Підрахунок запасів розчиненого газу

Нафта в покладі має ту чи іншу кількість розчиненого газу, яка підлягає обліку і використанню в народногосподарських і промислових цілях.

Запаси розчиненого в нафті газу підраховуються по формулі:

, (9) де

- балансові запаси розчиненого газу, м³;

- балансові запаси нафти, тис.т;

G - газонасиченість, м³/т.

Аналогічно розраховуються видобувні запаси газу.

В. Для газу

Пункти «Обґрунтування площі газоносності», «Обґрунтування ефективної газонасиченої товщини», «Обґрунтування коефіцієнту пористості», «Обґрунтування коефіцієнту газонасиченості» виводяться аналогічно, як і для нафти.

Обґрунтування температурної поправки

Температурна поправка (f) для приведення об’єму газу до стандартних умов визначається, виходячи із величини пластової температури. Описати методику визначення пластової температури.

Температурна поправка визначається за формулою:

, (10) де

Т₀ - абсолютна температура, яка рівна 273 °К;

t_ст - стандартна температура, приймається рівною 20 °С;

t_пл - пластова температура в °С;

Т_ст - стандартна температура в °К;

Т_пл - пластова температура в °К.

Обґрунтування початкового і кінцевого пластових тисків

При оцінці запасів газу до початку розробки приймається величина початкового тиску, а в процесі розробки за початковий пластовий тиск приймається поточний тиск на дату підрахунку.

Пластові тиски в газових покладах можуть бути визначені на основі тисків на гирлах свердловин (при тимчасовому їх закритті) з врахуванням ваги стовпа газу за формулою:

, (11) де

Р_м - тиск на гирлі, МПа;

Н - глибина покладу, м;

- густина газу відносно повітря;

е - основа натурального логарифму.

Можна виміряти пластовий тиск у свердловинах глибинними манометрами.

Кінцевий тиск у покладі визначається при умові прийняття тиску на гирлі, рівному 0,1 МПа. Переважно в залежності від глибини залягання і складу, кінцевий тиск на вибої газових свердловин на дуже малу величину перевищує тиск на гирлі за рахунок тиску стовпа газу. Але враховуючи те, що перевищення незначне (0,1 – 0,3 МПа), ним нехтують і за величину кінцевого пластового тиску приймаємо 0,1 МПа.

При водонапірному режимі визначення залишкового тиску в пласті недоцільно і в цьому випадку залишковий тиск приймають рівним 0.

Обґрунтування поправок на відхилення вуглеводневих газів від закону Бойля-Маріотта

Вуглеводневі гази стискуються більше, ніж це випливає із закону Бойля-Маріотта. Чим більше значення тиску, тим більше це відхилення. Тому при визначенні об’єму вуглеводневих газів у формулу підрахунку необхідно вводити поправку на стисливість Z.

, (12) де

- поправка на відхилення;

Z - стисливість газу.

Визначаємо коефіцієнт стисливості газу.

Для визначення Z спочатку потрібно знайти псевдокритичний (середньокритичний) тиск (P_R) і псевдокритичну (середньокритичну) температуру (Т_R). Їх визначають за формулами:

, (13)

, (14)

, (15)

Таблиця 8

Компоненти	Вміст компоне-нтів у суміші, % об’єму	Критичний тиск PC	Критична температура ТС=Т+tкр			Щільність суміші газу за повітрям
Метан СН4
Етан С2Н6
Пропан С3Н8
Нормальний бутан С4Н10
Нормальний пентан С5Н12
Сума

За вирахуваними псевдокритичними тисками і температурами визначається коефіцієнт стисливості Z.

Знайшовши Z, вираховуємо поправку на відхилення реального газу від ідеального ( ) за формулою (12).

Обґрунтування коефіцієнту газовіддачі

Рішенням експертно-технічної ради ДКЗ коефіцієнт газовіддачі при підрахунку запасів газу приймається рівним одиниці незалежно від режиму покладу і його геолого-промислових характеристик.

Підрахунок запасів газу

Підрахунок запасів газу проводиться по кожній категорії запасів окремо і по покладу в цілому. Підрахункові параметри звести в таблицю.

Таблиця 9

Формула для підрахунку запасів об’ємним методом:

де Q – видобувні запаси газу, м³;

F – площа газоносності, м²;

h – газонасичена потужність пласта, м;

m – коефіцієнт відкритої пористості, долі одиниці;

f – поправка на температуру, долі одиниці;

Р, Рк – середній та кінцевий абсолютний тиск у покладі , кг/см²;

α, α_к – поправки на відхилення вуглеводневих газів від закону Бойля-Маріотта;

β_г – коефіцієнт газонасиченості, долі одиниці;

η – коефіцієнт газовіддачі, долі одиниці.