МОДУЛЬ І «Історія Стародавньої Греції»

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни Історія Стародавньої Греції та Риму

назва

статус дисципліни нормативна нормативна чи вибіркова

для напряму підготовки 6.020302 “Історія” шифр, назва

АВТОР ПРОГРАМИ:

кандидат історичних наук, доцент

вчене звання, науковий ступінь

кафедра всесвітньої історії

назва кафедри

Гайдай Ольга Михайлівна_______

прізвище, ім’я, ім’я по-батькові автора

“___”________________2012 р.

Миколаїв - 2012

Лист погодження робочої програми

Робочу програму схвалено:

на засіданні кафедри_____________всесвітньої історії______________________________

назва кафедри, за якою закріплена дисципліна

Протокол № ____ від “___”_____________ 201__р.

Завідувач кафедри ____________________ (________________________)

Підпис ПІБ

на засіданні методичної ради факультету_________________________________________

назва факультету, за яким закріплена дисципліна

Протокол № ____ від “___”_____________ 201__р.

Голова ____________________ (________________________)

Підпис ПІБ

Робочу програму погоджено за формами навчання:

Денна форма навчання:

Декан факультету ________________________________

___________________________________________________

Назва, підпис, дата

Робочу програму погоджено за формами навчання:

Денна форма навчання:

Декан факультету ________________________________

_________________________________________________

Назва, підпис, дата

Начальник навчально-

методичного відділу __________________ В.І.Калініченко

“___”________________ 201___ р.

Перший проректор _________________ О.М. Трунов

“___”_______________ 201___ р.

Концепція викладання дисципліни

Історія Стародавньої Греції та Риму вивчає виникнення, розквіт та занепад суспільних й державних структур, що утворилися в країнах античного та елліністичного світу. Треба враховувати, що за більш ніж двохтисячолітній період (від виникнення на межі ІП-ІІ тис. до н.е. перших державних утворень на о. Кріт до падіння Західної Римської імперії) географічні рамки як давньогрецької, так і давньоримської історії значно змінювалися протягом історичного розвитку. До того ж, не зважаючи на значні історіографічні здобутки та величезний обсяг джерельної бази цього історичного розділу, поряд з безсумнівно встановленим залишається й ще багато недослідженого і дискусійного.

Предметом вивчення дисципліни є об'єктивні закономірності виникнення, становлення, розвитку та занепаду цивілізацій Стародавньої Греції та Риму. Вивчення дисципліни спирається на методологічні принципи, які визначають науковий підхід до історико-аналітичного визначення первісного суспільства, стародавніх цивілізацій Сходу та Античності, застосування методів порівняльного аналізу історичного розвитку, що дає змогу визначати як загальні риси історичних процесів, так і їх особливості.

В основу концепції історії Стародавнього Світу покладені історико-природні передумови виникнення суспільства та перших цивілізацій, що передували християнській цивілізації.

Одночасно в процесі вивчення дисципліни зве­ртається увага як на загальні риси формування давніх суспільств, так і на особливості кожної країни. В числі таких рис слід відмітити відсутність рабовласницького ладу в країнах Стародавнього Сходу у тій класичній формі, яка існувала в Стародавній Греції й Римі, хоча ознаки патріархального рабства там мали місце.

Мета курсу:вивчення античної цивілізації як структурного компонента світових надбань

Завдання курсу:

методичні:сформувати погляд на розвиток стародавніх Греції та Риму не як на замкнені системи, а як на невід’ємні складові античної цивілізації з притаманними їм особливостями соціально-політичного, економічного та культурного розвитку;

пізнавальні:поглиблене вивчення розвитку полісної системи, античної форми власності, впровадження демократичних форм правління, феномену давньогрецької та римської культур;

практичні:надати вмінь аналізувати писемні, епіграфічні, нумізматичні джерела; оцінювати конкретно-історичну ситуацію та загальний процес.

Студенти повинні вміти:

· формувати власну позицію щодо історичних фактів та подій;

· розрізняти специфічні риси давніх цивілізацій;

· аналізувати історичні першоджерела;

· порівнювати історіографічні підходи різних історичних шкіл;

· розглядати соціально-політичні явища сучасності в перспективі та ретроспективі, в історичних рамках.

· виявляти сутність докорінних змін в історії народів на різних етапах їх розвитку, їх оригінальність, взаємозалежність в окремих регіонах.

· використовувати понятійний апарат історії при оцінці конкретних історичних ситуацій.

· аргументивно відстоювати свою позицію в дискусіях.

· прогнозувати розвиток історичного процесу.

· працювати з історичною картою

Студенти повинні знати:

1. В загальних рисах всесвітню історію від перших згадок щодо людини до сьогоднішнього стану людства.

2. Особливості історії не тільки на континентах, регіонах, але в окремих країнах, що складають єдиний світ.

3. Причини та уроки виникнення та розв’язання конфліктів між народами, піднесення та занепад окремих регіонів та країн світу.

Курс «Історія Стародавньої Греції та Риму» найтісніше пов’язаний з іншими науками: філософією, політологією, загальною теорією політики, соціологією, юридичними науками, історією політичної думки, міжнародними відносинами, статистикою, мовознавством, літературознавством, етнологією, етнографією, археологією і т.д. Історія розглядає процес розвитку суспільства з урахуванням своєрідності кожного етносу, країни між якими не завжди підтримувалися зв’язки, аналізує усю спільність явищ суспільного життя, всі його боки (економіку, політику, культуру, побут і т.д.) в їх зв’язках та взаємообумовленості.

Дисципліна «Історія Стародавньої Греції та Риму» виконує деякі соціально значимі функції: пізнавальну, практично-політичну, світоглядну, виховну.

Методологічними підставами змісту курсу є цивілізаційний, культурологічний, регіональний підходи. Принципами вивчення історичних фактів є принцип історизму, об’єктивності, соціального підходу, альтернативності.

Курс «Історія Стародавньої Греції та Риму» розроблений за модульно-рейтинговою системою та включає в себе лекції (28годин), групові заняття (28годин), самостійну роботу(104години), систему контролю та обліку знань. Передбачає написання і захист одного реферату, тестування і підсумкової контрольної роботи, складання іспиту.

Іспити є підсумковою формою контролю знань студентів і проводиться в усній формі. Робота студентів оцінюється за підсумками виконання основних видів завдань.

2. Витяг з навчального плану спеціальності

Зміст навчальної дисципліни.

ТЕМАТИЧНИЙ та погодинний ПЛАН КУРСУ

«Історія Стародавньої Греції та Риму»

Аудиторна робота

Теми лекцій з курсу «Історія Стародавньої Греції та Риму»

МОДУЛЬ І «Історія Стародавньої Греції»

Вступ до курсу.

Тема 1. Предмет і значення історії Стародавньої Греції та Риму. Предмет і завдання курсу історії Стародавньої Греції та Риму. Значення давньогрецької й давньоримської історії та її місце серед інших дисциплін.

Тема 2. Періодизація, джерела та історіографія. Періодизація давньогрецької історії. Джерела з історії Криту та Ахейської Греції II тис. до н.е. Джерела з історії архаїчної та класичної Греції. Джерела з історії Греції елліністичного періоду. Вивчення давньогрецької історії за часів середньовіччя, в період Відродження та за доби просвітництва. Історіографія Стародавньої Греції наприкінці XVIII - на початку XX ст. Дослідження давньогрецької історії з 20-х рр. XX ст. до сьогодення. Періодизація давньоримської історії. Джерела з найдавнішого періоду історії Стародавнього Риму. Джерела за доби Римської республіки. Джерела періоду Римської імперії. Вивчення історії Стародавнього Риму в IV-XVIII ст. Розвиток історіографії давньоримської історії у XIX - на початку XX ст. Історіографічні дослідження історії Стародавнього Риму з 20-х рр. XX ст. до сьогодення.

“Історія Стародавньої Греції Тема 3. Крито-Мікенська цивілізація.Держава Криту. Панування докласових родових відносин за ранньомінойської доби (XXX-XXIII ст. до н.е.).

Розклад родових відносин й соціальна стратифікація критського суспільства та поява перших державних утворень в середньомінойський період (XXII - XVIII ст. до н.е.). Пізньомінойська доба (середина ХVIII - ХII ст. до н.е.): об'єднання Криту, розквіт критської державності і культури, створення критської морської держави, завоювання Криту ахейцями та занепад Криту.Держави ахейської Греції. Ранньоелладський період (ХХХ-ХХI ст. до н.е.): панування первісних відносин, поява перших крупних поселень, догрецьке населення.Середньоелладська доба (ХХ-ХVII ст. до н.е.): розселення греко-ахейців в південній частині Балканського півострову, розклад родоплемінних відносин, формування елементів соціальної стратифікації ахейського суспільства.Пізньоелладський період (ХVІ-ХII ст. до н.е.): ранньокласові суспільства і перші державні утворення ахейських греків, поява писемності, розквіт мікенськоі цивілізації та її занепад.

Тема 4. Формування та розквіт грецьких полісів. Племінні переміщення в південній частині Балканського півострову, зруйнування мікенських держав та реанімація родоплемінних відносин в гомерівську (передполісну) добу (XI-IX ст. до н.е.). Формування перших елементів полісного устрою.Формування суспільства та держави у формі полісів в архаїчний період (VIII-VI ст. до н.е.).

Тема 5. Велика грецька колонізація. Пелопоннес та Аттика за архаїчної доби. Класична Греція V-IV ст. до н.е.

Тема 6. Греко-перські війни. Розквіт полісного устрою та грецької цивілізації. Пелопоннеська війна. Криза грецьких полісів IV ст. до н.е.

Тема 7. Доба еллінізму. Встановлення македонської гегемонії в Греції. Східні походи Олександра Македонського та утворення системи елліністичних держав (30-ті рр. IV ст. до н.е. - 80-ті рр. III ст. до н.е.). Функціонування елліністичних суспільств та держав (80-ті рр. ПІ ст. до н.е. - середина П ст. до н.е.). Криза елліністичної системи та завоювання елліністичних держав Римом на заході та Парфією на сході.

Тема 8. Культура Стародавньої Греції. Давньогрецька культура архаїчного періоду. Культура Стародавньої Греції класичного періоду. Елліністична культура.

МОДУЛЬ ІI

Історія Стародавнього Риму

Тема 9. Царська доба та утворення республіки. Найдавніше населення Апеннінського півострову. Етруська проблема. Виникнення міста Рима. Соціальний устрій за "царської" доби. Реформи Сервія Тулія. Римська патриціанська республіка. Боротьба плебеїв з патриціями. Державний лад ранньої Римської республіки. Боротьба Риму з етрусками. Кельтська навала. Самнітські війни. Завоювання Південної Італії. Римсько-італьська конфедерація: особливості, системи управління та соціально-економічного розвитку.

Тема 10. Перетворення Риму в наймогутнішу Середземноморську державу. Розвиток Карфагенської держави до військового зіткнення з Римом. Перша Пунічна війна. Карфаген та Рим по закінченні першої Пунічної війни. Друга Пунічна війна та її наслідки. Експансія римлян у Східному Середземномор'ї. Завоювання Греції та Македонії. Третя Пунічна війна. Війни в Іспанії. Римська держава у II – поч. І ст. до н.е. Криза системи елліністичних держав. Масові повстання рабів. Римська держава як оплот рабовласництва в Середземномор'ї. Особливості суспільно-економічного устрою Римської республіки в П ст. до н.е. Соціальна боротьба в Римській республіці в 30 - 20 рр. II ст. до н.е. Політична діяльність братів Гракхів. Югуртинська війна. Військові реформи Гая Марія. Вторгнення кімврів та тевтонів. Друге повстання рабів на о.Сицилія. Боротьба оптиматів та популярів. Союзницька війна в Італії. Громадянські війни в Римській республіці у 80-х рр. І ст. до н.е. Міжнародне становище Римської республіки. Диктатура Луція Корнелія Сулли.

Тема 11. Криза республіки в І ст. до н.е. Падіння сулланської олігархії. Повстання Спартака. Соціально-політична боротьба в Римі в 60-х рр. І ст. до н.е. Завоювання римлянами Східного Середземномор'я. Загострення політичної боротьби в Римі у другій половині 60-х рр. І ст. до н.е. Змова Катиліни. Перший тріумвірат. Міжнародні відносини в 50-х рр. І ст. до н.е. Громадянські війни 40-х рр. І ст. до н.е. Диктатура Юлія Цезаря. Падіння республіки. Громадянські війни після загибелі Юлія Цезаря.

Тема 12. Доба принципату. Правління Октавіана Августа. Виникнення системи принципату. Подолання кризи початку І ст. н.е. Принципат Тиберія. Правління Калігули. Спроба реставрації республіки. Принципат Клавдія. Правління Нерона та падіння династії Юліїв - Клавдіїв. Політична криза і громадянська війна в імперії наприкінці 60-х рр. І ст. н.е. Відновлення єдності імперії. Правління Віспасіана. Принципат Тита Флавія. Правління Доміціана. Конфлікт між принцепсом і сенатом. Останній спалах римської агресії. Принципат Траяна. Перехід уряду імперії до політики оборони. Правління Адріана. "Золота доба" Римської імперії. Зростання внутрішніх та зовнішніх суперечностей. Принципат Марка Аврелія. Загострення соціально-економічної ситуації наприкінці П ст. н.е.Провінції Ахайя та Галлія в І – ІІІ ст. Загальне становище Греції на початку нової ери. Рівень романізації. Література імперської доби. Адміністративне управління провінції – Галлія. Друїди.

Тема 13. Доба домінату. Економічна криза III ст. н.е. в Римській державі. Внутрішня політика римських імператорів у першій половині ПІ ст. н.е. Загострення політичної кризи. Народні рухи в Римській імперії ІІІ ст. н.е. Правління Діоклетіана. Виникнення системи домінату. Правління Костянтина. Перемога християнства. Спроба язичницької реакції. Економічне становище імперії в IV - першій половині V ст. н.е.

Політична криза другої половини IV ст. н.е. Вторгнення варварів. Варваризація пізньої Римської імперії та її розпад.

Тема 14. Культура Стародавнього Риму. Культура Стародавнього Риму за часів республіки. Розвиток культури Римської імперії в період принципату. Культура Римської імперії доби домінату.

Теми семінарських занять

Тема 1. Предмет, періодизація, хронологія та джерела історії античності.

ПЛАН

1. Предмет історії античності, періодизація та хронологія.

2. Географічні та природні умови Греції та Риму.

3. Джерела з історії Греції.

4. Джерела з історії Риму.

5. Вивчення давньогрецької історії в XVIІ–XX ст.

6. Вивчення давньоримської історії в XVIІ–XX ст.

Питання й завдання:

1. Визначте предмет історії античності та охарактеризуйте її періодизація та хронологія.

2. Охарактеризуйте основні джерела з історії Ст. Греції.

3. Порівняйте інформативність джерел з історії Ст. Греції.

4. Проаналізуйте розвиток історіографії Ст. Греції за останні два століття.

5. Охарактеризуйте основні джерела з історії Ст. Риму.

6. Порівняйте інформативність джерел з історії Ст. Риму.

7. Проаналізуйте розвиток історіографії Ст. Риму за останні два століття.