ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

У закритому ґрунті для вирощування овочевих культур використовують, в основному, високі теплиці з великим буферним шаром повітря при провітрюванні. Це ангарні, блочні та двоскатні малі теплиці. Провідні культури промислового овочівництва: помідори та огірки. їх вирощують в основному в зимово-весняному та осінньо-зимовому обороті. Із проміжних овочевих культур в теплицях вирощують: салат, редиску, цибулю на зелень, цвітну капусту, петрушку.

Вирощування огірків

У вирощуванні огірків переважає зимово-весняний період вирощування. Підготовляють теплиці під огірки з осені, після збору урожаю попередньої культури. Обов'язково проводять дезинфекцію тепличного приміщення та ґрунту, а при необхідності ремонтують та чистять скло, перевіряють та ремонтують підсвітку для досвічування розсади.

Рис. 22. Вирощування розсади огірків в палетках

Рис. 23. Вирощування розсади огірків у горшках

Для нової теплиці наперед підготовляють спеціальний ґрунт, який має рівні частини гною (перегною), дернової землі та торфу. Кислотність ґрунту повинна бути в межах рН 6,5-7. Перед посадкою огірків в ґрунт вносять органічні добрива - гній або компост (2-3 відра на 1 м2), рівномірно розкидаючи їх по поверхні. Вносять також мінеральні добрива: суперфосфат простий 80 г або подвійний 40 г, сечовину 30 г і сульфат калію або калійну сіль 30 г. При перекопуванні ґрунту добрива перемішують у перегнійному шарі на глибину 20-30 см.

Висівають огірки в палетки (рис. 22), торфоперегнійні горшки (рис. 23), тому що огірок погано переносить пересадку у вигляді розсади.

В кожний горшечок, або комірку палетка висівають по одній, переважно дражованій, насінині пертенокарпічних гібридних сортів. Для скорішого проростання насіння розкладають на марлю тонким шаром і витримують при температурі 24-26°С у вологому стані. При цьому рослина починає проростати (інколи вживають вислів - насіння наклюнулося). Таке, попередньо підготовлене насіння, поштучно висівають у приготовлені торфоперегнійні горшечки.

При появі сходів температуру в теплиці понижують, щоб не допустити надмірного витягування рослин. В нічні години температура не повинна опускатися нижче 15°С. Для одержання міцних сіянців використовують додаткове освітлення. Якщо в господарстві нема торфо-перегнійних горшків, посів насіння огірків можна провести у звичайні пластмасові горшки діаметром 10-12 см. Технологія посіву та догляду за молодими рослинами така ж як і при висіві у торфоперегнійні горшки. За день до висадки розсади горшки сильно поливають, щоб можна було висадити розсаду огірків з комом землі без травмування кореневої системи.

Перед посадкою розсади ґрунт вирівнюють граблями та добре зволожують. Потім розмічають місця посадки. Садять огірки стрічками по одній рослині: ширина між стрічками 80-100 см, в стрічці (між рослинами) 30-40 см (в середньому 2-3 рослини на 1 м ).

Розсаду огірків в день посадки поливають, змочуючи горшки повністю. Для посадки відбирають здорові, добре розвинуті, сильні рослини. Садять їх в попередньо підготовлені ямки вертикально, заглиблюючи торфоперегнійні горшки на 3/4 висоти. У випадку переростання розсади її висаджують похило, присипаючи нижню частину стебла грунтом. Посаджену розсаду поливають, а пізніше підв'язують шпагатом до дротяної шпалери. Шпалеру із дроту діаметром 2-3 мм натягують поперек конька теплиці у напрямку рядів рослин на висоті 2 м від поверхні Грунту. Підв'язують рослини шпагатом, накидаючи його на дріт та зложеним вдвоє прив'язують до нижнього краю стебла рослини. По мірі росту рослин, їх верхівки регулярно (один раз на тиждень) обкручують навколо шпагату.

Формують рослини так. Спочатку у пазухах перших 3-4 листів видаляють квіти, щоб рослина добре укріпилася. Потім бокові пагони, які відростають від головного стебла, прищипують спочатку над другим-третім, а потім третім-четвертим листками, для отримання додаткового урожаю. Коли верхівка огірка досягне дроту, її перекидають вниз, прив'язують до шпалери та прищипують. При подальшому догляді за рослинами обривають бокові пагони, на яких уже нема плодів, старі та хворі листки.

Рис. 24. Огірки сорту Аякс

До початку плодоношення температуру повітря в теплиці необхідно підтримувати в межах 22-24°С - в сонячну погоду, 20-22°С - в похмуру і 17-18°С - вночі. В період плодоношення температуру підвищують на 5-8°С. Оптимальна температура Грунту 22-24°С. Не можна допускати різких перепадів температури, так як вони приводять до ослаблення рослин і появи хвороб. Відносна вологість повітря в теплиці до плодоношення повинна бути біля 80%, а в період плодоношення -90%. Поливають огірки підігрітою до 20-25°С водою, з використанням насадок для розпилення води на шлангах або форсунках (при верхньому поливі). До плодоношення поливи проводять через кожні 2-3 дні, а з початку плодоношення - щоденно, витрачаючи 5-10 л води на 1 м2.

Для вирощування в теплицях використовують партенокарпічні (самозапильні) гібридні сорти огірків: Зозуля, Аякс (рис. 24), Кріспіна, Грибовські.

В процесі догляду за рослинами особливу увагу приділяють підкорм-кам. Через кожні 7-Ю днів огірки підкормлюють мінеральними добривами: до плодоношення в менших дозах, а в період плодоношення - в більших. Кореневі підживлення краще проводити в день при сонячній погоді.

При затяжній хмарній погоді необхідно застосовувати позакореневі підживлення (через листки) макро- і мікродобривами. Позакореневі підживлення вносять 1-2 рази на місяць, обприскуючи листки і використовуючи 0,5 л розчину на 1 м2.

Значну втрату врожаю можуть спричинити хвороби та шкідники.

Із шкідників для огірків найбільшу небезпеку складають попелиці, білокрилки, павутинні кліщі, гусениці деяких метеликів. Небезпечними хворобами огірків є: справжня та несправжня борошниста роса, бура плямистість листків.

Хімічні препарати дозволяється застосовувати тільки до початку збору урожаю. При масовому зборі врожаю плоди треба збирати три рази на тиждень, не допускаючи переростання їх на рослинах. Врожайність огірків в опалюваних теплицях 12-14 кг з 1 м2, в неопалюваних - 8-10 кг.

Вирощування помідорів

В теплицях з обігрівом помідори вирощують у двох культу-рооборотах: в зимово-весняному і осінньо-зимовому (з липня по листопад).

Перед експлуатацією теплицю підготовляють, починаючи з осені: якщо необхідно, ремонтують, очищають скло від бруду, провіряють та підключають підсвітку. Якщо теплицю вже використовували для вирощування овочевих культур, то обов'язково проводять дезинфекцію тепличного приміщення та ґрунту.

Посів насіння помідорів проводять в ящиках для пікування. На дні ящика влаштовують дренаж, насипаючи зверху шар легкої листяної і перегнійної землі змішаної з піском. Насіння висівають за сортами, враховуючи при цьому період вирощування. Перед висівом насіння намочують в розчині марганцевокислого калію, щоб попередити розвиток грибкових захворювань, потім його просушують і рівномірно розподіляють по площі ящика для пікування. Злегка присипають шаром землі та накривають склом, щоб верхній шар Грунту не пересихав. Полив проводять з густого сита, щоденно протирають або перевертають іншим боком скло до появи сходів. При появі сходів скло знімають, щоб рослини надмірного не витягувалися. Температуру в теплиці понижають на 3-5°С та періодично проводять провітрювання. Догляд після появи сходів полягає в своєчасному поливі, прополюванні бур'янів. В цей період слід забезпечити достатнє освітлення та дотримуватися оптимального температурного режиму вдень та вночі.

Рис. 25. Розпікована розсада

помідорів в горшках За 1-2 дні до посадки помідорів Грунт в теплиці добре змочують водою на глибину 10-15 см. Для посадки відбирають здорову без механічних пошкоджень, нормально розвинену розсаду. Схема посадки двохрядна стрічкова, відстань між стрічками 90-100 см, між рядами в стрічці 50-60 см, між рослинами в ряду 40-50 см, в середньому 3-5 рослин на 1 м2. На стелажах рослин розміщують з віддаллю між рядами 60 см і між рослинами в ряду 40 см. Розсаду садять вертикально. Після закінчення посадки рослини підв'язують шпагатом до дроту, який протягують вздовж кожного ряду рослин (рис. 26). Потім грунт між рядами рихлять та вирівнюють граблями. По мірі росту верхівки рослин закручують навколо шпагату, одночасно вириваючи пасинки, які утворюються у пазухах листків, бажано до того часу, поки вони не стали довшими 5-7 см. Формують рослини в 1-2 стебла.

При появі двох-трьох справжніх листочків проводять лікування помідорів. Пікування можна проводити в ящики, торфоперегнійні або пластикові горшки (рис. 25), в палетки з більшим розміром комірок. Догляд за розсадою полягає в своєчасному поливі, дотриманні оптимальних температур, підживленні, прополці бур'янів.

Для посадки розсади помідорів грунт в теплиці перекопують на глибину 25-30 см, вносячи добрива. Якщо попередньою культурою були огірки, то замість компосту вносять дерев'яну стружку, або подрібнений торф.

Рис. 26. Вирощування помідорів у теплиці

Заміну ґрунту в стелажних теплицях проводять через кожні 2 роки, а в Ґрунтових - щорічно обновляючи шар в 5-10 см.

При висоті шпалери біля 2 м рослина утворює 8-9 китиць, після чого у них прищипують точку росту.

Необхідно слідкувати за температурою в теплиці. Повітря в теплиці має бути не перезволоженим і не сухим (вологість 70-80%), щоб добре запилювалися квіти, але не розвивалися хвороби.

Полив проводять по мірі підсихання Грунту, не допускаючи його сильного пересихання, який призводить до опадання квітів та зав'язі.

Велике значення в одержанні високих урожаїв має режим підкормок, який збільшується від укорінення розсади до плодоношення.

З моменту дозрівання плодів на першій кисті обривають поступово нижні листки, спочатку ті що пожовтіли, а потім і зелені. Це покращує повітрообмін, підвищує освітленість рослин в приземній частині, полегшує полив та збір врожаю. В результаті плоди менше поражаються хворобами, особливо сірою гниллю. Обриваючи листки, слідкують за тим, щоб на рослині залишалося не менше 14-16 здорових. При осінньо-зимовій посадці під час вегетації зимою помідори поливають рідко, так само рідко проводять підживлення в основному вносять фосфорно-калійні добрива.

Урожайність тепличних помідорів в зимово-весняний період 10-12 кг/м2, в осінньо-зимовий 4-6 кг/м2.

Збирають плоди при рожевому та червоному забарвленні. В період масового дозрівання плодів збір врожаю проводять частіше, до 3 разів в тиждень, що збільшує урожайність ранньої та загальної продукції.

Салат

В теплицях вирощують листовий та головчастий (рис. 27) види салату. Весною салат рекомендується вирощувати як самостійну культуру в першому обороті, а також як ущільнювач висаджених помідорів та огірків у другому культурообороті.

Салат висаджують на родючих, багатих органічними речовинами насипних ґрунтах, які мають нейтральну або слабокислу реакцію ґрунту. Найкращими попередниками при вирощуванні салату є огірки та помідори.

Для одержання більш ранньої продукції і щоб не затримати висадку помідорів та огірків, салат вирощують розсадним способом. При посадці рослин необхідно слідкувати, щоб коренева шийка не була нижче рівня ґрунту, тому що глибоко посаджені рослини можуть загнивати.

Поливають салат по мірі підсихання ґрунту. Треба мати на увазі, що при нестачі вологи в ґрунті та сухості повітря знижується урожайність та якість салату. В той же час надмірна вологість приводить до поширення хвороб, особливо кореневих гнилей.

Рис. 27. Салат головчастий

До змикання листків у салату його 2-3 рази прополюють та рихлять міжряддя. Крім того, рекомендується 1-2 рази підкормити вегетуючі рослини азотними добривами.

Великої шкоди урожаю салату завдають грибні хвороби - сіра та біла гниль, які уражають рослини після посадки розсади. Хворі рослини загнивають, в'януть та гинуть. У зв'язку з тим, що застосування отрутохімікатів для боротьби з шкідниками та хворобами салату заборонено, необхідно здійснювати комплекс профілактичних заходів: дотримуватися правильного чергування культур, своєчасно рихлити грунт біля рослин, не допускати високої температури та низької вологості повітря в теплицях у період вегетації.

З теплиць салат рекомендується вибирати ранком, коли рослини охолоджені і краще зберігають свіжість. Не можна збирати салат зразу ж після поливу, так як мокрі рослини швидко гниють, а в жару - швидко в'януть. Урожайність салату складає 1,5-2 кг/м , а при ущільненій культурі - 0,5 кг.

Редиска

Редиску висівають на розпушену вирівняну поверхню теплиці вручну або під маркер.

Догляд за рослинами заключається в додержанні оптимальних режимів температури та вологості повітря і ґрунту. До появи сходів температуру підвищують до 16-18°. Після появи масових сходів її понижують до 12-15°. В загущених місцях сходи необхідно прорідити, залишаючи рослини одна від одної на віддалі 2-3 см. Після кожного поливу добре провітрюють приміщення. Полив необхідно поєднувати з підкормкою азотними добривами.

Масове дозрівання редиски наступає на 35-45 день. Збирають врожай у 2-3 прийоми, одержуючи 1,5-2 кг овочів з 1-го м2 теплиці.

Цибуля на зелень

Для вирощування в теплицях використовують ті сорти цибулі, які дають найбільшу масу листя. Висаджують цибулю в ящики для розсади або безпосередньо в грунт теплиці. Посаджені цибулини поливають для скорішого росту підігрітою до 20 25°С водою. На далі догляд за рослинами полягає в поливах, виходячи із потреби (росту рослин та підсихання Грунту). Окрім цього проводять 1-2 підживлення азотними добривами. Оптимальна температура для росту листків цибулі: вдень - 18-20°С, вночі -12-15°С.

Цвітна капуста

Розсаду цвітної капусти висаджують на попередньо підготовлений та розпушений грунт. Садять рядами на віддалі 40-60 см між рядами, та 30-40 см в ряду у підготовлені ямки, землю в яких поливають. При посадці слідкують, щоб коренева шийка не була надмірно заглибленою.

Догляд за рослинами полягає в своєчасному поливі, по мірі підсихання Грунту. Проводять 1 -2 прополювання з подальшим рихленням Грунту, а також 1-2 підживлення азотно калійними добривами. Оптимальна температура для вирощування цвітної капусти - 16-18°С.

Достигаючі суцвіття накривають листком, щоб попередити загнивання та зберегти білий відтінок. Збирають вибірково, по мірі достигання.

Петрушка

Петрушку вирощують як ущільнювач або для збільшення асортименту зелені в зимовий період. Висівають у серпні місяці в ґрунт теплиці або в ящики для розсади. Догляд полягає в поливі та підкормках добривами із повним набором основних поживних елементів (азоту, фосфору та калію). Збирають листя по мірі його відростання.