Обґрунтування коефіцієнту нафтонасиченості З метою визначення об’єму пустот, що заповнені нафтою, в формулу підрахунку вводять коефіцієнт нафтонасиченості.
Розрахунок нафтонасиченості може бути проведений по середньому значенні залишкової водонасиченості:
, (6) де
- коефіцієнт нафтонасиченості нафти, долі одиниці;
- коефіцієнт нафтонасиченості води, долі одиниці.
Визначення нафтонасиченості може бути здійснено по даних промислово-геофізичних досліджень. Вказати, які методи ГДС використані при визначенні нафтогазонасиченості.
Дані значень нафтонасиченості по свердловинах привести в таблиці
Таблиця 6
№ свердловини
| Кількість значень
| Середнє значення нафтонасиченості по свердловинах, %
|
|
|
|
У формулу для підрахунку запасів нафти потрібно поставити середнє значення нафтонасиченості. Порядок визначення середнього значення нафтонасиченості аналогічне, як і визначення середнього значення пористості.
Обґрунтування густини нафти
Для чого вводиться у формулу густина нафти ( ). Залежність густини нафти від різних факторів. Якими значеннями густини характеризується нафта в умовах поверхні в межах об’єкту підрахунку.
В формулі підрахунку може бути використано середньоарифметичне значення густини нафти по декількох пробах або по одній пробі, як найбільш характерній.
Обґрунтування перерахункового коефіцієнту
Пояснити необхідність введення перерахункового коефіцієнту ( ) в підрахункову формулу. Залежність перерахункового коефіцієнту від різноманітних факторів. Дати визначення перерахункового коефіцієнту.
Перерахунковий коефіцієнт ( ) можна визначити або через усадку нафти, або через об’ємний коефіцієнт.
Перерахунковий коефіцієнт через усадку нафти визначається за формулою:
, (7)
де - перерахунковий коефіцієнт;
Е - усадка нафти.
Перерахунковий коефіцієнт через об’ємний коефіцієнт визначається за формулою:
, (8)
де - перерахунковий коефіцієнт;
в – об’ємний коефіцієнт.
Вказати, як визначалися усадка і об’ємний коефіцієнт. Можна порівняти одержані результати і у формулу підрахунку поставити більш обґрунтовану величину.
Обґрунтування коефіцієнту нафтовіддачі
Коефіцієнт нафтовіддачі, що являє собою співвідношення між видобувними і балансовими запасами нафти, являється одним з важливих геолого-економічних показників ефективності робіт на родовищі. Правильне його прогнозування в процесі промислової оцінки родовища має велике народногосподарське значення.
Величина коефіцієнту нафтовіддачі залежить від багатьох факторів: властивостей колектора, властивостей нафти, геологічних особливостей і режиму роботи покладу, заходів по штучному впливу на поклад.
Для оцінки запасів до початку розробки коефіцієнт нафтовіддачі може бути прийнятий, виходячи із передбачуваного режиму роботи покладу.
В процесі розробки методика визначення коефіцієнту нафтовіддачі залежить від умов розробки покладу (залежність коефіцієнту від співвідношення в’язкостей нафти і витісняючого агенту).
Підрахунок запасів нафти
Підрахунок балансових і видобувних запасів нафти проводиться по кожній категорії запасів окремо і для покладу в цілому.
Таблиця 7
Пласт. Зона
| Категорія запасів
| Площа нафтонос-ності, тис.м2
| Середня нафтова-сичена товщина, м
| Коефіцієнт відкритої пористості, долі одиниці
| Коефіцієнт нафтонасиченості, долі одиниці
| Перерахунковий коефіцієнт, долі одиниці
| Густина нафти, т/м3
| Балансові запаси, тис. т
| Коефіцієнт видобутку нафти, долі одиниці
| Видобувні запаси нафти, тис. т
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Формула для підрахунку запасів об’ємним методом:
де Q – видобувні запаси нафти, т;
F – площа нафтоносності, м2;
h – нафтонасичена потужність пласта, м;
m – коефіцієнт відкритої пористості, долі одиниці;
β – коефіцієнт нафтонасиченості, долі одиниці;
kн – коефіцієнт нафтовіддачі, долі одиниці;
ρ – густина нафти, т/м3;
θ – перерахунковий коефіцієнт, що враховує усадку нафти
|