Тема 2. Органи і установи виконання покарань. Правове положення засуджених

План заняття

1. Види органів і установ виконання покарань.

2. Державна пенітенціарна служба України і її структурні підрозділи.

3. Зміст правового статусу осіб, які відбувають кримінальні покарання та його закріплення в новому кримінально-виконавчому законодавстві.

4. Права, обов’язки та законні інтереси осіб, які засуджені до кримінального покарання у виді позбавлення волі.

Завдання для самостійної роботи

1. Види та поняття правового статусу громадян України;

2. Поняття та характеристика правового статусу осіб, які відбувають кримінальні покарання;

3. Державна виконавча служба як суб’єкт виконання покарань.

4. Міністерство оборони як суб’єкт виконання покарань.

Завдання для індивідуальної роботи

Теми реферату:

1. Співвідношення правового статусу засудженого із правовим статусом громадянина України.

2. Вплив виду кримінального покарання на правовий статус засудженого.

3. Вплив міжнародного законодавства на формування правового статусу засуджених в Україні.

4. Права засуджених.

5. Законні інтереси засуджених. (відмінні риси прав засуджених від їх законних інтересів)

Практичні завдання

1. Визначте, в яких випадках згідно з КВК України слідчі ізолятори виконують функції установ виконання покарань.

2. Вирішіть задачі:

а) Громадянин вперше засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст. 257 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років з повною конфіскацією майна. В якій установі він буде відбувати основне покарання? В який орган (установу) суд повинен направити передбачені законодавством документи для виконання покарання у виді конфіскації майна?

б) Громадянин вироком суду за злочин, передбачений ч.1 ст. 307 КК України, засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки і звільнений від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов’язків повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації. У який орган суд повинен направити копію вироку з розпорядженням про його виконання для здійснення контролю за поведінкою засудженого?

Тема 3. Нагляд та контроль за виконанням кримінальних покарань. участь громадськості у діяльності органів і установ виконання покарань

План заняття

1. Соціально-правові засади участі громадськості в діяльності установ і органів виконання покарань.

2. Участь спостережних комісій в діяльності установ і органів виконання покарань.

3. Значення діяльності служб у справах неповнолітніх у ресоціалізації засуджених.

4. Традиційні форми участі громадськості в діяльності установ і органів кримінально-виконавчої системи.

Завдання для самостійної роботи

1. Правове регулювання участі громадськості у діяльності установ та органів держави, які виконують кримінальні покарання.

2. Піклувальні ради та батьківські комітети у виховних колоніях.

3. Громадські вихователі неповнолітніх засуджених.

4. Форми участі громадськості у виховній роботі з особами, достроково звільненими від відбування покарання.

Завдання для індивідуальної роботи

Теми реферату:

1. Роль релігійних конфесій у здійсненні виправлення та ресоціалізації засуджених до позбавлення волі в Україні.

2. Роль сімї у здійсненні виправлення та ресоціалізації засуджених до позбавлення волі.

3. Форми участі громадськості у діяльності установ та органів держави, які виконують кримінальні покарання.

4. Спостережні комісії та їх роль у виправленні та ресоціалізації засуджених.

5. Органи та служби, що здійснюють соціальний захист та попередження злочинності серед неповнолітніх. Роль служб у справах неповнолітніх у виправленні та ресоціалізіції засуджених.

Практичні питання

1. Назвіть, які саме громадські організації згідно з чинним законодавством України на сьогодні беруть участь у виправленні і ресоціалізації засуджених, контролі за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань.

2. Назвіть, які повноваження має прокурор згідно з чинним законодавством України у разі виявлення порушень кримінально- виконавчого законодавства України адміністрацією установи виконання покарань.

Вирішить задачі:

1. Засуджений до позбавлення волі Галушкін направив письмове звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому прохав Уповноваженого внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про надання щорічних відпусток засудженим до позбавлення волі, що відповідало б Конституції України та міжнародним документам.

Чи мають право засуджені до позбавлення волі звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини? Яку відповідь повинен дати Уповноважений Верховної Ради України з прав людини засудженому Галушкіну? Які міжнародні документи передбачають право працюючих засуджених на відпустки?

2. Начальник відділення нагадав засудженому Розумовському, який відбував покарання у виді позбавлення волі у виправній колонії мінімального рівня безпеки, що коли він не буде перевиконувати норми виробітку, то адміністрація колонії не буде звертатися до суду з клопотанням про включення часу його роботи в колонії у загальний трудовий стаж. Поясніть правомірність дій начальника відділення.

Література до теми:

1. Закон України від 23. 12. 1997 р. “Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.

2. Закон України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.

3. Лукашевич С.Ю. Запобігання злочинності засуджених у місцях позбавлення волі // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол.: В.М. Синьов (голов. ред.) та ін. – К.: КІВС, “МП Леся”, 2002. – С. 72–79.

4. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Навчально-методичний посібник. – К.: ВІАН, 1996. – 352 с.

5. Проблемы охраны прав и интересов осужденного: Сб. науч. тр. – Кемерово: КГУ, 1985. – 152 с.

6. Романенко О.В. До питання про роль громадянського суспільства в ресоціалізації засуджених // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол.: Капічина Е.О. – К.: КІВС, Ред. видав. відділ КІВС, 1998. – № 1 (3). – С. 99–103.

7. Романенко О.В. Проблеми правосуб’єктності інститутів громадського суспільства в діяльності установ кримінально-виконавчої системи України // Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ (Проблеми пенітенціарної теорії і практики). – К.: РВВ КІВС при УАВС, 1999. – С. 22.

8. Ткачевский Ю.М. Прогрессивная система исполнения уголовных наказаний: Учебное пособие. – М.: Зерцало, 1997. – 144 с.