Тема 4. Політична сатира Т.Шевченка

План

1. Поема “Сон”: джерела, жанрова своєрідність, роль епіграфа, композиція, своєрідність сюжету, образ ліричного героя.

2. Сатиричний пафос поеми, галерея сатиричних образів та засоби їх творення.

3. І.Франко про поему „Сон”.

4. Поема “Кавказ”: життєва основа поеми, жанрова своєрідність, система образів, філософське осмислення образу Прометея.

5. Сатиричне викриття імперської політики Росії у поемі „Кавказ”.

6. Версифікаційні особливості поеми „Кавказ”.

7. Доведіть або спростуйте тезу Б.Лепкого: „По силі, вибуховості, безпосередності „Кавказ” не має рівного собі твору. Ця поема валить, трощить, вбиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь, поки в сердечнім спомині друга не знайде кінцевого тихого акорду. Це зовсім виїмкова річ”.

Література

1. Багрій О. Т.Г.Шевченко. Оточення. Мотиви творчості. Стиль. – К., 1976.

2. Бородін В. Автор-оповідач в поемі Т.Г.Шевченка „Сон” // Українська мова і література в школі. – 1987. - №12. – С.12-16.

3. Гром”як Р. Естетика Шевченка. – Тернопіль, 2002.

4. Дзюба І. “Застукали сердешну волю…” // Дзюба І. З криниці літ: У 3 т.. – Т.2. – К., 2001. – С.370-474.

5. Заславський І. Шевченків „Кавказ” як художній феномен // Дивослово. – 2000. - №2. – С.2-5.

6. Зеров М. Лекція ХХХ. Шевченкова творчість. “Три літа” // Зеров М. Твори: В 2-х т. - Т. 2. – С.164-170.

7. Івакін Ю. Коментар до “Кобзаря” Т.Шевченка. Поезії до заслання. – К., 1964.

8. Івакін Ю. Нотатки шевченкознавця. – К., 1986.

9. Івакін Ю. Сатира Т.Г.Шевченка. – К., 1959. – С. 119-154.

10. Клочек Г. Поезія Т.Шевченка: сучасна інтерпретація. – К., 1998.

11. Кониський О. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя. – К., 1991.

12. Коцюбинська М. Етюди про поетику Шевченка. – К., 1990.

13. Крекотень В. Сатирична типізація в поемі Т.Шевченка “Сон” (“У всякого своя доля…”// Зб. праць п’ятої наук. шевченківської конференції. – К., 1957. – С. 38-102.

14. Ласло-Куцюк М. Творчість Шевченка на тлі його доби. – Бухарест, 2002.

15. Лисюк Н. Фольклорне підгрунтя поеми-комедії Т.Шевченка „Сон” // Слово і час. – 2004. - №4. – С.36-42.

16. Матеуш В. “Сон” Шевченка: Дійсність і сновидіння. – Хм., 2003.

17. Матеуш В. Матеріалізм. Роздуми про світогляд Т.Шевченка. – Хм., 2001.

18. Нога Г. Гумор у Шевченка // Слово і час. – 2002. - №3. – С. 19-22.

19. Пахаренко В. Незбагненний апостол: Світобачення Шевченка. – Черкаси, 1999.

20. Приходько П.Г. Поема Т.Г.Шевченка “Сон” (“У всякого своя доля”). – К., 1957.

21. Семків Р. Шевченків „Сон” („У всякого своя доля...”): діалогічність, карнавальність // Слово і час. – 1999. - №7. – С.56-59.

22. Слоньовська О. Царі й колоніальна політика Росії в поезії Т.Шевченка // Дивослово. – 1998. - № 3. – С. 40-43.

23. Смілянська В. “Святим огненним словом…”: Тарас Шевченко: Поетика. – К., 1990. – С.149-286.

24. Смілянська В., Чамата Н. Структура і смисл: спроба наукової інтепретації поетичних текстів Тараса Шевченка. – К., 2000. – С.112-133.

25. Сумцов М. Сны Т.Г.Шевченко // Історія української літературної критики і літературознавства. Хрестоматія. – Кн. 2. – К., 1998. – С. 255-262.

26. Творчий метод і поетика Шевченка. – К., 1980.

27. Франко І. Темне царство // Франко І. Зібр. тв: У 50 т. – Т. 26. – С.131-153.

28. Шаховський С. Політичні поеми Шевченка періоду “трьох літ” // Вісн. Львів.ун-ту. – Львів, 1964.

29. Шевченківський словник: У 2-х т. – Т.1, 2. – К., 1976-1977.

30. Шевчук В. “Personae verbum” (Слово іпостасне): Розмисел. – К., 2001.

Тема 5. “Невольнича” лірика Т.Шевченка

План

1. Цикл поезій “В казематі”. Жанрова система, композиційна структура, мотиви й образи циклу.

2. Автобіографічна лірика Шевченка періоду заслання. Ліричний герой.

3. Мотив самотності у „невольничій ліриці” Т.Шевченка.

4. Ідейно-художній аналіз поезії “У бога за дверима лежала сокира...”.

5. Тема митця і мистецтва у поезії заслання.

6. Доведіть або спростуйте тезу Ю.Івакіна про те, що „невольничу лірику Т.Шевченка „можна розглядати як своєрідний ліричний щоденник, в якому відтворено духовне життя поета цього періоду”.

Література

1. Багрій О. Т.Г.Шевченко. Оточення. Мотиви творчості. Стиль. – К., 1976.

2. Большаков Л. Оренбургская Шевченковская энциклопедия: Тюрьма. Солдатчина. Ссылка: Энциклопедия одинадцати лет 1847-1858. – Оренбург, 1997.

3. Бородін В. Над текстами Т.Г.Шевченка. – К., 1971.

4. Ващук Ф. Цикл поезій Т.Г.Шевченка “В казематі” // Українське літературознавство. – Вип. 45. – Львів, 1985. – С. 34-41.

5. Волинський П. “Сон” (“На панщині пшеницю жала”) //Зб. праць двадцять третьої шевченківської конференції. – К., 1979. – С. 74-85.

6. Гром”як Р. Естетика Шевченка. – Тернопіль, 2002.

7. Зайцев П. Життя Т.Шевченка. – К., 1994

8. Зеров М. Лекція ХХІ. Шевченкова творчість. “Невольнича муза” // Зеров М. Твори: В 2-х т. - Т. 2. – С. 170-175.

9. Івакін Ю. Коментар до “Кобзаря” Т.Шевченка. Поезії 1847-1861 рр. – К., 1968.

10. Івакін Ю. Нотатки шевченкознавця. – К., 1986. – С. 119-149, 193-208.

11. Івакін Ю. Поезія Шевченка періоду заслання. – К., 1984.

12. Клочек Г. Поезія Т.Шевченка: сучасна інтерпретація. – К., 1998.

13. Кониський О. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя. – К., 1991.

14. Коцюбинська М. Етюди про поетику Шевченка. – К., 1990.

15. Ласло-Куцюк М. Творчість Шевченка на тлі його доби. – Бухарест, 2002.

16. Михайлин І. Караюсь. Т.Шевченко на засланні // Вітчизна. – 1991. - № 12. – С. 157-166.

17. Мовчанюк В. Медитативна лірика Т.Г.Шевченка. – К., 1993.

18. Смілянська В. “Святим огненним словом…”: Тарас Шевченко: Поетика. – К., 1990. – С.71-148.

19. Смілянська В. Стиль поезії Шевченка. – К., 1981.

20. Смілянська В., Чамата Н. Структура і смисл: спроба наукової інтепретації поетичних текстів Тараса Шевченка. – К., 2000. – С.106-112.

21. Творчий метод і поетика Шевченка. – К., 1980.

22. Шевченківський словник: У 2-х т. – Т.1, 2. – К., 1976-1977.

23. Шевчук В. “Personae verbum” (Слово іпостасне): Розмисел. – К., 2001.

24. Шевчук В. Притча про блудного сина // Шевчук В. Дорога в тисячу років. – К., 1990.

Тема 6. Еволюція теми материнства та образу матері

У творчості Т.Шевченка

План

1. Художнє втілення теми материнства у поемі “Катерина”.

2. Нове трактування образу матері у збірці “Три літа” (“Сова”, “Відьма”, “Наймичка”).

3. Особливості розробки теми в період заслання (“Ой люлі, люлі, моя дитино…”, “У нашім раї на землі…”, рос. повість “Наймычка”).

4. Поема „Марія”: своєрідність трактування Шевченком євангельського сюжету, людський характер трагедії Богоматері, позиція ліричного героя, роль біблійної образності. І.Франко про поему „Марія”.

5. Доведіть або спростуйте тезу Є.Сверстюка: „Якщо „Катерина” – поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, „Наймичка” – поема-притча про любов згармонізовану, здатну світити за всяких обставин, то „Марія” – поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить „в душі скорбящій і убогій”.

Література

1. Багрій О. Т.Г.Шевченко. Оточення. Мотиви творчості. Стиль. – К., 1976.

2. Бовсунівська Т, Художня концепція жінки у творчості Т.Шевченка // Дивослово. – 1999. – №11. – С.2-7.

3. Бородін В. Поема Т.Г.Шевченка „Катерина” // Рад. літературознавство. – 1978. - №9. – С.70-77.

4. Бородін В. Три поеми Т.Г.Шевченка. “Сова”, “Слепая”, “Наймичка”. – К., 1964. – С.73-131.

5. Гнатюк М. Поема „Марія” // Рад. літературознавство. – 1974. - №3. – С.27-35.

6. Голомбйовський Й. Еволюція образу матері в поемах Т.Г.Шевченка // Укр. літературознавство. – 1973. – Вип.19. – С.103-109.

7. Горова Ю. Від Катерини до Марії (Еволюція жіночих образів у поезії Т.Шевченка) // Українська мова і літ. в школі. – 2000. - № 9. – С. 8-9.

8. Гром”як Р. Естетика Шевченка. – Тернопіль, 2002.

9. Зайцев П. Життя Т.Шевченка. – К., 1994.

10. Івакін Ю. Коментар до “Кобзаря” Т.Шевченка. Поезії 1847-1861 рр. – К., 1968.

11. Івакін Ю. Коментар до “Кобзаря” Т.Шевченка. Поезії до заслання. – К., 1964.

12. Клочек Г. Поезія Т.Шевченка: сучасна інтерпретація. – К., 1998.

13. Кониський О. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя. – К., 1991.

14. Коцюбинська М. Етюди про поетику Шевченка. – К., 1990.

15. Нахлік О. Деміфологізація євангельського дійства в поемі „Марія” Шевченка // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. – Харків, 1995. – Т.5. – С.103-106.

16. Скоць А. Поема Тараса Шевченка „Наймичка” // Дивослово. – 1994. - №3. – С.18-22.

17. Скоць А. Шевченкова „Катерина” // Українська мова та література в школі. – 1991. - №6. – С.30-34.

18. Смілянська В. “Святим огненним словом…”: Тарас Шевченко: Поетика. – К., 1990. – С.149-286.

19. Смілянська В. Поема “Марія” //Сучасність. – 1997. - № 3. – С. 109-115.

20. Смілянська В. Стиль поезії Шевченка. – К., 1981.

21. Смілянська В., Чамата Н. Структура і смисл: спроба наукової інтепретації поетичних текстів Тараса Шевченка. – К., 2000. – С.195-206.

22. Творчий метод і поетика Шевченка. – К., 1980.

23. Франко І. „Наймичка” Т.Шевченка // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. – Т.29. – С.447-469.

24. Франко І. Шевченкова “Марія” // Франко І. Зібр. тв: У 50 т. – Т.39. - С.300-309.

25. Шевченківський словник: У 2-х т. – Т.1, 2. – К., 1976-1977.

26. Шевчук В. “Personae verbum” (Слово іпостасне): Розмисел. – К., 2001.

ТЕМА 7.“Народні оповідання” та повість “Інститутка”

Марка Вовчка

План:

1. Джерела “Народних оповідань”. Основні цикли: оповідання реалістичного типу, оповідання романтичного характеру.

2. Антикріпосницький пафос збірки. Антитеза “воля-неволя” у оповіданнях “Козачка”, “Одарка”, “Викуп”, “Ледащиця”.

3. Особливості композиційно-сюжетної структури оповідань.

4. Жанр соціальної повісті у творчості Марка Вовчка. Композиція і сюжет повісті “Інститутка”.

5. Новаторство письменниці у використанні суб”єктивно-оповідної манери викладу. Образ оповідача.

6. Доведіть або спростуйте тезу Д.Писарєва: „Марко Вовчок наближається до народної поезії не лише зовнішньою формою своїх оповідань, але й усіма своїми літературними прийомами...”.

Тексти

Сестра. Козачка. Одарка. Чари. Сон. Горпина. Викуп. Отець Андрій. Свекруха. Максим Гримач. Данило Гурч. Павло Чорнокрил. Ледащиця. Два сини. Інститутка.

Завдання:

1. Підготуйте тези виступу на тему: „Збірка Марка Вовчка „Народні оповідання” в оцінці критики середини ХІХ ст.”.

2. Заповніть запропоновану таблицю, проаналізувавши особливості творення образів-персонажів в україномовній прозі Марка Вовчка:

Література

1. Білецький О. Українська проза першої половини ХІХ ст. // Білецький О. Від давнини до сучасності. – Т.1. – К., 1960.

2. Бондар М. Особливості втілення художнього конфлікту в оповіданнях Марка Вовчка // Марко Вовчок: Статті і дослідження. – К., 1985. – С.22-45.

3. Грицай М. Марко Вовчок. Творчий шлях. – К., 1983. – С.61-96.

4. Дорошкевич О. “Народні оповідання” Марка Вовчка // Реалізм і народність української літератури ХІХ ст. – К., 1986.

5. Засенко О. Марко Вовчок. – К., 1964. – С.172-255.

6. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.: ХL. Марко Вовчок. ХLІ. Марко Вовчок. Творчість. ХLІІ. Критика про Марка Вовчка // Зеров М. Твори: В 2-х т. - Т. 2. - К., 1990. – С. 224-235.

7. Крутікова Н. Гоголь та українська література. - К., 1957. – С. 412-436.

8. Крутікова Н. Сторінки творчого життя (Марко Вовчок в житті і праці). – К., 1965. – С. 44-82, 125-143.

9. Лобач-Жученко Б. Літопис життя і творчості Марка Вовчка. – К., 1969.

10. Міщук Р. Українська оповідна проза 50-60-х рр. ХІХ ст. – К., 1978. – С.41-50, 76-84, 141-147, 152-154, 168-173, 176-181, 188-208.

11. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х рр. ХІХ ст. – К., 1988. – С.228-252.

12. Сиваченко М. Текстологічний аналіз “Народних оповідань” Марка Вовчка // Сиваченко М. Літературознавчі та фольклористичні розвідки. – К., 1974. – С.70-146.

13. Ткачук М. Концепція людини й дійсності та деякі питання епічної єдності оповідань і повістей Марка Вовчка 1857-1861 рр. // Марко Вовчок: Статті і дослідження. – К., 1985. – С.70-85.

14. Три долі: Марко Вовчок в українській, російській та французькій літературі / Упор. В.Агеєва. – К., 2002.

15. Франко І. Марія Маркович (Марко Вовчок). Посмертна згадка // Франко І. Зібр. тв.: у 50 т. – Т.37.– С. 276-279.

ТЕМА 8. Історична повість Марка Вовчка „Маруся”

План:

1. Історизм твору: специфіка використання історичного матеріалу, історичний колорит, портрети історичних осіб (Дорошенко, Брюховецький).

2. Композиційно-сюжетні особливості твору. Мотив дороги.

3. Образна система повісті. Засоби творення образів Марусі та січовика.

4. Романтична стилістика твору.

5. Особливості повісті як твору для дітей.

6. Доведіть або спростуйте тезу П.Куліша: „Марко Вовчок вводить нас у пізнання характеру і життя народу, і в той же час він наповнює нашу душу теплотою почуттів, які дихають у кожному його слові”.

Тексти

Маруся.

Завдання:

1. З”ясувати ідейно-художню роль вступного пейзажу у повісті Марка Вовчка „Маруся” (письмово).

2. Зробити порівняльну характеристику образу козаків-запорожців у романі Є.Гребінки „Чайковский” та образу січовика у повісті Марка Вовчка „Маруся” (письмово).

Література

1. Вовчок Марко. Маруся. – Львів, 1993.

2. Ганюкова К. Концептуальні жанрові домінанти української історичної повісті ХІХ-початку ХХ ст.: історична правда і художній домисел // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. – Вип.14. – К., 2002.

3. Гречанюк С., Нямцу А. Проблеми історизму і традиції в літературі ХІХ-ХХ ст. – Чернівці, 1997.

4. Грицай М. Марко Вовчок. Творчий шлях. – К., 1983. – С.108-113.

5. Денисюк І. Повернення легендарної „Марусі” // Денисюк І. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3 т., 4 кн. – Т.І. Кн. 1. – К., 2005. – С.379-395.

6. Засенко О. Марко Вовчок і зарубіжні літератури. – К., 1959. – С.17-26.

7. Засенко О. Марко Вовчок. – К., 1964.

8. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.: ХL. Марко Вовчок. ХLІ. Марко Вовчок. Творчість. ХLІІ. Критика про Марка Вовчка // Зеров М. Твори: В 2-х т. - Т. 2. - К., 1990. – С. 224-235.

9. Крутікова Н. Сторінки творчого життя ( Марко Вовчок в житті і праці ). – К., 1965. – С.222-227.

10. Лобач-Жученко Б. Літопис життя і творчості Марка Вовчка. – К., 1969.

11. Три долі: Марко Вовчок в українській, російській та французькій літературі / Упор. В.Агеєва. – К., 2002.

12. Франко І. Марія Маркович (Марко Вовчок). Посмертна згадка // Франко І. Зібр. тв.: у 50 т. – Т.37. – С.276-279.