Передпосівна підготовка насіння, його якість, терміни посіву

Життєздатність насіння при проростанні починається із набухання, для якого потрібна рівномірна вологість. Але надлишок вологи перекриває доступ повітря, тому процес проростання затримується.

Цінність насіння, призначеного для посіву, залежить від його посівних та сортових якостей (чистосортність, схожість, енергія проростання).

Рис. 20. Насіннєва ванна: лляні та бавовняні мішечки уз насінням

Насіння деяких культур проростає дуже повільно. Тому для підвищення енергії їх проростання схожості, покращення умов живлення ростків та підвищення стійкості до несприятливих факторів зовнішнього середовища застосовують передпосівну обробку насіння; яка включає намочування та проморожування (особливо - насіння дерев та кущів), дражування, стратифікацію і скарифікацію, а також протравлення.

Намочування — айбільш поширений метод передпосівного обробітку насіння, який сприяє появі більш ранніх сходів. Насіння намочують декількома способами: витримують у воді при температурі20-30°С на протязі доби (рис. 20), потім злегка просушують і висівають; до набухання — тримають у приготованому розчині воді кімнатної температури; яку міняють кожні 3-6 год., потім висівають; насипають шаром 3-5 см в емальовану посуду, періодично намочують та обережно перемішують, підтримуючи в приміщенні температуру 25-ЗО°С. При цьому способі повітря вільно поступає до насіння і воно швидко проростає.

Добрі результати намочування дає при додаванні до води однієї із таких речовин: марганцевокислого калію - 0,05-1%, борної кислоти -0,002-0,05%, сірчанокислого магнію - 0,02-0,1%, сульфату цинку - 0,005-0,05%, сульфату міді - 0,001-0,005%, молібденокислого амонію - 0,05-0,01%, азотнокислого кобальту - 0,01-0,02%, азотнокислого калію - 0,5-2%, гноївки - 33%. Іноді насіння замочують в розчині суміші мікроелементів.

В районах з багаторазовими перепадами температур у весняний період набухання насіння можна ще додатково охолоджувати, що сприяє підвищенню його холодостійкості та прискорює появу проростків.

Дражуванням називають покриття насіння захисною поживною оболонкою із органо-мінеральної поживної суміші. Це підвищує схожість насіння, енергію проростання, попереджує поширення хвороб та шкідників, забезпечує додаткове підживлення рослин, що проростають, та їх стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища. Важливим є те, що при цьому насіння набирає округлої форми, дрібне стає значно крупнішим. Це полегшує посів та зменшує розхід насіння.

Стратифікують насіння, яке важко проростає, для одержання дружніх та швидкорослих сходів. Попередньо зволожені до набухання насіння у співвідношенні 1:3 перемішують із злегка вологим крупно -зернистим піском, дрібною тирсою листяних порід, подрібненим вивітреним торфом або мохом і насипають в ящики. Субстрат зволожують до 60%, насіння їцлий час повинно знаходитися в набухлому стані. Ящики на декілька місяців (в деяких випадках до року) ставлять у сховища при температурі 5°С і витримують там до появи корінців, після чого виносять із сховища та закопують у сніг. Щоби не допустити передчасне танення снігу, ящики накривають соломою або присипають тирсою. Перед посівом їх відокремлюють від піску, а тирсу змивають водою.

Скарифікація - основана на руйнуванні оболонки товстошкірого насіння механічним, термічним або хімічним способами, що забезпечує вільний доступ води до зародка, а тому відповідно прискорює проростання та появу паростків. При механічному способі оболонка насіння нашпилюється, надрізається. При термічній обробці насіння попередньо заморожують, потім ошпарюють кип'ятком до того часу, поки в оболонці не появиться тріщина.

Хімічна дія на насіння проходить шляхом намочування насіння в 2-3% розчині соляної або сірчаної кислоти або в хлорній воді на протязі 10-12 год.

Перед посівом насіння квіткових та овочевих культур протруюють, тобто обеззаражують від збудників грибкових хвороб. На практиці застосовують декілька способів протруєння: сухе опудрювання насіння порошкоподібними пестицидами (гранозаном); вологе - в розчині формаліну і термічне - витримка насіння 10-15 хв. у гарячій воді (при температурі 50-55°).

Для опудрення насіння беруть 1 г сухого препарату на 1 кг насіння. Для вологого протруєння беруть 10 см3 формаліну на 1 л води. Насіння в марлевому мішечку занурюють в розчин на 5-7 хв. Після чого мішечки з насінням накривають на 2 год. мішковиною, змоченою в цьому розчині. Пари формаліну, які випаровуються, обеззаражують насіння. Після протруювання насіння розсипають тонким шаром для просушування.

Для обеззаражування насіння застосовують його опромінення кварцовими лампами.

Протруєння або обеззараження насіння - заключний етап підготовки його від посіву.

Догляд за посівами, пікірування сіянців, підживлення, терміни відпуску розсади, облік, пакування,транспортування, зберігання

Правильний посів заключається в тому, щоби рівномірно розподілити насіння на посівній площі. Це необхідно для раціонального використання ґрунту грядки теплиці, посівного ящика, парника.

Догляд за посівами до появи сходів полягає у спостереженні за вологістю Ґрунту. Щоби не допустити змивання паростків дрібне насіння поливають за допомогою водяного зрошення за допомогою пульверизатора, а більше - з густого сита.

Для кращого проростання та росту насіння, вода має бути теплою. Щоб не допустити надмірного витягування сіянців у висоту, слідкують за своєчасним зняттям накривного скла, на якому не повинно бути краплин конденсату. Після появи паростків температуру повітря понижують; починають провітрювання приміщення. Для попередження вилягання сіянців обробляють їх препаратами: провікур, марганцевокислий калій. Догляд за сходами полягає у своєчасному поливі, дотриманні температури вирощування, достатньому освітленні, прополці бур'янів. Коли рослини підростуть, на них появляться перші справжні листочки і сіянці зімкнуться в ящику - проводять їх пікування.

Лікування сіянців. Це пересадка сіянців на нові місця з більшою площею живлення, рослини при цьому одержують більше світла та повітря. Пікування сіянців проводять під кілочок. При пікуванні стержневий корінь сіянця укорочують на 1/3-1/2 його довжини. Внаслідок цього наростає багато бокових мочкуватих коренів, які живлять рослину і утримують земляний ком при пересадці. Це важливий агротехнічний захід, який забезпечує одержання сильних і більш продуктивних рослин.

Сіянці більшості квіткових та овочевих рослин пікують в Грунт стелажу в теплиці або в парник, дуже дрібні сіянці - в лікувальні ящики (рис. 21), палетки.

Рис. 21. Ящики для лікування розсади

Для лікування на грядках та в парниках використовують зубчасті маркери. Деякі рослини не переносять пошкодження коренів при пересадці їх у відкритий ґрунт. Тому такі рослини: флокс, сальвію, салат, а також інші цінні рослини лікують в поживні торфоперегнійні горшечки, кубики, палетки, щоб уже добре укоріненими висадити на постійне місце. Ґрунт перед пікуванням добре зволожують.

Роботи виконують так: лівою рукою беруть сіянець, правою - лікувальний кілочок або вилку (рис. 22).

Рис. 22. Лікування розсади: 1 - вирівнювання та ущільнення ґрунту, 2 - розмітка рядів для пікування; 3 опікування рослин з допомогою кілочка та піку вальної вилочки, 4 - пікувальна вилочка

Рослину до сім'ядоль опускають в ямку, зроблену кілочком. Особливу увагу приділяють правильному розміщенню корінця. Корінці не повинні загинатися в сторони і вверх. Кілочком до кореня щільно притискають землю, щоби не залишилося пустоти. Пікують тільки добре розвинуті сіянці, слабкі - вибраковують. Після пікування для кращого укорінення рослин у парниках закривають рами, а рами, на першу добу, зверху накривають ще й матами.

Розпіковані сходи оберігають від протягів та прямого сонячного проміння. Своєчасно поливають. Слідкують за появою шкідників та хвороб і застосовують заходи боротьби з ними. При застосуванні пікування менше витрачається насіння, розсада є міцнішою, з добре розвинутою кореневою системою. Цвітіння у квітниках та плодоношення овочевих культур наступає швидше. До пікування переважно вдаються, коли використовують сортовий, цінний матеріал. Однак для широкого застосування цього методу необхідно мати великі площі закритого ґрунту.

Іноді для дрібнонасінєвих рослин, а також повільноростучих проводять два пікування. При повторних лікуваннях рослини пересаджують в більш щільну, але поживнішу землю.

Для одержання розгалужених, низьких, компактних рослин застосовують прищипку або пінцеровку їх ще в стані розсади.

Підживлення. Розсаду, вирощену без торфоперегнійних горшків, підживлюють розчинами фосфорних і калійних мінеральних добрив. Підкормку рослин починають тоді, коли розсада добре укорінилася і утворилося декілька листочків. Розчин готують таким чином: на відро води беруть 40 г суперфосфату і 10 г калійної солі. Для поливу розсади беруть 1 відро розчину на 1-2 парникові рами в залежності від стану рослин. Після підкормок рослини поливають чистою водою, щоби змити з листків розчин мінеральних добрив.

За період вирощування проводять декілька підкормок. Для підвищення холодостійкості рослин при наступних підкормках перед висадкою розсади у відкритий ґрунт у розчині збільшують дозу калійних добрив.

За 10-12 днів перед висадкою у відкритий ґрунт розсаду необхідно загартовувати (рис. 23). Роблять це поступово. В парниках під покриттям із плівки рослини спочатку часто провітрюють, відкриваючи рами або знімаючи на деякий час плівку. Рослини у відкритих на декілька днів парниках стають більш міцними і набувають характерного для них забарвлення. Висаджувати розсаду краще у хмарну погоду або ввечері.

Рис. 23. Загартування на відкритому повітрі розсади синьої капусти, вирощеної в парнику

Безрозсадний метод. При вирощуванні без лікування важливо не запізнитися з проріджуванням сходів. В той час, коли на розсаді сформувалися 2-3 листки, проводять видалення найслабших рослин. Віддаль між рештою рослин повинна бути 1-2 см. Після прорідження рослини поливають.

Терміни відпуску розсади.

Відпуск розсади або висадка її на постійне місце залежить від біологічних особливостей рослин та кліматичної зони вирощування. Дворічні та деякі однорічні холодостійкі рослини, які переносять невеликі заморозки та значне пониження нічної температури, висаджують на відкритий грунт при прогріванні ґрунту.

В районах заходу України однорічні та теплолюбиві рослини висаджують у відкритий ґрунт тільки після 20 травня (кінець можливих пізніх заморозків).

Облік розсади проводиться при її відпуску. При цьому облік тісно пов'язаний з пакуванням та транспортуванням. При сучасній технології вирощування розсади в палетках, що дозволяє максимально зберегти кореневу систему неушкодженою, облік здійснюється за кількістю палеток. Перед відпуском палетки переглядаються, на місце рослин, що відпали, додають здорові екземпляри. Після цього рослини в палетках добре поливають. Палетки складають на полки спеціальних візків, обмотують плівкою, щоб не допустити зсуву з полок, і транспортують в такому вигляді до замовника. Аналогічно можна відправляти розсаду в торфоперегнійних горшках та земляних кубиках. Відпуск розсади можна також здійснювати в лікувальних ящиках. Перераховують розсаду в кількох пікувальних ящиках з однаковим процентом приживлення, встановлюють середню кількість в ящику, що і враховується при обліку та відпуску посадкового матеріалу.

При відпуску розсади з парників її вибирають в ящики, на дно яких насипають 3-5-сантиметровий шар землі (рис. 24). Розсаду за день до вибирання добре поливають. Роблять контрольні вибірки і встановлюють середню кількість розсади, яка поміщається в руці. Залежно від виду рослини, яку вибирають, в ящик можна помістити різну кількість рослин. Для спрощення підрахунків при виборці в кожен ящик складають якусь певну кількість рослин. Для полегшення обліку краще якщо ця кількість рослин кратна 100.

Рис. 24. Розсада капусти, вибрана з парникка.

Розсаду найкраще висаджувати зразу ж на постійне місце, але до-парника в ящик пускається кількаденне зберігання в прохолодному місці. Кожний день затримки з посадкою розсади знижує приживання рослин.

У парниках розсадним способом вирощують овочеві (капусту всіх видів, помідори, селеру, цибулю-порей) та квіткові рослини (чорнобривці, жоржини, агератум, аліссум, айстри, антирінум, сальвію).