Обслуговування механізму під час дії

Під час дії механізму під навантаженням вахтовий механік зобов'язаний:

- періодично контролювати показання контрольне - вимірювальних приладів;

- стежити за вступом змащення до підшипників; тертьові поверхні деталей, не обладнані централізованому змащенням, періодично змазувати вручну;

- стежити за вступом води у вузли насосів з текстолітовими й гумовими підшипниками; наслідком недостатнього змащення маслом або водою є, зокрема, нагрівання вала, підшипників і сальників;

- стежити за температурою деталей механізму й, у випадку підвищення її до гранично припустимої, вжити заходів посиленої подачі змащення й охолодження або зниження навантаження, аж до зупинки механізму щоб уникнути його поломки.

Якщо перегрів вузлів руху, підшипників і сальників, а також поява стукотів і вібрацій не може бути усунуте зміною режиму роботи механізму, його необхідно зупинити й докласти про неполадки старшому механікові. При цьому, при можливості, необхідно включити в роботу резервний механізм.

Якщо несправність вимагає зупинки такого механізму, без функціонування якого буде потрібно зниження швидкості, перехід на ручне керування судном або навіть зупинка головного двигуна, вахтовий механік повинен негайно докласти про це на місток і головному (старшому) механікові.

У надзвичайній ситуації, коли зупинка головного двигуна або допоміжного механізму ставить під загрозу безпека самого судна, капітан судна може ухвалити рішення щодо продовження роботи механізму в режимі, відмінному від, що допускаються інструкцією, про що робляться записи в судновому й машинному журналах.

Під час роботи механізму, щоб уникнути нещасних випадків персоналу, що обслуговує, забороняється:

- обтирати дрантям деталі руху;

- підтискати сальники штоків і валів;

- заміряти зазори й вибирати слабину у вузлах, що перебувають у русі;

- змазувати деталі й вузли у важкодоступних місцях;

- перебирати сальники арматур, що перебуває під тиском (пари, масла, води, палива, повітря).

Зупинка механізму

Порядок зупинки механізму залежить від його типу й визначається інструкцією (керівництвом) заводу - виготовлювача або аналогічним документом, розробленим інженерно - технічною службою (механико - судновою службою) судновласника.

Після зупинки механізму випливає:

- виконати зовнішній огляд і випробувати ступінь нагрівання його відповідальних вузлів; упевнитися в справності шляхом часткового розкриття в місцях, що викликають підозру в їхньому стані;

- вжити заходів до негайного усунення несправності;

- усунути неполадки у вузлах, регулювання або підтяжка яких у період дії механізму заборонені.

Примітка. У розділах 4 - 15 справжніх Правил у розвиток загальних вимог другого розділу наведені конкретизовані правила технічного обслуговування основних допоміжних механізмів і суднових пристроїв з електричним або електрогідравлічним приводом.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10

Тема:Підготовка систем та механізмів до бункеру. Заміри. Заходи безпеки. Записі у журналі.

Мета роботи:Ознайомлення з правилами бункеровки, техничного використання трубопроводів, . Придбати навички та вміння приймати паливо та мастило на борт судна.

Інструкція із проведення бункерувальних операцій повинна містити:

1) опис систем трубопроводів, устаткування й пристроїв, призначених для виконання на судні бункерувальних операцій, із вказівкою:

- схеми трубопроводів і розташування клапанів, насосів, приладів і пристроїв керування й контролю, вентиляційних, газовідвідних, переливних труб і т.д.;

- місцезнаходження клапана або іншого пристрою для екстреного припинення операції або роз'єднання різних частин трубопроводу;

- порядок дії використання клапанів;

2) обов'язки відповідальної особи;

3) состав і обов'язку вахтових членів екіпажа під час виконання операцій;

4) обов'язки кожного члена екіпажа, приваблюваного крім вахтових до робіт з виконання операцій;

5) порядок підготовки судна, його систем, устаткування й пристроїв до майбутніх бункерувальних операцій з урахуванням заходів по запобіганню забруднення із судів;

6) порядок початку, проведення й закінчення операцій;

7) опис і порядок застосування засобів для локалізації розливу, який може відбутися під час бункерувальних операцій

8) порядок оповіщення про забруднення паливом або маслом портових вод;

9) інші інформаційні матеріали, вказівки, рекомендації, що сприяють запобіганню забруднення моря в період бункерування операцій

При підготовці й у період бункерувальних операцій необхідно виконати наступне:

Надійно закріпити й постійно втримувати судно в причалу швартовними кінцями так, щоб виключити його надмірне переміщення щодо причалу або бункерного судна, а отже, виключити можливе ушкодження шлангів або інших сполучних пристроїв.

В операції за участю плавучого бункерного судна забезпечити надійну його ошвартовку до бункерного судна.

Щоб уникнути можливих розливів нафти не допускати бункерування на рейді при несприятливій погоді (хвилюванні й вітрі). У кожному разі на проведення бункерування на рейді повинне бути отриманий дозвіл від адміністрації порту. Можливість проведення бункерування залежно від фактичного стану погоди визначають капітани, що бункерує й бункерного судна.

На час бункерування операції заглушити всі шпігати, через які пролита на судні нафта може витекти за борт. Щільність закриття повинна виключати навіть просочування нафти за борт. воду, що накопичується по різних причинах на палубі (дощ, танення снігу) потрібно періодично видаляти через шпігати або будь-яким іншим способом. Якщо для цієї мети відкривався шпігат, то після спуска води його випливає негайно знову щільно закрити.

Під пристроями, за допомогою яких проводиться приєднання шлангів до суднового трубопроводу приймання палива, а також під повітряними трубами паливних танків, у які ухвалюється паливо, установити стаціонарні, а при їхній відсутності переносні піддони достатньої місткості. Призначені для збору в них можливих витоків нафти; у міру необхідності піддони осушувати, не допускаючи їх переповнення й розливу нафти й нафтових сумішей на палубу.

До початку бункеру перевірити засоби зв'язку між, що бункерує й бункерним судами. Ці засоби зв'язку протягом усього періоду бункеровки тримати в постійній готовності.

Усі сигнали, які можуть бути використані для керування ходом бункеровки, повинні бути однаково зрозумілі персоналу судів, залучених у бункерну операцію. Для забезпечення зв'язку слід призначити конкретних осіб.

Переконатися, що весь персонал, що брав участь у бункерних операціях судна, добре ознайомлений з паливною системою судна, включаючи розташування переливних, повітряних труб і вимірювальних труб і пристроїв для виміру рівня палива.

Передбачити й погодити з персоналом об'єкта, що бункерує (плавуче бункерне судно, берегова база):

1) звірення суднових і берегових годин;

2) послідовність наповнення паливних цистерн;

3) максимально припустиму подачу, а також інтенсивність бункерування на початку й при закінченні операцій, при переході з однієї цистерни на іншу;

4) час, потрібне для пуску, зупинки насосів або зміни інтенсивності бункерування;

5) кількість і тип насосів, що працюють на бункерування судна;

6) число цистерн, одночасно наповнюваних паливом;

7) час закриття берегової засувки й кількість палива, що надходить на судно, за час її закриття.

Чітка взаємодія суднового персоналу й персоналу бункерного судна в процесі бункерних операцій - одна з найбільш ефективних заходів проти розливів палива при бункеруванні.

Приймання палива (мастила) необхідно починати при мінімальній інтенсивності подачі. Після перевірки вступу палива (масла) у намічені цистерни й відсутності пропусків у шлангових з'єднаннях інтенсивність бункерування може бути доведена до номінальної.

У процесі приймання палива необхідно постійно контролювати рівень палива в заповнюваних цистернах.

Нафту, пролиту на палубу під час бункерних операції, необхідно негайно зібрати й злити в суднові або берегові збірні ємності, а палубу протерти тирсою або ошурками, збираючи їх в окрему тару разом із забрудненим дрантям.

Категорично забороняється змив за борт розлитої нафти, а також скидання за борт просочених нафтою обтиральних матеріалів.

Перед закінченням заповнення кожної цистерни інтенсивність заповнення необхідно знизити відкриттям клапанів в інші цистерни. Закривати клапани заповненої цистерни можна тільки після відкривання клапанів наступних цистерн.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11

Тема:Підготовка систем та механізмів до баластних операції. Заміри. Заходи безпеки. Записі у журналі

Мета роботи:Ознайомлення з правилами баластних операцій. Придбати навички та вміння застосувати на практиці

Баластування судів проводиться у випадках, коли:

· вантаж занадто легкий, щоб додати судну необхідне осідання;

· вантаж дуже важкий, і потрібно забезпечити оптимальну остійність;

· судно одержало крен через неправильну установку, зсуви або намокання вантажу;

· необхідно створити тимчасовий крен для спрощення вантажних операцій, або зняття судна з мілини;

· важливо перевірити баластові відсіки на герметичність.

Дебаластування – це процес усунення води з баластових відсіків. При недостатньому усуненні баласту судно не може прийняти на борт необхідна кількість вантажу, а виходить, не принесе максимально можливому прибутку. Осушення відсіків судна, щоб уникнути надмірних навантажень на корпус, проводиться по заздалегідь погодженому проекту, під наглядом відповідальної особи.