Структура інвестиційного процесу

Конспект лекцій з дисципліни

ІНВЕСТУВАННЯ

Розділ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТУВАННЯ

Тема 1.1 Роль та можливості інвестицій

План.

1.1.1 Роль інвестицій у функціонуванні економіки.

1.1.2 Класифікація інвестицій.

1.1.3 Структура інвестиційного процесу.

1.1.4 Характеристика учасників інвестиційного процесу.

1.1.5 Правила гри на фондовому ринку.

Роль інвестицій у функціонуванні економіки

Для фінансування зростання і розвитку економіки країни необхідний капітал, що може бути вкладений у різні економічні процеси. У зв'язку з цим виникнуло по-няття інвестиції (від латинського invest – вкладати). Рушійним мотивом здійснення інвестицій є одержуваний від них прибуток.

Інвестиція –це спосіб поміщення капіталу,який повинен забезпечити збері-гання або зростання його вартості і приносити позитивний прибуток.

Вільні кошти не є інвестицією, тому що їх цінність може бути «з’їдена» ін-фляцією і вони не забезпечують прибутку. Не є інвестицією товари споживчого при-значення (машини, квартири, дача), якщо їх придбання не переслідує цілі подальшо-го перепродажу.

Процес інвестування передбачає вкладення грошей у різноманітні інструмен-ти інвестування: ощадні рахунки, цінні папери, матеріальні і нематеріальні активи, а також різні інвестиційні фонди і компанії, страхові організації.

Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиціями є усі види майнових і інтелектуальних цінностей, вкладені в об'єкти підприємницької і інших видів діяльності, внаслідок чого створюється дохід (прибуток) або досяга-ється соціальний ефект.

Узагальнююча оцінка вкладень у розвиток економіки передбачає розподіл інвестицій на валові і чисті.

Валові інвестиції являють собою загальний обсяг коштів,що інвестуютьсяу повному періоді.

Чисті інвестиції – сума валових інвестицій,зменшена на суму амортизацій-них відрахувань.

Державі з економікою, що розвивається, притаманний позитивний розмір чи-стих інвестицій (тобто обсяг валових інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань). Зростання обсягу чистих інвестицій викликає зростання прибутків, що випереджає вкладення, (ефект мультиплікатора). Наприклад, якщо ріст чистих інве-

стицій 10 млн. грн., а ріст прибутку 20 млн. грн., то мультиплікатор складає 2,0 (20:10).

Роль інвестицій у забезпеченні ефективності економіки визначається їх обся-гом. Основні чинники, що впливають на обсяг інвестицій наступні:

питома вага заощаджень у доходах населення: чим вище доходи, тим бі-льша їх частина може бути спрямована в інвестиції;

середня норма, чистого прибутку, що складається на ринку: з її ростом зростає обсяг інвестицій;

ставка позикового відсотка: ріст позикового відсотка веде до зниження по-питу на інвестиції;

темп інфляції: високі темпи знижують стимули до нарощування інвести-цій, тому що майбутня вартість знецінюється.

Класифікація інвестицій

Інвестиції класифікують за рядом ознак. Розглянемо основні з них.

1.У залежності від об'єкта вкладень інвестиції розподіляються діляться на фі-нансові і реальні.

Фінансові інвестиції –вкладення коштів у фінансові активи,переважно вцінні папери.

Фінансові інвестиції включають:

боргові цінні папери, що являють собою кошти, вкладені в обмін на одер-жання прибутку у вигляді відсотка і зобов'язання повернення суми боргу у встанов-лений термін (облігації, депозитні сертифікати, ощадні рахунки, боргові зобов'язан-ня);

пайове вкладення або участь у капіталі підприємства (акції); опціони, або стандартні документи, що засвідчують право придбати цінні

папери, товари або кошти в майбутньому за пільговою ціною.

Реальні інвестиції – вкладення в реальні активи підприємства,що мають ма-теріальну і нематеріальну основу. Реальні інвестиції включають:

рухоме і нерухоме майно; об'єкти промислової і інтелектуальної власності;

майнові права (право користування будівлями й устаткуванням, природ-ними ресурсами та інтелектуальними цінностями);

особисте реальне майно (золоті речі, антикваріат і інші об'єкти колекціо-нування).

2.У залежності від характеру участі в інвестуванні вкладення діляться на пря-мі і непрямі.

Прямі інвестиції – вкладення,що дають інвестору безпосереднє право влас-ності на цінні папери або майно.

Непрямі інвестиції – придбання частки в портфелі цінних паперів або май-нових цінностей через інвестиційних або фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії).

3. У залежності від періоду інвестування розрізняють короткострокові і довго-

строкові інвестиції.

Короткострокові інвестиції – вкладення капіталу на період не більше року.До інструментів короткострокового інвестування відносяться депозитні внески, ощадні сертифікати, короткострокові комерційні папери (векселі, боргові зобов'я-зання). Характеризуються низьким ризиком і високою ліквідністю.

Довгострокові інвестиції – вкладення капіталу на період більше року абобезстроково. До інструментів довгострокового інвестування відносяться облігації, акції, реальні активи.

4.Залежно від форми власності інвестиції можуть бути приватні,державні,іноземні і спільні.

Приватні – інвестиції,здійснювані фізичними або юридичними особами не-державних форм власності.

Державні – інвестиції,здійснювані органами влади,а також державними пі-дприємствами і установами.

Іноземні –інвестиції іноземної держави або іноземних громадян і юридич-них осіб.

Спільні – інвестиції суб'єктів даної країни та іноземних держав.

Структура інвестиційного процесу

Інвестиційний процес являє собою механізм, що передбачає угоду між про-давцями і покупцями коштів.

Угоди, коли продавці і покупці грошей вступають у безпосередній контакт, називаються прямими. Угоди, за якими продавці і покупці грошей вступають у кон-такт за допомогою посередників, називають посередницькими.

Структура інвестиційного процесу наведена на рисунку 1.1.

Інвестиційні ринки

Грошові (короткострокові) посередницькі Ринки капіталів (довго- угоди строкові)

Рис. 1.1 – Структура процесу інвестування

Основними посередниками інвестиційного процесу є фінансові установи й інвестиційні ринки.

Фінансові установи – організації,що приймають внески і використовуютьрізні форми інвестування залучених коштів.

Інвестиційні ринки –це механізм,що дозволяє укладати угоди між поста-чальниками і споживачами коштів за допомогою посередників.

Основні задачі інвестиційного ринку:

прискорення часу угоди; формування справедливої ринкової ціни.

Основними елементами інвестиційного ринку є: попит, пропозиція, ціна, конкуренція.

Короткостроковий сектор інвестиційного ринку називається грошовим рин-ком. Об'єктами інвестування грошового ринку є депозитні внески і короткостроковіцінні папери (боргові зобов'язання).

Довгостроковий сектор інвестиційного ринку називається ринком капіталів. Ринок капіталів, репрезентований довгостроковими цінними паперами, нази-вається фондовим ринком. Організація взаємодії між учасниками фондового ринку

здійснюється за допомогою фондових бірж. До функції фондової біржі входять:

проведення торгівлі цінними паперами на засадах встановлених Правилами біржової торгівлі;

накладення штрафних санкцій на порушників Статуту і Правил біржової торгівлі;

внесення пропозицій у державні органи по удосконалюванню діяльності бі-ржі;

видання офіційної інформації щодо емітентів і котирувань цінних паперів. Відповідно до чинного законодавства, предметом купівлі-продажу на фондо-

вій біржі є акції, облігації, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі. Специфічною формою прояву ринку капіталів є ринок об'єктів реального інве-

стування, що включає:

ринок прямих капіталовкладень, у тому числі нове будівництво, розширен-ня, реконструкція, технічне переозброєння підприємств;

ринок приватизованих об'єктів; ринок нерухомості;

ринок інших об'єктів реального інвестування (золото, антикваріат тощо).