ДО 250-РІЧЧЯ МОСКОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

УНІВЕРСИТЕТСЬКІ

ЛЕКЦІЇ

З МЕТАФІЗИКИ

Москва

«Современные тетради»

Иванов А.В., Миронов В. В. Университетские лекции по метафизике.- М.: «Современные тетради», 2004. – 647 с. – (Науч. б-ка «Современных тетрадей». Философия).

ISBN 5-88289-261-9

УДК 11(075.8)

ББК 87.21я73

ЗМІСТ

Ювілейне слово до 250-річчя Московського університету

ім. М.В. Ломоносова: «Про метафізичний статус

Московського університету» .......................................................................... 9

Передмова авторів ................................................................................................. 21

Розділ I. Предметне самовизначення філософії

ЛЕКЦІЯ 1. ВСТУП У ПРЕДМЕТ ......................................................................... 25

1. Складності сприйняття предмета філософії:

кола й парадокси розуміння .......................................................................... 25

2. Проблема співвідношення теорії та історії філософії .................................... 29

3. Самовиправдання філософії, або Кілька слів

про її практичну користь ............................................................................... 33

4. Метафізична сутність і структура філософії .................................................. 36

ЛЕКЦІЯ 2: ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ВИНИКНЕННЯ ФІЛОСОФІЇ .................... 48

1. Любов до мудрості як джерело і сутність філософії ...................................... 48

2. Філософія й міф ................................................................................................. 57

Лекція 3. Соціокультурні передумови

становлення філософії .............................................................................. 62

1. Від міфу до філософії ........................................................................................ 62

2. Філософія і література ...................................................................................... 72

3. Між наукою і мистецтвом ................................................................................ 74

4. Філософія і релігія ............................................................................................. 77

Лекція 4. Становлення і розвиток метафізичної

структури філософії .................................................................................... 83

1. Розробка поняття метафізики в античності. Метафізика й онтологія .......... 83

1.1. Пошуки субстанціального первня буття .............................................. 84

1.2. Проблема буття і мислення .................................................................... 89

2. Розвиток метафізики в Середні віки:

онтологія і теологія, Бог і Людина ............................................................. 102

Лекція 5. Особливості розвитку класичної філософії ............ 109

1. Соціокультурні умови становлення й основні риси

класичної філософії ..................................................................................... 109

2. Основні моделі класичної філософії ............................................................. 114

2.1. Раціоналізм ............................................................................................ 114

2.2. Емпіризм ................................................................................................ 120

2.3. Просвітництво ....................................................................................... 121

3. Розквіт і криза класичної філософії ............................................................... 122

3.1. Критика догматичної філософії І.Кантом .......................................... 122

3.2. Онтологія Гегеля як діалектика абсолюту ......................................... 127

Лекція 6. Двоїстий характер філософського знання ................ 131

1. Філософія як раціонально-теоретична свідомість .........................................131

2. Філософія як теоретичний світогляд ..............................................................139

3. Функції філософії ............................................................................................ 146

Лекція 7. Місце філософії в культурі

та особливості її самовираження ..................................................... 151

1. Взаємини філософії з релігією та мистецтвом ............................................. 151

2. Особливості вихідного базису філософії ...................................................... 155

3. Специфіка мови у філософії ........................................................................... 161

4. Проблема самообґрунтування філософії ....................................................... 165

Лекція 8. ДІалогічність філософії ....................................................... 171

1. Гуманітарна сутність філософії і діалог як форма її самовираження ........ 171

2. Філософія як гранична інтерпретація ............................................................ 175

Розділ II. Онтологія

Лекція 9. Базові категорії онтології .................................................. 189

1. Категорія буття. Діалектика буття і небуття ................................................ 189

2. Субстанція і ключові ходи класичної онтологічної думки ......................... 195

3. Річ, властивість, відношення .......................................................................... 203

Лекція 10. Структурна організація буття ......................................... 208

1. Співвідношення частини і цілого: принцип системності ............................ 208

2. Розмаїтість структурних рівнів буття ............................................................ 216

3. Моделі єдності світу ........................................................................................ 220

Лекція 11. Некласичні онтології другої половини XIX–

XX століття: ІЄРАРХІЧНІ МОДЕЛІ буття ................................................ 225

1. Криза класичних онтологічних моделей ....................................................... 225

2. Вчення про форми руху матерії у Ф.Енгельса і розробка

онтологічних проблем у діалектичному матеріалізмі .............................. 228

3. Шари буття М.Гартмана ................................................................................. 235

Лекція 12. Некласичні онтології другої половини XIX–

XX століття: ЕКЗІСТЕНЦІАЛЬНО-АНТРОПОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ

ТА РОСІЙСЬКА СОФІОЛОГІЯ ........................................................................ 241

1. Антропологічні версії онтології XX століття ............................................... 241

2. Фундаментальна онтологія М.Гайдеггера .................................................... 246

3. Інтегральні онтологічні моделі. Російська софіологія ................................. 248

Лекція 13. Рух як атрибут буття ............................................................ 258

1. Проблема руху в історії філософії

і логічні вектори її розв’язання ................................................................. 258

2. Діалектика і метафізика. Рух як сутність буття ............................................ 262

3. Рух і розвиток. Проблема прогресу ............................................................... 270

4. Основні моделі розвитку ................................................................................ 276

Лекція 14. Діалектика буття:

розвиток і закони діалектики .............................................................. 281

1. Розвиток і детермінізм .................................................................................... 281

2. Закони діалектики: матеріалізм чи ідеалізм? ................................................ 285

3. Закон заперечення заперечення ..................................................................... 289

4. Закон переходу кількісних змін у якісні ....................................................... 293

5. Закон взаємодії протилежностей ................................................................... 297

Лекція 15. Діалектика буття:

розвиток, порядок, свобода .................................................................. 304

1. Принцип детермінізму. Детермінізм і індетермінізм .................................. 304

2. Основні детермінаційні зв'язки ..................................................................... 308

3. Категорії детермінізму .................................................................................... 310

4. Сутність і грані свободи ................................................................................. 313

5. Досвід діалектичного визначення: свобода і її інше .................................... 315

6. Буттєві виміри свободи ................................................................................... 317

6.1. Етичний вимір свободи ........................................................................ 317

6.2. Пізнавальний аспект свободи .............................................................. 319

6.3. Екзистенціальний вимір свободи ........................................................ 321

6.4. Політична грань свободи ..................................................................... 322

6.5. Економічні аспекти свободи ................................................................ 324

Лекція 16. Простір і час ............................................................................. 325

1. Становлення уявлень про простір і час

у людській культурі ..................................................................................... 325

2. Основні парадигми тлумачення простору і часу .......................................... 330

Лекція 17. Розмаїтість просторово-часових рівнів буття ...... 339

1. Соціокультурне сприйняття часу і простору ................................................ 340

2. «Нефізичні» уявлення про час і простір

у природничих науках ................................................................................. 348

3. Духовно-екзистенціальний і духовно-культурний час і простір ................ 353

Розділ III. Теорія пізнання

Лекція 18. Предмет і основні проблеми теорії пізнання ........ 361

1. Місце і значення теорії пізнання у філософії та людській культурі .......... 361

2. Метафізичність теорії пізнання та її співвідношення

з окремими когнітивними дисциплінами .................................................. 368

3. Фундаментальні проблеми та основні категорії теорії пізнання ................ 372

Лекція 19. Основні теоретико-пізнавальні стратегії ................ 376

1. «Песимістичні» доктрини ............................................................................... 376

2. Конструктивні теоретико-пізнавальні доктрини .......................................... 379

2.1. Реалістичні доктрини ........................................................................... 379

2.1.1. Наївний реалізм ............................................................................ 379

2.1.2. Натуралізм ..................................................................................... 380

2.1.3. Праксеологічні концепції ............................................................. 384

3. «Платонічні» теорії пізнання .......................................................................... 388

4. Іманентистські теорії ....................................................................................... 391

4.1. Іманентний суб'єктивізм ...................................................................... 392

4.2. Іманентний об'єктивізм ........................................................................ 392

4.3. Платонічний іманентизм ...................................................................... 393

5. Трансценденталізм .......................................................................................... 394

6. Сучасна гносеологічна ситуація .................................................................... 397

Лекція 20. Суб'єкт і об'єкт пізнання.

Сутність знання ТА його атрибутивні характеристики ......... 400

1. Критика суб'єкт-об'єктної дихотомії та її обмеженість ............................... 400

2. Об'єкт пізнання ................................................................................................ 403

3. Суб'єкт пізнання .............................................................................................. 406

4. Сутність, загальна динаміка й основні характеристики знання ................. 409

Лекція 21. Мова і пізнання ....................................................................... 416

1. Специфіка наукового та філософського осмислення феномена мови ....... 416

2. Базові характеристики мови як цілісної системи ......................................... 418

3. Функції мови .................................................................................................... 421

4. Функціональні модальності мови .................................................................. 423

5. Онтологічний філософський підхід до мови ................................................ 427

ЛЕКЦІЯ 22. СВІДОМІСТЬ ЯК ОБ'ЄКТ

ГНОСЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ................................................................ 430

1. Методологічні труднощі вивчення свідомості ............................................. 430

1.1. Самоочевидність і вислизаюча предметність .................................... 430

1.2. Складності дослідження свідомості .................................................... 433

2. Основні антиномії свідомості ........................................................................ 435

3. Визначення свідомості .................................................................................... 439

ЛЕКЦІЯ 23. СТРУКТУРА СВІДОМОСТІ .......................................................... 445

1. Основні сфери свідомості ............................................................................... 445

2. Рівні свідомості. Феномени несвідомого і надсвідомого ............................ 449

3. Системоутворююча «вісь» свідомості. Поняття про глибинне

й емпіричне «Я» ........................................................................................... 454

4. Діалектика розвитку уявлень про власне «Я» .............................................. 458

ЛЕКЦІЯ 24. ОНТОЛОГІЧНИЙ СТАТУС ЯВИЩ СВІДОМОСТІ.

ПРОБЛЕМА ІДЕАЛЬНОГО ................................................................................ 462

1. Ідеальність свідомості ..................................................................................... 462

2. Ідеальність природних процесів .................................................................... 464

3. Матеріальність свідомості .............................................................................. 468

4. Перспективи дослідження свідомості ........................................................... 472

ЛЕКЦІЯ 25. ЧУТТЄВЕ І РАЦІОНАЛЬНЕ В ПІЗНАННІ.

ВИДИ РАЦІОНАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ ............................................................. 475

1. Становлення проблеми: джерело та об'єктивність знання .......................... 475

1.1. Сенсуалістичні варіанти розв'язання .................................................. 475

1.2. Раціоналістична позиція ....................................................................... 477

2. Чуттєве пізнання. Проблема первинних і вторинних якостей .................... 479

3. Аспекти раціональності. Ірраціоналізм і його різновиди ............................ 484

3.1. Позанауковий ірраціоналізм ................................................................ 485

3.2. Науковий ірраціоналізм ....................................................................... 486

3.3. Філософський ірраціоналізм ................................................................ 487

4. Види раціонального пізнання ......................................................................... 488

4.1. Логіко-поняттєве раціональне пізнання ............................................. 488

4.2. Логічне мислення .................................................................................. 489

4.3. Ціннісно-гуманітарне пізнання ........................................................... 496

ЛЕКЦІЯ 26. Позараціональні ВИДИ ДОСВІДУ ....................................... 502

1. Інтуїтивне знання в повсякденному досвіді, в науці й у філософії ............ 502

1.1. Чуттєва інтуїція ..................................................................................... 503

1.2. Емоційна інтуїція (емпатія) ................................................................. 505

1.3. Раціональна (інтелектуальна) інтуїція ................................................ 506

2. Містичне знання .............................................................................................. 508

3. Релігійне знання ............................................................................................... 510

4. Екзистенціально-життєвлаштовуюче знання ............................................... 513

5. Природа екзистенціальних категорій ............................................................ 516

Сумнів і незадоволеність ............................................................................ 517

Роздратування й обурення .......................................................................... 517

Страх і трепет ............................................................................................... 518

Зневіра і страждання, захват і радість ....................................................... 518

Сумірність і підозрілість ............................................................................. 518

Смиренність і самознищення ..................................................................... 518

Місткість і всеїдність .................................................................................. 519

Вільне самовизначення та ієрархічне служіння ....................................... 519

Дерзання і терпіння ..................................................................................... 520

Рухливість і рівновага ................................................................................. 520

Мужність і співчуття ................................................................................... 520

ЛЕКЦІЯ 27. ІСТИНА в ТЕОРІЇ ПІЗНАННЯ ..................................................... 522

1. Аспекти категорії «істина» ............................................................................. 522

1.1. Онтологічний аспект ............................................................................ 522

1.2. Логіко-семантичний аспект ................................................................. 523

1.3. Ціннісно-екзистенційний аспект ......................................................... 524

2. Гносеологічне розуміння істини і її концепції в історії філософії ............. 525

2.1. Класична (або кореспондентська) концепція ..................................... 525

2.2. Апріористська концепція ..................................................................... 527

2.3. Когерентна теорія істини ..................................................................... 528

2.4. Прагматистська концепція ................................................................... 528

2.5. Конвенціоналістська концепція .......................................................... 529

2.6. Екзистенціалістські концепції ............................................................. 529

3. Істина і форми її інобуття ............................................................................... 531

Істина і думка .................................................................................. 532

Істина і неправда, істина й омана .................................................. 533

3.1. Процесуальність істини ........................................................................ 535

Історичний план .............................................................................. 535

Логічний план .................................................................................. 535

Екзистенціальний план ................................................................... 535

4. Критерії істини ................................................................................................ 536

4.1. Практика як критерій істини ............................................................... 536

4.2. Емпіричні критерії істини .................................................................... 536

4.3. Логічні критерії ..................................................................................... 537

4.4. Специфіковані теоретичні критерії ..................................................... 538

4.5. Краса як критерій істини ...................................................................... 539

5. Проблема універсальних критеріїв істини .................................................... 540

Синтетичність .................................................................................. 540

Етичність .......................................................................................... 541

Екологічність ................................................................................... 541

Відкритість ...................................................................................... 541

Особистісність ................................................................................. 542

Розділ IV. Аксіологія

ЛЕКЦІЯ 28. ПРЕДМЕТ АКСІОЛОГІЇ

ТА ЇЇ МІСЦЕ в РАМКАХ МЕТАФІЗИКИ .......................................................... 545

1. Специфіка ціннісного ставлення до світу ..................................................... 545

2. Цінність і буття. Цінність і істина ................................................................. 547

3. Функції цінностей ........................................................................................... 551

4. Ціннісна рефлексія та джерела народження аксіології ............................... 554

ЛЕКЦІЯ 29. СТАНОВЛЕННЯ АКСІОЛОГІЇ

І ЇЇ ОСНОВНІ ПРОГРАМИ ................................................................................ 556

1. Криза традиційних релігій і «просвітницьких» ідеалів

на рубежі XIX-XX століть .......................................................................... 556

2. Основні аксіологічні парадигми до епохи ціннісної кризи ......................... 560

2.1. Софістично-скептична й платонічна альтернативи.

Специфіка східної аксіології ................................................................. 561

2.2. Синтетична аксіологічна концепція Реріхів ...................................... 563

2.3. Розвиток платонічної парадигми в аксіології .................................... 564

2.4. Розвиток софістично-скептичної лінії в аксіології ............................ 567

3. Ніцшеанський досвід «переоцінки» всіх цінностей ..................................... 570

4. Основні теорії цінностей після Ніцше ........................................................... 572

Г.Ріккерт ....................................................................................................... 574

М. Гартман .................................................................................................... 575

Аксіологічний натуралізм Е.Геккеля ......................................................... 575

Соціобіологічна аксіологія К.Лоренца ...................................................... 576

Психоаналітична аксіологія К.Г.Юнга ...................................................... 577

Соціоцентричні аксіології ........................................................................... 577

Трансцендентально-феноменологічні аксіології ...................................... 580

Синтетична аксіологія М.Шелера .............................................................. 581

ЛЕКЦІЯ 30. БАГАТОМІРНІСТЬ ЦІННІСНОГО БУТТЯ.

ІДЕАЛЬНА ПРИРОДА ЦІННОСТІ .................................................................... 584

1. Парадоксальність ціннісного буття: чотири висновки ................................ 584

2. Ціннісний акт: спроба інтегрального підходу .............................................. 590

3. Ідеальність цінності ......................................................................................... 595

ЛЕКЦІЯ 31. ВИДИ І ВЛАСТИВОСТІ ЦІННОСТЕЙ ........................................ 598

1. Метафізичні основи аксіології ....................................................................... 598

1.1. Ієрархічність .......................................................................................... 599

1.2. Бінарність ціннісних модальностей .................................................... 600

1.3. Заборона на інверсію ціннісних полюсів ........................................... 601

1.4. Супідрядність позитивних і відповідно

негативних цінностей ............................................................................. 602

1.5. Практична спрямованість царства цінностей .................................... 603

1.6. Наявність ідеалу .................................................................................... 604

2. Основні підходи до класифікації цінностей. Види цінностей .................... 604

2.1. Вітальні цінності ................................................................................... 606

2.2. Соціальні цінності ................................................................................ 608

2.3. Духовні цінності ................................................................................... 611

3. Синтетичні ціннісні ідеї в російській культурі.

Основні аксіологічні постулати ................................................................. 613

ЛЕКЦІЯ 32. ДІАЛЕКТИКА ЦІННІСНИХ МАКСИМ ........................................ 618

1. Методологічні проблеми і принципи дослідження цінностей .................... 618

2. Об'єктивне і суб'єктивне в ціннісному бутті ................................................ 620

3. Абсолютне й відносне у цінностях ................................................................ 624

4. Вселюдське і національне в бутті ціннісних максим ................................... 628

ЛЕКЦІЯ 33. ВИЩІ ЦІННОСТІ ТА ЇХНІ НОСІЇ ................................................ 632

1. Псевдоідеали й антиідеали ............................................................................. 632

2. Ідеал і його функції у сфері цінностей .......................................................... 636

3. Святиня, її метафізичні лики і значення в культурі ..................................... 640

ЮВІЛЕЙНЕ СЛОВО

ДО 250-РІЧЧЯ МОСКОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМ. М.В.ЛОМОНОСОВА

ПРО МЕТАФІЗИЧНИЙ СТАТУС

МОСКОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Назва нашої передмови може здатися претензійною. Справді, хіба не очевидним є освітній і науковий статус МГУ як флагмана вітчизняної вищої освіти й центральної кузні наукових кадрів вищої кваліфікації, не кажучи вже про його загальнокультурне значення? Навіщо потрібні якісь додаткові філософські спекуляції? До чого тут взагалі метафізика? Все й так гранично зрозуміло: без Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова неможливо помислити існування не тільки російської та європейської, а й світової цивілізації. Він – храм науки, колиска її найвищих досягнень; він – гордість нації, котра зуміла за три сторіччя перетворитись із боязкої учениці, що благоговіла перед заморськими вчителями, на законодавицю наукової моди! Усе начебто б так, однак феномен Московського університету заслуговує того, щоб у нього пильно вдивилося філософське око, що жадає проникнути в глибинний вимір буття центрального вузу Росії.

Почнемо хоча б з такого питання: а чому, власне, переважній більшості людей так імпонує Головний будинок МГУ на Воробйових горах? У чому секрет такої чарівності і якоїсь загальної згоди представників дуже різних культурних традицій трактувати його як безумовний символ творчого наукового духу? Інше досить цікаве питання: а чому Головний будинок, який начебто такий великоваговий і стоїть вдалечині від центру Москви, так гармонійно вписався в столичний культурний ландшафт, перетворившись в один із невід'ємних і найбільш значимих його елементів? Чим пояснити, що гуманітарії та політики, навіть відзначені явною схильністю до епатажу й постмодерністської рисовки, якось дивно упокорюють свою гординю та переймаються в стінах Московського університету цілком раціональним духом і академічною смиренністю? Чому вся науково-педагогічна громадськість Росії так чекає слова викладачів Московського університету, так вірить йому, звіряючи з ним пульс свого власного університетського, факультетського і кафедрального життя? Очевидно, річ тут не в одній тільки науковій кваліфікації й не в статусній приналежності до колективу МГУ. Чому, нарешті, існують безсумнівні паралелі між університетською та церковною кафедрами, між пастирським і професорським служінням, між значенням Троїце-Сергієвої лаври і значенням Московського університету в культурі Росії?

Пояснюється це тим, що в університетському бутті присутній невидимий, а точніше – неявний, потаєний, але від цього й набагато більше значимий, власне метафізичний його вимір, який менш помітний, поки ти перебуваєш у стінах університету, але стає відразу чітко видимим, коли людина опиняється поза університетськими стінами. Це почуття можуть, напевно, підтвердити всі, хто хоч коли-небудь мав відношення до університету. Цей вимір, говорячи мовою М.Гайдеггера і П.А.Флоренського, неприхований,але його треба зуміти вловити з потрібного ракурсу й обов'язково люблячим серцем, тому що тільки люблячому серцю відкривається духовне світло, що виходить з університету, і його справжній несучий каркас – ніби ейдос університетського буття, що забезпечує його історичну стійкість. Саме вони утворюють міцні субстанціальні основи різноманітного університетського існування й одночасно визначають особливе місце МГУ в культурному просторі Росії.

Існують принаймні два фундаментальних критерії по-справжньому міцного й здорового буття, здатного, з одного боку, зберігати свою єдність, а з іншого боку – розвиватися й удосконалюватися. Це – наявність у нього онтологічного центру та ієрархічної організації.

Центр і рівномірний круговий рух завжди протистояли в культурі децентрованій конвульсії, ламаній лінії та безхребетній плинності існування. Недарма древні китайці, індійці й греки так шанували коло (сферу) і рівномірний круговий (спіральний) рух навколо нерухомого центру. Без цього, на їхню цілком справедливу думку, неможливий був ні космічний, ні соціальний, ні екзистенціальний порядок. Справді, онтологічний центр є у Всесвіті, а також у будь-якій його галактиці й планетній системі; він присутній в атомах і мінералах; у будь-якому стійкому природному й культурному ландшафті; у кожному живому організмі й біогеоценозі. У кожному творчому колективі є лідер; у місті – центральна площа; у країні – її столиця. Наявність «осьового» тексту типу індійської «Бгагавадгіти», китайської «І-цзин», єврейської Тори або російського «Слова про закон і благодать» митрополита Іларіона надає культурно-національній спільноті історичної стійкості та ціннісної монолітності. Онтологічний центр наявний у будь-якому храмі у вигляді його вівтарної частини, а також у будь-якій художній картині (точка перетинання двох діагоналей)¹. Центр у всіх культурних традиціях споконвіків асоціювався з життєдайним первнем, з порядком і гармонією. Його символом часто слугувало серце, оскільки саме воно втілює онтологічну єдність і стійкість наріжного виду буття, що визначає існування всіх інших буттєвих форм на Землі – розумного буття людини. Мудрець із навченим і жалісливим серцем «подібний до нерухомого центру бурхливого урагану» – говорить дзенська східна мудрість. «Любляче серце святого живить усіх живих істот» – вторить їй християнська мудрість.

І навпаки: особистість «без морального центру» – це або надламана людина, без кінця готова міняти личини і схильна до зрадництва, або людина жорстока й безсердечна, готова принести на вівтар своєї гордині життя й

¹ Більш докладно про роль онтологічного центру в мистецтві народів Євразії див. у кн.: Иванов А.В., Фотисва И.В., Шишин М.Ю. Духовно-экологическая цивилизация: устои и перспективы. Барнаул, 2000.

гідність інших людей. «Художню» картину без онтологічного осередку, типу абстракціоністської, можна повернути в будь-яку сторону без усякої втрати смислового змісту. Зруйнуйте в країні її музеї й бібліотеки, змішайте культурний центр із культурною периферією, зрівняйте храми з «театрами естради», опоганьте паскудними інтерпретаціями її ключові літературні й філософські тексти казок Пушкіна, романів Достоєвського, віршів Єсеніна або трактатів B.C.Соловйова – і побачите, як напрочуд швидко почне розсипатися й маргіналізуватися народне буття, як почнуть наростати хаотичні процеси у соціальній сфері, а на поверхню політичного життя обов'язково проб'ються патологічні соціально-психологічні типажі.