Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Запобігання забруднення нафтою при використанні під баласт паливно-баластових цистерн

 

На нових судах валовою місткістю 400 і більш, що не є нафтовими танкерами, прийом водяного баласту до цистерн нафтового палива не допускається, за винятком того, коли несприятливі погодні умови змушують ухвалювати водяний баласт у деякі паливні цистерни. Цистерни, у яких перебуває баласт, необхідно від'єднати від паливної системи.

Приймання й слив водяного баласту в або з паливно-баластових цистерн необхідно робити під керівництвом і спостереженням відповідальної особи, спеціально призначеного капітаном.

При прийманні баласту в паливні цистерни повинні бути вжиті наступні заходи обережності проти витоків палива із трубопроводів за борт:

1) відцентровий насос, використовуваний для заповнення паливно-баластових цистерн, запускається до відкриття прийомної арматур забортної води; при цьому вся арматури на напірній лінії баластової магістралі, включаючи прийомний клапан цистерни, тримається відкритої;

2) перевіряється вступ води в цистерни, призначені для приймання баласту;

3) запірна арматури цистерни після заповнення її водою закривається до зупинки відцентрового насоса, щоб попередити зворотне витікання забрудненої води за борт.

Для виключення забруднення моря нафтою при переливі баласту з паливних або паливно-баластових цистерн необхідно виконувати вимоги, зазначені в п. 2

Записи про прийом баласту до паливно-баластових цистерн і його сливі в море або на прийомне спорудження проводяться в ЖНО, частина I.

Записи про злив чистого баласту ( із чистих паливно-баластових цистерн) незалежно від того, проводиться злив за борт аб

 


ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12



Тема:Підготовка ДДГ допоміжного двигуна до запуску. Запуск. Вихід на режим повного ходу. Включення в суднову електричну мережу. Зупинка

 

 

Мета роботи:Ознайомлення з правилами баластних операцій. Придбати навички та вміння застосувати на практиці

 

Підготовка дизеля до дії

1. Після нетривалої перерви в роботі (не більш 48 годин без виробництва ремонтних робіт) необхідно:

1) зробити зовнішній огляд дизеля;

2) підготувати до дії й перевірити справність механізмів і систем, що обслуговують дизель, відповідно до вимог п. п. 2.3 - 2.8;

3) прокачати й прогріти дизель водою й маслом;

4) перевірити справність засобів автоматизації, у тому числі аварійно - попереджувальної сигналізації й захисту, зовнішнім оглядом, за показниками контрольно - вимірювальних приладів і інших засобів індикації, а також за допомогою пристроїв вбудованого контролю ( при наявності);

5) провернути колінчатий вал (валоповоротным пристроєм, вручну й ін.).

2. Забороняється запровадження в дію й робота дизелів у випадках:

1) невідповідності характеристик палива й масла зазначеним в інструкції для експлуатації або вимогам роздягнула 7 справжніх Правил;

2) наявності тріщин у фундаментній рамі, колінчатих валах, шатунах, анкерних зв'язках головних, рамовых і мотылевых підшипників, а також тріщин, що пропускають воду або масло, на робочих поверхнях блоку, на циліндрах, головках поршнів і кришках циліндрів, несправних турбокомпресорів;

3) раскепов колінчатого вала, що перевищують установлені норми;

4) несправного стану пускового й реверсивного пристрою; органів газорозподілу й подачі палива; всережимного й граничного регуляторів частоти обертання; валоповоротного пристрою, валопровода, його підшипників і сальників дейдвуда ( для головних дизелів із прямою передачею на гвинт);

5) тиску мастила, палива й охолодної води нижче встановленої норми;

6) подплавленных або, що мають викрашування білого металу рамовых, мотылевых і головних підшипників;

7) несправності запобіжних і захисних пристроїв, сигналізації, редуктора й муфт, системи передпускового прокачування циркуляційним маслом;

8) зношування основних відповідальних деталей, що перевищувало гранично припустимі значення, а також відсутності документальних даних про фактичні розміри тертьових деталей і зазорах у з'єднаннях;

9) наявності сторонніх стукотів і шумів у дизелі;

10) несправності або відсутності штатних контрольно - вимірювальних приладів, а також наявності приладів, термін дії перевірок яких минув, з ушкодженими пломбами пломб, що не мають, і клейм, що перевіряють організацій;

11) наявності несправностей у системах трубопроводів дизеля;

12) несправності газовипускних колекторів.

3. Підготовка масляних систем (змащення й охолодження)

3.1. Перевірити рівень масла в стічних цистернах або в картерах дизеля й редуктора, у маслосборниках або стічних цистернах турбокомпресорів наддування, у масляних сервомоторах, у корпусі упорного й опорного підшипників, у лубрикаторах, у регуляторі частоти обертання. При необхідності поповнити їхнім маслом до необхідного рівня. Поповнити маслянки ручного й ґнотового змащення, колпачковые маслянки. Переконатися у відсутності води в циркуляційному маслі.

3.2. Переконатися в справності пристроїв автоматичного поповнення й підтримки рівня масла в цистернах.

3.3. Підготувати до роботи масляні фільтри й маслоохладители, привести клапани на трубопроводах у робоче положення.

3.4. Перед провертанням дизеля подати масло в його циліндри, циліндри продувних (наддувочных) насосів і в інші місця лубрикаторной змащення, приводячи лубрикаторы в дію вручну або незалежним приводом. Подати масло до всіх крапок ручного змащення.

3.5. Підготувати до роботи й пустити автономні масляні насоси дизеля, редуктора, турбокомпресорів. Перевірити дія дистанційного автоматизованого керування основними й резервними насосами, вилучити із систем повітря. Прокачати маслом системи змащення дизеля й турбокомпресорів при одночасному провертанні дизеля валоповоротным пристроєм ( при його відсутності - вручну). Переконатися в наявності необхідного тиску масла в системі по штатних приладах, перевірити вступ масла до всіх крапок змащення дизеля, а також на охолодження поршнів. Після закінчення прокачивания відключити валоповоротное пристрій.

3.6. В установках з відбором потужності через редуктор підготувати до роботи масляну систему редуктора.

3.7. При температурі повітря в машинному приміщенні нижче 15 гради. C необхідно підігріти масло. При відсутності спеціальних нагрівальних пристроїв масло нагрівають шляхом прокачування через систему під час прогріву дизеля пором або водою від працюючих дизелів. Температура масла при цьому не повинна перевищувати 45 гради. C.

3.8. При досягненні контрольованими параметрами робочих значень переконатися в зникненні аварійно - попереджувальних світлових сигналів.

4. Підготовка системи водяного охолодження

4.1. Підготувати до роботи фільтри, водоохолоджувачі й водоподогреватели, установити клапани й крани на трубопроводах у робоче положення й перевірити їхня справність у дії.

4.2. Перевірити рівень води в розширювальній цистерні контуру прісної води й у цистернах автономних систем охолодження поршнів і форсунок. При необхідності поповнити системи водою.

4.3. Підготувати до роботи й включити автономні насоси системи прісної охолодної води (циліндрів, поршнів, форсунок і т.д.). Насоси повинні працювати протягом усього часу підготовки дизеля.

Підготувати до роботи й включити насос системи забортної охолодної води для водо- і маслоохладителей. Насос повинен працювати тільки протягом часу, достатнього для перевірки справності системи й насоса (якщо він не призначений для обслуговування інших споживачів).

Перевірити дія дистанційного автоматизованого керування основними й резервними насосами. Довести тиск води до робітника, випустити із системи повітря.

4.4. При прокачивании системи охолодження циліндрів поршнів необхідно підтримувати температуру охолодної води від 45 до 55 гради. C, а води охолодження форсунок - від 60 до 80 гради. C. Перевірити роботу приладів контролю й регулювання температури.

4.5. При охолодженні дизеля забортною водою (одноконтурна система) установити клапани на трубопроводах у робоче положення, включити автономний насос, прокачати дизель забортною водою до повного витиснення повітря із системи. Перевірити роботу резервного насоса.

4.6. При прогріві дизеля пором необхідно попередньо переконатися в тому, що всі порожнини охолодження заповнені водою. Тиск пари в цьому випадку не повинне бути вище 0,25 Мпа (2,5 кгс/кв. див), подача пари здійснюється в нижню частину блоку. Прогрів дизеля тільки пором при незаповнених водою порожнинах забороняється.

4.7. При досягненні контрольованими параметрами робочих значень переконатися в зникненні аварійно - попереджувальних світлових сигналів.

5. Підготовка паливної системи

5.1. Перевірити наявність палива у видаткових цистернах, вилучити відстій води, перевірити чистоту фільтрів, заповнити трубопровід паливом до повного витиснення повітря із системи. Переконатися в справності аварійно - попереджувальної сигналізації при мінімальному рівні палива у видатковій цистерні.

5.2. Установити в робоче положення клапани на трубопроводах від видаткової цистерни до дизеля, повернення палива від насосів дизеля, охолодження форсунок паливом і перевірити їхня справність у дії.

5.3. Якщо температура повітря в машинному приміщенні перевищує температуру застывания палива менш чому на 15 - 20 гради. C, те паливо у видаткових цистернах і трубопроводах необхідно підігріти за допомогою системи обігріву.

5.4. Підготувати до роботи й пустити автономні насоси: топливоподкачивающий і охолодження форсунок паливом, при необхідності вилучити із трубопроводів повітря, довести тиск палива до робітника, переконатися в справності насосів і систем.

Перевірити дія дистанційного керування основними й резервними насосами. Зупинити насоси.

5.5. Якщо зроблена заміна паливних насосів, форсунок або паливних трубопроводів, необхідно прокачати вручну паливні насоси через відкриті контрольні крани форсунок до повного витиснення повітря. Після закриття контрольних кранів знову прокачати паливо до початку значного опору переміщенню важеля ручного прокачування. Опір переміщенню важеля свідчить про відсутність повітря в системі. Переконатися у відсутності заїдання паливної рейки з відключеними тягами регулятора.

5.6. При роботі дизеля на паливі з підвищеною вихідною в'язкістю необхідно:

1) підігріти паливо в трубопроводах і у видаткових цистернах паливної системи, при цьому максимальна температура підігрітого палива в ємностях, повідомлених з атмосферою, повинна бути не менш чому на 10 гради. C нижче температури спалаху по Мартенс - Пенскому, зазначеної в паспорту палива;

2) підготувати до роботи пристрою гомогенізації ( при їхній наявності), сепарації й фільтрації палива, регулятори в'язкості відповідно до інструкцій;

3) увести в дію й перевірити працездатність віскозиметра;

4) пуск і прогрів дизеля робити на паливі, що не вимагає підігріву, якщо це обумовлює інструкція для експлуатації.

6. Підготовка систем пуску, продувки, наддування й випуску

6.1. Вилучити з балонів пускового повітря конденсат і масло шляхом продувки, перевірити тиск у балонах. Підготувати до роботи й пустити компресор, переконатися в його нормальній роботі. Перевірити систему керування компресорами. Поповнити балони повітрям. Проконтролювати, щоб температура стисненого повітря перед вступом у балони була не вище 40 гради. C.

6.2. Перевірити справність дії пускового пристрою, установити органі керування пуском у положення "Стоп".

6.3. Плавно відкрити запірні клапани подачі повітря від балонів до поста керування й головному пусковому клапану.

6.4. Для дизелів з электростартерным пуском перевірити заряженность акумуляторних батарей і при необхідності провести їхню підзарядку.

6.5. Підготувати до роботи повітроохолоджувачі й фільтри наддувочного повітря.

6.6. При необхідності вилучити воду й масло з ресивера продувного повітря, впускного й випускного колекторів, подпоршневых порожнин продувних насосів, повітряних порожнин повітроохолоджувачів, газових і повітряних порожнин турбокомпресорів. Перевірити й пустити в хід автономні продувні насоси.

6.7. Підготувати до роботи турбокомпресори. Перевірити наявність масла у ваннах підшипників, справність фільтрів і роботу масляних насосів.

Звернути увагу на чистоту й кріплення фільтра - заборника повітря. Переконатися, щоб при роботі турбіни ніякі сторонні предмети не могли потрапити усередину.

6.8. Відкрити всі пристрої, що закривають випускний трубопровід. На судах, де випускний трубопровід розташований поблизу або нижче ватерлінії, зовнішній запірний пристрій відкривається одночасно з пуском дизеля. Порядок пуску в цьому випадку повинен бути застережений спеціальною інструкцією, розробленою відповідної механічною службою судновласника.

6.9. Категорично забороняється при пуску дизеля застосовувати кисень або будь-який горючий газ. При використанні для пуску дизеля стисненого газу, що доставляється на судно в балонах, обов'язково перевірити на березі за допомогою тліючої скіпи, не чи є доставлений газ киснем або горючим газом.

7. Прогрів і введення дизеля в режим експлуатаційного навантаження

7.1. Час, необхідне для прогріву дизеля до включення його під навантаження після пуску, регламентується заводською інструкцією для експлуатації й, крім того, визначається типом дизельної установки, її технічним станом. Забороняється скорочувати час прогріву й уведення дизеля в режим експлуатаційного навантаження, за винятком випадків, викликаних вимогами забезпечення безпеки судна й пов'язаних з погрозою людського життя.

Тривалість роботи дизеля на холостому ходу й мінімальне навантаження при прогріві повинні відповідати вимогам заводської інструкції для експлуатації.

7.2. Якщо в інструкції для експлуатації відсутні вказівки по температурному режиму прогріву, то дизель уважається прогрітим і готовим для включення під навантаження, якщо при режимі, що встановився, навантаження й постійних температурах води й масла на вході в дизель температури води й масла на виході з нього залишаються також постійними з незначними відхиленнями від середньої величини.

При низькій температурі забортної води, що надходить у систему охолодження дизельної установки, необхідно частина теплої води, а також частина циркуляційного масла перепускати крім їхніх охолоджувачів. Слід мати у виді, що краще прохолоджувати дизель більшою кількістю теплої води, чому малою кількістю холодної.

Перепуск усього циркуляційного масла крім охолоджувача не допускається, тому що холодне масло, що залишилося в ньому, після включення охолоджувача повністю в роботу може утворювати масляну пробку, що утрудняє прохід гарячого масла, що може привести до аварії дизеля.

7.3. Оцінка теплонапряженности дизеля проводиться по наступних непрямих показниках:

1) середньому індикаторному тиску або середньому тиску за часом;

2) положенню покажчика навантаження ( паливної рейки);

3) температурі випускних газів за циліндрами (перед турбінами);

4) температурі охолодної води й масла, що виходять із циліндрів і поршнів;

5) перепадам температури охолодної води й масла на дизелі.

7.4. Механічна напруженість дизеля оцінюється на основі вимірів наступних параметрів:

1) крутного моменту або ефективної потужності;

2) максимального тиску згоряння;

3) середнього індикаторного тиску або середнього тиску в циліндрах за часом.

 


ПРАКТИЧНА РОБОТА № 13

Тема:Підготовка холодильних машин до праці. Запуск. Входження в навантаження. Вихід з навантаження. Використання в нормальних та важких умовах. Зупинка.

 

Мета роботи:Ознайомлення з холодильними машинами. Правилами експлуатації. Придбати навички та вміння, застосувати на практиці отримані знання.

 

1. Роботи з технічного обслуговування холодильних установок, регулюванню й усуненню несправностей повинні проводитися з дотриманням справжніх Правил, Посібника з експлуатації (РЭ) холодильного встаткування заводу-виготовлювача, а також ПТЭ й ПТБ (додаток 3).

2. Планові огляди й ревізії холодильних установок повинні проводитися відповідно до затвердженого графіка, складеного з урахуванням рекомендацій РЭ й умов експлуатації кожної установки.

3. Проходи поблизу машин і апаратів повинні бути завжди вільні, а підлоги проходів — у справному стані.

4. Доступ до частин, що рухаються, машини дозволяється тільки після повної зупинки й прийняття всіх заходів проти пуску машин сторонніми особами.

5. Забороняється експлуатація холодильної установки з несправними приладами захисної автоматики.

6. Паління й користування відкритим полум'ям у машинних відділеннях (а також в інших приміщеннях, де встановлене холодильне встаткування) забороняється.

7. Пуск холодильної установки після її зупинки на тривалий час (більш 24 ч) може бути зроблений тільки після перевірки справності установки й з дозволу особи, відповідального за безпечну експлуатацію.

8. Експлуатація холодильної установки повинна бути відбита в добовому журналі її роботи.

При обслуговуванні холодильної установки повинен проводитися візуальний огляд устаткування, перевірка його герметичності, очищення поверхні встаткування від бруду й пили. Усі замічені дефекти повинні заноситися в журнал із вказівкою заходів для їхнього усунення.

9. Для виявлення місця витоку хладона дозволяється користуватися галлоидными й іншими течеискателями, мильною піною, полімерними індикаторами герметичності. Наявність слідів масла в рознімних з'єднаннях, пухирців при обмыливании зварених з'єднань, зміна кольору полум'я вказують на витік хладона.

10. При виявленні витоку хладона компресор необхідно зупинити, перекрити запірною арматурами ушкоджена ділянка, включити витяжну вентиляцію й, відкривши вікна й дверей, негайно усунути витік.

11. Розкривати компресори. апарати й трубопроводи дозволяється тільки після того, як тиск хладона буде знижений до атмосферного й залишається постійним протягом 20 хв.

Забороняється розкривати апарати з температурою стінок менш мінус 35°С.

12. Концентрація розсолу, що проходить усередині труб випарників, повинна бути такий, щоб температура замерзання розсолу була на 8°С нижче температури кипіння хладона при робочих умовах (додаток 4)

11.13. Температура охолодної води на виході із сорочок циліндрів компресора не повинна бути більш 45°С.

14. Забороняється видалення інею механічним способом з батарей безпосереднього охолодження (допускається обмітання інею). При видаленні снігової шуби з охолодних пристроїв шляхом їхнього нагрівання тиск у батареях і воздукоохладителях не повинне перевищувати тиску випробування на щільність для апаратів (посудин) сторони низького тиску відповідно до табл. 1.

15. Механічне очищення від водяного каменю трубок кожухо-трубних апаратів (конденсаторів і випарників з межтрубным кипінням) повинна проводитися тільки після звільнення їх від хладона під безпосереднім спостереженням особи, відповідального за безпечну експлуатацію установки

16. Застосування зварювання й пайки при ремонті фреоновых машин, апаратів і трубопроводів на діючих установках повинне проводитися під спостереженням старшого технічного персоналу й наявності письмового дозволу особи, відповідального на підприємстві за справний стан, правильну й безпечну експлуатацію холодильних установок.

Перед зварюванням або пайкою слід вилучити хладон з апаратів і трубопроводів. Зварювання й пайка повинні проводитися відповідно до “Правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних і інших вогневих робіт на об'єктах народного господарства” і ДЕРЖСТАНДАРТ 12.3.003-75 “Роботи електрозварювальні. Загальні вимоги безпеки”.

17. Догляд за електроустаткуванням повинен виконуватися відповідно до ПТЭ й ПТБ (додаток 2).

18. У випадку перерви в роботі установки в зимовий час, при небезпеці замерзання води, остання повинна бути вилучена із усіх машин і апаратів з водяним охолодженням, а також з водяних магістралей.

19. Забороняється додавання до хладонів або до їхніх сумішей інших додаткових холодоагентів без узгодження із заводами — виготовлювачами фреоновых холодильних машин або агрегатів.

20. Хладон 12 повинен відповідати вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ 192122-73, хладон 22 — вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ 8502-73, хладон 502 — вимогам ТУ 6-02-2-533-78.

11.21. Мастила повинні застосовуватися відповідно до інструкцій заводів — виготовлювачів холодильних компресорів і відповідати вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ 5546-66 або відповідним до технічний умовам.


ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14

Тема:Підготовка насосів машин до праці. Запуск. Входження в навантаження. Вихід з навантаження. Використання в нормальних та важких умовах.

 

Мета роботи:Ознайомлення з насосами. Правилами експлуатації. Придбати навички та вміння, застосувати на практиці отримані знання.

 

Включення насоса в роботу можна робити тільки після його заповнення. При заповненні насоса водою всі повітряні крани на ньому повинні бути відкриті до появи в них води; після заповнення повітряні крани й засувка на напірному штуцері закриваються. Наповнення водою може проводитися за допомогою:

1. особливої вирви із краном (дуже рідко);

2. з'єднання корпуса насоса з водопроводом (дуже рідко);

3. обвідної трубки на зворотному клапані (заповнення водою з нагнітального трубопроводу); у цьому випадку необхідно стежити, щоб усмоктувальна лінія не зазнала високому тиску;

4. відсмоктування повітря з усмоктувальної лінії й корпуса насоса повітряним насосом.

Перед першим пуском насоса необхідно перевірити напрямок обертання вала насоса; усі маслянки повинні бути залиті маслом.

Пуск у хід повинен бути зроблений при закритій засувці; лише після досягнення насосом нормального числа обертів і розвитку певного тиску ( судячи з показання манометра) можна почати поступове відкриття засувки. Тривала робота насоса при закритій засувці не рекомендується. Робота насоса без рідини не допускається, тому що при цьому може мати місце сильне зношування ущільнюючих кілець, розвантажувальної шайби і т.д.

Не можна також допускати тривалу роботу насоса з ненормальною подачею води. Необхідно відкривати засувку доти, поки насос почне розбудовувати нормальну продуктивність (наприклад, нормальне навантаження мотора, судячи з амперметра).

Тертьові частини не повинні нагріватися температури, що вище допускається.

Підтягування сальників проводиться з таким розрахунками, щоб рідина, що перекачується, могла трохи просочуватися назовні, що є ознакою відсутності присасывания повітря в корпус насоса; при підтягуванні сальників не повинне відбуватися заїдання вала.

Необхідно стежити за справною роботою підшипників. У перший період дії насоса необхідна часта зміна масла; при цілком справній роботі насоса досить поміняти змащення й чистити підшипники один-два рази на місяць.

При наявності у відцентрового насоса розвантажувальних шайб для зрівноважування осьового зрушення необхідно звернути увагу на положення вала щодо підшипника; для цієї мети на валу може бути зроблена відповідна зарубка; вал при зношуванні розвантажувальної шайби зміщається щодо свого нормального положення. Зсув зарубки допускається не більш 1,5 мм; у тому випадку, коли зарубка зміщається більш ніж на 1 - 1,5 мм, може відбуватися стирання розвантажувальної шайби й наступний за цим зношування робочих коліс і інших частин насоса. Зовнішня сторона розвантажувальної шайби не повинна перебувати під тиском; вода, що просочується через відповідний зазор, повинна вільно по трубці приділятися назовні (фіг. 80).

Періодично залежно від забруднення, що перекачується рідини насос необхідно розбирати для огляду й чищення окремих деталей.

При приведенні в дію насосів двигунами, що змінюють число обертів, регулювання роботи проводиться зміною числа обертів. Регулювання продуктивності у всіх випадках можна робити засувкою, однак, це не экономично.

Зупинка насоса

При зупинці насоса необхідно:

1. поступово закрити засувку на насосі;

2. закрити кран у вакуумметра щоб уникнути поломки його при наступному заливанні насоса;

3. виключити двигун насоса.

При зупинці насоса на тривалий час, особливо взимку, необхідно повністю вилучити воду з корпуса насоса й, розібравши насос, ретельно протерти деталі. Не можна в зимовий час залишати воду в трубопроводі, прокладеному через неопалювані приміщення.

 

 


ПРАКТИЧНА РОБОТА № 15

Тема:Підготовка аварійного двигуна до запуску. Запуск. Вихід на режим повного ходу. Включення в суднову електричну мережу. Зупинка.

 

Мета роботи:Ознайомлення з аварійним двигуном. Правилами експлуатації. Придбати навички та вміння, застосувати на практиці отримані знання.

 

У відмінності від головного двигуна або допоміжних двигунів, аварійні суднові двигуни повинні мати автономну систему живлення, охолодження, систему старту ( повітряну, гідравлічну або акумуляторну). Вони завжди повинні бути готові до пуску й роботі. В іншому вони обслуговуються також як і інші двигуни внутрішнього згоряння.

 

1. Перевірити наявність палива у видатковому баку й спустити відстій. Відкрити всі запірні крани від видаткового бака до паливних насосів. Перевірити справність насосів. Прокачати вручну паливні насоси до повного видалення повітря через пробні краники. Перевірити форсунки й форсуночные голки й, якщо потрібно, вийняти їх і притерти.

2. Перевірити стан змащення всіх деталей і підготувати до пуску мастильну систему. При системі змащення під тиском відкрити крани на мастилопроводі, що підводить, і на відводі масла з маслосборника фундаментної рами. Перевірити ручним насосом подачу масла до всіх поверхонь. Перевірити, щоб усі маслянки й лубрикаторы були заповнені маслом; перевірити дія всіх крапельниць, змазати всі деталі, які змазуються ручним способом.

3. У чотиритактних двигунів перевірити систему газорозподілу шляхом огляду й випробування ходу впускних, випускних і пускових клапанів. Переконатися у відсутності заїдання клапанів, відрегулювати зазори між роликами або штовхачами, перевірити щільність посадки клапанів і, якщо буде потреба, розібрати клапани й додатково притерти.

4. Перевірити дія водяного охолодження системи; після перевірки подачу води припинити, щоб не переохолодити двигун перед пуском.

5. По манометру перевірити в дизелів тиск стисненого повітря в балонах. Далі перевірити щільність повітряної магістралі, заповнивши її повітрям.

Якщо двигун пускається електростартером, перевірити зарядку акумуляторних батарей, правильність приєднання проводів, справність їх ізоляції.

6. Оглянути й перевірити всі кріплення; особливо ретельно перевірити рухливі деталі двигуна й усунути виявлені недоліки кріплення.

7. У калоризаторных двигунів почати розігрів ( паяльною лампою) калоризатора, довівши його до червоного-вишнево-червоного розжарювання.

8. Вилучити всі пристосування, інструменти та ін., що перебували в безпосередній близькості від двигуна. Перевірити правильність установки огородження.


Список використаних джерел

 

1. Артемов Г.А., Горбов В.М. Суднові енергетичні установки: Навчальний посібник. – Миколаїв: УДМТУ, 2002. – 356 с.

2. Будов В.М., Судовые насосы: Справочник. – Л.: Судостроение, 1988, 432 с.

3. Горин А.Ф., Кивалкин Е.Ф., Богданов А.А. Судовые дизели: основы теории, устройство и эксплуатация. - М.: Транспорт, 2002. - 489 с.

4. Камкии С.В., Возницкий И.В. Шмелев В.П. Эксплуатация судовых дизелей: Учебник для вузов. ‑ М.: Транспорт, 1990. ‑ 344 с.

5. Ломакин А.А., Центробежные и осевые насосы. - Л.:1966 г – 358 с.

6. Павленко Б.А., Корнилов Э.В.–Утилизационные водо-опреснительные установки морских судов (конструкция и эксплуатация) – Одесса: Феникс, 2003.-69с.

7. Ртищева А.С. Теоретические основы гидравлики и теплотехники: Учебное пособие, Ульяновск, УлГТУ, 2007. – 171 c

8. Сизов Г.Н., Аристов Ю. К., Лукин Н. В., Судовые насосы и вспомагательные механизмы. М.: Транспорт, 1982г.- 298с.

9. Системы судовых энергетических установок/Г.А. Артемов, В.П. Волошин, А.Я. Шквар, В.П. Шостак. – Л.: Судостроение, 1990.

10. Слесаренко В.Н. – Опреснительные установки – Владивосток: ДВГМА, 1999-244с., ил.

11. Харин В.М., Декин Б.Г., Занько О.Н., Писклов В.Т. Судовые вспомогательные механизмы и системы, учебник, М. : Транспорт, 1992. - 319 с.

12. Чиняев И. А. Судовые вспомогательные механизмы - М. : Транспорт, 1989. - 294 с.

 

13. Чиняев, И. А. Судовые системы: Учебник для вузов / - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Транспорт, 1977. - 224 с.

14. Шиняев Е.Н. Судовые вспомогательные механизмы -М. Транспорт, 1984.-210с.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2021 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.