Геолого-геофізична вивченість Відомості про геологічну вивченість родовища, історію відкриття та розвідки. Відомості про розробку родовища, рік вводу в експлуатацію.
Геологічна будова
Стратиграфія та літологія
Характеристика розподілу відкладів від стародавніх до сучасних, розкритих в даному районі буровими свердловинами, з вказівками неузгоджень, які є в розрізі. При описі кожного стратиграфічного підрозділу вказати його вік, номенклатуру та індекс.
Літологія, мінеральний склад, основні фізичні властивості і структурно-текстурні особливості порід. Товщина відкладів. Характеристика розрізу за матеріалами ГДС.
Тектоніка
Особливості тектонічної будови регіону, до якого приурочено родовище, зв’язок його з геоструктур ним елементом земної кори, в межах якого знаходиться район робіт. Розміри підняття, елементи залягання, ступінь і характер порушення тектонічними розривами.
Нафтогазоносність
Короткі відомості про нафтогазоносність всього розрізу: перелік продуктивних пластів (горизонтів) та покладів нафти і газу, які мають промислове значення, а також пластів з передбаченою продуктивністю; передбачення про їх продуктивність обґрунтовуються (дані дослідження одиничних свердловин, нафтогазопроявлення при бурінні, за матеріалами промислово-геофізичних досліджень і лабораторного вивчення керну).
Характеристика об’єкту підрахунку: тип покладу, його розміри, обґрунтування прийнятих контактів і контурів.
Методика і результати випробування свердловин: умови розкриття пласта і виклик припливу, продуктивність свердловин, пластові і вибійні тиски, депресії, газові фактори ,вміст конденсату тощо.
Відомості про результати випробування і дослідження свердловин приводяться в таблиці:
Таблиця 1 – Результати випробування і дослідження свердловин
Пласт (горизонти)
| № свердловини
| Інтервал випробування (глибина, абсол. відмітка, м)
| Спосіб розкриття пласта
| Діаметр штуцера (мм), спосіб виклику припливу
| Тиск, приведений до середини інтервалу випробування, МПА
| Депресія, МПа
| Дебіт нафти, т/доб
| Вміст газу, м3/т
| Дебіт газу, тис. м3/доб
| Дебіт конденсату, т/доб
| Дебіт води, м3/доб
| пл.
| виб.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гідрогеологічна характеристика
Опис водоносних горизонтів, їх літологічний склад, гідростатичні напори вод. Фізико-хімічна характеристика пластових і проміжних вод на основі проведених аналізів. Режим продуктивних горизонтів і його обґрунтування.
Фізико-літологічна характеристика колекторів продуктивного горизонту
Проводиться детальна літологічна характеристика об’єкту підрахунку: речовинний і гранулометричний склад, поширення глинистого матеріалу в пласті, тип і склад цементу. Висвітлення керном продуктивних відкладів.
Колекторські властивості: пористість, тріщинуватість, проникність, виявлені закономірності зміни їх по площі і розрізу (методика обґрунтування нижньої межі (кондиційності) пористості і проникності порід).
Промислово-геофізичні дослідження, що застосовуються для вивчення фізичних параметрів порід-колекторів.
Фізико-хімічна характеристика нафти і газу
Приводяться повні аналізи нафти і газу. Дати якісну характеристику нафти, газу та конденсату в поверхневих і пластових умовах.
Спеціальна частина
Підрахунок запасів нафти (газу)
Обґрунтування методу підрахунку запасів нафти (газу)
Існуючі в даний час методи підрахунку запасів нафти (газу), коротка характеристика кожного методу. Умови, які дозволяють використовувати той чи інший метод підрахунку.
Геологічні умови і ступінь вивченості покладу, по якому проводиться підрахунок запасів.
Найбільш раціональний метод підрахунку для умов покладу і його переваги над іншими.
Формула підрахунку, розшифрувати формулу.
Класифікація підрахованих запасів нафти (газу) за промисловим значенням та ступенем техніко-економічного і геологічного вивчення
Вказати до якої групи відносяться поклади за складністю геологічної будови.
За складністю геологічної будови, фазового стану вуглеводнів, умовами залягання і мінливістю властивостей продуктивних пластів виділяють об’єкти (поклади):
· простої геологічної будови;
· складної будови;
· дуже складної будови.
Вказати розподіл запасів та ресурсів за ступенем їх техніко-економічного вивчення.
Розподіл запасів і ресурсів на групи проводиться за показниками геологічної оцінки (ГЕО) результатів геологічного та техніко-економічного вивчення перспективних ділянок надр або родовищ. Родовища характеризуються за трьома рівнями геолого-економічних оцінок, які різняться за своєю детальністю:
· початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3);
· попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2);
· детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1).
Таким чином, за ступенем техніко-економічного вивчення запаси та ресурси вуглеводнів поділяються на три групи:
· до першої групи належать запаси - проведена ГЕО-1
· до другої групи належать запаси - виконана ГЕО-2
· до третьої групи належать ресурси - проведена ГЕО-3
Вказати розподіл запасів та ресурсів нафти і газу за промисловим значенням.
За промисловим значення запаси нафти, газу і конденсату поділяються на групи:
· балансові (нормально-економічні) запаси;
· умовно балансові (обмежено економічні) запаси;
· позабалансові (потенційно економічні) запаси;
· з невизначеним промисловим значенням (можливо економічні) запаси.
Вказати розподіл запасів та ресурсів за ступенем геологічного вивчення.
За ступенем геологічної вивченості запаси поділяються на дві групи:
· розвідані запаси, які включають категорії А; В; С1 (балансові достовірні 111 – А, В, балансові вірогідні 121 – С1);
· попередньо розвідані, які включають категорію С2 (попередньо розвідані вірогідні 122 – С2)
За ступенем геологічного вивчення ресурси нафти і газу поділяються на дві групи:
· перспективні ресурси, які включають категорію Сз (перспективні невизначені 333 – С3);
· прогнозні ресурси, які включають категорію Д1 і Д2 (прогнозні невизначені 334 – Д)
Підсумовуючи цей підрозділ потрібно вказати, до якого класу відносяться запаси, що ідентифікуються за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду:
· 111 (А, Б), 121 (С1) – ГЕО-1;
· 122 (С2) – ГЕО-2;
· 211, 221, 222;
· 331, 332, 333 (С3) , 334 (Д) – ГЕО-3.
Описуючи питання цього підрозділу потрібно звернути увагу на наступні моменти:
Геологічні умови і ступінь вивченості об’єкту підрахунку:
1. Чим підтверджена нафтоносність (газоносність):
а) свердловини, що знаходяться в експлуатації;
б) свердловини, що підтверджують продуктивність по даних промислово-геофізичних досліджень і керну;
в) свердловини, що дали промислові припливи при випробуванні пласта випробувачами.
2. Форма і розміри покладу. Обґрунтування положення контактів і контурів, ступінь їх вивченості.
3. Ступінь вивченості колекторських властивостей, нафтогазонасиченості і ефективної насиченої товщини. Вивченість зміни цих параметрів по площі.
4. Ступінь вивченості параметрів покладу, їх зміна по площі.
5. Відомості про умови розробки покладу: режим роботи покладу, продуктивність свердловин, проникність і т.д.
6. Категорії запасів, виходячи зі ступеню вивченості даного покладу, їх межі.
Обґрунтування підрахункових параметрів
А. Для нафти
|