З історіі Стародавньої Греції та Риму

Абак - розкреслена дошка, яку використовували для арифметичних дій в античності.

Авгури - римська колегія жерців.

Агела - поширена переважно на Криті та в Спарті форма угруповань молоді до 17 років.

Агнати - у римському праві усі вільні члени сім'ї, що походили по чоловічій лінії від одного родоначальника, а також ті, що входили до сім'ї після шлюбу або усиновлення.

Агора - народні збори у Греції дополісного періоду, згодом місце, де проводились народні збори.

Агройки - стан землеробів в Афінах.

Акведуки - підземні і наземні канали у Римі для постачання води.

Акрополь - укріплена частина грецького міста, розміщена на пагорбі.

Амфітеатр - римська монументальна споруда для публічних видовищ.

Аннали - літопис, хроніка.

Анналісти - перші римські історики.

Апелла - народні збори у Спарті, в яких брали участь усі громадяни віком від 30 років.

Ареопаг - рада старійшин в Афінах.

Архонт - найвища урядова посада в полісах Еллади архаїчного періоду.

Апойкія - колонія.

Ас - грошова і вагова одиниця.

Баліста - облогова машина для метання на далеку відстань великих каменів.

Басилей - у Греції мікенської доби правитель невеликого поселення; в гомерівському епосі - старійшина племені або союзу племен; другий архонт в Афінах, займався релігійними справами.

Біблія ("книги") - збірка священних книг іудейської та християнської релігії.

Буле - рада у грецьких полісах.

Варвари - у греків і римлян назва чужоземців як звуконаслідування незрозумілої чужої мови.

Вершники - друга після землеробської знаті станова група рабовласників в античності.

Вілла - розповсюджений у Римі в ІІ - І ст. до н.е. тип рабовласницького помістя.

Гекатомба - жертвоприношення - сто волів або інших тварин; в переносному значенні - величезна жертва війні, терору, епідемії тощо.

Гелланодіки - комісія з 10 громадян Еліди, які виконували на час проведення Олімпійських ігор функції суддів.

Герусія - рада старійшин у грецьких полісах, переважно дорійського походження.

Гетера ("подруга") - первісне у Греції невільниця з публічного будинку, згодом - вільні жінки, які займалися проституцією.

Гетерії - союзи чи групи громадян у Греції, офіційно визнані або ж таємні, переважно олігархічного змісту.

Гієродули - див. Ієродули.

Гіматій - плащ у греків, який одягали як накидку.

Гімназій - у грецьких полісах навчальний заклад для дітей повноправних громадян; другий ступінь освіти після музичної і гімнастичної школи.

Гладіатор - у Римі раб, засуджений злочинець, який пройшов спеціальну підготовку для боротьби на арені.

Гопліти - важкоозброєні воїни у грецькому - і македонському війську.

Графіті ("нашкрябано") - написи, переважно на посуді або предметах домашнього вжитку, на стінах античних будинків тощо.

Дамос - община, народ.

Декуріон - в Італії члени міських рад (сенатів або курій), які існували у залежних від Риму міських общинах, а в епоху імперії - у всіх містах римських провінцій.

Демагог ("вождь народу") - політичний вождь демократичного напряму в Греції; згодом термін набув негативного змісту і став означати політичного діяча, який прагнув створити собі популярність шляхом махінацій, обману тощо.

Деми - територіальні округи в Аттиці, встановлені архонтом Клісфеном й очолювані демархами.

Деміург - один з трьох станів в Афінах, до якого входили ремісники, купці, рибалки і мореплавці.

Демос ("земля, країна, населення") - вільне населення грецьких міст, що володіло громадянськими правами.

Денарій - срібна римська монета.

Децемвіри - у Римі колегія з 10 чол., наділена надзвичайними повноваженнями, результатом діяльності якої був запис чинного звичаєвого права, що ввійшли в історію як закони 12 таблиць.

Диктатор - у Римі тимчасовий верховний правитель держави, якому підкорялися усі магістрати.

Диадохи("наступники") - соратники Олександра Македонського, які після його смерті вели боротьбу за владу.

Діойкет - адміністративно-фінансова посада у греко-римському Єгипті, друга особа після царя.

Діоцез - у римлян міський округ або частина провінції, округ в часи принципату, в часи домінату – велика адміністративна одиниця, яка об'єднувала декілька провінцій.

Докімасія - у Греції розгляд і перевірка кандидатур, їх прав на заняття певної державної посади або становища.

Домінат - специфічна форма правління, яка утворилася в Римській імперії наприкінці ІІІ ст. н.е. як аналогія до східних деспотій.

Драхма ("жменя") - у Греції грошова і вагова одиниця, ділилася на 6 оболів. Вага Д. була різною – від 2,91 до 6,07 г.

Евпатріди - афінська родова аристократія, багаті землевласники.

Едил - урядова посада у Римі.

Екклесія - у Греції найпоширеніша форма народних зборів.

Елліни - самоназва греків, яка поширилася в античності.

Еллінізм - термін, яким вчені визначають період, починаючи з походів Олександра Македонського до завоювання країн Східного Середземномор'я Римом; складне соціально-економічне, політичне і культурне явище, яке характеризується синтезом грецьких і східних начал.

Емпорій - місце, що служило складом товарів, які перевозилися по морю.

Епіграма ("напис") - у грецькій і римській літературі короткий ліричний вірш будь-якого змісту.

Епіграфіка - спеціальна історична дисципліна, яка вивчає написи на твердих матеріалах.

Епонім - перший архонт в Афінах, мав найвищу судову владу, його іменем називався рік.

Ерарій - у Римі державна скарбниця.

Ергастерій - ремісничі майстерні.

Ергастул - у Римі місце перебування або в'язниця для рабів.

Ефори ("спостерігачі") - колегія урядових осіб у Спарті, була вищим контрольним органом держави.

Євангеліє(грец. euaggelion – блага звістка) – твори про земне життя Ісуса Христа. З 30 Є. тільки чотири увійшли до Канону Нового Завіту (від Матвія, від Марка, від Луки, від Івана).

Єпископ(грец. episkopos – наглядач, охоронець) – вищий духовний член у християнських церквах (що визначають єпископат). Тільки Є. мають право посвячувати у диякони, священики і єпископи (останнє – спільно з другими єпископами). Є. також призначає на нижчі посади клір, освячує храми. Почесні звання для Є. – архієпископ і митрополит. В церкві є три основних ступені священства – диякон, ієрей (священик) та єпископ.

Зевгіти - згідно з реформою Солона, третя майнова група афінських громадян.

Ієродули - у Греції раби і слуги, які належали храмам і обробляли храмові землі, виплачуючи оренду.

Ілоти - підкорене дорійцями землеробське населення Лаконіки і Мессенії, зведене до становища рабів; вважалися власністю держави і були закріплені за земельними дільницями (клерами), якими володіли спартанці.

Імператор("повелитель") - воєначальник у Римській республіці; згодом термін набув монархічного змісту.

Імперій - верховна влада в Римі, яка перейшла від римських царів до вищих магістратур - консулів, преторів, диктаторів.

Календар ("боргова книга") - назва книги у Римі, де вказувалися перші дні кожного місяця - календи, в які боржники повертали проценти; згодом слово набуло сучасного значення.

Квестори - урядова посада в Римі, в царський період - судді, в епоху республіки - помічники консулів, скарбники.

Керосії - ради старійшин у Критській державі.

Клер ("жереб") - земельна ділянка.

Кайне ("загальне") - загальногрецька мова, що склалася в період еллінізму.

Колонат - форма залежності дрібних землеробів у Римі, за якої землевласники здавали землю колонам, що змушені були за угодою сплачувати податок грішми чи натурою, або відробляти на полі землевласника певну кількість днів.

Колонії античні - грецькі і римські поселення, засновані на чужих землях.

Коміції - народні збори у Римі; розрізнялися куріатні, центуріатні і трибутні коміції.

Консули - найвища урядова посада у Римі.

Куріали - див. Декуріон.

Курії - у Римі періоду родоплемінних відносин об'єднання чоловіків-воїнів, у царський період - декількох патриціанських родів; у результаті консолідації плебеїв з патриціями набули рис державної установи.

Латифундії ("обширне володіння") - в Італії великі помістя з рисами натурального господарства.

Легат - у Римі назначений сенатом посол або уповноважений, який виконував політичне доручення.

Легіон - основне загальновійськове об'єднання в армії Риму.

Лібертіни ("вільновідпущеники") - у Греціїі Римівідпущені на волю або викуплені раби.

Ліктори - дрібна державна посада у Римі.

Лімес - межа між окремими ділянками відведеної для громадян общинної землі; в період імперії - укріплений кордон держави, який охоронявся легіонерами.

Логографи - традиційна назва перших грецьких істориків, які жили і працювали у VI -V ст. до н.е. в Іонії.

Магістратура - публічна влада в Римі.

Матрона - у Римі вільнонароджена одружена жінка.

Мегарон ("велика зала") - тип будинку у Греції прямокутного плану з вогнищем посередині.

Месія (евр. машиах, месія – дослівно: помазаник, у перекладі – посланець Божий, рятівник людей) – в іудаїзмі – ідеальний цар, нащадок Давида, що прийде за волею Бога з метою встановлення панування Ізраїлю над усіма народами світу.

Метеки ("переселенці") - іноземці в грецьких полісах.

Міна - грошова одиниця (1/50 таланта) та міра ваги (1/60 таланта); запозичена греками у вавілонян. Від реформ Солона М. = 100 драхмам (436,6 г).

Містерії - таємні релігійні обряди у Греції та Римі.

Міфи ("слово, розповідь, байка") - легенди і байки, за допомогою яких греки прагнули пояснити явища природи і власну історію.

Номофети - у Греції спеціальна комісія, яка обиралася щорічно; разом з радою (буле) займалася переглядом існуючих законів.

Нумізматика - допоміжна історична дисципліна, яка вивчає історію карбування монет, їх вартість, різновиди і грошообіг.

Обол - грецька міра ваги і срібна монета (1/6 драхми).

Ойкіст - керівник групи переселенців-колоністів.

Ойкумена - заселена людьми частина землі.

Олігархія - влада небагатьох, форма державного управління, за якою політичне і економічне панування здійснює невелика група аристократів.

Омфал - у Греції священний камінь, що знаходився у Дельфах у храмі Аполлона і вважався центром землі.

Ордери архітектурні - три архітектурні стилі у грецькому мистецтві (дорійський, іонійський і коринфський).

Остракізм - спосіб вигнання небезпечних для держави осіб шляхом таємного голосування на народних зборах черепками, на яких писалося ім’я небажаної особи.

Папірологія - допоміжна історико-філологічна дисципліна, завданням якої є прочитання, інтерпретація і видання греко-латинських папірусів.

Пасиреве - царські намісники в Критській державі.

Патриції - родова аристократія у Римі.

Патристика(лат. pater – батько) – християнська релігійна філософія II-III ст., створена отцями церкви, які писали апології для захисту християнського ортодоксального вчення. Православна й Католицька церква визнає їх незаперечний авторитет.

Патронат - у Римі покровителі бідних членів родів і безправних плебеїв.

Пекулій ("власність, маєток") - у Римі маєток, виділений для користування членів сім'ї.

Пенати - у римській релігії боги-охоронці і покровителі домашнього вогнища, культ яких був пов'язаний з обожнюванням предків; у переносному значенні - домашнє вогнище, сімейний затишок.

Пеплос - одяг греків, що складався з прямокутного куска матерії жовтого, блакитного або фіолетового кольору.

Періеки ("жителі навколишніх місць, сусіди") - неповноправна частина населення Спарти, Еллади, Аргоса, Криту і Фессалії; користувалися особистою свободою, могли займатися землеробством, ремеслом і торгівлею; політичних прав не мали.

Періойки - див. Періеки.

Плебеї - один із станів вільного населення Риму; згодом термін став означати повноправних громадян незнатного походження.

Полемарх - третій архонт в Афінах, відав військовою справою у мирний час, в час війни ставав воєначальником.

Поліс - місто-держава; особлива форма соціально-економічної і політичної організації суспільства в античності.

Понтифіки - у Римі колегія жерців, яка відала усім релігійним життям держави.

Популяри - представники ідейно-політичного напряму у Римській республіці к. ІІ - І ст. до н.е.; захищали в основному інтереси сільського плебсу.

Претор ("їдучий попереду") - урядова посада в Римі і незалежних містах Лації. В епоху імперії - вищі урядові особи у провінційних містах.

Преторіанці - привілейована частина римського війська (преторіанські когорти).

Префект ("начальник") - у Римі адміністративна, судова і військова посада, а також особа, яка обіймала цю посаду.

Принцепс - у Римі перший у списку сенаторів; офіційно не мав жодних повноважень і прав, окрім почесного права першим висловлювати свою думку в сенаті на запит консулів; в епоху імперії - носій монархічної влади.

Провінція - спочатку посада, обов'язок, завдання, керівництво залежною від Риму територією, згодом - підлегла територія Риму.

Проскрипції - у Римі обнародування списків осіб, оголошених поза законом, а також самі списки.

Сенат - верховний орган Римської республіки (рада старійшин).

Сервітут - у Римі право часткового користування чужим майном, яке надавало вигоди певній особі і, в той же час, обов'язки на власника маєтку.

Сестерцій - римська срібна монета (бл. 1,13 г). С. = 2,5 асам, а з ІІІ до IV ст. = 4 асам.

Сецессія – вихід обурених плебеїв зі складу римської общини й залишення міста через свавілля патриціїв.

Сіссітії - обов'язкові громадські обіди у Спарті.

Спартіади - завойовники-дорійці в Спартанській державі.

Стратег - воєначальник у Греції.

Табулярій - у Римі архів.

Талант - найбільша одиниця ваги, прийнята у Вавилоні, Персії, Елладі й областях Малої Азії (60 мін). За Солона 594 р. – 26,2 кг (аттичний), егінський – 37 кг срібла.

Талассократія - панування на морі.

Театр - у Греції місце, де ставились трагедії, драми і комедії.

Терми - античні лазні.

Тога - у римлян верхній одяг (плащ) з білої вовняної тканини, який носили виключно римські громадяни.

Трієра - основний тип бойового корабля у Середземномор’ї.

Тріумф - у Римі урочистий вступ в столицю полководця-переможця з військом, що вважалося найвищою військовою нагородою, призначеною сенатом.

Триба - у Римі плем'я, що відповідало грецькій філи.

Трибуни військові - воєначальники, що протягом двох місяців командували по черзі римським легіоном.

Трибуни народні - урядова посада у римському суспільстві; користувалися правом опротестувати будь-яке рішення магістратів (vеtо), окрім диктатора.

Туніка - одяг у римлян, виготовлений з нефарбованої вовняної тканини.

Фаланга - бойова одиниця грецького війська у вигляді щільно зімкнутої шеренги гоплітів.

Фасти - у римлян первісна назва днів, благодатних для ведення державних справ; в період республіки - календар, а також списки імен вищих урядових осіб (консулів, преторів тощо), жерців і тріумфаторів.

Фесмофети - члени колегії архонтів в Афінах, були правоукладачами і суддями у приватних конфліктах.

Фети - назва збіднілої, розореної частини населення дополісної Греції; звільнялися від податків, мали право брати участь у народних зборах і суді присяжних; згодом отримали доступ до всіх державних посад.

Філа - плем'я; у Греції родоплемінні об'єднання, що перетворилися у територіальні округи.

Філобасилеї - племінні вожді.

Форум - у містах Італії майдан, площа, яка служила ринком, місцем народних зборів, судових засідань тощо.

Фратрія - у Греції докласичного періоду одна з форм соціальної організації, що займала проміжне становище між родом і філою.

Цензори - у Римі урядова особа, яка проводила ценз (опис майна), нагляд за звичаями, поведінкою громадян тощо.

Янітор - слуга у будинку знатного римлянина, переважно раб.

Система оцінювання роботи студентів з дисципліни

Графік контрольних заходів