ТЕМА 8. Літературна творчість Олекси Стороженка (1806 – 1874)
План
1. Життєвий і творчий шлях письменника.
2. ”Українські оповідання” (1863):
a) легендарний характер оповідань;
b) творче опрацювання фольклорних сюжетів;
c) фантастичний елемент;
d) ностальгічний елемент рефлексій і ліричних відчуттів.
3. Образ козака, гайдамаки у прозі О.Стороженка.
4. “Марко Проклятий” О.Стороженка:
a) фольклорно-легендарна основа;
b) історико-філософський сенс;
c) трагізм постаті українського Агасфера;
d) жанрова природа твору, особливості композиції та системи образів.
5. Російськомовна проза: роман-хроніка “Братья-близнецы”, “Рассказы из крестьянского быта малороссиян”.
Тексти
Се така баба, що чорт їй на махових вилах чоботи оддавав. Два брати. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Дурень. Жонатий чорт. Скарб. Три сестри.
Кіндрат Бубненко-Швидкий. Закоханий чорт. Межигорський дід. Матусине благословення. Чортова корчма. Вуси. Голка. Прокіп Іванович. Дорош. Мірошник.
Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа.
Марко Проклятий.
Братья-близнецы.
Література
1. Бернштейн М. Журнал “Основа” і український літературний процес 50-х-поч.60-х років ХІХ ст. – К., 1959.
2. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1999. – С.39-89.
3. Зеров М. „Брати-близнята” (Історія й побут у Стороженковій повісті) // Зеров М. Українське письменство. – К., 2003. – С.745-764.
4. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.: ХХХІХ. Олекса Стороженко // Зеров М. Твори: В 2-х т. - Т.2. - К., 1990. – С.219-223.
5. Іщук А. Олекса Стороженко // Стороженко О. Твори: В 2-х т. – Т.1. - К., 1957. – С.5-18.
6. Крутікова Н. Гоголь та українська література (30-80 рр. ХІХ ст.). – К., 1957. – С.508-529.
7. Міщук Р. Українська оповідна проза 50-60-х років ХІХ ст. – К., 1978. – С.90-98, 227-232.
8. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х рр. ХІХ ст. – К., 1988. – С.137-142.
9. Пойда О. Олекса Стороженко: нарис життя і творчості. — Вінниця, 2008.
10. Пойда О. Роман “Марко Проклятий” // Слово і час. – 1995. - № 11-12. – С.23-27.
11. Приходько І. Козацький дух О.Стороженка // Березіль. – 2000. - №3-4. – С.173-181.
12. Репетуха С. «Марко Проклятий» - роман-експеримент (міфологічний аспект) // Січ. – 2006. - №9. – С.34-39.
11.13. Хропко П. Олекса Стороженко і його літературна спадщина // Стороженко О. Марко Проклятий. Оповідання. – К., 1989. – С.5-20.
12.14. Хропко П. Творчість Олекси Слісаренка в контексті української прози і літературно-критичної думки // Рад. літературознавство. – 1888. - №9. – С.15-23.
13.15. Шамрай А. Українські оповідання О.Стороженка // Стороженко О. Твори: В 2 т. – Т.І. - К., 1957.
Поміркуйте над висловлюваннями:
…своїм настроєм та поглядами найближче підходить до старого покоління людей, дарма що вся його літературна діяльність минала вже після Шевченка. Талановитий оповідач, неабиякий знавець народної мови, якою вмів орудувати просто по-мистецькому, Стороженко стояв якось осторонь од українського руху і як письменник жив здебільшого або в минулому, або в фантастичних вигадках кохався, ніби не маючи охоти взятись до списування того, що було перед очима.
С.Єфремов
О.Стороженко не зміг “виробити собі настілько ідейного способу думання і настільки глибокого розуміння людського життя, щоб із талановитого анекдотиста він міг зробитися дійсним художником”.
І.Франко
Оповідання О.Стороженка витримані “в легендарно-романтичних тонах”, ”єдиний викінчений наш романтик в прозі”.
А.Шамрай
Письменник і в історичних документах, так само, як і в легендах, шукав не голої правди, а історичного героїзму, яскравих подій, що відповідали б його романтичному уявленню про героїчну старовину. Історія, легенда – це тільки матеріал, що дає можливість письменникові відтворити прекрасний світ героїв, чарівне і фантастичне минуле, де дійсність легко переходила і помішувалась з фантастикою.
А.Шамрай
Повесть эта в форме поэмы под названием «Марко Проклятый» - отверженный скиталец, которого за грехи не принимает ни земля, ни ад… Каждый народ имеет своего скитальца: французы – вечного жида Сантенера, испанцы – Мельтона, у немцев – Кащей Бессмертный, а у нас – Марко. И, кажется, наш-то Марко заткнет за пояс всех скитальцев. Чтобы придать более живости и разнообразия поэме, я связал ее с войной 1648 года (восстание Хмельницкого). На сцене много исторических лиц: Еремия Вишневецкий, Кривонос, Павлюга, Гуня, Свит и многие другие.
О.Стороженко
Тема 9. Життєвий і творчий шлях Юрія Федьковича
(1834 – 1888)
План
1. Громадська діяльність, світоглядні позиції Ю.Федьковича.
2. Поетична творчість:
a) мотиви і образи лірики;
b) розмаїття жанрів;
c) фольклорно-літературна основа поетики (жовнірська лірика, продовження традицій Т.Шевченка).
3. Національно-патріотичний пафос поем “Новобранчик” та “Дезертир”. Історизм поеми “Лук”ян Кобилиця”.
4. Прозові твори: поєднання реалістичних і романтичних прийомів у художньому зображенні дійсності.
5. Ю.Федькович і розвиток літератури на західноукраїнських землях.
Тексти
Нічліг. Товариш. Під Маджентов. Думи мої. До руського боянства. При відході. Пречиста діво, радуйся, Маріє! Молитва. Русь. Україна. Оскресни, Боян! Співацька добраніч. Святий вечір. Дезертир. В арешті. Співанка. У Вероні. Трупарня. На могилі мого брата. Добуш. Юрій Гінда. Киртчалі. Золотий лев. Стрілецька пригода. Нива. Буковина. Мій сардак. До мого брата Олекси Чернявського… Зіронько моя. З окрушків. Осьмий поменник Тарасові Шевченкові на вічную пам”ять. Осьмий поменник Тарасові Григоровичеві Шевченці на вічную пам”ять. Дикі думи. Шипітські берези. Що я люблю, в що вірую, на що надіюсь.
Довбуш. Лук”ян Кобилиця. Новобранчик. Дезертир. Із поеми “Слава Ігоря”.
Люба - згуба. Сафат Зінич. Три як рідні брати. Стрілець. Жовнярка. Опришок.
Література
1. Бондар М. Поезія пошевченківської епохи. Система жанрів. – К., 1986. – С.48-50, 70-74, 204-211, 294-305.
2. Гуменюк М. Юрій Федькович. – К., 1956.
3. Гуць Г. Юрій Федькович і західноєвропейська література. – К., 1985.
4. Загайко П. Вивчення творчості Юрія Федьковича. – К., 1981.
5. Івашків В. Українська романтична драма 30-80- років ХІХ ст. – К., 1990. – С.87-106.
6. Коржупова А. Юрій Федькович: Літературний портрет – К., 1963.
7. Коржупова А. Юрій Федькович у літературознавчих розвідках // Юрій Федькович у розвідках і матеріалах. – К., 1958. – С.17-24.
8. Лесин В. Юрій Федькович. – К., 1984.
9. Маковей О. Життєпис Осипа Юрія Федьковича. – Львів, 1911.
10. Маковей О. Шипітські берези: Замітки до кількох поем Федьковича // Юрій Федькович в розвідках і матеріаліх. – К., 1958. – С.176-186.
11. Мельник В. Доля і пісня. – Чернівці, 1990.
12. Міщук Р. Українська оповідна проза 50-60-х рр. ХІХ ст. – К., 1978. – С.50-53, 85-87, 208-217.
13. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х рр. ХІХ ст. – К., 1988. – С.152-167, 253-278.
14. Нечиталюк Н. Буковинський Кобзар: Літературно-критичний нарис. – Львів, 1963.
15. Пазяк М. Юрій Федькович і народна творчість. – К., 1974.
16. Пільгук І. Шевченківські традиції в сатирі Юрія Федьковича // Пільгук І. У пошуках художньої правди: Вибрані статті. – К., 1969. – С.176-192.
17. Пивоваров М. Юрій Федькович: Літературно-критичний нарис. – К., 1954.
18. Погребенник Ф. Юрій Федькович // Федькович Ю. Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К., 1985. – С.5-31.
19. Пасічний В., Томашук Н. Проза Юрія Федьковича // Юрій Федькович: Статті та матеріали. – Чернівці, 1959. – С.97-103..
20. Славинський О. Плач Флояри. – К., 1985.
21. Сінченко Г. До вивчення драматичних творів Ю.Федьковича // Юрій Федькович: Статті та матеріали. – Чернівці, 1959. – С.151-159.
22. Українка Леся. Малорусские писатели на Буковине // Українка Леся. Зібр. творів: У 12 т. – Т.8. -К., 1977. - С.62-67.
23. Франко І. Молодий вік Остапа Федьковича // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. – Т.27. – С.149 - 165.
24. Франко І. Осип–Юрій Федькович (Кілька слів по поводу 25-літнього ювілею його літературної творчості) // Там само. – Т.27. – С.37-39.
25. Франко І. Осип Гординський-Федькович: Посмертний спогад // Там само. – Т.27. – С.177 - 180.
26. Шалата М. Юрій Федькович: Життєвий і творчий шлях. – К., 1984.
27. Юрій Федькович у розвідках і матеріалах. – К., 1958.
28. Юрійчук М., Івашкевич З. Юрій Федькович. Семінарій. – К., 1981.
Поміркуйте над висловлюваннями:
Я лише в простім стані щасливим бути можу, бо ще лиш в простім стані добре серце, гонор, поезію найти можна, а інде? – рідко або ніколи.
Ю.Федькович
Се, безперечно, одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі. Так і здається, що природа гуцульської землі і гуцульської породи зложила в ньому що мала найніжнішого і найсердечнішого: чаруючу простоту й мелодійність слова, теплоту чуття і той погідний, сердечний та неколючий гумор, котрий так і липне до серця кожного слухача…
І.Франко
Федькович першим на всю закордонну Україну звернувся безпосередньо до народу, черпаючи у нього мотиви й зміст для своїх творів, - принаймні кращих, - і цим зайняв в історії українського письменства помітне місце.
С.Єфремов
|