Аналіз власного оборотного капіталу як абсолютного показника ліквідності та платоспроможності.

На першому етапі оцінки ліквідності та платоспроможності підприємств пропонують використовувати абсолютний показник, який розраховується на основі балансу, - це власний оборотний капітал. Економічна природа його полягає у визначенні суми оборотних коштів, що залишається в розпорядженні підприємства після розрахунків за короткостроковими зобов'язаннями, і залежить як від структури активів, так і від структури джерел фінансування підприємства. Власні оборотні кошти відігравали важливу роль у плануванні господарсько-фінансової діяльності підприємств торгівлі в період адміністративно-командної економіки, для яких у централізованому порядку доводилася норма їх участі у формуванні оборотних активів

Наявність власних (чистих) оборотних активів (BOA), яка розраховується за формулою:

BOA = ВК - НА,

BOA = ОА - ЗП,

де ВК – власний капітал;

НА – необоротні активи;

ОА – обо­ротні активи;

ЗП – зобов'язання підприємства.

Взагалі для визначення власних оборотних коштів нині немає єди­ного алгоритму навіть на рівні державних органів – Аудитор­ської палати України, Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України та Державної податкової адмініст­рації України.

Найчастіше власні оборотні кошти (ВОК) розраховують як різ­ницю між оборотними активами та поточними зобов'язаннями (за рядками балансу 260 і 620)

ВОК = Рядок 260 - Рядок 620.

Алгоритм цього розрахунку рекомендовано Аудиторською палатою України в Методичних рекомендаціях щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних то­вариств та підприємств – емітентів облігацій (крім комерційних банків). Схвалено Аудиторською палатою України. Протокол за­сідання АПУ від 23.02.2001 р. та в Положенні про порядок здійс­нення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджені наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26.01.2001 № 49/121 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 08.02.2001 р. за № 121/532.

За цим алгоритмом розрахунку власних оборотних коштів на­явність розділу III активу Балансу, де містяться і оборотні активи, не враховується.

За Методичними рекомендаціями щодо аналізу фінансово-госпо­дарського стану підприємств та організацій, затвердженими Дер­жавною податковою адміністрацією України від 16.06.2000р. власні оборотні активи розраховують як різницю між власним капіталом і необоротними активами, проте з останніх вирахову­ють довгострокову дебіторську заборгованість

ВОК = Рядок 380 – (Рядок 080 - Рядок 050).

Розмір власних оборотних коштів підприємства

Взагалі ж цей показник свідчить про те, яка сума оборотних активів зали­шається в розпорядженні підприємства після розрахунків за його зобов'язаннями.

Основним джерелом позитивної зміни цього показника є чис­тий прибуток, а негативної – збиток, що отримує підприємство в результаті здійснення господарської діяльності.

Господарські операції, що супроводжуються одночасними змінами вартісної величини оборотних активів та поточних зо­бов'язань або перегрупуванням їх складу, розмір власних оборо­тних активів не змінюють.

Ефективність приросту чистих оборотних активів залежить від об'єктів, в які розміщується чистий прибуток. Якщо діяль­ність підприємства супроводжується збільшенням виробничих і товарних запасів або дебіторської заборгованості, яке не обумов­лено розширенням обсягів об'єктів діяльності, а отже, є невипра­вданим, то використання чистого прибутку на формування акти­вів не можна розглядати як ефективне управлінське рішення.

Загрожує підприємству і ситуація, коли величина власних боротних активів зменшується від збиткової діяльності або коли іоротні активи зростають меншими темпами, ніж поточні зо-;ов'язання, оскільки це потребує додаткового фінансування не­обхідних активів на позиковій основі.

Отже, при дослідженні величини власних оборотних активів необхідно не тільки визначити розмір і динаміку зміни цього по­казника, а й з'ясувати їх причини та наслідки.

5 Аналіз джерел формування, структури та розміщення оборотного капіталу

Далі в процесі фінансового аналізу вивчаються оборотні акти­ви за джерелами формування та причини їх зміни. Для цього ви­користовують наступні показники:

1. Наявність власних (чистих) оборотних активів (BOA), яка розраховується за формулою:

BOA = ВК - НА,

BOA = ОА - ЗП,

де ВК – власний капітал;

НА – необоротні активи;

ОА – обо­ротні активи;

ЗП – зобов'язання підприємства.

Взагалі для визначення власних оборотних коштів нині немає єди­ного алгоритму навіть на рівні державних органів – Аудитор­ської палати України, Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України та Державної податкової адмініст­рації України.

Найчастіше власні оборотні кошти (ВОК) розраховують як різ­ницю між оборотними активами та поточними зобов'язаннями (за рядками балансу 260 і 620)

ВОК = Рядок 260 - Рядок 620.

Алгоритм цього розрахунку рекомендовано Аудиторською палатою України в Методичних рекомендаціях щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних то­вариств та підприємств – емітентів облігацій (крім комерційних банків). Схвалено Аудиторською палатою України. Протокол за­сідання АПУ від 23.02.2001 р. та в Положенні про порядок здійс­нення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджені наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26.01.2001 № 49/121 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 08.02.2001 р. за № 121/532.

За цим алгоритмом розрахунку власних оборотних коштів на­явність розділу III активу Балансу, де містяться і оборотні активи, не враховується.

За Методичними рекомендаціями щодо аналізу фінансово-госпо­дарського стану підприємств та організацій, затвердженими Дер­жавною податковою адміністрацією України від 16.06.2000р. власні оборотні активи розраховують як різницю між власним капіталом і необоротними активами, проте з останніх вирахову­ють довгострокову дебіторську заборгованість

ВОК = Рядок 380 – (Рядок 080 - Рядок 050).

Розмір власних оборотних коштів підприємства

Взагалі ж цей показник свідчить про те, яка сума оборотних активів зали­шається в розпорядженні підприємства після розрахунків за його зобов'язаннями.

Основним джерелом позитивної зміни цього показника є чис­тий прибуток, а негативної – збиток, що отримує підприємство в результаті здійснення господарської діяльності.

Господарські операції, що супроводжуються одночасними змінами вартісної величини оборотних активів та поточних зо­бов'язань або перегрупуванням їх складу, розмір власних оборо­тних активів не змінюють.

Ефективність приросту чистих оборотних активів залежить від об'єктів, в які розміщується чистий прибуток. Якщо діяль­ність підприємства супроводжується збільшенням виробничих і товарних запасів або дебіторської заборгованості, яке не обумов­лено розширенням обсягів об'єктів діяльності, а отже, є невипра­вданим, то використання чистого прибутку на формування акти­вів не можна розглядати як ефективне управлінське рішення.

Загрожує підприємству і ситуація, коли величина власних боротних активів зменшується від збиткової діяльності або коли іоротні активи зростають меншими темпами, ніж поточні зо-;ов'язання, оскільки це потребує додаткового фінансування не­обхідних активів на позиковій основі.

Отже, при дослідженні величини власних оборотних активів необхідно не тільки визначити розмір і динаміку зміни цього по­казника, а й з'ясувати їх причини та наслідки.

2. Величина власних та прирівняних до них оборотних акти­вів (ВПА):

ВПА = ВК + ДЗ - НА.

Даний показник визначає оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань (ДЗ). При цьому у підприємства збільшується свобода маневру акти­вами з позиції короткострокової перспективи. Цей же результат можна одержати й іншим способом: від загальної суми оборот­них активів (ОА) відняти поточні зобов'язання (ПЗ).

ВАП = ОА-ПЗ.

Зниження показника до від'ємних значень сигналізує про від­сутність у підприємства не тільки платіжних засобів, а і власних виробничих запасів.

3. Рівень забезпеченості власними оборотними активами гос­подарської діяльності (РВО). Його розраховують за формулою:

РВО = BOA (ВПА): ОА.

Показник свідчить, яка частка оборотних активів формується за рахунок власних або власних і прирівняних до них фінансових ресурсів підприємства, і чим вища вона, тим безпечніша госпо­дарська діяльність. Цей показник характеризується такими ж ко­ливаннями і тенденціями, що й попередні показники BOA і ВПА. Вони є взаємопов'язаними, оскільки визначаються за величинами вартості оборотних активів, які забезпечуються за рахунок влас­них коштів.

Інша частина оборотних активів визначає рівень їх забезпече­ності за рахунок поточних зобов'язань (РЗО).

РВО = ПЗ : ОА.

Значний рівень формування оборотних активів за рахунок по­зикових коштів свідчить про зниження фінансової стабільності підприємства і підвищення залежності від зовнішніх кредиторів.

4. Рівень маневреності власних оборотних активів (РМО) який характеризує їх частку, що знаходиться у формі грошових коштів (ГК):

РМО = ГК : BOA (ВПА).

Зростання показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція.

5. Рівень поточної забезпеченості господарської діяльності розраховується як відношення власних оборотних активів до ви­робничих запасів і витрат незавершеного виробництва (ВЗ), а в торгівельних підприємствах – товарних запасів.

РПГ = BOA (ВПА): ВЗ.

Нижня межа, що рекомендується для цього показника, не менше 1,0. При розрахунку показника поточної забезпеченості господарсь­кої діяльності власні та прирівняні до них оборотні активи можна збільшити на короткострокові кредити і кредиторську заборгова­ність за отримані виробничі запаси. Суми власних, прирівняних до них і забезпечені поточними зобов'язаннями фінансових ресурсів, що розміщені в оборотних активах, і визначають загальну величину джерел фінансування залишків виробничих запасів (ЗВА).

Якщо значення цього показника менше за одиницю, то під­приємству необхідно перегрупувати джерела залучених фінансо­вих ресурсів у власні.