Пуск головного турбоагрегату Після одержання по машинному телеграфу команди "Готовсь" необхідно:
1. отрепетовать команду по машинному телеграфу;
2. припинити провертання ГТЗА пором, закривши повністю маневрові клапани; в агрегатах з дистанційним керуванням установити перемикач у положення "Дистанційне", а регулятор частоти обертання в положення "Стоп";
3. перевести головний циркуляційний насос і ежектор (вакуум-насос) на режим роботи, що забезпечує повний хід;
4. відкрити соплові клапани, які необхідні для дачі повного ходу при маневруванні;
5. переконавшись у повній готовності турбоагрегату до дачі ходу, поставити рукоятку машинного телеграфу в положення "Стоп";
6. після одержання з містка підтвердження сигналу "Стоп" постійне провертання гребного вала в установках із гвинтом фіксованого кроку забороняється, однак щоб уникнути теплового прогину ротора необхідно періодично ( через 5-7 хв), за узгодженням з містком, страгивать турбіни пором на передній і задній хід.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7
Тема:Підготовка головного парового котла до запуску. Запуск. Вихід на режим повного ходу. Вихід з режиму до маневрів і повної зупинки
Мета роботи:Ознайомлення з правилами техничного використання парового котла. Парових систем, трубопроводов. мастильної системи, охолодження, паливної, пуску та реверсу. Придбати навички та вміння застосувати на практиці.
Огляд казанової установки й підготовка до дії котлових вентиляторів
При підготовці казана до дії необхідно:
1. оглянути казан, його топлення, пароперегрівник, водяний економайзер і повітропідігрівник; перевірити чистоту поверхонь нагрівання й відсутність палива в топленні; переконатися у відсутності видимих дефектів і сторонніх предметів. У випадку появи сумнівів у справності внутрішніх частин або пристроїв казана повинен проводитися внутрішній огляд;
2. переконатися в справності топкових пристроїв і відсутності їх ушкоджень, перевірити правильність розміщення дифузорів і форсунок щодо фурм (жарових труб), перевірити легкість ходу дифузорів, шиберів, заслінок;
3. оглянути паропроводи, переконатися в тому, що вони повністю зібрані й покриті ізоляцією;
4. оглянути й при необхідності розходити приводи клапанів арматури казана і його трубопроводів; випробувати аварійні приводи з палуби;
5. зробити зовнішній огляд водовказівних приладів і переконатися у відсутності їх ушкоджень; перевірити вільний хід клапанів і їх приводів;
6. переконатися у відсутності ушкоджень манометрів і інших контрольно-вимірювальних приладів (СТОСІВ), наявності на них пломб і оцінок про строки перевірки;
7. перевірити висвітлення (нормальне й аварійне) усіх СТОСІВ і, насамперед, водовказівних приладів;
8. оглянути ізоляцію казана; переконатися в правильній установці всіх знімних щитів.
При підготовці до дії казанових вентиляторів необхідно:
1. перевірити дія заслінок газоходів і воздуховодов, залишивши їх відкритими;
2. заслінки перед форсунками на топковому фронті закрити;
3. якщо проводився ремонт казана з розкриттям обшивки, пустити казановий вентилятор, перевірити повітряну щільність казана, звернувши увагу на ущільнення знімних щитів каркаса. Перевірити показання напоромеров повітря перед топковим фронтом і в топленні.
Підготовка живильної системи й заповнення котла водою
Перед заповненням казана водою необхідно:
1. оглянути трубопроводи живлення, переконатися в справності арматур почерговим закриттям і відкриттям клапанів;
2. перевірити дія живильних засобів;
3. підготувати до роботи насос для заповнення казана водою й дозувальні пристрої для введення хімічних реагентів;
4. перевірити, чи закриті всі клапани на казані, за винятком зазначених у пп.1.3.1.5, .7 (див. також пп.1.3.4 і 1.5.1.5); парові клапани щоб уникнути їх затискача при прогріванні злегка стронуть на відкриття;
5. перевірити, чи відкриті клапани до водовказівних приладів і манометрам;
6. перевірити кількість і якість води в цистерні живильної води;
7. переконатися, що клапани живильні на економайзер, між економайзером і казаном, роз'єднувальний між казаном і пароперегрівником і інші, передбачені інструкцією для експлуатації при заповненні казана водою, відкриті.
Якщо перед заповненням казана водою розкривалися кришки лазів і лючков, то їх ущільнювальні прокладки слід ретельно оглянути й при необхідності замінити.
Казан повинен заповнюватися дистилятом, прісною водою або конденсатом, по можливості теплим, характеристики яких відповідають установленому для казана водному режиму, з одночасним уведенням хімічних реагентів відповідно до інструкції для експлуатації казана. Різниця температур води й стінок казана не повинна перевищувати 30 °С.
При заповненні водою повинен бути відкритий повітряний клапан ( при відсутності - клапан продування манометра або клапан до свистка), а також клапан продування вихідного колектора (секції) пароперегрівника.
Пароперегрівники й економайзери повинні заповнюватися водою, якщо інструкція для експлуатації не містить спеціальних вимог.
Допускається при наповненні казана водою пропуски лючковых і лазовых затворів, а також арматури усувати обтисненням кришок і сальників без осушення казана.
Рівень води в казані перед розведенням, якщо відсутні спеціальні вказівки в інструкції для експлуатації, повинен установлюватися:
1. для водотрубних казанів із природньою циркуляцією при наявності не залежного від казана живильного засобу - трохи нижче робітника, але не нижче щонайнижчого припустимого рівня по водовказівному приладу;
2. для водотрубних казанів із природньою циркуляцією при відсутності не зависающего від казана живильного засобу - трохи вище робітника, але не вище найвищого припустимого рівня по водовказівному приладу;
3. для газотрубних казанів, що не мають пристроїв для примусової циркуляції води, на оцінці найвищого припустимого рівня по водовказівному приладу;
4. для всіх інших казанів - на оцінці "робочий рівень". Рекомендований рівень установлюється з обліком дифферента судна.
Якщо казан перебував на "мокрому" зберіганні й був заповнений водою з характеристиками, відповідними до вимог водного режиму, то досить відключити його від розширювального бака, спустити частину води за нижню крайку водовказівного скла, осушити трубопроводи пари, а потім довести рівень до рекомендованого, випробувавши системи живлення казана.
Підготовка паливної системи
При підготовці паливної системи до дії необхідно:
1. зробити зовнішній огляд видаткових і відстійних паливних цистерн, переконатися у відсутності патьоків палива й справності арматури;
2. спустити відстій, перевірити рівень палива в цистернах і при необхідності поповнити їх;
3. оглянути паливо провіди, фільтри, клапани, датчики й форсунки, у форсунках зі змінними шайбами встановити стояночні розпилювальні шайби із соплами рівного прохідного перетину;
4. перевірити форсунки на щільність, увести в топлення й при закритих парових і паливних форсуночних клапанах приєднати їх до трубопроводів; по можливості прогріти форсунки пором, одночасно вентилюючи топлення;
5. перевірити спрацьовування швидко запірних клапанів видаткових цистерн, у тому числі за допомогою дистанційних приводів, перевірити роботу дистанційного ручного привода до швидко запірному паливному клапану паливного блоку системи автоматичного регулювання горіння казана;
6. переконатися в наявності справного электровоспламенителя. При ручному запалюванні форсунок підготувати факел (на металевому прутку довжиною не менш 1 м з відбійним диском) і футляр для його гасіння;
7. подати пара до системи підігріву палива й підготувати її до роботи;
8. відкрити пропускний клапан на трубопроводі палива в казанів, увести в дію паливний насос і поливу підігрівач; заповнити систему підігрітим паливом, відкрити клапан рециркуляції палива й прокачати систему до повного витиснення повітря й холодного палива.
Залежно від сорту паливо слід підігрівати:
1. у цистернах основного запасу (перед перекачуванням з них палива) до температури, що забезпечує роботу перекачувального насоса;
2. у видаткових цистернах - до температури, що забезпечує паспортний тиск, що розбудовується паливним (форсуночным) насосом, але нижче температури спалаху пар палива в закритому тиглі не менш чому на 10 °С;
3. вступник до форсунок - до температури, що забезпечує в'язкість палива, зазначену в інструкції для експлуатації, а при відсутності вказівок - 16-26 сСт (3-4 °ВУ).
По досягненню необхідної температури палива відрегулювати подачу пари, що гріє, не допускаючи різких змін температури.
|