С. Фазово-контрастна мікроскопія Д. Поляризаційна мікроскопія
Е. Флуоресцентна мікроскопія
8. Якість зображення об'єкту, що вивчається, характеризується чіткістю зображення і залежить від ступеня усунення аберації. Яким чином можна зменшити сферичну аберацію зображення?
А. Використання лінз різної кривизни
В. Використання лінз різного хімічного складу
С. Використання ультрафіолетових ламп, як джерело світла
Д. Використання люмінофорів
Е. Використання окуляра більшого збільшення
9. Якість зображення об'єктів, що вивчаються, залежить від ступеня виправлення аберації. Яким чином можна зменшити хроматичну аберацію зображення?
А. Використовуючи люмінофори
В.Використовуючи лінзи, різні по хімічному складу
С.Використовуючи лінзи, різної кривизни
Д. Діафрагміруваннням
Е. Використовуючи ультрафіолетове випромінювання
10. Мікроскоп – оптичний прилад, призначений для отримання збільшених зображень біологічних об'єктів. Яка частина мікроскопа створює зображення об'єкту?
А. Окуляр
В. Об’єктив
С. Конденсор
Д. Дзеркало
Е. Кремальєра
11. При дослідженні гістологічного матеріалу виникла необхідно вивчити структуру, розміром 0,1-0,7 нм. Яку мікроскопію необхідно використовувати для дослідження даних структур?
А. Світлова мікроскопія
В. Електронна мікроскопія
С. Ультрафіолетова мікроскопія
Д. Поляризаційна мікроскопія
Е. Флуоресцентна мікроскопія.
12. Гістологічний препарат виготовлений з використанням кварцевих покривних і предметних стекол. Для якої мікроскопії готувався мікропрепарат?
А. Світлова мікроскопія
В. Електронна мікроскопія
С. Ультрафіолетова мікроскопія
Д. Поляризаційна мікроскопія
Е. Темнопольова мікроскопія
13. При дослідженні гістологічного матеріалу виникла необхідно визначити лінійні розміри мікроскопічних об'єктів. Який мікроскопічний прилад необхідно використовувати?
А. Мікроспектрофотометр
В. Мікрометр
С. Світловий мікроскоп
Д. Мікроманіпулятор
Е. Мікрофотокамера.
14. Роздільна здатність мікроскопа характеризується здатністю лінз давати роздільне зображення найбільш дрібних деталей об'єкту. Від чого залежить межа дозволу?
А. Наявність конденсора
В. Довжини хвилі джерела світла
С. Наявність хроматичної аберації
Д. Наявність сферичної аберації
Е. Збільшення мікроскопа.
15. Якість зображення гістологічного об'єкту залежить від ступеня виправлень оптичних недоліків лінз. Яка характеристика не впливає на якість зображення?
А. Хроматичні аберація
В. Сферичні аберація
С. Астигматизм
Д. Дісторсія
Е. Довжина хвилі джерела світла
16. Об'єктив - оптична частина мікроскопа, яка створює зображення об'єкту, що вивчається. Які об'єктиви не використовуються в світловій мікроскопії?
А. Сухоповітряні
В. Імерсійні
С. Ахроматичні
Д. Апохроматичні
Е. Електромагнітні
17. Необхідно вивчити ультрамікроскопічну структуру органели, що бере участь в біосинтезі білків. Який вид мікроскопії необхідно використовувати?
А. Світлова мікроскопія
В. Електронна мікроскопія
С. Ультрафіолетова мікроскопія
Д. Поляризаційна мікроскопія
Е. Темнопольова мікроскопія.
18. Мікроскоп складається з оптичних і механічних частин. Що відносять до оптичних частин?
А. Тубус, окуляр, конденсор
В. Револьвер, макро- і мікрогвинт, дзеркало
С. Револьвер, окуляр
Д. Окуляр, конденсор, об'єктив
Е. Тубус, окуляр, револьвер
19. При використанні ультрафіолетових променів, як джерело світла, що вирішує здатність мікроскопа збільшується. У яких мікроскопічних приладах використовується дане джерело світла?
А. Темнопольовий і люмінесцентний
В.Люмінесцентний, ультрафіолетовий
С. Світловий електронний
Д. Фазово-контрастний, ультрафіолетовий
Е.Поляризаційний, ультрафіолетовий
20. Мікроскоп складається з механічних і оптичних частин. У яких деталях мікроскопа є діафрагма?
А. Окуляр і об'єктив
В. Окуляр і конденсор
С. Тубус і окуляр
Д. Об’єктив і конденсор
Е. Тубус, об'єктив, окуляр
21. У експерименті використовувалися живі об'єкти, в яких необхідно визначити ряд хімічних компонентів, використовуючи вітальне спостереження. Який мікроскопічний метод дослідження буде використаний?
А. Фазово-контрастна мікроскопія
В. Електронна мікроскопія
С. Флуоресцентна мікроскопія
Д. Поляризаційна мікроскопія
Е Темнопольова мікроскопія.
22. При гістологічному дослідженні клітини використовували люмінофори. Який вид мікроскопії використаний в даному випадку?
А. Світлова мікроскопія
В. Електронна мікроскопія
С. Флуоресцентна мікроскопія
Д. Поляризаційна мікроскопія
Е. Темнопольова мікроскопія.
23. Перед дослідником поставлено завдання отримати просторове уявлення про структури об'єкту, що вивчається. З яким мікроскопічним приладом працюватиме фахівець?
А. Ультрафіолетова мікроскопія
В. Фазово-контрастна мікроскопія
С. Просвічуюча електронна мікроскопія
Д. Скануюча електронна мікроскопія
Е. Поляризаційна мікроскопія
24. Як джерело світла використовуються ртутно-кварцові лампи. Яка роздільна здатність мікроскопа при такому джерелі світла?
А. 0,1 мкм
В. 0,2 мкм
С. 0,4 мкм
Д. 0,1 нм
Е. 0,2 нм
25. Роздільна здатність мікроскопа залежить від довжини хвилі джерела світла. Яка роздільна здатність світлового мікроскопа?
А. 0,1 мкм
В. 0,2 мкм
С. 0,4 мкм
Д. 0,1 нм
Е. 0,2 нм
26. Перед початком дослідження гістологічного препарату необхідно рівномірно освітити поле зору. Які частини мікроскопа для цього використовують?
А. Мікро- і макровіт
В. Конденсор і дзеркало
С. Тубус і тубусотримач
Д. Тубус і окуляр
Е. Тубусотримач, револьвер
27. Перед дослідником поставлено завдання вивчити ультрамікроскопічну будову плазмолеми еритроцита. Який мікроскопічний прилад буде використаний?
А. Світловий
В. Фазово-контрастний
С. Електронний
Д. Поляризаційний
Е. Ультрафіолетовий
28. При вивченні скелетної м'язової тканини необхідно визначити ізо- і анізотропні структури тканини. Який вид мікроскопії буде використаний?
А. Світловий
В. Фазово-контрастний
С. Електронний
Д. Поляризаційний
Е. Ультрамікроскопічний
29. Роздільна здатність люмінесцентного мікроскопа залежить від довжини хвилі джерела світла. Чому вона рівна?
А. 0,1 мкм
В. 0,4 мкм
С. 0,2 мкм
Д. 0,1 нм
Е. 0,2 нм.
30. У клінічній лабораторії для вивчення загального аналізу крові використовуються мікроскопічні дослідження. Який мікроскоп необхідний для цього?
А. Світловий
В. Фазово-контрастний
С. Електронний
Д. Поляризаційний
Е. Ультрафіолетовий.
31. Для дослідження представлений живий об'єкт, що володіє природною люмінесценцією. Який вид мікроскопії необхідно використовувати при даному дослідженні?
А. Світловий
В. Фазово-контрастний
С. Електронний
Д. Поляризаційний
Е. Ультрафіолетовий
32. В результаті біопсії отриманий матеріал пухлинних клітин. Необхідно вивчити їх Ультрамікроскопічну будову. Який вид мікроскопії використовують при даному дослідженні?
А. Світловий
В. Фазово-контрастний
С. Електронний
Д. Поляризаційний
Е. Ультрафіолетовий
ТЕМА 2: ГІСТОЛОГІЧНА ТЕХНІКА
Зміст
Основні принципи приготування препаратів для світлової і електронної мікроскопії, взяття матеріалу (біопсія, пункції, аутопсія). Фіксація, обезводнення, ущільнення об'єктів, приготування зрізів на мікротомах і ультрамікротомах. Види міпрепаратів - зріз, мазок, відбиток, плівки, шліф. Забарвлення і контрастування препаратів. Поняття про гістологічні барвники.
Мікроскопічна техніка.
Головні етапи цитологічного і гістологічного аналізу:
- вибір об'єкту дослідження
- підготовка його для вивчення в мікроскопі
- застосування методів мікроскопування
- якісний і кількісний аналіз отриманих зображень
Методи, що застосовуються в гістологічній техніці:
1. Прижиттєві.
2. Посмертні.
I ПРИЖИТТЄВІ МЕТОДИ
Метою прижиттєвих досліджень є отримання інформації про життєдіяльність клітини: рух, ділення, зростання, диференціювання, взаємодія клітин, тривалість життя, руйнування, реактивні зміни під дією різних чинників.
Дослідження живих клітин і тканин можливо поза організмом (in vitro) або усередині організму (in vivo).
А. Исследовані живих клітин і тканин в культурі (in vitro) –метод культивування
Розрізняють: а) суспензійні культури (клітини, зважені в живильному середовищі), б) тканинні, в) органні, г) багатошарові
Метод культивування тканини поза організмом є найпоширенішим. Культивувати тканину можна в спеціальних прозорих герметично закритих камерах. У стерильних умовах в камеру поміщають краплю живильного середовища. Якнайкращим живильним середовищем є плазма крові, до якої додають ембріональний екстракт (витяжка з тканин зародка, що містить велику кількість речовин, стимулюючих зростання). Туди ж поміщають шматочок органу або тканини (не більше 1 мм3), які необхідно культивувати.
Витримувати культивовану тканину слід при температурі тіла організму, тканина якого узята для дослідження. Оскільки поживне середовище швидко приходить в непридатність (у ній накопичуються продукти розпаду, що виділяються культивованою тканиною), то кожні 3-5 днів її потрібно міняти.
Використання методу культивування дозволило виявити ряд закономірностей диференціювання, злоякісного переродження клітин, взаємодій клітин між собою, а також з вірусами і мікробами. Культивування ембріональних тканин дозволило вивчити розвиток кісток, хряща, шкіри і ін.
Особливу значущість метод культивування має для проведення експериментальних спостережень на клітинах і тканинах людини, зокрема для визначення статі, злоякісного переродження, спадкових захворювань і ін.
Недоліки методу:
1. Головним недоліком цього методу є те, що тканина або орган досліджується у відриві від організму. Не піддаючись нейрогуморальному впливу організму, вона втрачає властиве нею диференціювання.
2. Необхідність частих пересадок (при тривалому культивуванні).
3. Однаковий коефіцієнт променезаломлення тканин.
|