Класифікація невоєнізованих формувань ЦО Формування класифікуються по підлеглості та за призначенням.
По підлеглостіформування бувають об’єктові та територіальні.
Об’єктові- це формування, які створюються з робітників і службовців об'єкта та виконують заходи ЦО щодо плану начальника ЦО об'єкта.
Територіальні- це формування, які створені з робітників і службовців об’єктів, але виконують заходи ЦО щодо плану начальника ЦО території (області, району, міста)
За призначеннямформування ЦО поділяються на формування загальною призначення і формування служб ЦО. Формування загального призначення призначаються для самостійного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. До них відносяться:
- зведені рятувальні загони (команди, групи);
- зведені загони (команди) механізації робіт;
- рятувальні загони (команди, групи);
- формування загальної розвідки (розвідувальні команди, групи, ланки).
Формування служб ЦО призначені для виконання спеціальних заходів ЦО, що покладаються на служби і для посилення формувань загального призначення.
Одною з істотних ланок системи ЦО України і органом її управління є спеціальне Міністерство.
З метою упорядкування управління Цивільною обороною України, захисту населення і території від наслідків НС, а також, здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Указом Президента України 28 жовтня 1996 року створено Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Це Міністерство створене на базі Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і Штабу Цивільної оборони України.
Названим вище Указом було затверджене Положення про Міністерство України з питань НС і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).
У Положенні зазначається, що МНС України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики в області захисту територій і населення від наслідків НС техногенного, природного, екологічного і військового характеру і Чорнобильської катастрофи.
МНС України в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів. Крім того, МНС діє в рамках загальновизнаних норм міжнародного права і підписаних Україною Міжнародних договорів.
МНС відповідно до покладених на нього задач в ході своєї діяльності виконує цілий комплекс заходів організаційного, техніч-ного і фінансового характеру. Ці заходи в рамках компетенції МНС проводяться в різних областях політичної, економічної, наукової і фінансової діяльності держави.
Більш детально зупинимося на заходах щодо керівництва діяльності органів управління, штабів, військ ЦО і спеціалізованих формувань з питань підготовки кадрів для ЦО.
У Положенні зазначається, що МНС здійснює державний контроль за станом сил і засобів ЦО, їх готовність до проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в НС; організує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ ЦО, а також, підлеглих спеціалізованих формувань. Спільно з органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим призначає склад, місця розміщення та оснащення сил і засобів ЦО.
МНС забезпечує органи управління, сили ЦО, підприємства і організацій системи ЦО висококваліфікованими фахівцями, вирішує питання підбору і розставляння кадрів.
МНС забезпечує розробку, погодження або затверджує програ-ми підготовки фахівців, посадових осіб органів управління і сил ЦО, навчання населення, організує та проводить атестацію рятівників і аварійно-рятувальних формувань. Всю роботу МНС проводить у взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також, відповідальними органами іноземних держав. Очолює МНС Міністр, що призначається Президентом України.
Для узгодженого розв'язання питань, що входять в компетенцію МНС, створюється колегія. У колегію, крім Міністра та його заступників входять відповідальні працівники і керівники інших Міністерств, центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.
Для розгляду наукових рекомендацій з найважливіших проблем в МНС створюється науково-технічна рада, в яку входять вчені та висококваліфіковані фахівці.
Одним з органів управління в системі ЦО є постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і НС (комісії по НС).
Комісії по НС створюються на різних рівнях і відповідно бувають: постійна Урядова комісія по НС і комісії по НС областей, районів, міст. Склад комісії по НС визначається її рівнем. Комісію з НС області, району, міста звичайно очолює один із заступників голови держадміністрації.
Організація ЦО на об’єкті
Важливе місце в організаційній структурі ЦО займає цивільна оборона об’єктів. Під об’єктом розуміють: заводи, фабрики, організації, установи, учбові заклади та ін.
Цивільна оборона на об’єкті (ЦО об'єкта) організується по типовій структурі з урахуванням особливостей виробництва.
Начальником ЦО об’єкта є керівник об’єкта (директор, ректор і так далі). Він несе повну відповідальність за організацію і стан ЦО, управляє силами і засобами ЦО, а також проведенням рятувальних і інших невідкладних робіт.
Керівництво підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності забезпечує своїх працівників засобами індивідуаль-ного і колективного захисту, організує проведення евакуаційних заходів, створює сили для ліквідації наслідків НС; забезпечує їх готовність до практичних дій; виконує інші заходи щодо ЦО і несуть пов’язані з ними матеріальні і фінансові витрати в об’ємах, передбачених законодавством.
Начальники ЦО радіаційно-, хімічно- і вибухонебезпечних об’єктів додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення НС і сповіщення співробітників і населення, що проживає в зонах можливого ураження. Начальники ЦО цих об’єктів відповідають за захист населення, яке проживає в зонах можливого ураження, від виробничих аварій.
Начальник ЦО об’єкта підкоряється начальнику свого міністерства (відомства), а в оперативному відношенні - начальнику ЦО міста (району). Наказом начальника ЦО об’єкта призначаються заступники:
- по евакуації і розосередженню,
- по інженерно-технічній частині,
- по матеріально-технічному постачанню,
- заступник з оперативних питань.
Органом управління у начальника ЦО є штаб ЦО. Штаб ЦО очолює начальник штабу, який одночасно є першим заступником начальника ЦО об’єкта.
Штаб ЦО організує і забезпечує безперервне управління цивільною обороною на об’єкті.
Для організації та проведення спеціальних заходів ЦО на об’єкті створюються служби ЦО.
Служби ЦО створюються на базі відповідних структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій).
На великих об’єктах можуть бути створені наступні служби:
1) Служба зв’язку, сповіщення і інформацій - створюється на базі вузла зв’язку об’єкта. Начальником служби є начальник цього вузла. На неї покладається: організація своєчасного сповіщення про загрозу НС, організація зв’язку і підтримка її в постійній готовності, постійне інформування населення про обстановку, що склалася.
2) Служба охорони суспільного порядку - створюється на базі підрозділів відомчої охорони. Начальником служби є начальник охорони об’єкта. Служба забезпечує надійну охорону об’єкта, громадського порядку при загрозі НС і під час проведення РіІНР. Вона сприяє своєчасному укриттю робітників по сигналах ЦО, здійснює контроль за дотриманням режиму світломаскування.
3) Протипожежна служба - створюється на базі підрозділів відомчої пожежної охорони. Ця служба розробляє протипожежні профілактичні заходи та здійснює контроль за їх проведенням, забезпечує постійну готовність сил і засобів служби, організує локалізацію і гасіння пожеж.
4) Аварійно-технічна служба - створюється на базі виробничого і технічного відділів або відділу головного механіка. Начальником служби є начальник відділу, на базі якого створена служба. Вона розробляє та проводить попереджувальні заходи, які підвищують стійкість основних споруд і комунально-енергетичних мереж при виникненні НС. Проводить роботи по локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах, займається розбиранням завалів і порятунком людей.
5) Служба сховищ і укриттів створюється на базі відділу капі-тального будівництва, житлово-комунального відділу або будівельних цехів. Вона здійснює розрахунок укриттів, проводить контроль за експлуатацією споруд, забезпечує своєчасне заповнення укриттів по сигналах ЦО, бере участь в рятувальних роботах при завалах сховищ і укриттів.
6) Медична служба створюється на базі медичних пунктів і поліклінік об’єктів. Начальником служби є начальник медичного пункту або поліклініки. Вона забезпечує постійну готовність медичних формувань, проводить санітарно-гігієнічні і профілактичні заходи, надає медичну допомогу потерпілим.
7) Служба протирадіаційного і протихімічного захисту створю-ється на базі лабораторій, цехів. Начальником є начальник лабораторії або цеху, на базі якого створена служба. Ця служба розробляє і здійснює заходи щодо захисту робітників та службовців, джерел води, пунктів харчування, складів продовольства від радіоактивних і отруйливих речовин. Здійснює дозиметричний контроль.
8) Транспортна служба - створюється на базі транспортних цехів, відділів і гаражів об’єкта. Служба розробляє та здійснює заходи щодо забезпечення розосередження робітників і службовців, доставки їх до місця роботи. Вона організує підвезення сил і засобів до осередків ураження. Проводить роботи по знезараженню транспорту. Ця ж служба планує використання автотранспорту для потреб ЦО.
9) Служба матеріально-технічного постачання - створюється на базі відділу матеріально-технічного забезпечення об’єкта. Вона розробляє плани матеріально-технічного постачання. Своєчасно забезпечує формування всіма видами матеріально-технічних засобів, організує ремонт техніки і майна. Забезпечує продовольством і предметами першої необхідності робітників і службовців на об’єкті і в місцях розосередження.
Кожна служба має свої формування, команди, групи, дружин, ланки. На невеликих об’єктах служби ЦО не створюються, а їх робота поручається відділам даного об’єкта.
На автотранспортних підприємствах створюються специфічні формування ЦО, автомобільні колони, станції знезараження транспорту, евакуаційні групи і інші.
На об’єктах, які продовжують роботу у військовий час, можуть створюватися невоєнізовані формування ЦО (НФЦО):
- зведені рятувальні загони (команди, групи);
- рятувальні загони (команди, групи);
- розвідувальні групи (ланки);
- пости радіаційно-хімічного спостереження;
- групи (ланки) зв’язку;
- протипожежні команди;
- команди (групи) охорони суспільного порядку;
- аварійно-технічні команди (ланки);
- групи (ланки) по обслуговуванню сховищ і укриттів;
- групи (ланки) по знезараженню та інші формування в залеж-ності від особливостей об’єкта.
Основними формуваннями загального призначення на промис-лових об’єктах є рятувальні та зведені рятувальні загони (команди, групи).
|