Особливості проведення та механізм аналізу рентабельності діяльності підприємства

Рентабельність (від німецького rentabel — дохідність, прибут­ковість) - це рівень прибутковості, який вимірюється у відсот­ках. Підприємство вважається рентабельним, якщо доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) покривають витрати виробни­цтва і, крім того, забезпечують прибуток, достатній для нормаль­ного його функціонування.

Основними завданнями аналізу (оцінки) рентабельності є:

• оцінка ефективності діяльності підприємства на поточний момент;

• виявлення зміни рентабельності протягом певного періоду;

• визначення факторів, які вплинули на зміну рентабельності;

• визначення резервів зростання рентабельності.

Основними джерелами інформації для проведення аналізу рентабельності є «Баланс» (ф. 1), «Звіт про фінансові результа­ти» (ф. 2).

До основних показників рентабельності відносять:

1. Рентабельність активів (майна) - показує, який прибуток отримує підприємство з кожної гривні, вкладеної в його активи. Цей показник обчислюють за формулою:

Аналіз рентабельності активів здійснюють для оцінки ефектив­ності діяльності підприємства, а також використовують при ви­вченні попиту на продукцію.

На рентабельність активів впливають: оборотність активів; рентабельність реалізованої продукції.

2. Рентабельність власного капіталу розраховується за фор­мулою

Цей показник цікавить наявних і потенційних власників і ак­ціонерів. Рентабельність власного капіталу показує, який прибу­ток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.

Це основний показник, що використовують для характеристи­ки ефективності вкладень у діяльність того або іншого виду.

На рентабельність власного капіталу впливають: зміна чисто­го прибутку; фондовіддача (Ф); структура авансованого капіталу:

Рвк = Рр х Ф х Кфз ,

де Рр - рентабельність реалізації продукції;

Кфз - коефіцієнт фінансової залежності.

4. Рентабельність продажу. При оцінці рентабельності про­дажу на основі показників прибутку і виручки від реалізації роз­раховують коефіцієнти рентабельності всієї продукції або окремих її видів. Аналогічно рентабельності капіталу, існує багато показників оцінки рентабельності продажу, різноманіття яких зумовлене вибором того чи іншого виду прибутку. Частіше всьо­го використовують валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховують три показники рентабельності про­дажу.

Валова рентабельність реалізованої продукції визначається за формулою:

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробни­чої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціно­утворення.

Операційна рентабельність реалізованої продукції визнача­ється за формулою:

Цей коефіцієнт показує рентабельність підприємства після ви­рахування затрат на виробництво і збут товару.

Показник операційної рентабельності є одним із найкращих інструментів визначення операційної ефективності і свідчить про спроможність керівництва підприємства отримати прибуток від діяльності до вирахування витрат, які не відносяться до опе­раційної ефективності. Аналіз цього показника у сукупності з показником валової рентабельності дозволяє сформувати уяв­лення про те, чим викликані зміни рентабельності. Якщо, на­приклад, протягом ряду років валова рентабельність суттєво не змінилась, а показник операційної рентабельності поступово знижувався, то реальна причина прихована, скоріше за все, у зростанні витрат за статтями адміністративних і збутових ви­трат.

Чиста рентабельність реалізованої продукції визначається за формулою:

У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку перелічених вище показників рентабельності та провести їх порівняння із зна­ченнями аналогічних коефіцієнт­тів по галузі, а також з показни­ками рентабельності конкурентів.

Найчастіше використовують саме показник чистої рентабе­льності реалізованої продукції. Незмінність протягом якого-небудь періоду показника операційної рентабельності з одно­часним зниженням показника чистої рентабельності може сві­дчити або про збільшення фінансових витрат і отримання зби­тків від участі в капіталі інших підприємств, або підвищення суми сплачених податкових платежів. Цей коефіцієнт повністю відображає вплив структури капіталу і фінансування підпри­ємства на її рентабельність.

5. Рентабельність виробничої діяльності

Тут можна виділити два основні показники - чиста рента­бельність виробництва та валова рентабельність виробництва. Ці показники показують, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво продукції. Вони розраховуються так.

Валова рентабельність виробництва розраховується за фор­мулою:

Валова рентабельність виробництва являє собою відношення і валового прибутку до собівартості продукції й показує, скільки гривень валового прибутку припадає на гривню витрат, що формують собівартість реалізованої продукції.

Чиста рентабельність виробництва розраховується за формулою.

Показник чистої рентабельності виробництва показує, скільки гривень чистого прибутку припадає на гривню реалізованої продукції. За аналогією з показниками рентабельності продажів, із двох названих вище показників рентабельності виробничої діяльності більш жорстким тестом прибутковості підприємства є показник чистої рентабельності виробництва, адже при його розрахунку застосовується чистий прибуток підприємства.

У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку перелічених вище показників рентабельності та провести їх порівняння із зна­ченнями аналогічних коефіцієнтів по галузі, а також з показни­ками рентабельності конкурентів.

ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

При аналізі коефіцієнтів рентабельності широкого розповсю­дження набула факторна модель фірми «DuPont».. Схематичне зображення моделі фірми «DuPont» покажемо на рис. 2.

В основу наведеної схеми аналізу покладено таку детерміновану модель:

де РВ — ресурсовіддача;

Рчп — чиста рентабельність про­дажів;

£мі — коефіцієнт фінансової залежності.

- перший фак­тор узагальнює Звіт про фінансові результати,

- другий — актив балансу,

- третій — пасив балансу.