця з професіональної патології;
6) представника місцевого органу охорони здоров'я.
Комісія складає акт розслідування за спеціальною формою в кількості 5 екземплярів протягом 3 діб після закінчення розслідування. Акти направляють:
1) хворому;
2) підприємству, де виявлено профзахворювання;
3) лікувально-профілактичній установі;
4) профспілковій організації;
5) 1 екземпляр залишається у санепідемстанції для аналізу і контролю.
|