Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

ПІДГОТОВКА ҐРУНТУ ТА ҐРУНТОСУМШІЕЙ

Заготівля землі для парників та теплиць, торфоперегнійні горщики

Ґрунтом називається верхній шар землі, в якому можуть рости рослини. Характерною основною частиною ґрунту є гумус, або перегній, який утворився в результаті розкладу органічних решток. В перегної містяться всі основні елементи живлення рослин, кількість яких визначає ступінь родючості ґрунту. Чим більше перегною в ґрунті, тим він родючіший. Родючість ґрунту необхідно постійно підвищувати правильною агротехнікою, внесенням органічних та мінеральних добрив.

Для вирощування культур закритого ґрунту застосовують різноманітні субстрати - садову землю, торф, тирсу, кору, різні мінеральні та штучні речовини.

Раніше в закритому ґрунті використовували близько 25 видів садової землі. На даний час застосовують чотири: дернову, перегнійну (компостну), листову, торф'яну. Маючи ці види землі та пісок, можна вирощувати потрібні культури.

Дернову землю заготовляють на ділянках з добрим злаково-конюшинним трав'яним покривом, глинистим та суглинистим ґрунтом. її не можна заготовляти на заболочених ділянках та кислих підзолистих ґрунтах. Товщина дернини повинна бути 8-15 см, її нарізають квадратами шириною - 20-30, довжиною - 30-50 см, складають у штабелі, трава до трави. Довжина штабеля довільна, ширина до 150 см, висота 100-150 см. Між дерниною кладуть гній та вапно, що прискорює розкладання та збагачує землю азотом, наверху штабеля роблять рівчачок для відводу води.

Дернину заготовляють літом та ранньою осінню, коли виросте трав'яний покрив, але до утворення насіння. Найкраще заготовляти дернину в червні. За літо штабелі не менше двох разів перемішують за допомогою бульдозерів та поливають водою, щоб прискорити розкладання дернини. На наступний рік, протягом літа, перемішування продовжують і до осені земля буде готовою для використання. Після цього дернову землю забирають на зберігання - залишати ще раз на зиму під відкритим небом не можна, оскільки коріння рослин остаточно перегниває, земля втрачає пористість та стає безструктурною.



Дернова земля важка. Для вирощування рослин використовувати її можна два-три роки, потім вона стає непридатною для посадок.

Перегнійну землю одержують із перепрілого гною, який вибирається із парників, де він використовувався для підігріву. Восени цей гній складають у штабелі (як дернину) та протягом одного-двох років перемішують. Перегнійна земля - основний поставник азоту. В залежності від виду використаного гною, перегнійна земля може бути важкою або легкою (кінський гній). В чистому виді перегнійну землю для вирощування рослин не використовують.

Компостну землю одержують при перегниванні (протягом 2-3 років) різних відходів рослинного та тваринного походження. Для обеззаражування, до неї при підготовці добавляють вапно.

Листову землю отримують з листя дерев. Найкраще використовувати листя кленів, липи, в'язових порід. Листя дубів та верб непридатне для одержання листової землі, тому що містить значну кількість дубильних речовин. Листя згрібають восени або весною в купи, потім, при перегниванні та ущільненні - в штабелі. Тут листя перепріває протягом двох років. Поки листя лежить пухко його ущільнюють та поливають, щоб перегнивання проходило швидше. На другий рік ці купи 2-3 рази перелопачують, поливають гноївкою, в якій містяться бактерії, що прискорюють процес гниття. При розкладанні листя в землі нагромаджуються кислоти, що сповільнюють процес гниття. їх нейтралізують, вносячи вапно.

Торф'яну землю готують з торфу верхових та низинних боліт. Торф складають в штабелі висотою 40-60 см в суміші з гноєм та вапном. Витримують протягом 2 років, періодично перемішуючи та поливаючи гноївкою. Гній та вапно підвищують родючість торф'яної землі. В процесі підготовки цієї суміші, кислотність торфу зменшується. Ця земля легка.

Всі види готової садової землі зберігають в спеціальних земляних сховищах. Із них, при потребі, готують необхідну ґрунтову суміш, яка, в залежності від співвідношення компонентів, може бути важкою, середньою або легкою:

Важка - складається, за об'ємом, з трьох частин дернової, одноїчастини перегнійної або листової землі та одної частини піску;

Середня - містить дві частини дернової, дві перегнійної (листової)землі та одну частину піску;

Легка - містить одну частину дернової, три перегнійної (листової), одну- піску;

Перед використанням ґрунтові суміші обеззаражують (пропарюванням, електричною стерилізацією або хімічними препаратами).

В якості органічних компонентів широко застосовують дроблені кору дерев та тирсу, а також компостовану деревну кору.

В якості рихлого компоненту використовують тирсу чи стружку хвойних та листяних порід. Ці добавки покращують фізичні властивості субстрату, але потребують внесення добрив. При використанні тирси в якості складової частини субстрату, слід добавляти азотні добрива.

Розповсюдженою добавкою до ґрунту є пісок (річковий або озерний).

Всі вказані добавки розрихлюють грунт, роблять його волого- та повітряноємким, що особливо важливо при вирощуванні багаторічних культур.

Особливості використання торфу. В останні роки при збільшенні обсягів вирощування рослин в обмеженому об'ємі контейнера та великому попиті на асортимент балконних та хвойних рослин особливу увагу приділяють властивостям верхового мохового торфу великі запаси його находяться на території Івано-Франківської області. Розробкою торфу займається «Івано-Франківськторф».

Верховий торф мохової групи добувається в екологічно чистому районі на Прикарпатті на унікальному родовищі Під Бором. Сучасна технологія видобутку, переробки та пакування торфу дозволяє зберегти непорушеною структуру та його високі природні експлуатаційні якості. Висока якість торфу підтверджена дослідженнями в провідних лабораторіях Європи, державними фітосанітарними та радіологічними сертифікатами. Якість українського торфу відповідає вимогам, що ставляться до цієї продукції європейськими та світовими споживачами.

Унікальні природні властивості верхового торфу, що полягають у чистоті і стерильності, відсутності патогенної мікрофлори і техногенних забруднень, хвороботворних мікроорганізмів, високій вологоємності та повітроємності, вмісті природних гумінових кислот відкривають найширші можливості для його використання

Ботанічний склад верхового торфу:

· сфагнові мохи (сфагнум фускум) - 80-90%

· пухівка -5-10%

· чагарники (вереск, журавлина, багно, сосна) - 5-10%.

Основна галузь використання верхового і низинного торфу - це рослинництво закритого та відкритого ґрунту. Переваги торфу:

· зберігає велику кількість води і повітря, це сприяє здоровому розвитку кореневої системи рослин;

· має високу кислотність, яку можна просто регулювати і містить поживні речовини;

· чистий і простий у застосуванні;

· не містить насіння бур'янів та хвороботворних мікробів;

· має більш стабільні якості, ніж його замінники, що позитивно позначається на розвитку різних видів рослин, так само як і на умовах - їхнього вирощування;

· дешевший, ніж його замінники і завжди є в наявності в достатні кількості;

· біологічно стійкий, що забезпечує тривале зберігання незалежно від строку його реалізації;

· екологічно чистий та безпечний для людини.

Кислотність верхового торфу рН (Н2О) - 3,0-4,0, а низинного - 5,5-6,0.

Новітнє високопродуктивне технологічне обладнання дозволяє виготовляти широкий асортимент універсальних і спеціалізованих субстратів та торф'яних Ґрунтів для промислового і аматорського розмноження та вирощування декоративних і овочевих культур.

Всі марки ґрунтів та субстратів, що виготовляються на основі верхового торфу, добутого фрезерним або іншим способом, не містять насіння бур'янів, хлоридів і збудників захворювань, мають заданий рівень кислотності і містять поживні елементи. Для виготовлення грунтосумішей використається верховий і низинний торф. При цьому коренева система краще забезпечується вологою і киснем. Така суміш має високу поглинальну здатність та містить гумінові кислоти, поліцукри і органічні кислоти, що є стимуляторами росту рослин.

При виробництві ґрунтів і субстратів використається комплексне повністю збалансоване мінеральне добриво PQ МІХ (NPK 12:14:24 та 14:16:18), що виключає засолення й забруднення ґрунту, збільшує строк його експлуатації. Збалансований склад добрива спеціально розроблений для застосування під основне заправку ґрунтів і включає всі необхідні рослинам макро - і мікроелементи (залізо, магній, марганець, цинк й ін.). Мікроелементи містяться у формі, що забезпечує їх повну для рослин. Додавання мінеральної складової (пісок, перліт, цеоліт, бентоніт) дозволяє збільшити термін використання та покращити структуру субстрату. Ґрунти та субстрати після зволоження повністю готові до використання, містять всі необхідні елементи живлення в кількостях, що забезпечують нормальний ріст і розвиток рослин.

Суміші представлені на сьогоднішній день багатьма основними марками, відмінність між якими полягає у типі застосовуваного торфу, способі видобутку, кислотності, фракційному складі, вмісті поживних речовин й іншими параметрами.

Для вирощування великих рослин використовують грубий торф який тривалий час зберігає структуру. Дрібна фракція зручна для набивання горшків та палеток невеликого об'єму.

Застосування вищезгаданих ґрунтів високоефективне також при ландшафтному озелененні, садівництві, благоустрої територій для підтримки ґрунту в пухкому, чистому від бур'янів стані, сприятливому для формування кореневої системи.

ВАТ «Івано-Франківськторф» випускає такі види ґрунтів, як "Субстрат городній", "Ґрунт універсальний", "Для кактусів", "Для папороті", "Для азалій та рододендронів", "Для пальми", "Для сенполії", "Для сурфінії", "Для хвойних". При використанні таких субстратів розчинені поживні речовини затримуються ґрунтовим поглинаючим комплексом і в міру необхідності використаються рослинами. Ця властивість торф'яного субстрату дозволяє широко користуватися універсальними торф'яними ґрунтами, не прибігаючи до готування спеціальних сумішей.

Торф і ґрунти фасуються в яскраво оформлені мішки з двохшарової світлозахисної плівки по 2,5; 5; 10; 20; 40; 70; 250 літрів та кипи від 2,0 до 4,0 кубічних метрів. При пакуванні в мішки по 250 літрів та кипи торф ущільнюється у 1,7-2,0 рази. Продукція розміщається на піддонах, що забезпечує можливість механізації навантажувальних робіт і зручність

Торфоперегнійні горшки. Для одержання раннього цвітіння рослин в квітниках і для зрізу, а також одержання більш раннього плодоношення в овочівництві розсаду вирощують в торфоперегнійних або в торфоземляних горшках, кубиках. Розсаду висаджують на постійне місце разом з горшком. У цьому випадку, розкладаючись, субстрат горшка одночасно забезпечує додаткове підживлення ґрунту. Досліди показують, що рослини, вирощені таким способом, краще ростуть, довше вегетують, дають більше квітів і плодів.

Для виготовлення торфоперегнійних горшків готують спеціальні суміші, які забезпечують достатню міцність горшка (не розпадаються при переносці, перевезенні, укладці в парник), але в той же час, після висадки в ґрунт, вони повинні легко руйнуватися, щоб не бути перешкодою для корінців, які починають інтенсивно рости.

В залежності від місця приготування дернової землі, склад сумішей для торфоперегнійних горшків може бути різним. Наприклад, якщо дернова земля заготовлена на супіщаних ґрунтах, то для приготування горшечка беруть торфу - 40%, перегною - 40%, садової землі - 15%, свіжого коров'яку (для збільшення в'язкості маси) - 5%. На інших ґрунтах садова суміш для приготування горшків може бути іншого складу. Щоб горшочки були рихлими, до суміші додають перегній, якщо ж вони розсипаються - добавляють більше коров'яку.

З метою підвищення поживності горшків, перед їх виготовленням в суміш вносять мінеральні та бактеріальні добрива і добре перемішують. На 1 м3 земляної суміші добавляють:

аміачна селітра - 1,5 кг;

суперфосфат - 3 кг;

калійна сіль - 0,5 кг;

вапно - 2 кг.

Поживні речовини можна додавати на один горшечок (250 г землі) з розрахунку:

аміачна селітра - 0,5 г;

суперфосфат - 3 г;

калійна сіль -1г;

вапно -1г.

Землю, яка йде на виготовлення горшечків (торф'яна, перегнійна, дернова і т.д.), попередньо просівають через сита. Ці роботи краще виконувати осінню. Потім заготовлену суміш накривають гноєм, щоб не було промерзання. Для виготовлення горшків у зимовий період необхідно мати невелику майстерню в опалюваному приміщенні.

Для виготовлення горшків призначений напівавтоматичний станок ФТС-5, який виробляє шестигранні горшки. Продуктивність - 2000 горшків за годину. Весною, коли потепліє, станки та обладнання з майстерні можна перевезти на парники для виготовлення горшків на місці, що знижує їх собівартість та зменшує затрати ручної праці.

Для виготовлення поживних кубиків використовується станок ПАМ-5,5-20, який за один раз формує 20 кубиків.

Насіння рослин, які погано переносять пересадку, висівають у свіжо приготовлені торфоперегнійні горшки або кубики. В останні роки, з розвитком промислового овочівництва та квітникарства, для вирощування розсади використовуються пластмасові палетки з різною кількість та розміром комірок. До низу комірка дещо звужена, з отвором, що дозволяє легко (не пошкоджуючи кореневої системи рослини) вийняти її з грудкою землі. В залежності від цільового призначення, маси насінини, терміну вирощування, величини живця при укоріненні використовують різні види палеток (рис. 17). Для висівання дрібного насіння використовують палетки з кількістю комірок: 480 (при висіванні бегонії), 360, 400 (петунії). Для укорінення живців різного розміру використовують палетки із кількістю комірок 106, 84, 66, 24 штук. Для лікування використовують палетки з 106, 84, 66, 24, 10, 6 комірками.

 

 

Рис. 17. Види палеток

вверху — для рослин з мичкуватою кореневою системою;J.

внизу — для рослин із стержневою кореневою системою

 

Для дорощування розпіковану розсаду та укорінені живці висаджують в круглі пластмасові горшки діаметром 7-12 см. Інколи, для кращого використання корисної площі стелажа, використовують горшки квадратної форми.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2021 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.